Анализ финансовой отчетности

Патенти на торгівлю: одержуємо та обліковуємо

У царині патентів керує Закон про патентування. Його ч. 1 ст. 2 так визначає торговий патент: це державне свідоцтво,яке засвідчує право СПД чи його структурного(відокремленого)підрозділу займатися зазначеними у Законі видами підприємницької діяльності.Без патенту не обійтися при торгівлі за готівкові кошти,при діяльності з обміну готівкових валютних цінностей,наданні побутових послуг та послугу сфері грального бізнесу. Щодо інтелектуальної власності, то Закон про патентування пов'язаних з нею відносин не регулює,це зовсім інша історія.Сьогодні ми розглянемо один з видів патентів—на здійснення торговельної діяльності.

Що патентуємо
Патентуванню підлягає торговельна діяльність СПД або їх структурних (відокремлених) підрозділів у пунктах продажу товарів. Дещо пояснимо. Відповідно до ч. 2 ст. З Закону про патентування торговельною діяльністю вважають роздрібну, оптову торгівлю і громадське харчування за готівкові кошти та з використанням карток. Ключовою є форма розрахунку. Якщо готівкова, то працювати можна тільки з патентом, а якщо лише безготівкова форма, то він не потрібен. До пунктів продажу товарів належать:
— магазини та інші торговельні точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
— кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;
— автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;
— лотки, прилавки, інші види торгових точок у відведених для торгівлі місцях, крім лотків, прилавків, що надають в оренду фізособам-СПД та які знаходяться в межах ринків усіх форм власності;
— АЗС, заправні пункти, які продають нафтопродукти та стиснутий газ;
— фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;
— оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовують для оптової торгівлі за готівку та інші готівкові платіжні засоби.

Торговий патент придбавають для кожної торгової точки. Якщо, наприклад, підприємство має магазин та ще місце на ринку, то йому доведеться отримати 2 торгових патенти — по одному на кожний пункт продажу.

Кому патенти не потрібні
Що ж, торгуєш за готівку — придбавай патент. Але все-таки є низка винятків (див. ч. З ст. 1 Закону про патентування). Так, без нього працюють підприємства і організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптеки, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничі держпідприємства робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування, СПД, створені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та торгують виключно вітчизняними продтоварами і продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих".

Без нього обходяться фізособи-СПД, які:
— торгують з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
— продають вирощену в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукцію рослинництва, худобу, кролів, нутрій, птицю (як у живому вигляді, так і продукцію їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукцію власного бджільництва;
— сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізосіб.

Крім того, пощастило єдинникам та платникам фіксованого сіл ьгосп податку, їх від сплати звільняє, відповідно, ст. 6 Указу № 727/98 та ст. 1 Закону про ФСП.

Відомі ще кілька випадків, коли патентувати торгівлю не потрібно. Але про них трохи згодом.

Види торгових патентів
Закон про патентування розрізняє три види торгових патентів на здійснення торговельної діяльності: звичайний, короткотерміновий і пільговий. Найбільшого поширення набув звичайний, але не залишимо поза увагою й інші два.

Звичайний торговий патент. Це державне свідоцтво отримують на рік і діє воно за місцезнаходженням податкового органу, що його видав. Виняток— патент для пересувної торговельної мережі. Він чинний на всій території України.

Вартість патенту залежить від місцезнаходження пункту продажу та асортиментного переліку товарів. її встановлюють органи місцевого самоврядування. Найвища плата у Києві, обласних центрах, курортних місцевостях та на прилеглих до митниць територіях — від60до 320 грн. на місяць. У Севастополі, містах обласного підпорядкування (крім обласних центрів) та районних центрах— від ЗО до 160 грн. В інших населених пунктах дешевше — до 80 грн.

Якщо в одному пункті продажу здійснюють декілька видів торговельної діяльності (оптова, роздрібна торгівля, громадське харчування), то підприємству треба обзавестись одним торговим патентом за максимальною з них вартістю. Про це йдеться у п. 20 Положення про патенти.

