Анализ финансовой отчетности

Відмінності між трудовим та цивільно-правовими договорами: стара пісня про важливе

Такий заголовок ми обрали невипадково. І не просто так наш матеріал публікується в рубриці "Бюджетна сфера". Дискусії про відмінності між трудовими відносинами та цивільно-правовими ведуться на сторінках нашого видання ось уже який рік. Але саме для бухгалтерів-бюджетників різниця проявляється не лише в юридичних особливостях, але й відмінностях у класифікації витрат. Оскільки будь-які помилки можуть перетворитися на нецільове використання бюджетних коштів. Що, погодьтеся, чревате... Черговий привід повернутися до цієї "довгограючої" теми нам надало Держказначейство. Його спеціалісти також торкалися її неодноразово. Востаннє (як відомо нам) - у листі № 3.4-04/2201-12034 від 05.10.07 р.1 (див. стор. 44, далі— коментований лист). Причому ні їх аргументи, ні висновок із часом не змінюються. Головна думка: між трудовим договором і цивільно-правовим договором підряду безліч істотних відмінностей. Звідси й різні підходи до економічної класифікації виплат за такими договорами.

Зауважимо, що саме таку позицію завжди займала наша редакція і тут ми солідарні з Держказначейством. Однак про тонкощі кожного виду договорів у коментованому листі сказано недостатньо. Тому дозволимо собі виділити ще декілька важливих відмінних особливостей.

Трудовий договір
Його укладають для того, щоб урегулювати трудовий процес. Інакше кажучи, сторони домовляються проте, що людина працюватиме в організації, свідомо виконуватиме поставлені перед нею завдання, дотримуватиметься певних вимог і одержуватиме за це зарплату. Важливий сам процес роботи. Правильно класифікувати цей вид відносин допоможе фраза: "він виконує (має виконувати) все, що вимагає посадова (робоча) інструкція, і регулярно одержує за це зарплату".

Трудовий процес може бути обмежений чітким періодом, а буває без часових рамок. Ролі це не відіграє.

Отже, укладаючи трудовий договір, працівник бере на себе зобов'язання:
— особисто виконувати роботу, встановлену його посадовою (робочою) інструкцією відповідно до вимог законодавства до його професії (кваліфікації);
— робити це протягом певного періоду або невизначений строк;
— не порушувати правил внутрішнього трудового розпорядку (у тому числі дотримуватися режиму робочого часу);
— дотримуватися правил охорони праці;
— використовувати в роботі засоби виробництва, надані йому роботодавцем.

У свою чергу, роботодавець зобов'язується:
— зарахувати працівника в штат організації, завести (заповнити) на нього трудову книжку;
— виконувати щодо нього вимоги трудового законодавства, колективного і трудового договору;
— ознайомити працівника з його робочим місцем, надати йому засоби виробництва, забезпечити безпечні умови праці;
— вимагати виконання виключно роботи, передбаченої посадовою (робочою) інструкцією;
— не залучати до робіт, заборонених для даного працівника законодавством;
— не допускати, щоб тривалість роботи перевищувала законодавчий ліміт, уникати понаднормової праці, а також роботи у вихідні і святкові (неробочі) дні (за винятком суворо регламентованих випадків із відповідною компенсацією);
— виплачувати працівнику заробітну плату в чітко встановлені строки й у розмірах, передбачених законодавством, із дотриманням міжкваліфікаційних співвідношень;
— надавати працівнику трудові та соціальні гарантії (оплата відрядження, відпусток, періодів непрацездатності, інших соцвиплат тощо).

Цивільно-правові договори
Підряд. Цивільно-правовий договір підряду укладають для виконання зазначеної в ньому роботи, обсяг якої і строки заздалегідь відомі. Мета — одержати матеріальний результат.

Найкраще тут підійде фраза: "він виконає для нас тільки цю КОНКРЕТНУ роботу й одержить обумовлену оплату за кінцевий результат". При цьому можна чітко описати фізичні характеристики роботи (кількість виготовлених столів, квадратні метри пофарбованої стіни). Саме за них платять гроші.

