Анализ финансовой отчетности

Вважаєте, що донарахування необгрунтоване? Скаржтеся!

Якщо проаналізувати, з яким із контролюючих органів у підприємств найчастіше зав'язуються судові позови,то пальма першості належить податковій службі. Дивного в цьому нічого нема є, оскільки справа стосується оподаткування. І часто-густо у підприємства і податкової різний погляд на облік однієї й тієї самої операції.У результаті на світ з'являються рішення податкової,які спричиняють для підприємств(підприємців), м'яко кажучи,несприятливі наслідки. Однак платники податків миритися з ними не збираються. Такі народжуються спори. Щоб допомогти вам розібратися в тому, як можна оскаржити рішення податкової інспекції, у тому числі в суді, ми пропонуємо вам дану консультацію. Що ж, уявімо собі просту ситуацію: на підприємстві закінчилася планова (позапланова) перевірка і його посадовим особам податкові інспектори пропонують підписати акт перевірки.

Припускаючи, що в акті будуть відомості, з якими директор підприємства не згоден, у нього мимоволі виникне питання: а чи можу я взагалі його не підписувати, так би мовити, у знак протесту? Будь ласка, це ваше право, але... давайте не будемо гарячкувати і зазирнемо до п. 1.3 Порядку № 327: акт перевірки — це службовий документ, що підтверджує проведення перевірки і виступає носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. І те, що ви його підпишете, зовсім не означає, що ви погодилися з викладеними в ньому фактами, і не позбавляє вас права на оскарження винесеного за результатами рішення.

Чи не краще тоді викласти свої претензії до цієї інформації і все-таки підписати акт із запереченнями?
Упевнені, що так буде правильно. Тим більше що існує обов'язок підписати акт перевірки (ч. 2 ст. 9 Закону про систему оподаткування).

Для цього достатньо в акті зробити позначку: "Даний акт підписую із запереченнями". Причому самі заперечення не обов'язково наводити тут же. їх подають до податкової окремо протягом 3-х робочих днів з дня, наступного за днем одержання примірника акта перевірки. До речі, навіть якщо акт не викликає заперечень, зробити таку позначку буде не зайвим. Не виключено, що такі заперечення з'являться у вас пізніше, після детального вивчення акта.

У свою чергу, ДПІ зобов'язана їх розглянути протягом 3-х робочих днів, наступних за днем їх одержання. У результаті підприємству направлять письмову відповідь за результатами розгляду зауважень, яка може вплинути на винесення податкового повідомлення-рішення (рішення про фінсанкції) (п. 4.4 Порядку № 327).

І потім акт— це не той документ, який можна оскаржити. Теоретично можна допустити, що яких-небудь санкцій до платника податків за ним і не застосують. Тому саме час подивитися, які документи можна оскаржувати в суді.

З чим можна боротися, а з чим не можна
Згідно зі ст. 2 КАСУ в адміністративних судах можна оскаржити будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень. До останніх належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. З КАСУ). А от до рішень відносять нормативно-правові акти і правові акти індивідуальної дії(п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ).

Рішення податкового органу, що підлягають оскарженню:
— податкові повідомлення про визначення сум податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій (податкові повідомлення та податкові повідомлення-рішення) і податкові вимоги про податковий борг;
— рішення про узгодження операцій із заставленими активами1;
— рішення про розподіл сум податкових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;
— рішення про погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою заставою до проведення реорганізації;
— рішення про солідарну відповідальність за сплату податкових зобов'язань платника податку, який реорганізується;
— рішення про поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання з іншими;
— рішення про продаж активів, що знаходяться в податковій заставі;
— рішення про арешт активів;
— рішення про дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань з ініціативи податкової служби;
— рішення про подання платником податків нової податкової декларації з виправленими показниками;
— постанови про накладення адміністративних стягнень.

