Анализ финансовой отчетности

Купуємо та реєструємо РРО

Серед суб'єктів підприємницької діяльності (далі — СПД), особливо юридичних осіб, касові апарати не рідкість. Тож не дивно, що час від часу виникають різноманітні запитання: як їх зареєструвати, використовувати та коли виводити з експлуатації. Сьогодні — перший із цілої серії матеріалів про реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) та розрахункові книжки. А присвячено його купівлі та реєстрації РРО. Тому влаштовуйтесь зручніше, ми починаємо...

Чи всім потрібен РРО?
Пригадаймо ст. 1 Закону про РРО: "Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти". Крім того, законотворці визначили, хто може працювати без реєстраторів (див. ст. 9 цього Закону та його ж ст. 10, а саме Перелік, затверджений постановою КМУ "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 23.08.2000 р. № 1336 (з текстом постанови ви можете ознайомитися в газеті "Все про бухгалтерський облік" №21 за 2006р. на стор. 9).

Вибір та придбання РРО
Не секрет, що купівля будь-якого пристрою, тим паче такого особливого, як касовий апарат, потребує прискіпливого підходу до вибору. Вам необхідно добре обдумати всі плюси і мінуси певної моделі, щоб у подальшому не виникало проблем із використанням цього чудо-механізму.

Отже, при виборі РРО визначтеся, наскільки надійний апарат вам потрібен та які функціональні можливості ви від нього вимагатимете. Щодо першого фактору, то ваш вибір залежатиме від того, в яких умовах ви застосовуватимете реєстратор. Так, на вулиці, на лотках, відкритих павільйонах краще використовувати апарат, який забезпечив би схоронність системи від вологи, пилу, перепадів температури.

Вагоме значення має вибір за функціональними ознаками. Для торгівлі на ринку достатньо буде портативного РРО, а от для великих магазинів чи супермаркетів краще, звичайно, придбавати відразу комп'ютерно-касову систему.

Зауважимо: при купівлі реєстратора — чи то в магазині, чи в іншого суб'єкта — неодмінно перевірте, чи відповідають дані, зазначені в паспорті (формулярі), характеристикам того пристрою, який ви отримуєте.

Під час продажу реєстратора продавець зобов'язаний (п. 10 постанови №601):
—у присутності покупця перевірити наявність експлуатаційних документів та непорушність пломб виробника, комплектність апарата;
— записати у паспорті (формулярі) дату продажу, скріпити підписом уповноваженої особи та штампом підприємства, що здійснює такий продаж;
— видати покупцю документи, що засвідчують факт купівлі та містять перелік центрів сервісного обслуговування, які уклали з виробником (постачальником) договір про технічне обслуговування та ремонт цієї моделі реєстратора;
— надати покупцю довідку про скасування попередньої реєстрації (якщо купується РРО, що вже використовували).

Обираючи модель РРО, слід пересвідчитися, чи:
1) не закінчується строк його служби;
2) включено цю модифікацію до Держреєстру РРО, з урахуванням сфери його застосування;
3) не настав граничний термін, після якого заборонено перший раз реєструвати дану модифікацію в ДПС.

Таким чином, перша умова— строк служби. Його встановлює виробник та зазначає у паспорті (формулярі) на касовий апарат.

Строк служби моделі —строк, протягом якого виробник або постачальник моделі гарантує її роботу, в тому числі комплектувальних виробів та складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови, що користувач дотримується вимог експлуатаційних документів (пп. З п. 4постанови № 1315).

Здоровий глузд підказує, що купувати РРО, якому залишилося працювати всього місяць, — значить кидати гроші на вітер.

Якщо в експлуатаційній документації строку служби не вказано, то він становить 7 років із моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років віддати випуску (абз 2. п. 1.5 Порядку №11).

Щоб розібратися з другою та третьою умовами, спочатку потрібно ознайомитися з наказом про Держреєстр та структурою самого реєстру.