Короткотерміновий торговий патент повністю виправдовує свою назву — діє від 1 до 15 днів, до того ж тільки за місцем придбання. Коштує він 10 грн. за кожен день. Зазвичай його використовують для торгівлі на виставках, ярмарках, для разової реалізації товару за готівку тощо. Побутує думка, що цим патентом можна користуватись, тільки якщо торгівля — це не основний вид діяльності СПД. Ми з цим не згодні. З аргументацією нашої позиції можна ознайомитись у газеті "Все про бухгалтерський облік"№49 за 2006рік (стор.23).

Пільговий торговий патент має багато спільного зі звичайним. А ось вартість відрізняється суттєво: він коштує лише 25 гривень на рік.

Такий патент одержують СПД, які:
— реалізують інвалідам товари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів;
— торгують на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців;
—торгують періодичними друкованими засобами масової інформації, для реалізації супутньої продукції. А саме: ручок, олівців, інструментів для креслення, пензлів, мастихін, мольбертів, фарб, лаків, розчинників та закріплювачів для малювання та живопису, полотен, багет, рамок та підрамників для картин, швидкозшивачів, інших канцелярських приладів та конторського приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів (незалежно від країни їх походження).

Також пільговий патент придбавають, коли продають такі товари вітчизняного виробництва (ч. 6 ст. З Закону про патентування):
— поштові марки, листівки, вітальні листівки, непогашені конверти, ящики, коробки, мішки, сумки та іншу тару з дерева, паперу та картону, що використовують для поштових відправлень підприємствами Держкомітету зв'язку України, і фурнітуру до них;
— періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічну продукцію, що видають юрособи — резиденти України;
— проїзні квитки;
— товари народних промислів (крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, що встановлює Мінкультури України);
— готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні пасти та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження);
— вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний і скраплений газ, паливний кусковий торф, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;
— господарське мило, сірники (незалежно від країни їх походження);
— насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі (незалежно від країни його походження);
— зошити.

На бланку пільгового патенту має бути повний перелік продукції, якою торгує суб'єкт господарювання.

Без торгового патенту можна продавати:
— хлібобулочні вироби;
— борошно пшеничне та житнє;
— сіль, цукор, соняшникову і кукурудзяну олію;
— молоко і молочну продукцію, крім молока і вершків згущених з добавками і без них;
— продукти дитячого харчування;
— безалкогольні напої; —морозиво;
— яловичину та свинину;
— домашню птицю; —яйця;
— рибу;
— ягоди і фрукти;
— мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл;
— картоплю і плодоовочеву продукцію;
— комбікорми для продажу населенню.

Названі товари мають бути вітчизняного виробництва.

Також не потребує патентування (ч. 10—12 ст. З Закону про патентування):
— реалізація СПД продукції власного виробництва своїм працівникам через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта;
— закупівля у населення продукції (приймання склотари, макулатури, паперових, картонних і ганчіркових відходів; заготівля сільгосппродукції та продуктів її переробки), якщо у подальшому її реалізують за безготівковим розрахунком;
— громадське харчування на підприємствах, в установах, організаціях з обслуговування виключно своїх працівників, учнів та студентів.

Де отримують патент
Звертатись за ним слід до податкових органів за місцезнаходженням торгової точки. Тільки для виїзної торгівлі патент видають за місцем реєстрації СПД.

Щоб його отримати, треба подати заявку, форма якої наведена у додатку до Положення про патенти, а також внести плату. Його видадуть протягом 3-х днів.

Патент можна оплатити на наступні за поточним роки, але не більше ніж на 3. При цьому якщо плата за патент згодом зросте, доплачувати не доведеться.

Коли закриваєте торгівлю, то, здаючи патент до податкової, можна отримати переплачені гроші. Для цього до 15 числа місяця, тобто до граничного строку сплати за патент, письмово повідомте податкову про своє бажання припинити діяльність.

Використання торгового патенту
Нарешті після чергового візиту до податкової витримаєте в руках патент. Що далі? Куди його пристосувати? А далі за ст. 7 Закону про патентування його потрібно розмістити так, аби він був відкритим та доступним для огляду. У магазинах це роблять на фронтальній вітрині, а якщо такої немає, то біля касового апарата. Якщо це мала архітектурна форма —то на ЇЇ фронтальній вітрині. У пересувній торговельній мережі — на табличці.