Отже, рішення податкового органу ми можемо оскаржити в адміністративному суді. По-перше, податковий орган — це суб'єкт владних повноважень у розумінні КАСУ. По-друге, його рішення, які зобов'язують підприємство (підприємця) вчинити певні дії, утриматися від них або нести відповідальність, обов'язкові для виконання, вважаються правовими актами індивідуальної дії. До таких правових актів (рішень) податкової можна сміливо зарахувати документи, названі в п. 2 Положення № 29.

На наш погляд, цей перелік не вичерпний, оскільки за пп. 5.2.2 Закону № 2181 можна оскаржити будь-яке рішення податкового органу, що суперечить податковому законодавству або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

Ну а всі перелічені документи, так чи інакше, до чогось примушують платника податків, а також обов'язкові для виконання, тому саме їх і дозволено оскаржити. А от акт перевірки, як ми вже сказали, оскарженню не підлягає, оскільки він не відповідає описаним критеріям.

Починаємо процедуру оскарження
Отже, підписавши акт із зауваженнями або без них, ми чекаємо на той документ, на який будемо подавати скаргу, тобто рішення. А за п. 4.11 Порядку № 327 керівник податкового органу (його заступник) повинен прийняти податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) протягом 10-ти робочих днів від дня реєстрації акта не виїзної документальної, виїзної планової або позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання. Якщо ж подавали заперечення до акта — протягом 3-х робочих днів, наступних за днем їх розгляду та надання (направлення) письмової відповіді на них.

Отримавши таке рішення, у вас є два шляхи оскарження: адміністративний і судовий або одразу ж судовий. Рекомендуємо йти першим. Цілком імовірно, що вам удасться добитися правди, не доводячи до суду.

Адміністративний порядок оскарження
Він полягає в тому, що податкове повідомлення-рішення (інше рішення) оскаржують у податкових органах. І першу скаргу доведеться подати до податкової інспекції, що прийняла таке рішення, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення.

ЦЕ ВАЖЛИВО!
Скарга, подана у строк, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням, з дня подання скарги до закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом цього строку сума податкового зобов'язання вважається неузгодженою (пп. 5.2.3 Закону №2181).

У скарзі зазначте такі відомості та реквізити:
1) ПІБ, місце проживання фізособи — платника податків або найменування, місце знаходження юрособи та адресу, на яку надіслати рішення-відповідь на скаргу;
2) найменування органу податкової служби, яким видано оскаржуване податкове повідомлення або рішення, дату і номер;
3) суть питання, прохання або вимоги та обґрунтування незгоди щодо суми податкового зобов'язання, визначеного податковим органом у податковому повідомленні, або з іншим рішенням податкового органу;
4) про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення податкового органу, а також про те, повідомлено чи ні податковому органу про подання повторної скарги до податкового органу вищого рівня;
5) підпис фізособи (уповноваженої ним особи) або підпис керівника юрособи (її представника), скріплений печаткою;
6) перелік документів і розрахунків, що додаються до заяви.

Скаргу подають безпосередньо до податкової інспекції (якщо через представника, то додають копію довіреності) або надсилають її поштою з повідомленням про вручення. Зразок скарги ви знайдете в листі ДПАУ від 14.12.04р. 24348/7/25-0017.

Мотивоване рішення-відповідь на скаргу податкова інспекція зобов'язана прийняти і надіслати вам поштою з повідомленням про вручення протягом 20 календарних днів з дня одержання скарги або видати під розписку.

Якщо відповідь вас не надихає, іншими словами, цілком (або частково) не влаштовує, у вас є 10 календарних днів, щоб подати повторну скаргу, але вже до вищестоящого податкового органу. На відповідь тут відведено також 20 календарних днів. Якщо ж і повторна відповідь вам не сподобається, тоді в ті самі 10 календарних днів подаєте третю скаргу до податкового органу, що стоїть ще вище, у якого на відповідь вам є 20 календарних днів (пп. 5.2.2 Закону № 2181).

Практично адміністративний порядок оскарження може мати такий вигляд: районна податкова інспекція — міська (обласна) податкова адміністрація —ДПАУ. А у часі він може розтягнутися на 90 календарних днів. Однак врахуйте, що керівник (його заступник) податкового органу в межах 20-денного строку може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги до 60 календарних днів. Про це вам зобов'язані письмово повідомити в межах все того ж 20-денного строку.

