Анализ финансовой отчетности

Чи в праві підприємство здійснювати вид діяльності, що не зазначений у довідці, виданій органами

Дані питання давно стали в один ряд з тими, які доводилося вирішувати практично кожному підприємству. І ми просто не вправі далі залишати вас необізнаними. Візьмемо за основу одне із запитань читачів: "Наше підприємство займається виробництвом продуктів борошномельно-круп'яної промисловості. Цей самий вид діяльності прописано і в довідці, виданій органами статистики (код КВЕД — 15.61.0). Підкажіть, чи можемо ми проводити роботи з монтажу технологічного обладнання для борошномельної промисловості стороннім організаціям та для власних потреб?". Двома словами про все розповісти не вийде. Тому спочатку розберемося з видами діяльності та їх значенням для підприємства, а потім перейдемо до довідок від органів статистики. Отже...

Чим має право займатися підприємство?
Наша відповідь незмінна. Точніше, ми завжди говорили, говоримо і будемо говорити, піддивляючись у ст. 91 ЦКУ: юридична особа має такі самі цивільні права та обов'язки(цивільна правоздатність),як і фізична, звісно, крім тих, що за своєю природою можуть належати виключно людині. Ця теза, крім усього іншого, дозволяє юрособам здійснювати практично будь-який вид діяльності. Чому "практично будь-який"? Тому що окремо визначено види, доступні не всім.

Пояснимо. За ст. 4 Закону про підприємництво до таких можна віднести діяльність, пов'язану з:
— обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
— охороною окремих особливо важливих державних об'єктів, проведенням криміналістичних, судово-психіатричних експертиз та розробкою, випробуванням, виробництвом і експлуатацією ракетоносіїв, утому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою;
— ломбардними операціями;
— виробництвом бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу, виготовленого з біологічно відновлюваної сировини, вміст якого в зазначених бензинах становить від 2 об'ємних відсотків або із вмістом ефіру етил-трет-бутилового від 5 об'ємних відсотків;
— виробництвом біоетанолу.

Ну і, звісно ж, не забудемо згадати: юрособи можуть здійснювати окремі види діяльності тільки після отримання ліцензії. Перелік таких можна знайти в Законі про ліцензування.

В іншому обмежити підприємство в його праві на свободу вибору діяльності під силу лише суду.

Усе вище перелічене по-хорошому можна було б назвати аксіомою. Але є одне "але". Незважаючи на майже повну свободу у виборі діяльності, є й деякі рамки, в які підприємство має вкладатися. Про це нижче.

Статутні види діяльності: як було, що стало
До набрання чинності ЦКУ, тобто до 1 січня 2004 року, діяв ЦК УРСР. От у ньому, зокрема, було відображено, що цивільна правоздатність юрособи прямо залежить від встановлених цілей діяльності. Додайте сюди ст. 9 Закону про підприємства (вже не працює), де було сказано: у статуті підприємства, крім усього іншого, необхідно фіксувати предмет і цілі діяльності.Те саме було,та й досі збереглося у ст. 4 Закону про госптовариства.

Виходило, для того щоб займатися чим-небудь, підприємство закріплювало це в установчих документах. Чого тільки там не було: починаючи від торгівлі чим завгодно і закінчуючи послугами з організації балів-маскарадів. Звісно, засновники багато чого з названого навіть у страшному сні не планували робити, однак на всякий пожежний випадок при реєстрації намагалися прописати все максимально. Як варіант, наприкінці переліку забивали текст приблизно такого змісту: "підприємство здійснює й інші дозволені види діяльності, а якщо буде займатися ліцензованими —то лише за умови попереднього отримання ліцензії".

Віддамо належне— у головному юридичному відомстві (Міністерство юстиції України) на той час не сиділи без діла і надали роз'яснення з цього приводу. Йдеться про лист Мін'юсту від 24.01.2001 р. № 19-41-34 (далі—лист). Якщо коротко, то в міністерстві вважали: підприємство може займатися й іншими видами діяльності, а не виключно тими, що передбачені у статуті. Але тільки якщо вони не суперечать закону і цілям створення юрособи.