Держреєстр РРО — це перелік моделей РРО та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 2 Закону про РРО).

Отже, якщо певної моделі реєстратора в Держреєстрі немає, застосовувати її заборонено (п. З ст. З Закону про РРО).

Перед вибором моделі особливу увагу зверніть на сферу її застосування та строк первинної реєстрації. Щодо сфери застосування більшості СПД усе зрозуміло: її проставляють навпроти кожної моделі РРО в Держреєстрі, а от щодо строку первинної реєстрації розібралися не всі. Ті, хто ознайомлювався з Держреєстром, мабуть, помітили, що його розділено на дві частини: в першій — РРО, дозволені до первинної реєстрації, а в другій —ті, первинну реєстрацію яких заборонено.

Так от,строк первинної реєстрації моделі — граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах державної податкової служби конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2п. 4 постанови № 1315).

Інакше кажучи, якщо СПД купив новий РРО безпосередньо у виробника або постачальника, то зареєструвати його дозволено тільки до настання граничного терміну первинної реєстрації.

Якщо раніше такий РРО вже був зареєстрований, то цей конкретний екземпляр можна ще раз реєструвати, навіть коли для нього вже минув термін первинної реєстрації.

Держреєстр періодично оновлюють: частину моделей виключають з нього, частину вносять, інші переходять у розряд тих, первинну реєстрацію яких заборонено. Тому будьте пильними і при купівлі касового апарата керуйтеся найсвіжішою редакцією, затвердженою наказом про Держреєстр.

Спочатку укладемо договір із ЦСО
Після придбання реєстратора радимо не зволікати й укласти угоду з центром сервісного обслуговування (далі- ЦСО). Пункт 14 ст. З Закону про РРО вимагає обов'язково звертатися туди при введенні в експлуатацію, при технічному обслуговуванні РРО та його ремонті.

Як випливає зі ст. 2 Закону про РРО, угоду про сервісне обслуговування слід укладати з ЦСО, у якого є договір із постачальником саме тієї модифікації РРО, яку ви використовуватимете.

Починаємо реєструвати!
Процедуру реєстрації, опломбування та застосування касового апарата прописано в Порядку реєстрації РРО, з яким ви можете ознайомитися в газеті "все про бухгалтерський облік" № 21 за 2006 р. на стор. 42.

Аби зареєструвати РРО, звертайтесь до податкової за своїм місцезнаходженням (юридичною адресою). Якщо суб'єкт обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, то — за місцем податкового обліку. Реєстрацію здійснюють безоплатно та у стислі терміни: триває вона не більше 7 днів.

Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які зареєстровані та самостійно сплачують податок на прибуток, вправі (за бажанням) реєструвати РРО за своїм місцезнаходженням.

Підкреслимо, що процедура реєстрації не передбачає перевезення реєстратора з місця на місце, зокрема, до органу податкової служби. Звичайно ж, можна й самому привезти РРО до сервісного центру, так ви трішки зекономите. Весь процес полягає тільки в оформленні та поданні необхідних документів. Те саме стосується й переведення у фіскальний режим та опломбування реєстратора, про що ми поговоримо згодом.

З чого ж починається реєстрація РРО? А з того, що уповноважений працівник підприємства пише в довільній формі заяву, в якій проставляє реквізити РРО: модифікацію, заводський номер, версію програмного забезпечення, виробника або постачальника, дату виготовлення. Усі ці дані можна знайти в паспорті (формулярі) на РРО. До того ж разом із заявою суб'єкт подає ще й такі документи та їх копії, завірені підписом керівника і печаткою СПД:
— свідоцтва про державну реєстрацію СПД (якщо ви ще не маєте зареєстрованого в цій податковій інспекції РРО чи книги обліку розрахункових операцій, далі — КОРО);
— документ, за яким отримано реєстратор (той, що засвідчує купівлю, оренду, дарування);
— паспорт (формуляр) на РРО;
— договір оренди, інший документ, що підтверджує право власності або ж користування господарським об'єктом;
— ліцензію для СПД, що здійснюють (саме зазначений вид діяльності) послуги з перевезення пасажирів і багажу;
— довідку про скасування реєстрації у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД.