А коли протягом 20-денного строку або строку, встановленого керівником (його заступником),відповідь не надіслана, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Це щасливий фінал. Хоча й малоймовірний — що-що, а контролювати строки в органах податкової служби вміють. Однак рішення ДПАУ, як остаточне в адміністративному порядку оскарження, може бути і не на користь підприємства. Та ще й подальшому адміністративному оскарженню воно не підлягає. Тоді в день одержання вами такого рішення процедура адміністративного оскарження вважається закінченою, ну а податкове зобов'язання —узгодженим (пп.5.2.4 3акону №2181).

Втім, як говорить стародавня мудрість, "один є шлях — шлях істини, всі решта не шляхи", так і для вас залишається один шлях— до суду. Саме в ньому, як в останній інстанції, слід добиватися правди, якщо ви впевнені, що вона на вашому боці.

Судове оскарження
Почнемо з того, що говорить нам пп. 5.2.5 Закону №2181: платник податків може оскаржити в суді рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання в будь-який час (з урахуванням строків давності) після одержання податкового повідомлення (тоді воно не підлягає оскарженню в адміністративному порядку).

Імовірно, у вас виникає питання, про який строк давності йдеться: про той, що передбачений ст. 15 Закону №2181, чи про якийсь інший? Так, ст. 15 даного Закону встановлює строк давності — 1095днів. А от поширюється він на випадки визначення податкових зобов'язань з ініціативи податкової, на повернення переплаті на відшкодування податків, зборів (обов'язкових платежів). Тому його не можна застосовувати як строк, протягом якого підприємство може звернутися до суду за захистом своїх прав. Саме такий зміст, на наш погляд, вкладає в це пп. 5.2.5 Закону №2181.

Отже, нам потрібно звернутися до норм КАСУ, оскільки позов подаватиметься до адміністративного суду.

ЦЕ ВАЖЛИВО!
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлено строк в 1 рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася чи повинна було дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів (ч. 2 ст. 99 КАСУ).

Таким чином, у вас у розпорядженні 1 рік. Але якщо ми згадаємо, що у нас за плечима адміністративне оскарження, що результату не дало, та ще й зобов'язання вважається погодженим, то часу насправді набагато менше. Адже якщо воно погоджене, то його необхідно сплатити протягом 10 календарних днів після дня погодження (пп. 5.3.2 Закону №2181).

Тому після адміністративного оскарження позов до адміністративного суду краще подати саме в ці 10 календарних днів.

Як бачите, вчасно поданий позов продовжить "непогодженість" податкового зобов'язання. Але що означає "вчасно"? Ми радимо подавати позов до одержання остаточної відповіді з ДПАУ!

Оскільки після цього моменту, як сказано вище, податкове зобов'язання вважається погодженим. А довести, що з поданням позову воно знову стало непогодженим, досить проблематично. Якщо ж після подання позову ДПАУ задовольнить вашу скаргу, від позову можна і відмовитися (ст. 112 КАСУ). А якщо судове засідання призначать до отримання відповіді з ДПАУ (таке можливо при продовженні строку розгляду скарги вищим податковим органом), то достатньо буде заявити клопотання про перенесення строку розгляду справи (ст. 150 КАСУ). Але візьмемося до підготовки самої позовної заяви.

Складаємо позов
На цьому етапі важливо з'ясувати, що саме буде предметом оскарження. Правильно— податкове повідомлення-рішення (інше рішення). Але яке? Адже в процесі адміністративного оскарження податковий орган міг зменшити суму податкового зобов'язання. Відповідь дає п. 6.5 Закону № 2181: тоді раніше направлене податкове повідомлення вважається відкликаним з дня одержання платником податків нового податкового повідомлення. Як що ж, навпаки, суму податкового зобов'язання збільшили, то на суму збільшення податковий орган надсилає окреме податкове повідомлення (п. 6.6 Закону №2181).

