Анализ финансовой отчетности

Я тебе заснував - я тебе й ліквідую: як ліквідувати підприємство

Буття лише тоді й починає бути,
коли йому загрожує небуття
Ф.М.Достоєвський
Є підприємства — старожили бізнесу в нашій молодій країні, що успішно розвивалися і розвиваються, підкоряючи все нові вершини і приносячи тим самим хороші доходи своїм власникам. Але є й інші — це підприємства з розряду комерційних проектів, що не здійснилися, тих, які не витримали конкурентної боротьби або через низку причин просто стали тягарем, у першу чергу, для їх створювачів. Про долю останньої категорії підприємств сьогодні і йтиметься. Конкретно нас цікавить те, як їх законно закрити. Ми маємо на увазі процедуру самоліквідації, а не ліквідації при банкрутстві або так звані альтернативні шляхи позбутися непотрібних юридичних осіб. Що ж, почнемо. Замість вступу Є два способи припинити діяльність підприємства добровільно- реорганізувати або ліквідувати. Якщо після реорганізації воно може існувати в іншому, видозміненому стані, то ліквідація тягне повне і безповоротне зникнення підприємства. Юридично це відбувається після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців(далі — ЄДР) запису про його припинення. Але це вже заключна фаза, а щоб її дійти, доводиться виконати величезну роботу— підготувати юридичні і бухгалтерські документи, провести загальні збори, зустрітися з представниками контролюючих органів, вирішити питання з трудовим колективом, закрити рахунки і багато чого іншого. Звичайно ж, ми розповімо вам, як усе це здійснити на практиці.

А перше, що варто зробити, — перевірити, чи є у вас свідоцтво про державну реєстрацію нового зразка. Якщо є — підприємство включено до ЄДР, сміливо починайте його ліквідацію. Якщо немає, треба його одержати, інакше як держреєстратор "викреслить" з ЄДР ваше підприємство, коли воно в ньому не записано?

Ви, напевно, хочете запитати: як підприємство може існувати і не бути при цьому включеним до згаданого реєстру? Таке можливо, якщо підприємство було створено до 01.07.04 р. Тому що із зазначеної дати набрав чинності Закон про держреєстрацію, що дав старт створенню ЄДР. Раніше створеним підприємствам, щоб до нього потрапити, треба було подати держреєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (форма № 6) разом зі свідоцтвом про держреєстрацію старого зразка. Потім держреєстратор включав підприємство до ЄДР і видавав нове свідоцтво. Цю процедуру можна і потрібно пройти навіть зараз. До речі, надалі дану реєстраційну картку слід подавати не пізніше 13 місяців із дня подання останньої реєстраційної картки (ч. 7 ст. 19 Закону про держреєстрацію).

Переконавшись, що підприємство включено до ЄДР і має свідоцтво про держреєстрацію нового зразка, беремося безпосередньо до ліквідації. Для зручності основні її етапи покажемо у вигляді схеми(див. стор. 18). Зверніть увагу, на схемі показано два напрямки руху, але здійснюються вони паралельно.



Рішення власників: приймаємо та оформлюємо
Як і створення підприємства, його ліквідація починається з рішення власників в особі вищого органу управління. А ось як він називається, залежить від того, в якій організаційно-правовій формі існує підприємство. Розглянемо найпоширеніші.

У товариствах з обмеженою і додатковою відповідальністю (далі, відповідно, — ТОВ і ТДВ) — це загальні збори учасників. Ухвалення рішення про ліквідацію товариства знаходиться в його виключній компетенції (ч.4ст. 145 ЦКУ, ч. 1 ст. 59 Закону про госптовариства). Дані збори вважають повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють сукупно більше, ніж 60% голосів. Щоб ухвалити рішення про ліквідацію, загальним зборам необхідно одержати просту більшість голосів. Про це говориться у ч. З ст. 59 Закону про госптовариства, але у ній, на жаль, умовчується проте, як визначати цю більшість: 50% + 1% від загального числа голосів присутніх учасників або ж просто потрібна більшість учасників, які проголосували "за", скажімо, 40% від загальних 60%? Вважаємо, можна і так, і так, але як конкретно, має бути записано у статуті ТОВ або ТДВ. А якщо там цього немає, правильною є позиція, коли "за" проголосують більше 50% від тих, хто з'явився на збори, звичайно, за наявності кворуму.

В акціонерних товариствах (далі — AT) вищий орган управління —загальні збори акціонерів. Саме вони вправі ухвалити рішення про ліквідацію AT (п. 2ч.2ст. 159 ЦКУ). Збори будуть правомочними, якщо присутні акціонери, які мають більше 60% голосів. А щоб ухвалити доленосне рішення, знадобиться не менше, ніж 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (ч. 4 ст. 159 ЦКУ).

Прийняти рішення про ліквідацію приватного підприємства має право його засновник. Як правило, він усього один, тому рішення приймає одноосібно. А якщо засновників декілька (таке нещодавно стало можливим), то рішення приймають вони, але в порядку, визначеному в статуті приватного підприємства.

У комунального підприємства власник теж один — це місцева територіальна громада в особі органа місцевого самоврядування, тому останній і приймає рішення про ліквідацію комунального підприємства (ч. 9 ст. 78, ч 2 ст.76 ГКУ).Згідно з п.ЗО ч. 1 ст. 26,ч.4ст. 60Законупросамо-врядування ці повноваження належать місцевим радам.

