Анализ финансовой отчетности

Звільнення працівників при ліквідації: процедура та оподаткування

Причин, через які підприємства ліквідовуються, — чимало. Але в бізнесі, як у природі: одне відходить, щоб дати дорогу в життя іншому. Тільки невелике уточнення: закрити підприємство набагато важче, а ні ж відкрити. І одне з питань, яке треба вирішити, — повністю розрахуватися з працівниками щодо зарплати, з бюджетом за податком з доходів та з соцфондами за відповідними внесками. Про тонкощі такої процедури ми розкажемо прямо зараз. У першу чергу треба знати, що іноді звичайна ліквідація плавно переходить у банкрутство. Тому радимо почитати подану на стор. 29 довідкову інформацію: сказане там допоможе зрозуміти наші подальші висновки. А читачів напевно зацікавить те, що вже незабаром процедуру банкрутства ми детально розпишемо на сторінках вашої улюбленої газети "Все про бухгалтерський облік". Тепер ближче до справи. Звільняємо працівників...

ЯК ПРАВИЛЬНО РОЗІЙТИСЯ ІЗ ПРАЦІВНИКАМИ
При ліквідації підприємства всі його працівники звільняються на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП. Утім, ч. 2 тієї ж ст. 40 КЗпП конкретизує: це дозволено, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Без згоди профспілки на таке звільнення можна обійтися (див. ст. 43 та ст. 1 КЗпП). Від себе додамо: викладене не означає, що всіх звільняють в один день. Процедура ліквідації довготривала, атому в підприємства може бути потреба, щоб деякі працівники продовжували ходити на роботу до остаточної ліквідації. Але зважаючи на ч. З ст. 32 КЗпП, радимо підприємству попередити працівників про звільнення не пізніше ніж за 2 місяці до цієї події. Є думка, що у випадку з ліквідацією це не обов'язково, та ми переконані, що вчинивши так, ви зробите правильно.

А зараз ще один ліквідаційний нюанс: підприємству, що ліквідується, дозволено звільняти працівників і в період їх тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Тобто тут не працює ч. З ст. 40 КЗпП.

Зауважте: згідно зі ст.50 Закону про страхування від непрацездатності у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам правонаступником, а в разі відсутності такого — виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Розраховуємося з працівниками за зарплатою. Це — святе діло. Звільненим у зв'язку з ліквідацією працівникам додатково виплачують ще вихідну допомогу — у розмірі не менше середньої місячної зарплати (ст. 44 КЗпП). У працівників-чорнобильців І—II категорій така допомога дорівнює трьом середньомісячним зарплатам.

Виплачують усі гроші в день звільнення (ст. 116 КЗпП). Якщо ж тоді працівник не працював, названі суми треба виплатити не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим вимоги про розрахунок. Про нараховані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед їх виплатою.

Якщо виникне спір про розмір таких сум, власник або уповноважений ним орган у будь-якому разі повинен у вищезазначений строк виплатити неоспорювану суму.

Коли роботодавець затримає виплату працівникові його кровних, доведеться викласти ще його середній заробіток за весь час затримки аж по день фактичного розрахунку.

Черговість погашення вимог кредиторів. З попередньої консультації ви дізналися, що насамперед погашають вимоги з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. І тільки за їх відсутності (або повного погашення) підприємство (а точніше, ліквідаційна комісія) переводить увагу на своїх працівників. Процедура така: є гроші — розрахувалися. А якщо нема? Тоді шлях через банкрутство.

На окрему розповідь заслуговує випадок, коли у підприємства не вистачає майна, щоб одразу розрахуватися як зі своїми працівниками, так і з бюджетом та соцфондами щодо обчисленої зарплати. Адже, як відомо, за вимогами профільного законодавства одночасно з виплатою зарплати підприємство зобов'язане заплатити обчислені з неї податок з доходів та соцвнески. Тут, без сумніву, стане у пригоді ст. 15 Закону про оплату праці. За нею оплату праці працівників підприємства здійснюють у першу чергу. Зрештою, й порядок задоволення вимог кредитора зі ст. 112 ЦКУ підтверджує такий підхід. А всі інші платежі слід зробити пізніше — очевидно, вже в процедурі банкрутства (найімовірніше, після неї заборгованість взагалі спишуть).