У результаті позов міститиме вимогу про визнання нечинним або старого податкового повідомлення, яке ви невдало оскаржили у податковій, або нового, або старого й одного (декількох) нових.

Безумовно, це дуже важлива деталь, але не менш важливо скласти позов так, щоб він відповідав вимогам, які до нього висуває ст. 106 КАСУ. Інакше позовна заява буде залишена судом без руху або повернена вам. Підстави для цього прописані в ст. 108 КАСУ.

Зразок позовної заяви див. на стор. 9.

Перед поданням позову не забудьте сплатити судовий збір. Його, з огляду на п. З Прикінцевих і перехідних положень КАСУ, ми поки сплачуємо в розмірі держмита, визначеного пп. "б" п. 1 ст.З Декрету про держмито - 0,2 НМДГ (3,40 грн). Обов'язково додайте до позову оригінал платіжного документа про його сплату (квитанція, платіжне доручення). Якщо ви перераховували гроші з рахунка свого підприємства, то на звороті платіжного доручення повинен бути напис "Зараховано в дохід державного бюджету 3,40 грн (дата)". Цей напис скріплюють підписами управляючого і головного бухгалтера банку (філії банку) і печаткою банку. Копій самого позову і доданих до нього документів повинно бути стільки, скільки відповідачів у справі.

Позов потрібно подати до окружного адміністративного суду. Однак зауважте, щодо початку роботи окружних і апеляційних адміністративних судів справи, підвідомчі їм, розглядають у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди, але за правилами КАСУ (п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КАСУ). Тому якщо у вашому регіоні такий адміністративний суд ще не запрацював, позовну заяву подаєте до господарського суду, який розглядатиме справу за правилами КАСУ.

Для довідки
Якщо позов подає ваш представник, то в ньому зазначають ім'я представника, його поштову адресу, а також номер засобу зв'язку (телефону, факсу, пейджера) та адресу електронної пошти, якщо воші у нього є.

Якщо суд не знайде підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (ст. 109 КАСУ), вважайте, що ви наблизились ще ближче до розгляду справи по суті.

Підготовче провадження та судовий розгляду першій інстанції
Спочатку суд повинен підготувати справу до розгляду і провести попереднє засідання. Це так зване підготовче провадження. За його результатами або:
— залишають позов без розгляду (ст. 155 КАСУ);
— призупиняють провадження у справі (ст. 156 КАСУ);
— закривають провадження у справі (ст. 157 КАСУ);
— закінчують підготовче провадження і призначають справу до розгляду.

Кожне з них оформляють ухвалою. Звичайно, для нас оптимальною буде ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до розгляду. Оскільки розраховувати на те, що податковий орган визнає адміністративний позов і справа закінчиться постановою про його задоволення, явно не доводиться. Так от, у згаданій ухвалі суд зазначає дату, час і місце розгляду справи. Щоправда, якщо на попереднє засідання з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, і вирішені всі необхідні питання, то за їх письмовою згодою судовий розгляд може бути розпочатий у той самий день.

На розгляд справи суду відведено строк, що не перевищує 2-х місяців з дня відкриття провадження у справі. Реально ж, враховуючи завантаженість судів, а також те, що розгляд справи іноді переносять з різних причин, цей строк нерідко збільшується вдвічі і більше.

Мине вдаватимемося в подробиці самих судових перипетій, оскільки детально з розглядом справи в адміністративному суді першої інстанції ви можете ознайомитися в газеті "Все про бухгалтерський облік" за2006 рік № 99, стор. 78. Перейдемо одразу до судового рішення.

Як ми вже говорили, якщо адміністративний суд призупиняє або закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, судове рішення викладається у формі ухвали. Якщо ж він вирішує справу по суті — у формі постанови.

І правда, що може бути кращим, ніж постанова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення (іншого рішення). Адже це та мета, якої ви прагнете, подаючи позов до суду. І якщо ви здобуваєте перемогу, це справжній успіх!