ЦЕ ВАЖЛИВО
Одразу слід подбати про створення комісії з припинення підприємства (ліквідаційна комісія або ліквідатор). її склад та ідентифікаційні номери кожного, хто до неї входить, треба зафіксувати у тому самому рішенні, що й про ліквідацію.

Протокол загальних зборів (акціонерів або учасників), розпорядження або інший документ, яким оформлено рішення про ліквідацію і створено ліквідаційну комісію, викладають українською мовою, а його копію завіряють нотаріально.

Запис про рішення до ЄДР і повідомлення в пресі
Після того як прийнято й оформлено рішення про ліквідацію, треба звернутися до держреєстратора, щоб він вніс до ЄДР запис про рішення про припинення юрособи (не плутайте із записом про припинення юрособи). Для цього держреєстратору подають (ч. 1 ст. 34 Закону про держреєстрацію):
— нотаріально завірену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого органу про ліквідацію підприємства;
— копію квитанції або платіжного доручення, що підтверджує внесення плати (51 грн) за публікацію повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації про рішення власників ліквідувати підприємство;
— якщо закон передбачає одержання згоди на ліквідацію відповідного органу державної влади, то додатково подають документ, що підтверджує її наявність.

Якщо документи подає посадова особа, уповноважена діяти від імені підприємства без довіреності, наприклад директор, то він пред'являє паспорт, а якщо представник підприємства — крім паспорта, він подає довіреність або її нотаріально завірену копію.

У який строк треба із цим усім звертатися до держреєстратора? Конкретно його не встановлено. Однак у ч. 1 ст. 105 ЦКУ сказано, що негайно. Ми це розуміємо як наступного робочого приймального дня держреєстратора з дня прийняття та оформлення рішення про ліквідацію. Щоправда, відповідальності за порушення обов'язку щодо негайного повідомлення держреєстратора немає, але й процес ліквідації далі з місця не зрушиться.

Держреєстратор має право залишити ці документи без розгляду, якщо вони:
— подані за неналежним місцем проведення держреєстрації ліквідації підприємства або не в повному обсязі;
— не відповідають вимогам, встановленим ч. 1 ст. 8, ч. 20 ст. 22 Закону про держреєстрацію;
— або рішення про ліквідацію не містить даних про склад ліквідаційної комісії, утому числі їх ідентифікаційних номерів.

Виправивши недоліки, документи дозволено подати повторно. А якщо зауважень немає, держреєстратор у день їх одержання (приймаються документи за описом, копію якого видають заявнику) вносить запис про рішення засновників про припинення підприємства ДО ЄДР.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Із дня внесення запису про рішення про припинення підприємства до ЄДР заборонено (ч. 2 ст. 35 3ако-ну про держреєстрацію):
— проведення держреєстрації змін в установчі документи юрособи, щодо якої прийнято таке рішення; — внесення змін до ЄДР щодо відомостей про відокремлені підрозділи;
—держреєстрацію юрособи, засновником якої виступає підприємство що ліквідується.

Про внесення даного запису до ЄДР держреєстратор того самого дня зобов'язаний повідомити органи статистики, податкової служби, Пенсійного фонду і фондів соціального страхування.

Отже, з цього дня офіційно можна вважати, що підприємство знаходиться в стані ліквідації.

Ну а для кредиторів сигнал про те, що його боржник ліквідується, — це оголошення про ухвалення засновниками рішення про припинення юрособи в спеціалізованому друкованому ЗМІ, яким є "Бюлетень державної реєстрації". Він зареєстрований як офіційне, загальнодержавне, вітчизняне видання, що виходить тричі на місяць і видається Держкомпідприємництва України.

Так ось, протягом 10 робочих днів з моменту внесення запису до ЄДР Держкомпідприємництва зобов'язаний опублікувати в Бюлетені дане оголошення. Пам'ятаєте? Ви за нього заплатили 51 грн ще перед поданням документів держреєстратору.

У самому оголошенні обов'язково фіксують:
— найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний кодюрособи;
— підставу для прийняття рішення про припинення юрособи (у нашому випадку ліквідація);
— місце і час внесення запису про ухвалення рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом про припинення юрособи;
—дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо);
— порядок і строк заяви кредиторами вимог до юрособи, що ліквідується.

До речі, майте на увазі, що примірники кожного номера "Бюлетеня державної реєстрації" надсилають держреєстраторам, тому в них можна його переглянути і зробити копії. Про це Держкомпідприємництва повідомив у своєму листі від 10.11.04 р. №7866.

Публікація оголошення для кредиторів важлива тим, що з датою його виходу пов'язаний строк, відведений для заяви ними своїх вимог до підприємства, що ліквідується (ч. 4 ст. 105 ЦКУ). Він не може бути менше 2-х місяців із дня публікації. У зв'язку з чим виникає питання: чи необхідно публікувати аналогічне оголошення в іншому офіційному друкованому виданні? Вважаємо, що це не обов'язково. Судіть самі: у ч. З ст. 60 ГКУ говориться про те, що ліквідаційна комісія розміщує у друкованих ЗМІ повідомлення про ліквідацію згідно із законом. Таким документом, на наш погляд, і є Закон про держреєстрацію. Це підтверджує ч. 4 ст. 105 ЦКУ: повідомлення про припинення розміщують у друкованих ЗМІ, в яких публікують відомості про держреєстрацію юрособи. Тобто в "Бюлетені державної реєстрації".