Не пізніше двох днів з моменту подання СПД всіх необхідних документів у податковій приймають рішення про можливість реєстрації РРО. Якщо все гаразд, виписують довідку про резервування фіскального номера РРО удвох примірниках: один надають СПД, а другий залишається в податковій.

Головний етап реєстрації
Строк дії довідки про резервування фіскального номера РРО — 5 робочих днів. Тому, отримавши її, підприємство повинне протягом вказаного терміну ввести РРО в експлуатацію. Для цього реєстратор:
— переводять у фіскальний режим роботи і до фіскальної пам'яті заносять зарезервований фіскальний номер;
— опломбовують.

Роботи із введення реєстратора в експлуатацію виконує ЦСО у строк, що не перевищує трьох діб від дати, коли користувач поінформував його про отримання довідки щодо резервування фіскального номера РРО (п. 11 постанови № 601).

А тепер докладніше про підготовку РРО до кінцевого етапу реєстрації.

Спочатку про переведення у фіскальний режим роботи, тобто режим, який забезпечує виконання РРО фіскальних функцій. Вони проявляються у здатності касового апарата забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті (запам'ятовуючого пристрою у складі РРО), багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) (ст. 2 Закону про РРО).

Які ж дані потрібно занести до фіскальної пам'яті під час переведення РРО у фіскальний режим (п. 5 Вимог №199):
— фіскальний номер реєстратора;
— дату занесення фіскального номера реєстратора;
— індивідуальний номер платника;
— дату занесення індивідуального номера платника.

Програмне забезпечення реєстратора повинно унеможливлювати занесення зазначених даних без переведення РРО у фіскальний режим роботи.

Це переведення проводять один раз за весь період експлуатації касового апарата. Причому РРО не повинен допускати можливості в подальшому виведення його з фіскального режиму (п. З Вимог № 199).

Ідемо далі. Опломбування корпусу РРО або кожуха кожного з блоків РРО блочної конструкції здійснюється шляхом установлення двох засобів контролю в місцях стику корпусу РРО (кожуха блока) з верхньою кришкою на її протилежних блоках таким чином, щоб унеможливити доступ до внутрішніх вузлів РРО без зняття або порушення цілісності засобу контролю. У РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюють також на місця підключення з'єднувальних кабелів.

Після закінчення робіт із введення реєстратора в експлуатацію представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, видає довідку про опломбування реєстратора і заповнює у трьох примірниках акт введення його в експлуатацію. Один його примірник залишається в ЦСО, другий і третій видають користувачеві (п. 13 постанови №601).

Довідку виписують удвох примірниках, один надають СПД, а другий — зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування. Там обов'язково відображають дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО до документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи (п. 3.2 Порядку реєстрації РРО).

Якщо ЦСО виявив невідповідність конструкції та(або) програмного забезпечення РРО до документації виробника, довідку про опломбування складають у трьох примірниках, один з яких ЦСО надає СПД, другий передає до місцевого органу ДПС, а третій залишає у себе. Такий касовий апарат використовувати заборонено. У разі його застосування вам загрожує штраф у розмірі 100 НМДГ (1700грн) (п. 8 ст. 17Законупро РРО).

Завершальний етап реєстрації
Завірену копію довідки про опломбування касового апарата та один примірник акта введення в експлуатацію РРО, виданого ЦСО, треба подати протягом 5 робочих днів з дня отримання довідки про резервування фіскального номера РРО, до органу ДПС за місцем видачі довідки про резервування фіскального номера. Посадова особа органу ДПС перевіряє, чи правильно оформлено довідку про опломбування, і, якщо все гаразд, записує необхідні дані до відповідного розділу Книги РРО (її ведуть у податковій і заносять туди записи про реєстрацію та облік РРО, довідок про опломбування). На підставі вказаних документів виписують реєстраційне посвідчення удвох примірниках: один передають СПД, а другий залишають у податковій. Номер посвідчення повинен збігатися з фіскальним номером РРО.