Цікаво, чи можна скористатися листом зараз? На жаль, питання залишається відкритим. Адже він був розроблений під ЦК УРСР, який чесно відслужив своє, хоча, не заперечуємо, цілком підходить під сьогоднішні законодавчі реалії. Аналогічного мін'юстівського документа, як не сумно, не існує. Інші органи також не порушують таку тему в своїх листах та роз'ясненнях.

Водночас усе досить заплутано і навіть існує відповідальність за "нестатутні види діяльності". Але про це пізніше.

Що ж відбувається сьогодні? Уст. ст. 88,120,134,143, 154 ЦКУ не говориться, що до статуту того ж товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю слід вносити відомості про предмет і цілі діяльності, так само як і до статутів AT та засновницьких договорів повного і командитного товариств. Паралельно діють ст. ст. 57, 82 ГКУ і та сама ст. 4 Закону про госптовариства — от у них сказано протилежне.

Відповідно, можна було б апелювати до того, що Закон про госптовариства працює суто в тій частині, що не суперечить ЦКУ, і відкинути вбік його ст. 4. Однак так не вчиниш з ГКУ. Оскільки ЦКУ потрібно застосовувати, спираючись на норми ГКУ Тобто: ГКУ є спеціальним

нормативним актом, і скидати його з рахунків ніяк не можна. Точніше, його положення доповнюють аналогічні правила ЦКУ.
Маємо таке: з огляду на те, що при реєстрації підприємства держреєстратори неодмінно перевіряють установчий документ юрособи на відповідність вимогам законодавства (ч. З ст. 8 Закону про держреєстрацію), прописувати в установчих документах предмет і цілі діяльності обов'язково.

Інше питання, як. Ось варіанти:
1) вбити в установчий документ довжелезний список видів діяльності на всі випадки життя підприємства;
2) сісти, подумати і прописати з десять-двадцять реально необхідних.

Звісно, кожний із варіантів підходить під свою ситуацію. І вибирати вам.

Що буде за здійснення нестатутного виду діяльності?
Розкриємо ст. 247 ГКУ. У ній читаємо: коли СПД займається діяльністю, що суперечить законодавству або установчим документам, до нього можуть застосувати адміністративно-господарські санкції: скасувати держреєстрацію і ліквідувати підприємства за рішенням суду.

Ліквідація — це серйозно. А отже, будьте напоготові, не полінуйтеся і своєчасно внесіть до головного документа вашої фірми належні корективи.

Дамо пораду: просто підстрахуйте себе і напишіть наприкінці перелічених статутних видів діяльності словосполучення "та інші види діяльності, не заборонені законом ".

Зверніть увагу!
Підприємство і справді може провадити певні операції тільки тоді, коли про це чітко сказано в установчих документах!

Наведемо деякі:
1. На підставі ч. З ст. 720 ЦКУ підприємницькі товариства (ст. 84 ЦКУ уточнює: до них належать лише госптовариства, тобто повне, командитне, акціонерне, товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю та виробничі кооперативи) можуть укладати між собою договори дарування, якщо це прямо прописано в установчому документі дарувальника.
2. Зберігач має право безкоштовно зберігати річ, коли про це можна прочитати в установчому документі. Як варіант: безпосередньо у договорі зберігання (ч. 4 ст. 946 ЦКУ).

Перелічені нюанси, скоріше, випадковість, ніж правило. До того ж дарування — це не вид діяльності, у КВЕД ви його не знайдете. Стосовно зберігання також не турбуйтеся, бо про його безоплатність можна зазначити прямо в договорі.

Ще приклад. В установчих документах ломбардів мають бути виключні переліки видів фінансових послуг, які вони надають (п. 8.6 Положення про внесення інформації). Крім того, провадячи діяльність з надання послуг фінансового кредиту, ломбард не може суміщувати її з наданням будь-яких інших видів фінпослуг (п. 2.3 Положення про обмеження).

Як бачимо, трапляються і такі рамки у специфіці діяльності деяких установ.

Перейдемо до довідок з органів статистики, в яких фігурують види діяльності за КВЕД.