Є ще ч. 8 ст. 59 ГКУ: оголошення про ліквідацію підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або в спеціальному друкованому ЗМІ органу державної влади або місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом 10 днів із дня припинення його діяльності. Але тут, на нашу думку, йдеться про інше оголошення, а саме проте, що повідомляє фіз- і юросіб про ліквідацію підприємства, яка відбулася. Подібну публікацію передбачено ч. 11 ст. 22 Закону про держреєстрацію.

Щодо госптовариств, то про публікацію сказано ще у ч. 2 ст. 20 Закону про госптовариства: ліквідаційна комісія у 3-денний строк з моменту її призначення публікує інформацію про ліквідацію товариства в одному із офіційних органів преси. Формально, звичайно, ця норма працює, але вона якось не стикується з ч. 4 ст. 105 ЦКУ, що пов'язує початок відліку 2-місячного строку саме з публікацією у спеціалізованому друкованому ЗМІ органу держреєстрації. Інакше виходить, що, давши оголошення згідно із Законом про госптовариства, підприємство має зазначити, що строк для заяви вимог кредиторів треба відлічувати з моменту публікації в "Бюлетені державної реєстрації". Тобто втрачається сенс такого оголошення. Але закон є закон.

У контексті даного розділу ще раз зверніть увагу на ч. З ет. 60 ГКУ, точніше — на другу частину речення. У ній сказано, що ліквідаційна комісія, крім повідомлення у пресі, повинна персонально письмово повідомити відомих їй кредиторів. Строків для цього законодавчо не встановлено, тому ліквідатори можуть самі для себе вирішити, коли це зробити. Відповідальності за персональне неповідомлення кредиторів законодавством не передбачено.

Однак врахуйте: із дня виходу публікації про те, що підприємство прийняло рішення про ліквідацію, строки виконання за кредиторською заборгованістю вважають такими, що умовно настали (ч. 1 ст. 107 ЦКУ). Інакше кажучи, кредитори одержують право вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язань.

Ліквідаційна комісія
Як ми вже згадували, питання про її створення вирішують ще на стадії ухвалення рішення про ліквідацію. На одних зборах власник повинен прийняти рішення про ліквідацію і про створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора). Адже погодьтеся: проводити з останнього приводу ще одні збори, м'яко кажучи, не має сенсу. Та й навіщо давати держреєстратору привід не розглядати подані документи для внесення до ЄДР запису про рішення про ліквідацію підприємства?

Ліквідаційна комісія може складатися із засновників (учасників), акціонерів та/або колишніх працівників, у тому числі керівників. її функції можуть бути покладені і на орган управління підприємства. Наприклад, на директора. Сторонню особу теж можна призначити членом комісії або ліквідатором, головою ліквідаційної комісії.

Із дня створення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління справами підприємства. Чи означає це, що комісія — єдиний орган, який залишається у підприємства, що ліквідується. Звісно ж, ні. У нього продовжує діяти вищий орган управління, а ліквідаційна комісія тимчасово стає виконавчим органом: колегіальним (комісія) або одноособовим (ліквідатор).

Caмe їй передають усю документацію підприємства, його печатки та штампи (приймання-передачу всього цього, а також матеріальних й інших цінностей доцільно оформляти актом, а порядок передачі краще одразу зазначити у рішенні власників про ліквідацію підприємства). Тому що вона вправі виступати від імені підприємства у відносинах із третіми особами: якщо призначено одного ліквідатора, то він діє від імені підприємства, а якщо створено ліквідаційну комісію, то призначають її голову, що вступатиме у відносини з третіми особами від імені підприємства, що ліквідується.

У останньому випадку, тобто коли створено колегіальний орган, є сенс передбачити порядок прийняття рішень ліквідаційною комісією та їх оформлення. Наприклад, її рішення приймають на засіданнях більшістю голосів тих, хто проголосував "за", а при рівності голосів останнє слово за головою. Оформлювати рішення слід протоколом.

ВІЗЬМІТЬ ДО ВІДОМА
Ліквідаційна комісія — не юридична особа, отже, вона не може бути відповідачем у суді. Тому якщо ви, припустимо, як кредитор або дебітор хочете оспорити її дії, то позов потрібно подавати до самого підприємства в загальному порядку. Адже протягом роботи ліквідаційної комісії (ліквідатора) підприємство існує, володіє правами і несе обов'язки як звичайна юрособа у тій або іншій організаційно-правовій формі.

На ліквідаційну комісію (ліквідатора) закон, крім інших, покладає важливий обов'язок здійснити заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства (ч. 4ст. 60 ГКУ, ч. 2 ст. 20 Закону про госптовариства). Причому взятися за них вона вправі одразу після свого створення, паралельно з публікацією оголошення про рішення підприємства ліквідуватися. У чому ж полягатимуть дані заходи? Це підписання актів звірок взаємних розрахунків із дебіторами, пред'явлення їм претензій, відступлення права вимоги боргу третім особам, а також стягнення заборгованості безпосередньо через суд.