Наприклад, коли потрібен сторонній спеціаліст (виконавець), аби просто пофарбувати стіну, доцільно звернутися до договору підряду. Але якщо необхідна людина, яка вирішуватиме які завгодно господарські питання, знаходячись в організації повний робочий день, — у такому разі цивільно-правові відносини неприйнятні і слід оформляти трудовий договір. Адже, обумовлюючи виконання роботи за договором підряду, сторони (виконавець і замовник) погоджуються з тим, що:
— буде виконана конкретна, чітко визначена робота;
— сума винагороди за результат цієї роботи (якщо він відповідає обумовленим критеріям якості) буде розрахована виходячи із завчасно обумовлених розцінок (що можуть бути будь-якими);
— яким чином буде досягнуто результат, виконавець вирішує сам (скільки він працюватиме, в які дні, за яким графіком — його особиста справа);
— трудова книжка на виконавця не ведеться, трудові і соціальні гарантії (лише на підставі одного договору підряду) йому ніхто не надає;
— працює він на свій ризик, за безпеку праці відповідає сам;
— з виконанням роботи взаємні зобов'язання сторін вважаються виконаними (тобто робота за договором підряду завжди разова).

Договір про надання послуг. При уявній схожості між роботами та послугами теж є різниця. Характерною ознакою останніх у сукупності буде:
— відсутність результату майнового характеру;
— невіддільність послуг від джерела або від одержувача;
— синхронність надання та одержання;
— неможливість зберегти споживаність послуги при її наданні.

Порівняйте: для договору підряду важлива конкретна РІЧ (як створювана, так і вже існуюча, фізичні параметри якої змінюються внаслідок обробки, переробки, ремонту). Звідси юридичний супровід судового процесу — послуги (вони невіддільні від джерела та одержувача, їх надав юрист і на момент ухвали судом рішення вони вже спожиті).

Докладно про ці та інші відмінності між трудовим договором і договором підряду ми розповідали в газеті "все про бухгалтерський облік" № 31 за 2007 рік у консультації "Трудовий договір, послуги, підряд: відчуйте різницю". Там само докладно зупинялися на нюансах оподаткування. Хоча, ймовірно, тут варто коротенько нагадати й про них.

Нюанси оподаткування
Головне — на виплати за договорами підряду (на відміну від оплати за трудовим договором) не нараховують (не утримують) внесків до фондів соціального страхування. За винятком платежів до Пенсійного фонду, розміри й порядок розрахунку яких однакові — що із зарплати, що з винагороди за виконану роботу.

А ось оплата договорів про надання послуг взагалі обходиться без усіляких соцвнесків (утому числі й пенсійних3).Так що помилки в класифікації договорів призводять до некоректного нарахування платежів до соцфондів, а отже —до завищення бюджетних витрат.

Ось так плавно ми підійшли до бюджетної специфіки, на якій і робить особливий акцент Держказначейство у коментованому листі. Отже...

Бюджетна специфіка
...Оплата робіт за договором підряду та послуг, наданих за договором про надання послуг, проходить за тими видами економічної класифікації витрат бюджету, що відповідають економічній суті платежів.


Зокрема, Держказначейство для підрядних виплат, пов'язаних із поточним ремонтом, використовує КЕКВ 1137"Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання". Коли йдеться про витрати щодо прибирання території — згадується КЕКВ 1165"Оплата інших комунальних послуг". Оплату за договорами, укладеними з педагогічними працівниками для проведення зовнішньої незалежної оцінки якості освіти, необхідно проводити за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки". Тобто орієнтуємося нате, до яких цілей виконано роботу(надано послуги). - А що ж заробітна плата? її виплачують із фонду оплати праці. Значить, для бюджетної установи (організації)
буде задіяно код КЕКВ 1111 "Заробітна плата".

Загалом, шановні бюджетники, будьте уважні!
Роман Гопцій