До чого тут довідка органів статистики?
Так ведеться, що представники контролюючих органів (ті самі податкові інспектори), перевіряючи госпдіяльність підприємства, чомусь завжди запитували довідку з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України(далі—довідка органів статистики). Вивчивши її, а точніше, проставлені в ній види діяльності, піднімали очі на керівництво юрособи і говорили приблизно таке: так, стоп! Чому ви займаєтеся тиражуванням записаних носіїв інформації? Адже у вас написано, що ви торгуєте комп'ютерами та офісною технікою.

Звичайно, висунуті претензії не обґрунтовані. Мабуть, у контролерів не вистачає причин, за якими підприємство реально покарати. Зараз таких випадків стало менше, але окремі сигнали до нас й досі доходять.

Запам'ятайте! Українським законодавством не передбачено відповідальність за те, що в процесі діяльності юрособа буде займатися видом діяльності, не передбаченим у довідці органів статистики. Адже ми знаємо: фірма вправі робити практично все, що заманеться засновникам і керівництву, якщо у статуті/засновницькому договорі є хоча б згадка про "інші види діяльності, не заборонені законодавством".

А зараз розберемося, для чого взагалі потрібна довідка органів статистики (форму затверджено наказом Держкомстату № 164). Вона свідчить про те, що юрособу внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (далі— ЄДРПОУ). Його держателем, до речі, виступає Держкомстат України.

Поцікавитеся: для чого він ведеться? Відповідь дасть п. З Положення про ЄДРПОУ— щоб:
— забезпечити єдиний державний облік та ідентифікацію суб'єктів;
— класифікувати суб'єктів для одержання статистичної інформації у форматизованому вигляді;
провадити спостереження за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створенням, реорганізацією (злиття, приєднання, розподіл, перетворення) та ліквідацією суб'єктів;
— удосконалити статистичний облік і створювати реєстри респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів).

Загалом, спадає на думку ось що: держава в особі своїх органів, аби слідкувати за розвитком економічної сфери (торгівля, важка та легка промисловість, послуги, роботи тощо), збирає статистичну інформацію. Ще б пак, а як, по-вашому, не знаючи про всі тенденції підприємництва, вона може регулювати цю досить немало важлива галузь у житті країни?

Ось так, не більше і не менше.

Тепер давайте подивимося, яким чином до ЄДРПОУ потрапляють відомості про юрособу. Ситуацію прояснить п. 12 Положення про ЄДРПОУ. Дивіться: внесення інформації, її виключення та інші зміни до ЄДРПОУ органи статистики роблять, базуючись на даних держ-реєстратора.

Останнім вони дістаються від юросіб при здійсненні реєстраційних дій, встановлених Законом про держреєстрацію.

Припустимо, серед списку документів, які новостворена юрособа повинна подати на реєстрацію до виконкому, значиться реєстраційна картка на проведення держреєстрації юрособи (Форма № 1, затверджена наказом Держкомпідприємництва № 54). Ця догма чітко прописана у ст. 24 Закону про держреєстрацію. На третій сторінці такої картки підприємство зазначає види економічної діяльності, якими збирається зайнятися. Реєстратор, у свою чергу, проставляє напроти них відповідні коди за КВЕД. Причому на момент реєстрації юрособи вид, що записаний першим, вважають основним. До речі, держреєстратори також присвоюють усім особам, на яких поширюється дія Закону про реєстрацію (госптовариства до цього списку, звісно, входять, але й не тільки вони), ідентифікаційні коди.

Далі види діяльності, крім інших даних, держреєстратор передає органам статистики. Вони заносять інформацію до ЄДРПОУ і повертають папери держреєстратору, який і вносить дані до Єдиного держреєстру. Усе. З цього моменту вважають, що підприємство з'явилося на світ.

Цей приклад ми навели не просто так. Він показує, як саме дані про види економічної діяльності підприємства опиняються у відділеннях органів статистики.

Очевидно, види діяльності необхідно закріплювати в реєстраційній картці, щоб занести їх до Єдиного держреєстру і потім — до ЄДРПОУ.