Ну й, звичайно, оскільки ліквідаційна комісія не юр-особа, то вона також не вправі виступати позивачем у суді. Тому позови про стягнення заборгованості походитимуть від самого підприємства, що ліквідується, особі голови комісії (ліквідатора). Тут треба сказати, що коли строк виконання зобов'язань перед підприємством настане, припустимо, лише через 5 років, то стягнути ліквідаційна комісія нічого не зможе. Але вона вправі відступити права вимоги третім особам (платно або безкоштовно) або ж передати ці права учасникам (засновникам) уході розподілу майна, що залишилося.

До речі, ще важливий момент, що стосується адмінвідповідальності ліквідаційної комісії за ст. 1666

Вона настає за такі правопорушення:
— неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою або недостовірної фінзвітності, ліквідаційного балансу головою ліквідаційної комісії (ліквідатором), іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації — штрафу розмірі від ЗО до 60 НМДГ (від51Одо 1020 грн);
— ведення з порушенням установленого порядку бухгалтерського обліку госпоперацій, пов'язаних ізліквіда-цією, включаючи оцінку майна і зобов'язань юрособи і складання ліквідаційного балансу відповідальними за це особами — штраф у розмірі від ЗО до 60 НМДГ (від 510 до 1020 грн);
— ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації, від організації ведення бухгалтерського обліку госпоперацій, включаючи оцінку майна і зобов'язань юрособи та складання ліквідаційного балансу — штраф у розмірі від ЗО до 100 НМДГ (від 51 Одо 1700 грн);
— за вчинення одного з цих порушень повторно протягом року—штраф від50до 120 НМДГ(від 51О до 2040 грн).

Проводимо інвентаризацію
Для переконливості відкриймо пп. "ж" п. З Інструкції № 69, в якому сказано: проведення інвентаризаії обов'язкове при ліквідації підприємства. Ось чому після публікації повідомлення про ухвалення рішення про ліквідацію в "Бюлетені державної реєстрації" ліквідаційній комісії необхідно взятися за інвентаризацію.

Зазвичай нею займається постійно діюча інвентаризаційна комісія (на великих підприємствах можуть створювати ще й робочі комісії). Але наша ситуація — виняток із правил, оскільки до моменту проведення інвентаризації у зв'язку з ліквідацією на підприємстві, найімовірніше, майже не залишиться найманих працівників. А це означає, що інвентаризація ляже на плечі ліквідаційної комісії або ліквідатора.

Інакше кажучи, комісія приймає рішення про проведення інвентаризації і про створення інвентаризаційної комісії, до якої можуть увійти всі члени ліквідкомісії або окремі особи, але на чолі з головою. Ну а коли ліквідатор всього один, то займатися інвентаризацією доведеться йому.

Вам напевно цікаво знати, що нам дасть інвентаризація на стадії ліквідації підприємства. Вона дозволить визначити реальну наявність основних засобів, ТМЦ, грошей, нематеріальних активів на підприємстві, а ще підкаже їх реальну вартість. Ще інвентаризація дасть повну картину з дебіторською і кредиторською заборгованостями. Через це вона має охопити перевірку: ТМЦ, цінних паперів, розрахунків із дебіторами і кредиторами, бланків суворої звітності, каси, основних засобів і необоротних активів і нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, незавершеного виробництва, незавершеного будівництва і незавершеного ремонту.

І не забудьте проінвентаризувати майно, що не належить підприємству, а також облік якого ведеться на позабалансових рахунках.

Результати інвентаризації треба буде відобразити в інвентаризаційному описі і звести до Відомості результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції № 69). Докладно про інвентаризацію читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік" за 2006 рік № 109, стор. 16—47.

Оцінка майна
Висновок про те, що вона необхідна при ліквідації підприємства, базується на ч. 5 ст. 60 ГКУ "ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, що ліквідується..."

Частково в цих нормах міститься й відповідь на питання: хто повинен оцінювати майно? Правильно —ліквідаційна комісія. Причому оцінити майно вона може за ринковими цінами. Однак не виключено, що вони відрізнятимуться від балансової або залишкової вартості.

Ми не дарма сказали "частково", бо існують випадки, коли ліквідаційна комісія не вправі самостійно проводити оцінку. І тоді доведеться залучити суб'єкта оціночної діяльності. Йдеться про ліквідацію державних, комунальних підприємств і підприємств (госптовариств) з державною (комунальною) часткою майна (ст. 7 Закону про оцінку).

І знову нам картину псує ч. 2 ст. 20 Закону про госптовариства: "Ліквідаційна комісія... забезпечує визначення вартості майна товариства у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність". Чи означає це, що госптовариство у будь-якому разі повинно залучати оцінювача? Схиляємося до думки, що ні, бо випадки обов'язкової незалежної оцінки названо у все тій самій ст. 7 Закону про оцінку. Щоправда, у ній є ще абз. 7, де сказано, що оцінка майна обов'язкова при переоцінці основних фондів для цілей бухгалтерського обліку.

