Анализ финансовой отчетности

Витрати палива: що необхідно знати

Зрозуміло, авто само по собі їздити не може: йому потрібно багато чого, а насамперед — паливо. Причому те, скільки його буде використано, залежить від різноманітних чинників: обсягу двигуна, фізичного стану авто, швидкості руху, кліматичних умов. Тому нижче ми поговоримо про те, за якими показниками списувати паливо в обліку і скільки відносити до валових витрат. І, звичайно, які норми існують, коли і хто їх застосовує. Норми витрат палива: для кого і для чого встановлені Упевнені, не знайдеться бухгалтера, який би не чув про Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Вони існують уже більше 15 років і міцно закріпилися у нашій свідомості. Не викликає сумнівів, цей документ необхідно застосовувати в роботі. Адже він, зокрема, служить для планування потреби підприємству пально-мастильних матеріалах і контролю за їх витрачанням, ведення звітності.

Нагадаємо: нормування витрат палива— це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів. Для цього застосовують базові лінійні норми (для окремих моделей (модифікацій) автомобілів), нормативи і коригуючі коефіцієнти, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Виходячи з цього і враховуючи тремтливе ставлення бухгалтерів та контролерів до різного виду нормативів, згадані Норми використовують для визначення допустимої суми валових витрат. Але існують й інші думки з цього приводу.

Списання палива в податковому обліку: за нормою чи фактом
Якщо ви зазирнете до Закону про прибуток, ви і згадки не знайдете про необхідність застосування норм витрат палива для обчислення валових витрат підприємства. Головний підпункт Закону про прибуток, на підставі якого витрати на пальне потрапляють до валових, — пп. 5.2.1.

Тобто включити до валових можна будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Головне — належне їх документальне підтвердження (пп. 5.3.9 Закону).

Виняток лише для легкового авто:до валових витрат потрапляє 50% витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для такої машини. Але при цьому не потрібно доводити зв'язок таких витрат зі своєю господарською діяльністю (пп. 5.4.10 Закону про прибуток).

Закон про прибуток не висуває ніяких обмежень щодо віднесення до валових витрат на паливо для автомобілів (окрім 50% обмеження для легковиків). І не містить жодних посилань на застосування Норм витрачання палива.

І все ж таки, якщо існують Норми витрачання, може, їх слід застосовувати?

Відповідь неоднозначна, але ми схиляємось до думки, що вони в цьому випадку не обов'язкові для застосування. І аргументи можуть бути такі.

По-перше, Закон про прибуток не дає таких вказівок. Там, де законодавці хотіли прив'язати валові витрати до норм, вони це зробили. Наприклад, стосовно витрат на відрядження (пп. 5.4.8 Закону про прибуток), спецодяг (пп. 5.4.1 Закону про прибуток) тощо.

По-друге, необхідність застосування норм для вантажного, спеціального транспорту, автобусів, вантажно-пасажирських автомобілів, в принципі, ще можливо виправдати таким чином: мовляв, усе витрачене понад норми не використано у господарський діяльності, тобто пп. 5.2.1 Закону про прибуток не виконано! Для легковиків же нетранспортних підприємств зв'язок з господарською діяльністю взагалі не має значення, його не треба доводити! На це прямо вказує пп. 5.4.10 Закону про прибуток.

По-третє, наказ, що затвердив Норми, взагалі не зареєстрований у Мін'юсті.

Та й взагалі, навряд чи комусь спаде на думку сформувати валові витрати виходячи зі встановленої норми, якщо фактично палива витрачено менше. Тобто виходить, списувати в податковому обліку паливні витрати можна, орієнтуючись на фактичні витрати. Зрозуміло, це все повинно бути підтверджено документально. І первинні документи слід оформлювати так, аби ні в кого й питань не виникло. Серед них: наказ по підприємству, подорожні листи тощо. Але такий шлях, певно, лише для сміливих платників податку.

Щодо ПДВ по пальному, то незалежно від того, на яке авто (легкове, вантажне та ін.) чи автобус воно використано, головне — щоб машина брала участь у господарський діяльності підприємства і в межах оподатковуваних операцій. Адже це — головна вимога пп. 7.4.1 Закону про ПДВ. І тут 50%-ове обмеження для легковушки не працює.

Тим же, хто обережно ставиться до різного роду обмежень, рекомендуємо брати до уваги Норми. До речі, посилання на необхідність їх використання є у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від31.05.07 р. № 3903, листі Головного контрольно-ревізійного управління України від 02.10.СЦ р. №25-16/593. Також про них згадують і податківці в своїх консультаціях (див., наприклад, "Вісник податкової служби України" № 24 за 2007 р., стор. 28).

Тому нижче йтиметься проте, якими норми бувають і як з ними працювати.

Види норм витрат палива
Серед них виділяють:
1) базові лінійні (тобто постійні). їх встановлюють (п. 1.2 Норм):
— для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) — у спорядженому стані;
— для легкових авто і автобусів (повна маса яких не перевищує 3,5 т) та самоскидів — з половиною навантаження;
— для автобусів (повна маса яких перевищує 3,5 т) — з повним навантаженням (повною масою);
— для вантажопасажирських автомобілів — у спорядженому стані з половиною маси пасажирів.

Базові норми витрат палива наведено в додатках до Норм. Ви можете знайти їх у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 57 за 2007 р.

Але для багатьох авто ви в цьому документі норми не знайдете. Тоді застосовують...
2)тимчасові індивідуальні
їх встановлюють або самостійно, або доручають сторонній організації.