Зауважте: Закон говорить тільки про використання оригіналу патенту. Хоча податківці у своїх листах № 11 -411/ 10та № 15-0317/1 0дозволяють використовувати замість оригіналу нотаріально завірену копію, та ще й розміщувати її "на відкритому місці". З цього приводу вже є судова практика (див. газету "Все про бухгалтерський облік" №68 за 2006 рік, стор. 43). Та все ж, щоб зайвий раз не випробовувати прихильність до вас пані фортуни, радимо використовувати саме оригінал патенту.

Про зміну юридичної адреси СПД або місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу чи пункту продажу товарів треба письмово у 3-денний термін повідомити податкову. Вона внесе зміни до торгового патенту. Якщо хтось поцупить ваш патент чи з якихось інших причин ви втратите цей документ, то у податковій вам видадуть дублікат, причому безкоштовно. Тільки необхідно подати заяву та довідку органу МВС.

По закінченні терміну використання торгового патенту його повертають до податкової, що його видала.

Облік витрат
У бухобліку плату за патенти відносять до адміністративних витрат. Так записано у П(С)БО 16 "Витрати". Сплачують її наперед, тому спочатку відображають на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів". Потім враховують при розрахунку податку на прибуток. Кореспонденцію рахунків наведемо в таблиці.



Якщо ж підприємство збиткове або вартість патента більша, ніж нарахований податок на прибуток, то цю вартість (чи різницю між вартістю патента та податком на прибуток) списують до дебету рахунка 92 "Адміністративні витрати".

У податковому обліку юрособи на вартість торгових патентів зменшують податок на прибуток. Як саме, можна прочитати у статті "Окремий облік податку на прибуток за видами патентованої діяльності. Час збирати каміння", опублікованій у газеті "все про бухгалтерський облік" № 68 за 2005 рік. Фізособи-підприємці за підсумками року на суму оплачених патентів зменшують податок з доходів фізосіб. Детальніше про це можна дізнатися зі статті "Патентування для приватних підприємців: що потрібно знати", опублікованої у газеті "все про бухгалтерський облік" № 84 за 2005 рік.

Відповідальність
Такі неприємності, як штрафи та пені, накладають згідно зі ст. 8 Закону про патентування. За порушення вимог цього Закону СПД відповідають таким чином:
— якщо проґавили граничний термін сплати чергового платежу, то нараховують пеню на суму податкового боргу в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ на день виникнення боргу або його погашення, залежно від того, яка величина більша, за кожен календарний день прострочення. На сьогодні облікова ставка НБУ становить 8,5%;
— за порушення порядку розміщення торгового патенту — штраф у розмірі вартості патенту за один календарний місяць;
— за торгівлю без латенту чи на території, на яку не поширюється його дія, чи при передачі патента іншому СПД або структурному підрозділу — штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за весь строк порушення;
— за торгівлю товарами без пільгового патенту або з порушенням порядку його одержання та використання — штраф у п'ятикратному розмірі його вартості, зараз це 125 грн.

Наголосимо: за філію штрафують головне підприємство (див. лист ДПАУ від 25.07.06 р. № 14090/7/15-0417, опублікований на стор. 29 поточнго номера).

До того ж Закон про патентування говорить, що до посадових осіб та фізосіб-СПД можуть застосувати й адміністративну відповідальність. КпАП своєю ст. 1632 передбачає фінсанкції за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) тільки для посадових осіб підприємств, установ та організацій у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 10до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн.). Для приватних підприємців подібної відповідальності немає.

А ось ст. 164 КпАП стосується всіх суб'єктів господарювання. Торгуючи без документа дозвільного характеру, яким і є патент, ви ризикуєте розпрощатися із сумою від 20 до 40 НМДГ (від 340 до 680 грн.), якщо ж порушите повторно утому ж році, то сума зросте — від ЗО до 60 НМДГ (від 51 0до 1020грн.).

Ми розповіли про основні моменти при спілкуванні з торговими патентами. Сподіваємось, що торгівля принесе вам тільки прибутки і жодних турбот.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. Указ № 727/98 — Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від: 03.07.98 р. №727/98.
3. Закон про ФСП — Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.98 p. № 320-XIV.
4. Закон про патентування — Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. №98/96-ВР.
5. Положення про патенти — Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затверджене постановою МУ від 13.07.98 р. № 1077.
Юлія Хоменко