Однак у п. 16 П(С)Б£) 7"Основні засоби" говориться, що підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. З одного боку, начебто є вибір, адже сказано — може переоцінювати. А як розуміти критерій суттєвості відмінності вартості? Законодавчо його не визначено. Але з іншого боку, обов'язку відображати в балансі достовірні відомості ніхто не скасовував. Тому коли є сумніви щодо необхідності переоцінки, перечитайте наказ про облікову політику підприємства. У ньому напевно має бути розшифрований критерій суттєвості, що дозволить визначити: обов'язкова переоцінка чи ні. Водночас зверніть увагу на абз. 2 п. 16 П(С)БО 7 "Основні засоби": "Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже переоцінено, надалі повинна проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості".

Проміжний, ліквідаційний баланси і розрахунки з кредиторами
Строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог фіксують у публічному оголошенні про рішення про ліквідацію, але він не може бути менше 2 місяців (на практиці його рідко коли збільшують). Після інвентаризації та закінчення 2-місячного строку необхідно скласти проміжний баланс. Назва цього документа дуже часто викликає подив: мовляв, я такого документа не знаю, як він виглядає? де взяти його форму тощо? Насправді ми впевнені в тому, що ви з цим документом добре знайомі, бо йдеться про звичайний баланс, форму якого наведено у додатку до П(С)БО 2 "Баланс".

А проміжний він тому, що його складають після закінчення строку, відведеного для кредиторів, але до розрахунків із ними і до складання ліквідаційного балансу. У проміжному балансі треба записати відомості про склад майна, включаючи майнові права, а у примітках до балансу, складених у довільній формі, відобразити перелік пред'явлених вимог (найменування кредитора, підставу для вимоги), результати їх розгляду (є можливість для задоволення чи ні) і не пред'явлені вимоги.

Проміжний баланс затверджують засновники (учасники) підприємства або орган, що ухвалив рішення про ліквідацію.
Після цього можна розраховуватися з кредиторами, які в установлений строк заявили свої вимоги. Послідовність задоволення їх вимог така (ст. 112 ЦКУ):
— у першу чергу — вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю, і вимоги кредиторів, забезпечені заставою або іншим способом;
—у другу чергу — вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
— у третю чергу — вимоги про сплату податків, зборів (обов'язкових платежів);
— у четверту— всі інші (зверніть увагу: вимоги кредиторів даної черги можна задовольняти лише після закінчення місяця з дня затвердження проміжного балансу).

ЦЕ ВАЖЛИВО
Вимоги однієї черги задовольняють пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

За кредиторськими боргами розплачуються грошима, а якщо їх не вистачає, ліквідаційна комісія продає майно і використовує виручені гроші. Якщо раптом комісія відмовляє кредитору в його вимогах (повністю або частково) або ухиляється від їх розгляду, кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися до суду. Тоді є шанс, що за рішенням суду вимоги такого кредитора будуть задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації. А ті, хто не встиг заявити про себе у строк (2 місяці або більше), опиняться останніми у черзі. Адже їх вимоги задовольнять лише після того, як розрахуються з кредиторами, які заявили свої вимоги своєчасно, звичайно, коли ще будуть гроші або майно.

Розібравшись із кредиторами, ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, де відображає обсяг майна підприємства, що залишилося. Тобто він не повинен бути обов'язково нульовим. Названий баланс, які проміжний, затверджують засновники (учасники) або орган, що ухвалив рішення про ліквідацію.

Однак врахуйте, якщо підприємству після складання проміжного балансу не вистачає активів для того, щоб розплатитися з кредиторами, то починає працювати ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство: "Якщо вартості майна боржника— юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи".

Якщо нестачу майна виявлено до створення ліквідаційної комісії, то заяву про банкрутство подає власник підприємства, а якщо після — ліквідаційна комісія. Рішення про ліквідацію та створення ліквідаційної комісії оформляються одним документом, а визначити, що у підприємства в процесі ліквідації недостатньо майна, можна саме за даними проміжного балансу. До речі, цей документ, а також інвентаризаційний опис можуть підкріплювати заяву про само банкрутство при поданні останньої до госпсуду.

Податкова інспекція і фонди соціального страхування: беремо довідки
Завдяки принципу єдиного вікна не обов'язково відвідувати всі названі органи, аби завершити відносини з ними. Оскільки в день внесення до ЄДР запису про рішення про припинення юрособи держреєстратор повідомляє про це й у податкову, й в орган Пенсійного фонду, і у фонди соціального страхування. І все-таки свою податкову інспекцію вкрай бажано відвідати, тому з неї і почнемо.

Податкова інспекція
У3-денний строк з тієї дати, як держреєстратор внесе згаданий запис до ЄДР, до податкової за своїм місцезнаходженням подають (пп. 8.1.1 Порядку № 80):
— заяву про припинення платника податків за формою №8-ОПП;
— оригінал довідки за формою № 4-ОПП;
— копію рішення власника або уповноваженого ним органу про ліквідацію, що містить відомості про ліквідаційну комісію.

Зауважте: якщо держреєстратор з якоїсь причини не вніс запису до ЄДР, а ви вже встигли подати перелічені документи до податкової, вона їх не розглядатиме. Замість цього вам запропонують подати їх повторно після того, як уданому реєстрі з'явиться необхідний запис.