ПЛАТИМО ПОДАТОК З ДОХОДІВ
Головне, чого прагне підприємство при ліквідації, — як найшвидше знятися з обліку як платник податків. А це не вийде, якщо забути про бюджет. Річ утім, що запис про ліквідацію підприємства роблять тільки на підставі довідок про відсутність заборгованості з податків та зборів. А отже, якщо хочете, щоб все пройшло гладко, — розрахуйтеся з бюджетом. Звісно, платником податку з доходів є фізособа, а не підприємство. Останнє — лише податковий агент, посередник. Та навряд чи це зупинить податківців відмовити у видачі довідки, якщо до бюджету надійшла не вся сума податку з доходів. Тож коли виявлять заборгованість, то, замість бажаної довідки ф. №22-ОПП, ви отримаєте спеціальне повідомлення (ф. № 10-ОПП).Тоді всім буде ясно: з обліку підприємство не зняли. Далі все на розсуд ліквідаційної комісії — або підприємство з бюджетом розрахується, або йому доведеться самому ініціювати порушення справи про банкрутство. Останнє дуже ймовірно, зважаючи на те, що і при ліквідації за рішенням власника, і при банкрутстві податкові органи та соцфонди далеко не перші у списку претендентів на першочергове погашення заборгованості. Адже при обмеженості активів перевага з виплати залишається за зарплатою.

Перед тим як перейти до розрахунків із соцфондами, звертаємо вашу увагу на схему, опубліковану на стор. ЗО. Щодо кожного Фонду є свої нюанси розрахунків, але вона дасть вам гарне уявлення про все, що відбувається, і допоможе краще зрозуміти сказане у відповідних розділах.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!
Коли процедура ліквідації переходить у процедуру банкрутства
За ч. З ст. 110 ЦКУ, якщо вартості майна юрособи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, її ліквідують у порядку, запропонованому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. Деталізує дане правило ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство, в якій боржника зобов'язали самостійно звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство при виникненні таких обставин:
— задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;
— орган боржника, уповноважений, відповідно до установчих документів або законодавства, прийняти рішення про ліквідацію боржника, вирішив звернутися до господарського суду з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;
при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства виявлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
— в інших ситуаціях, обумовлених Законом про банкрутство.

Ви вже читали в попередній консультації, що ліквідаційна комісія розміщує в спеціальних друкованих ЗМІ повідомлення про припинення юрособи та про порядок і строки заявлення кредиторами вимог до неї. Згаданий строк має бути не меншим двох місяців з дня публікації.

Якщо кредитор заявляє свої вимоги після спливу встановленого строку, то може розраховувати на їх задоволення хіба що з того майна, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Разом із тим радимо уважно прочитати ч. 4 ст. 112 ЦКУ. Згідно з нею вимоги кредиторів, які не визнала ліквідаційна комісія (якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом), вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, не задоволені через відсутність майна юрособи, що ліквідується, вважають погашеними. Ми не радимо аж надто сподіватися на цю норму, особливо у виділеній нами частині. Адже вона дещо суперечить ст. 110 ЦКУ та Закону про банкрутство. Як ми казали вище, якщо підприємство знає, що не зможе розрахуватися з усіма кредиторами (через відсутність майна), йому доведеться самому ініціювати процедуру банкрутства. Тому-то самі по собі вимоги кредиторів у цьому випадку не зникнуть.

Виходить, ліквідаційна комісія мусить оцінити достатність майна підприємства для погашення всіх зобов'язань перед кредиторами, щоб з'ясувати, чи не треба одразу звертатися до господарського суду для вирішення питання про визнання підприємства банкрутом.

У житті можливі дві ситуації (їх згадано в ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство):
1) якщо недостатність майна виявлено після прийняття рішення про ліквідацію, але до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), то заяву про порушення справи про банкрутство подає власник майна боржника (уповноважена ним особа);
2) якщо такі обставини встановив ліквідатор (ліквідаційна комісія) — із заявою до господарського суду зобов'язаний звернутися саме він (вона).

Насправді ж таке роздвоєння виливається в одну з основних проблем ліквідації: на підставі яких даних можна сказати, чи достатньо в підприємства майна, щоб розрахуватися з кредиторами? З ліквідаційною комісією все більш-менш зрозуміло — вона буде орієнтуватися на проміжний баланс. А як бути власнику? На нашу думку, рішення про подання заяви до господарського суду він повинен приймати на підставі балансу, складеного на день прийняття рішення про ліквідацію.