Крім звичайних касових апаратів, багато підприємств також реєструють резервний РРО. Його використовують, коли повсякденний реєстратор вийшов з ладу. Сама процедура реєстрації резервного апарата така сама, як і для звичайних РРО. Для цього разом із вказаними вище документами потрібно подати дозволи місцевих органів виконавчої влади на розміщення господарських одиниць (договір оренди, інший документ, що підтверджує право власності або ж користування об'єктом) на всі філії, підрозділи, де будуть застосовувати такий касовий апарат.

У правому верхньому кутку реєстраційного посвідчення роблять напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в посвідченні зазначають назву та адресу господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках — назви та адреси всіх господарських одиниць, де його використовуватимуть (п. 2.7 Порядку реєстрації РРО).

Якщо відокремлений підрозділ СПД розташовано в тій самій адміністративно-територіальній одиниці (районі, місті, районі у місті), де зареєстровано РРО, то після отримання реєстраційного посвідчення СПД може вводити касовий апарат в експлуатацію та проводити через нього розрахунки.

А коли РРО використовують на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, необхідно буде до початку застосування взяти його на облік в органі ДПС за місцем провадження діяльності, крім РРО, що використовують на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. На облік беруть у той самий день, коли суб'єкт звернувся до податкової.

Узяття РРО на облік в інспекції за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється на підставі поданого реєстраційного посвідчення на касовий апарат. Посадовець органу ДПС робить запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій та відмітку в реєстраційному посвідченні (п. 2.8 Порядку реєстрації РРО).

До кожного касового апарата має бути зареєстрована КОРО та розрахункова книжка. Про них читайте в одному з наступних номерів газети "Все про бухгалтерський облік".

Вітаємо! Після всіх цих дій ваш РРО вважатимуть зареєстрованим, тож сміливо використовуйте його при розрахунках. Щоправда, не забудьте попередньо запрограмувати.

Якщо ви з якихось причин при здійсненні розрахункових операцій застосуєте непереведений у фіскальний режим роботи, незареєстрований, не опломбований або опломбований із порушенням встановленого порядку РРО, вам доведеться сплатити штраф в розмірі 20НМДГ(340грн)(п. 2ст. 17 Закону про РРО).

Трохи слів про облік
Перейдемо до не менш важливого в придбанні і реєстрації РРО — обліку.

Спочатку про податковий облік.

Як правило, касовий апарат можна віднести до основних фондів. Що ж розуміють під терміном "основні фонди" (далі—ОФ):

ОФ — матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у госпдіяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (пп. 8.2.1 Закону про прибуток)

Із тлумачення зрозуміло, що матеріальний об'єкт належатиме до ОФ, якщо відповідатиме всім наведеним вимогам.

Оскільки касовий апарат ви використовуєте для виробничих цілей, а саме щоб забезпечити реалізацію товарів (послуг), то й вимогу щодо використання об'єкта у госпдіяльності ви виконуєте.

Зазвичай РРО служить не один рік, тобто і за цим критерієм він може потрапити до ОФ.

Залишилось розібратися з його вартістю. Якщо він коштує дорожче 1000 грн, то таки виступає ОФ і витрати на його придбання амортизують. В іншому випадку це так звана податкова малоцінка, витрати, понесені на її придбання, опиняються у валових витратах звітного періоду (за пп. 5.2.1 Закону про прибуток) (докладніше про це в газеті "Все про бухгалтерський облік"№ 108 за 2006р.,стор.5).

Зрозуміло, що переважна більшість касових апаратів — ОФ, при цьому ми переконані, що їх потрібно включити до групи 4, куди входять "електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації (тут і далі виділено авт. — в. К.)" (пп. 8.2.2 Закону про прибуток). Норма амортизації ОФ групи 4 становить 15%.