Залишається отримати копію постанови і дочекатися набрання нею чинності. А це зазвичай займає від 10 до 20 днів з дня оголошення постанови. І пов'язане це, звичайна, з апеляційним судовим оскарженням. Оскільки, якщо ви виграєте справу, не виключено, що податковий орган скористається своїм правом на апеляцію. Так само, якщо перемога буде не на вашому боці, апеляційну скаргу доведеться подавати вам.

Апеляційне оскарження
Перед поданням скарги до апеляційного адміністративного суду необхідно подати заяву про апеляційне оскарження. Цю заяву подають через адміністративний суд, що прийняв постанову, яка оскаржується протягом 10 днів з дня її оголошення. По суті така заява - це повідомлення суду про ваш намір подати апеляційну скаргу. Тому аргументи для оскарження в ній не наводять. А от апеляційну скаргу подають через той самий адмінсуд, та лише протягом 20 днів після дня подання заяви про апеляційне-оскарження. Копію скарги надсилають прямо до апеляційного адмінсуду.

Якщо ж ви зібралися оскаржити ухвалу, тоді заяву потрібно подати протягом 5 днів з дня її проголошення. А коли вона винесена без вашої участі у засіданні — з дня одержання копії ухвали. Апеляційну скаргу в такому випадку подають у 10-денний строк після дня подання заяви.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження:
У ній зазначають:
1) найменування апеляційного адміністративного суду, до якого її подають;
2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заяву, номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо вони є;
3) постанову (ухвалу), що оскаржується.
У ній зазначають:
1) найменування апеляційного адміністративного суду, до якого подають скаргу;
2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, що подає скаргу, а також номер засобу зв'язку й адресу електронної пошти (якщо є);
3) дату подання заяви про апеляційне оскарження;
4) вимоги особи, яка подає скаргу до апеляційного суду;
5) обґрунтування вимог з уточненням, у чому полягає неправильність або неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
6) клопотання особи, яка подає скаргу про витребування нових доказів, про виклик свідків і т. д. (за необхідності);
7) перелік матеріалів, що додаються, у тому числі довіреність, якщо скарга підписана представником.

Зверніть увагу: апеляційну скаргу ви можете подати без попереднього подання заяви, якщо зробите це в строк, встановлений для її подання, тобто протягом 10 або 5 днів (якщо оскаржується ухвала).


А якщо ви хочете, щоб апеляційну скаргу розглядали за вашої участі, неодмінно висловіть у ній своє бажання. Якщо ні — напишіть, що просите суд зробити це без вашої присутності.

Отримавши скаргу, суддя-доповідач перевіряє, чи відповідає вона вищеназваним вимогам. Якщо ні, її можуть лишити без руху або повернути. Ну а коли все в порядку, він виносить ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Після цього протягом 10 днів суддя займається підготовкою справи, а потім призначає її до апеляційного розгляду.

У рамках апеляційного провадження ви маєте право подати заперечення на скаргу, приєднатися до неї, змінити її, або ж взагалі від неї відмовитися. Так само можна навіть відмовитися від адміністративного позову.

Тепер важливе питання, що напевно вас цікавить. Чого чекати від апеляційного адміністративного суду? Відповідь на нього дає ст. 198 КАСУ, а саме — цей суд вправі:
— залишити вашу скаргу без задоволення, а постанову суду — без змін;
— змінити постанову суду першої інстанції;
— скасувати її та прийняти нову постанову;
— скасувати постанову і залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі;
— визнати постанову недійсною і закрити провадження у справі;
— скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд.

Своє рішення апеляційний адмінсуд втілює у постанову, що набирає чинності з моменту оголошення. Але найголовніше, що із закінченням апеляційного розгляду набирає чинності початкова постанова адмінсуду (якщо її не скасовано). А це означає, що податкове зобов'язання, яке оспорюється, вважатиметься погодженим.

Якщо раптом ви апеляцію програли, зобов'язання перед бюджетом доведеться погасити у 10-денний строк після дня набрання чинності постановою апеляційного адмінсуду. При простроченні сплати загрожуватиме штраф за пп. 17.1.7 Закону №2181.