Настав час ознайомитися з реєстраційною карткою форми №4 (вона також затверджена наказом Держкомпідприємництва). її подають до виконкому, коли підприємство хоче внести зміни до відомостей про юрособу в Єдиному держреєстрі. Зауважимо, ця дія цілком не пов'язана зі змінами до установчих документів і не підлягає держреєстрації (ч. 1 ст. 19 Закону про держреєстрацію). Отож, розділ другий на першій сторінці форми № 4 уточнює, коли слід подавати картку.

Одна з таких причин: зміна видів економічної діяльності видами економічної діяльності з їх переліку, зазначеними у статуті юрособи.

Саме час згадати: установчий документ може містити величезний список видів діяльності або невеличкий. Додайте сюди і те, що у довідці органів статистики прописують лише шість видів діяльності.

На наш погляд, вимальовуються такі варіанти дій:
1. Коли в установчому документі великий список видів діяльності і підприємство хоче просто змінити, скажімо, той, що у довідці органів статистики записаний першим, — можна просто подати держреєстратору форму № 4.

2. Якщо прописаних видів діяльності в установчих документах не вистачає, може виникнути банальна необхідність розширити їх перелік. Тоді просто варто реєструвати зміни в установчих документах. Для цього держреєстратору подають:
— заповнену реєстраційну картку форми № 3 (затверджено наказом Держкомпідприємництва);
— примірник оригіналу чи нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів (наприклад, протокол загальних зборів);
— оригінали установчих документів, на яких стоїть позначка про їх реєстрацію;
— два примірники змін до установчих документів юрособи (додатків) чи документів у новій редакції;
— документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення держреєстрації змін.

3. Трапляється, що конкретних видів діяльності у тому ж статуті недостатньо, але під їх списком сказано: "підприємство може займатися й іншими видами діяльності, не забороненими законодавством". Гадаємо, тоді претензії до підприємства з приводу нестатутних видів діяльності абсолютно нічим не підкріплені. Просто ви знову ж таки можете подати форму № 4, зазначивши в ній види діяльності згідно з КВЕД.

Якщо застосувати будь-який із варіантів, спрацює вже відома нам схема: органи статистики одержать змінені дані від держреєстратора і внесуть інформацію до ЄДРПОУ. Нову довідку органів статистики замовляємо і забираємо протягом 5 днів (п. 16 Положення про ЄДРПОУ).

Коротко про головне
Отже, підсумувавши всі доводи, проллємо світло на запитання, що пролунало на початку публікації: підприємство спокійно може займатися монтажем технологічного обладнання для потреб борошномельної промисловості.

Причому порадимо додати цей вид діяльності до статуту, якщо його там немає (і якщо немає згадки про "інші види діяльності"). Паралельно подайте реєстраційну картку №3 (плюс пакет документів для реєстрації змін до установчого документа) і візьміть нову довідку органів статистики. А якщо з видами діяльності у статуті ТОВ все в порядку, то принесіть у виконком тільки картку форми № 4 й отримайте оновлену довідку органів статистики.

Знайте головне: покарати вас можуть лише за не-статутні види діяльності!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ— Цивільний кодекс України.
2. ГКУ— Господарський кодекс України.
3. ЦКУРСР — Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.63 р.
4. Закон про підприємництво — Закон України "Про підприємництво" від 07.02.91 р. №698-ХІІ.
5. Закон про ліцензування — Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. №1775-111.
6. Закон про підприємства — Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р. № 887-ХІІ.
7. Закон про госптовариства — Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ.
8. Закон про держреєстрацію— Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" від 15.05.03 p. № 755-IV.
9. Положення про ЄДРПОУ — Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджене постановок\КМУ від 22.01.96 р. № 118.
10. Положення про обмеження — Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг, затверджене Держфінпослуг України від 08.07.04 р. № 1515.
11 . Положення про внесення інформації — Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ, затверджене розпорядженням Держфінпослуг України від 18.12.03 р. № 170.
12. Наказ Держкомстату №164— наказ Держкомстату України від 12.06.07р. № 164.
13. Наказ Держкомпідприємництва № 54— наказ Держкомпідприємництва від 20.04.07 р. № 54.
Євген Рудий