РОЗРАХУНКИ З ПЕНСІЙНИМ ФОНДОМ
Тут, як і в ситуації з податком з доходів, краще, коли заборгованості з внесків немає. Інакше орган ПФУ складе удвох примірниках довідку про борг за платежами до Фонду, один з яких надішле ліквідаційній комісії (п. 5.2 Порядку № 14-4).

Якщо на платнику, держреєстрація якого припиняється, висить заборгованість із виплати зарплати, нарахованої за період до 1 січня 2004 року, і через це строк внесення нарахованого збору ще не настав, ліквідаційна комісія включає належну суму до ліквідаційного балансу платника і оформляє таке надходження актом. У ньому записують платника, суму належних платежів і дату їх внесення, яка не може бути пізнішою дня, установленого платнику для її виплати до його ліквідації.

Копії актів, підписаних ліквідаційною комісією, подають до відповідного органу ПФУ за місцем взяття на облік платника, держреєстрація якого припиняється.

Звісно, ЯКЩО сума платежів від ліквідовуваного підприємства перевищує суму, зазначену в акті (наприклад, коли було донараховано зарплату після проведення перевірки), то потрібно ЇЇ повністю заплатити і одночасно внести зміни до ліквідаційного балансу.

А що робити, коли погасити борг неможливо? Все просто: як ми казали, якщо підприємство не в змозі розрахуватися з усіма кредиторами, вихід один — банкрутство з наступним списанням боргу. Адже довідку про відсутність заборгованості просто не видадуть.

РОЗРАХУНКИ З ФОНДОМ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Мета підприємства така ж сама, як і з Пенсійним фондом: отримати довідку. Останню воно матиме, повністю розрахувавшись із Фондом. Само собою зрозуміло, що Фонд обов'язково проведе документальну перевірку і визначить, наскільки підприємство законослухняне (п. 4.8 Інструкції № 16).

Якщо ж підприємство фінансово неспроможне розрахуватися із боргами за соцвнесками, останні занесуть до акта перевірки (також додадуть акт звірки заборгованості). Примірник акта надішлють ліквідаційній комісії. Одночасно про існуючу заборгованість страхувальника перед Фондом повідомлять податкову. І далі з підприємством працюватиме вже саме вона. Правда, якихось вимог, як це описано в Порядку № 1387, найімовірніше, не направлятимуть. Податковій досить просто направити повідомлення про наявність обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) заф. № 10-ОПП (п. 8.5 Порядку № 80). А далі всі чекатимуть своєї черги погашення заборгованості (п. 12.1 Закону №2181).

Тож не виключено, Фонд своїх грошей так і не побачить. А податкові зобов'язання або податковий борг (у нашому випадку йдеться конкретно про соцвнески), що залишаться не погашеними після ліквідації (банкрутство) платника податків, вважатимуть безнадійним боргом і спишуть (п. 12.3 Закону №2181).

Зупинимось і на ситуації, коли підприємство на час проведення перевірки Фондом звільнило ще не всіх працівників. Відомо, що сплатити соцвнески треба за виплаченими доходами. Тож коли у підприємства є заборгованість перед такими особами, то ще немає обов'язку сплатити страхові внески (в частині, що припадають на таку заборгованість). Відповідно, механізм примусово-добровільного стягнення, про який ми розповіли трохи вище, працювати не може. На цей випадок Інструкція № 16 передбачає таку схему дій: "Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати,у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це окремим актом. В акті зазначається правонаступник(якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємством для виплати заробітної плати до ліквідації (виділено авт. —С. С.)". Ця норма гарно працює щодо тих, хто володіє достатньою кількістю грошей та майном, щоб розрахуватися з усіма кредиторами. Інакше розраховуємось у порядку черговості (тобто зарплату першою), а якщо не вистачає коштів — ініціюємо банкрутство.



РОЗРАХУНКИ З ФОНДОМ СТРАХУВАННЯ ВІД БЕЗРОБІТТЯ
Прощання із цим Фондом подібне попередньому. До нього від держреєстратора надійде повідомлення, яке підтверджує прийняття рішення про ліквідацію. Вже протягом 10 днів з моменту отримання документа Фонд перевірить, чи вчасно сплачувало підприємство страхові внески. Результати перевірки занесуть до акта, який складають у двох примірниках. Якщо ж роботодавець має недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому нараховують ще пеню та штраф відповідно до чинного законодавства. І у 15-денний строк на підставі акта той має провести повні розрахунки зі сплати недоїмки, пені, штрафу.