Ви запитаєте: "А що ж із витратами за послуги ЦСО? їх відносять до валових чи вони збільшують балансову вартість групи ОФ?" На нашу думку, такі витрати пов'язані з придбанням ОФ і підпадають під дію норм, визначених у пп. 8.4.1 Закону про прибуток. Нагадаємо, що в згаданому пункті зазначено: "у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням". Отже, такі витрати збільшують балансову вартість групи 4 ОФ.

Тепер про бухгалтерський облік.

Основні засоби (далі — 03) — це матеріальні активи, які СПД утримує для використання у виробництві, поставці товарів, наданні послуг, очікуваний строк використання яких більше одного року (п. 4 П(С)БО7).

Без сумніву, касові апарати будуть 03.

Судіть самі. Без РРО підприємство не має права реалізовувати товари (послуги), тому касовий апарат буде безпосередньо брати участь у реалізації товарів, наданні послуг. Звісно ж, і використання цього пристрою теж триватиме не один рік.

Для обліку реєстратора на рахунках радимо використовувати субрахунок 104 "Машини та обладнання" або субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". На субрахунку 112 відображають активи, які за вартістю не можна віднести до 03, але термін корисної експлуатації яких перевищує один рік. Вартість, за якою необоротні активи потрапляють до цієї підгрупи, підприємство визначає самостійно і фіксує її в наказі про облікову політику.

У бухобліку придбаний 03 зараховують до необоротних активів за первісною вартістю, яка включає (п. 8 П(С)БО7):
— суми, які покупець сплачує постачальнику (без непрямих податків);
— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) 03 (якщо їх не відшкодовують підприємству);
— витрати зі страхування ризиків доставки 03;
— витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження 03;
— інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням 03 до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Як бачите, до первісної вартості касового апарата увійдуть і витрати на послуги ЦСО, оскільки вони безпосередньо пов'язані з доведенням РРО до стану, в якому його можна використовувати.

Тепер декілька слів про амортизацію необоротних активів. Амортизацію 03 нараховують згідно з правилами, принципами і методами, встановленими П(С)БО7, зважаючи на методичні рекомендації. Метод амортизації підприємство вибирає самостійно і зазначає його в наказі про облікову політику. Усі методи амортизації ви знайдете в п. 26 П(С)БО 7.

Якщо ж 03 опинився у малоцінних необоротних матеріальних активах, то такі активи амортизують відповідно до методів, перелічених у п. 27 П(С)БО 7.

Детальніше про всі особливості бухгалтерського і податкового обліку основних засобів читайте у спецвипуску газети "Все про бухгалтерський облік"№ 31 за 2006 рік.

На завершення покажемо на прикладі, як відображати в обліку купівлю і введення в експлуатацію касового апарата.

Приклад
Придбали РРО за ціною 1440 грн (у т.ч. пдв_240грн). Витрати на послуги ЦСО — 60 грн (ут. ч. ПДВ — 10 грн).

Як показати в обліку придбання та введення в експлуатацію РРО, див. у таблиці.



Ось і закінчилася наша перша стаття про РРО. Сподіваємося, ми повністю розкрили тему купівлі та реєстрації касового апарата. Тепер чекайте на наступний матеріал, який продовжить ваш екскурс у світ РРО.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про РРО — Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
2. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
3. Постанова № 601 — постанова КМУ "Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій" від 12.05.04 р. №601.
4. Постанова № 1315— постанова КМУ "Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій" від 29.08.02 р. № 1315.
5. Вимоги № 199— Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.02 р. №199.
6. Порядок № 11 — Порядок доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затверджений рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарами і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.99 р. №11.
7. Порядок реєстрації РРО — Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від01.12.2000 р. №614.
8. Наказ про Держреєстр — наказ ДПАУ "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій" від 08.06.07 р. № 341.
Василь Кропивицький