А якщо все гаразд і документи прийнято, податківці вимагатимуть залишити один банківський рахунок для
проведення ліквідації на вибір ліквідаційної комісії, а інші закрити. Оскільки це передбачено пп. 8.1.3 Порядку №80.

Цікаво, що в списку документів, які подають до податкової, тепер уже немає ліквідаційного балансу, тому формально відсутні підстави для його подання. Однак на практиці, як правило, податківці за інерцією бажають його бачити. Підстав для цього, як ми сказали, немає. Хоча, якщо є бажання, можна й надати. Враховуючи, що скласти і подати його доведеться у 3-денний строк із дня внесення запису про рішення про ліквідацію до ЄДР, він мало чим відрізнятиметься від проміжного балансу і, зрозуміло, не буде останнім. У ньому відобразиться склад майна підприємства до розрахунків із кредиторами.

Ну а далі, після одержання заяви за формою № 8-ОПП (та інших документів), податкова інспекція має прийняти рішення про проведення позапланової перевірки, що передбачено п. 6 ч. 6 ст. 1 Г Закону про ДПС. Рішення про перевірку має бути прийнято також у разі надходження до податкової інспекції відомостей держреєстратора про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про ліквідацію юрособи. Залежить від того, що потрапить до податкової раніше — заява чи відомості до ЄДР. А саму перевірку податкові інспектори зобов'язані почати протягом місяця після того, як одержать або заяву з документами, або відомості з ЄДР. Строк позапланової перевірки — 10 днів, а подовжити її можуть ще на 5 днів. Це нам наочно демонструє, що перевірка за законом повинна закінчиться ще до складання проміжного балансу. Це до того, що на практиці часто-густо доводиться бігати за інспекторами з проханням провести перевірочку.

Позапланова перевірка може одночасно охопити як саме підприємство, так і його відокремлені підрозділи, не зняті з обліку, якщо вони, звичайно, є. Тому не виключено, що до перевірки підключаться податкові інспекції, в яких філії (представництва) перебувають на обліку як платники податків.

Дану перевірку за рішенням керівника податкової інспекції не проводять при сукупності таких умов (пп. 8.2.2 Порядку №80):
— підприємство не має податкового боргу і не подає податкових декларацій (розрахунків, звітів) протягом 1095 календарних днів, що передують даті одержання податкової заяви або відомостей про внесення згаданого запису до ЄДР;
— від фінустанов, митних та інших контролюючих органів надійшла інформація, що підтверджує відсутність госпдіяльності з моменту подання останньої звітності;
— підприємство не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням і не можна встановити його фактичне місцезнаходження, що підтверджують підрозділи податкової міліції.

А коли перевірка все-таки відбулася, а ще перевіряючі виявили заборгованість перед бюджетами, ліквідаційна комісія, як відповідальна за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, одержить повідомлення про наявність заборгованості за податками і зборами (обов'язковими платежами) за формою №10-ОПП. Погашають її в рамках третьої черги кредиторів за п.З ч. 1 ст. 112ЦКУ.

А якщо заборгованості перед бюджетами немає, то податкова оформляє довідку про відсутність заборгованості за податками, зборами (обов'язковими платежами) за формою № 22-ОПП. Щоправда, за умови, що банки надіслали повідомлення про закриття всіх рахунків підприємства, а воно, у свою чергу, повернуло податковій оригінали свідоцтв, патентів, довідки за формою №4-ОПП, інших документів, що видані нею і підлягають поверненню, а також їх завірені копії(пп. 8.3.1 Порядку№ 80). Цю довідку можна одержати на руки впродовж 3-х робочих днів із дня її реєстрації в податковій інспекції. Після закінчення 3-х днів її надсилають поштою. Майте на увазі, що це єдиний документ, що годиться для держреєстратора, і жодні інші довідки про відсутність боргу не підходять.

Будьте пильні — довідка за формою № 22-ОПП діє впродовж ЗО календарних днів із дня її реєстрації в податковій. Після цього строку доведеться звертатися за нею повторно. її повинні видати протягом місяця з дня такого звернення. Однак за цей час може пройти ще одна перевірка за період, що минув віддати попередньої перевірки.

Втім, навіть отримавши довідку за формою № 22-ОПП, треба продовжувати подавати звітність до податкової інспекції, оскільки підприємство все ще не знято з обліку як платник податків. Відбудеться це лише після того, як податкова одержить від держреєстратора повідомлення про проведення держреєстрації припинення юрособи із зазначенням номера і дати внесення до ЄДР відповідного запису. А до цього підприємство продовжує існувати як юрособа і, отже, як платник податків.

Пенсійний фонд
Одразу зауважимо: уданій ситуації нам потрібно керуватися розділом 5 Порядку № 14-4, а не п. 3.4 Інструкції № 21 -1, який дещо йому суперечить. Так ось, заяву про зняття з обліку до органу Пенсійного фонду можна не подавати. Тому що згідно з п. 5.1 Порядку № 14-4 протягом 10днів із дати одержання від держреєстратора повідомлення про внесення до ЄДР запису про рішення про припинення діяльності юрособи орган Пенсійного фонду проводить перевірку правильності обчислення та сплати пенсійних внесків. Результат фіксують в акті, на підставі якого підприємство розраховується з Фондом. Якщо буде виявлено заборгованість, складають довідку про борг за платежами до Пенсійного фонду України. Один із двох її примірників надсилають ліквідаційній комісії. Вимоги Пенсійного фонду про сплату заборгованості теж потрапляють до третьої черги кредиторів.