Розраховуємо тимчасові індивідуальні норми
Як це зробити, розповідають п. п. 2.1—2.3 Норм. Ось декілька прикладів.

1. Для моделей і модифікацій автомобілів, що не мають істотних конструктивних відмінностей (модель двигуна та конструкція трансмісії) і не відрізняються від базової моделі спорядженою масою та габаритними розмірами, тимчасова лінійна норма витрат палива буде в тому ж розмірі, що й для базової моделі (пп. 2.1.1 Норм).

2. Якщо авто не має істотних конструктивних відмінностей, але відрізняється від базової моделі спорядженою масою (встановлення фургонів, кунгів, додаткового обладнання, бронювання тощо) і не є серійним, тимчасову лінійну норму визначають за формулою (пп. 2.1.2 Норм):
H's = Hs + DGcn x Hg,
де: H's — тимчасова лінійна норма, л/100 км (м3/Ю0 ш);
Hs — лінійна норма для базового автомобіля, л/100 ш(м3/Ю0 км);
DGcn — різниця споряджених мас, т;
Hg — норма на одну тонну спорядженої маси, л/100 т-км(м3/100км).

3. Якщо ж ваше авто оригінальної конструкції і його немає в нормах, замовляйте тимчасову індивідуальну норму в головному інституті Міністерства транспорту України ДержавтотрансНДІ проект (пп. 2.1.5Норм).

Убудь-якому разі застосування тимчасової норми слід встановити наказом керівника підприємства.
Тимчасові норми втратять чинність при введенні в дію в Україні постійних норм витрат палива та мастильних матеріалів на відповідні моделі (модифікації) автомобілів, спецавтомобілів або спеціального обладнання (п.2.3 Норм).

Коригувальні коефіцієнти
Уявіть, що ви знаєте лінійну норму для свого авто (базову чи тимчасову). Але радіти та класти наказ про норми на полицю ще зарано. Як показує практика, залежно від умов, у котрих експлуатують автомобіль, витрати палива можуть значно відхилятись від норм. Творці наказу не забули про цей нюанс.

Так, дорожні, кліматичні та інші експлуатаційні фактори враховують за допомогою ряду поправочних коефіцієнтів, наведених у формі відсотків підвищення або зниження базового значення норми. Максимальні значення коефіцієнтів коригування норм витрат палива відповідають граничнодопустимим нормативам для найскладніших умов експлуатації автомобілів.

Які саме коефіцієнти можна застосувати до норм витрат палива, ви можете прочитати у тексті Норм (див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 57 за 2007 p.).

Наведемо декілька прикладів. При роботі в зимових умовах залежно від температури повітря норми можуть підвищуватися від5% (при температурі від0°до -10°) до 15% (при температурі від -20° та нижче). Додатково при роботі на дорозі з населенням більше 1 млн чол. —до 15%.Отже, якщо авто їздить при температурі -10°в місті з населенням 2,5 млн чол, то сумарний коригувальний коефіцієнт — 20% (5% + 15%).

Право визначати конкретні величини коефіцієнтів у регламентованих межах та термін їх дії надають керівникам підприємств та оформляють наказом (розпорядженням) по підприємству.

Якщо застосовують одночасно кілька коригуючих коефіцієнтів, розраховують сумарний коефіцієнт коригування, який дорівнює сумі названих надбавок (зменшуючі коригуючі коефіцієнти є від'ємними).

Крім нормативних витрат палива, дозволяють його додаткове споживання в таких обсягах (п. 3.4 Норм):
1) на внутрішньо гаражні роз'їзди і технічні потреби (технічні огляди, регулювальні роботи, приробіток деталей двигунів і автомобілів після ремонту тощо) — не більше 1% від загальної кількості палива, спожитого підприємством;
2) не більше 10л рідкого палива на місяць на один газобалонний (газодизельний) автомобіль для його запуску в холодну пору року (температура навколишнього середовища нижча 0° С). При експлуатації таких машин на рідкому паливі зазначену надбавку не застосовують;
3) при тривалих простоях автомобілів під завантаженням і розвантаженням у пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено вимикати двигун (нафтобази, спеціальні склади тощо), а також при тривалих простоях автомобілів в зимову і холодну пору року з працюючим двигуном (очікування інвалідів, хворих, клієнтів тощо) або при перевезенні спеціальних вантажів, які потребують постійного обігрівання салону (кузова) автомобіля, дозволяється додаткове споживання палива з розрахунку: одна година простою відповідає витраті палива за лінійною нормою на 5 км пробігу автомобіля.

Чи можна списувати паливо за даними виробника
Не секрет, що виробники в інформації про автомобіль наводять, скільки пального він з'їдає на дорозі. Тому у декого іноді з'являється спокуса списати пальне заданими виробника. Вважаємо, що так робити не варто.

По-перше, Норми не дають автовласникам такої можливості.

По-друге, заявлені виробниками цифри одержано під час сертифікаційних випробувань, де моделюють спеціальні умови. Так, для отримання паспортних даних потрібно дотриматися кількох десятків вимог, включаючи техстан авто та його підготовку до вимірів, місце проведення випробувань, погодні умови та ін. Звісно, у повсякденній експлуатації виконати нормативні вимоги нереально.

Списання палива в бухобліку
Тут, на наш погляд, ніякі норми застосовувати не слід. Адже в бухобліку самі господарські операції і суму за ними відображають за первинними документами. Тому скільки фактично спожили заданими подорожні хлистів, стільки і списали.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-BR
2. Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
3. Норми — Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р.
№43.
Анатолій Антонов