Довідку про відсутність заборгованості видадуть на руки або надішлють поштою з повідомленням про вручення, але лише після остаточного погашення заборгованості. Тож логічно, підприємство, яке не в змозі розрахуватися із Фондом, ніякої довідки не отримає. Тоді єдиний правильний вихід — бігти до господарського суду.

Та поки ще дійде до банкрутства, слід врахувати, що борги щодо сплати страхових внесків фінансово неспроможного роботодавця, якого ліквідують, відображають у акті перевірки (до якого додають акт звірки заборгованості) у трьох примірниках. Один із них надсилають ліквідаційній комісії. Одночасно до відповідного органу державної реєстрації надсилають повідомлення про заборгованість роботодавця перед Фондом. Якщо є достатньо майна, ліквідаційна комісія може продати його та розрахуватися з Фондом — тоді процедури банкрутства може й не бути.

І знову-таки: до звільнення працівників і відповідно повного розрахунку з ними немає підстав сплачувати внески до цього фонду (в частині, що припадає на заборгованість). Тут діють інакше: ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це надходження окремим актом (п. 5.10 Інструкції № 339). В останньому вказують правонаступника (при його наявності), суму належних платежів і дату їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для її виплати до ліквідації. Копію акта передають до центру зайнятості, у якому зареєстроване підприємство. До речі, якщо належна сума платежів, що має внести підприємство, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений) зобов'язаний повністю розрахуватись і одночасно відкоригувати ліквідаційний баланс. Зауважимо, що даний Фонд може стягнути заборгованість перед ним тільки через суд.

РОЗРАХУНКИ З ФОНДОМ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ
Дороги підприємства із даним Фондом розходяться подібно до того, як і з Фондом страхування від безробіття. Врахуйте тільки такі нюанси:
1) встановлено чіткий строк видачі довідки — робочий орган Фонду надсилає довідку рекомендованим листом з описом вкладення наступного робочого дня після остаточного погашення страхувальником суми заборгованості зі сплати внесків та інших платежів до Фонду (п. 3.12 Інструкції № 12);
2) перевірку Фонд проводить у 15-денний строк після фактичного одержання від держреєстратора повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (п. 4.17 Інструкції № 12);
3) п. 4.17 Інструкції № 12 передбачає, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації), після затвердження ліквідаційного балансу в порядку, передбаченому Законом про банкрутство. Не будемо приховувати, дана норма не зовсім коректна: для ліквідації і для банкрутства працюють окремі порядки розрахунку з кредиторами, тому користуватися при звичайній ліквідації нормами Закону про банкрутство — помилка.

Далі — загальний порядок: якщо підприємство, яке ліквідують, має заборгованість з виплати зарплати, у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це окремим актом. В акті, звісно ж, зазначають суму належних платежів і дату їх внесення, що не може бути пізнішою віддати, встановленої підприємством для виплати заробітної плати до ліквідації3.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника, що підлягає ліквідації.

Заборгованість фінансово неспроможного страхувальника відображають в акті перевірки. Його складають у трьох примірниках, до якого додають копію акта звірки заборгованості. Один з примірників надсилають ліквідаційній комісії.

Потім діємо за вже відомою схемою: є майно — продаємо, розраховуємося, немає — біжимо в суд і визнаємо себе банкрутом.

На цьому завершуємо екскурсію у світ розрахунків із працівниками, бюджетом (за податком з доходів) та соцфондами. Знаємо, що прочитати нашу консультацію легше, аніж пройти всю процедуру особисто. Та бажаємо вам терпіння.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
2. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
3. Закон про банкрутство — Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ.
4. Закон про оплату праці — Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
5. Закон № 2181 — Закон України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12. 2000 р. №2181-111.
6. Закон про страхування від непрацездатності —Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.01 р. № 2240-ІИ.
7. Порядок № 1387— Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затверджений постановою КМУ від 24.10.01 р. № 1387.
8. Порядок № 14-4— Порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців як платників страхових внесків, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.10.06 р. № 14-4.
9. Порядок № 80 — Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.
10. Інструкція №339— Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. №339.
11. Інструкція № 16 — Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду страхування від непрацездатності від 26.06.01 р. № 16.
12. Інструкція № 12 — Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою Правління Фонду страхування від нещасних випадків від 20.04.01 г. № 12.
Сергій Строїч