Після того як підприємство розплатиться, йому видадуть довідку про відсутність заборгованості. Якщо заборгованості немає —дата одержання названої довідки суттєво наближається. Майте на увазі: довідка не звільняє від подання звітності до органу Пенсійного фонду в загальному порядку. Тобто її треба буде надавати доти, поки підприємство не знімуть з обліку.

Які податкова інспекція, орган Пенсійного фонду зможе зняти з обліку підприємство лише після одержання від держреєстратора відомостей про держреєстрацію припинення юрособи. Тоді наступного робочого дня після одержання даних відомостей орган Пенсійного фонду надсилає підприємству повідомлення про зняття з обліку юридичної особи/відокремленого підрозділу (додаток 3 до Порядку № 14-4).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань
Як і в попередньому випадку, отримавши повідомлення від держреєстратора про бажання підприємства ліквідуватися, Фонд проводить документальну перевірку.

На підставі акта перевірки підприємство розраховується з Фондом. За наявності заборгованості складають довідку про борг за платежами до Фонду, один примірник якої надсилають ліквідаційній комісії. Після остаточного розрахунку наступного робочого дня Фонд має видати (направити листом із повідомленням про вручення) довідку про відсутністьзаборгованості (п. 3.12 Інструкції № 12).

Ну а облікова справа підприємства закривається Фондом після того, як він одержить від держреєстратора повідомлення про держреєстрацію припинення юрособи.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Тутешній порядок теж практично нічим не відрізняється. Після того як Фонду стане відомо від держреєстратора про намір підприємства ліквідуватися, він у 15-денний строк проводить документальну перевірку (п. 4.8 Інструкції № 16). Потім підприємство проводить розрахунок, а за заявою від нього Фонд видає йому довідку про відсутність заборгованості.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття
Документальну перевірку у зв'язку з ліквідацією роботодавця Фонд зобов'язаний провести у 10-денний строк із дня, коли до нього надійде повідомлення держреєстратора про рішення підприємства ліквідуватися. її результат фіксують в акті, на підставі якого проводиться остаточний розрахунок із Фондом. На це відпущено 15днів, включаючи сплату недоїмки, пені і штрафу.

Після всіх розрахунків Фонд видає (надсилає поштою з повідомленням про вручення) підприємству, що ліквідується, довідку про відсутність заборгованості. Але з обліку, зрозуміло, його не знімають. Відбувається це, як ми вже знаємо, після одержання від держреєстратора відомостей про проведення держреєстрації припинення юрособи (п. 3.8 Інструкції № 339).

Більше про розрахунки з фондами —у наступній консультації (див. стор. 29).

Закриваємо банківські рахунки
Якщо банківських рахунків декілька, розпочати їх закриття бажано ще до звернення до податкової інспекції. Оскільки вона все одно змусить працювати через один рахунок для завершення ліквідації.

Для цього банку надають (п. 20.4 Інструкції № 492):
копію рішення власників підприємства або уповноваженого ними органу про ліквідацію, завірену нотаріально або самим органом, що прийняв таке рішення;
завірену нотаріусом картку зі зразками підписів (додаток 2 до Інструкції № 492). У ній наводять зразки підписів ліквідатора (уповноважених членів комісії) і відбитку печатки підприємства, що ліквідується.

Інші банківські рахунки, що не використовуються для ліквідації, за заявою ліквідатора (додаток 12 до Інструкції № 492) (за умови його ідентифікації) і копії рішення власників про ліквідацію, а також картки зі зразками підписів (якщо на рахунку є гроші) банк закриє. Причому залишки коштів банк видасть готівкою, перерахує на інший рахунок або виконає іншу операцію, зазначену в заяві ліквідатора про закриття рахунка.

А ось з останнім банківським рахунком розлучаються після закінчення розрахунків із кредиторами, але до того, як податкова інспекція і фонди соціального страхування видадуть за зверненням підприємства довідки про відсутність заборгованості.

Датою закриття рахунка, якщо на ньому немає коштів, а заяву подано в операційний час, буде день одержання банком відповідної заяви. Того самого дня банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунка. А якщо на рахунку ще є гроші, то датою його закриття вважають день, наступний за днем проведення останньої операції по рахунку.

Передання документів в архів
Саме собою, зайнятися цим доведеться ліквідаційній комісії (ліквідатору). Документи довгострокового зберігання (понад 10 років) передають за описом в упорядкованому стані місцевому держархіву. Опис має бути затверджений експертно-перевірочною комісією архіву (пп. пп. 6.1.10, 6.1.11 Правил № 16). їх приймання-передачу оформлюють актом. Майте на увазі, що документи повинні бути оформлені належним чином: сторінки у справі пронумеровані, складено внутрішній опис документів справи, проставлено посвідчувальний напис, справу підшито й оправлено, оформлено титульну сторінку справи. Докладно про все це описано в розділах 5, 11, пункті 12.3 Правил № 16. Доставку документів в архів здійснюють за рахунок підприємства. Довідка архівної установи про прийняття від підприємства документів, що підлягають довгостроковому зберіганню, — обов'язковий документ, призначений для держреєстратора.