Втім, засмучуватися не варто, оскільки апеляцією судовий ресурс захисту прав не вичерпується. У вас є можливість подати касаційну скаргу.

Касаційне оскарження
Касаційну скаргу на постанову адмінсуду першої інстанції подають до Вищого адміністративного суду України (далі-ВАСУ)протягом 1 місяця з дня набрання чинності судовим рішенням апеляційного адмінсуду. Вимоги до змісту касаційної скарги описані у ст. 213 КАСУ. Вони практично повторюють ті, що існують для апеляційної скарги, за винятком того, що у касаційній зазначають, у чому саме полягає порушення норм матеріального і процесуального права у рішеннях попередніх судових інстанцій.

Припустимо, програвши апеляцію, ви сплатили суму погодженого податкового зобов'язання, але водночас ви ж подаєте касаційну скаргу до ВАСУ Тому, спираючись на ст. 265 КАСУ, обов'язково в цій скарзі попросіть ВАСУ вирішити питання про поворот виконання судового рішення. Якщо ви виграєте в касації, то своєю постановою він зобов'яже податкову та казначейство повернути безпідставно сплачені гроші.

А постанову ВАСУ можна оскаржити безпосередньо у Верховному Суді України за винятковими обставинами: якщо причина цьому неоднакове застосування ВАСУ однієї й тієї самої норми права, визнання судових рішень міжнародною судовою установою (юрисдикція якої визнана Україною) такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

Строк для подання скарги — 1 місяць з дня виявлення обставин, що служать підставою для провадження за винятковими обставинами.

Ще один спосіб оскаржити небажане судове рішення будь-якої судової інстанції — оскарження за нововиявленими обставинами. Підстави для такого оскарження зафіксовані в ч. 2 ст. 245 КАСУ У цьому випадку скаргу подають до того суду, який першим припустився помилки при вирішенні справи через те, що не знав про існування цих обставин. Причому зробити це потрібно в місячний строк після того, як той, хто подав скаргу, дізнався або міг дізнатися про нововиявлені обставини. Докладно про названі способи оскарження читайте в газеті "все про бухгалтерський облік" за 2006 рік №99, стор. 87—92.

Як бачите, існує достатньо способів оскарження рішень податкового органу, тому якщо раптом з'явилося рішення, що посягає на ваші права та інтереси, ви знаєте, в якому напрямку вам просуватися.

І пам'ятайте, судове рішення, яким би воно не було, гарним чи поганим, не обов'язкове до застосування в аналогічних спорах іншими судами, оскільки в нас судові прецеденти не є джерелами права. Тому добитися прийнятного рішення, скажімо, ВАСУ можна, лише пройшовши самому через усі судові інстанції. А складові успіху на шляху до мети — це залізні аргументи, кваліфікований адвокат (юрист) і впевненість у своїй правоті.

Ми, у свою чергу, пропонуємо до вашої уваги добірку судових рішень, що стосуються найрізноманітніших сфер діяльності підприємства і, звичайно ж, з коментарями наших спеціалістів.

Наша мета — показати вам все розмаїття судової практики для того, щоб ви мали уяву про те, які найбільш цікаві та важливі спори пройшли через суди, яка в них позиція суду і, звичайно, чим вони — закінчилися. Завдяки цьому ви зможете уникнути помилок, допущених учасниками судових процесів, а також озброїтися аргументами, які за необхідності приведуть вас до перемогу судових баталіях.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. КАСУ— Кодекс адміністративного судочинства України.
2.Закон № 181 —Закон України"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111.
3. Закон про систему оподаткування — Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251 -XII.
4. Декрет про держмито—Декрет КМУ "Про державне мито" від 21.01.93 р. №7-93.
5. Порядок № 327 —Порядок оформлення результатів не виїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 10.08.05 р. №327.
6. Положення №29— Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом ДПАУ від 11.12.96 р. № 29.
Юрій Хілінський