Розлучаємося з печатками і штампами
Обов'язок підприємства здати в органи внутрішніх справ печатки і штампи для знищення передбачено пп. 3.4.2 Інструкції № 17. Завершує процедуру квитанція про знищення печаток і штампів. Щоб її одержати, до органу внутрішніх справ надають:
— клопотання (у ньому зазначають кількість печаток і штампів, які передбачається знищити, підставу для знищення, ПІБ і паспортні дані особи, відповідальної за печатки і штампи, ПІБ і паспортні дані керівника або особи, уповноваженої ним, що подає клопотання);
— печатки і штампи, їх відбитки у 2-х примірниках;
— платіжку або квитанцію про оплату послуг, пов'язаних із видачею квитанції про знищення печаток і штампів.

На звороті квитанції (додаток 10 до Інструкції № 17) роблять відбитки печаток і штампів, після чого останні знищують.

Особливості ліквідації акціонерних товариств
У цілому AT проходять стандартну процедуру ліквідації, про яку ми саме говоримо. Але ось що властиве лише AT, так це особливі вимоги до організації і проведення загальних зборів акціонерів, а також скасування реєстрації випуску акцій й анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з ліквідацією товариства. Останньому й приділимо зараз нашу увагу.

Отже, щоб це здійснити, необхідно (розділ II Порядку № 222):
1 .Зупинити обіг акцій.
Для цього протягом 7 робочих днів після ухвалення рішення про ліквідацію ліквідаційна комісія (ліквідатор) до територіального органу ДКЦПФР надає такі документи:
— заяву про зупинення випуску акцій;
— рішення загальних зборів акціонерів про ліквідацію і призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) у вигляді протоколу (він має бути пронумерований, прошнурований і завірений підписами голови і секретаря зборів);
— довідку, завірену підписами голови і секретаря зборів, голови ліквідаційної комісії і печаткою товариства (у ній фіксують загальну кількість акціонерів на дату проведення загальних зборів, кількість і відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у зборах і прийняли рішення про ліквідацію, розмір статутного фонду, мету і предмет діяльності товариства, відомості про раніше випущені цінні папери, про порядок голосування);
— довідку, завірену підписами і печаткою реєстратора про передання йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду товариства та його місцезнаходження (якщо товариство веде реєстр самостійно — надається копія ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів —діяльності з ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів). У довідці також зазначають відомості про наявність держчастки у статутному фонді товариства на дату ухвалення рішення про ліквідацію;
— копію опублікованого повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про ліквідацію, і довідку, що свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення даних зборів, завірену підписами голови комісії та печаткою товариства.

Розпорядження про зупинення обігу акцій уповноважена особа органу ДКЦПФР видає протягом 15 робочих днів із дня одержання ним перелічених документів. Потім впродовж 3 робочих днів орган ДКЦПФР надсилає дане розпорядження реестродержателю або депозитарію, що обслуговує емітента. Інформацію про зупинення обігу акцій орган ДКЦПФР публікує протягом 15 календарних днів із дня видачі такого розпорядження.

ЦЕ ВАЖЛИВО
Починаючи з дня опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань ДКЦПФР забороняється укладання цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

2. Скасувати реєстрацію випуску акцій та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій.

Ліквідаційній комісії впродовж 7 робочих днів із дня затвердження звіту та ліквідаційного балансу необхідно подати органу ДКЦПФР:
— заяву про скасування реєстрації випуску акцій;
— рішення загальних зборів акціонерів про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, оформлене протоколом (пронумерованим,прошнурованим і скріпленим підписами голови і секретаря зборів) і завірене підписом голови ліквідаційної комісії і печаткою товариства;
— довідку, завірену підписами голови і секретаря зборів, голови ліквідаційної комісії та печаткою товариства (у ній фіксують загальну кількість акціонерів на дату проведення загальних зборів, кількість і відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у зборах і прийняли рішення про ліквідацію, розмір статутного фонду, мету і предмет діяльності товариства, відомості про раніше випущені цінні папери, про порядок голосування);
— копію повідомлення (оголошення) про ліквідацію акціонерного товариства, опублікованого удрукованих ЗМІ;
— копію звіту ліквідаційної комісії та ліквідаційного балансу, завірену підписом голови комісії і печаткою товариства;
— копію повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, на яких ухвалено рішення про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу і довідку про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих зборів, завірену підписом голови комісії і печаткою товариства;
— довідку, завірену підписами і печаткою реєстратора про передання йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду товариства та його місцезнаходження;
— оригінали свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Як і на попередньому етапі, розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій уповноважена особа органу ДКЦПФР видає протягом 15 робочих днів із дня одержання ним перелічених документів.

Держателю реєстру або депозитарію це розпорядження буде надіслано впродовж 3-х робочих днів із дня його видання. Про скасування реєстрації випуску акцій орган ДКЦПФР публікує інформацію в одному із своїх офіційних друкованих видань впродовж 15 календарних днів із дня видання розпорядження.

І нарешті, на підставі такого розпорядження орган ДКЦПФР анулює свідоцтво про реєстрацію випуску акцій.

Розраховуємося із засновниками (учасниками), акціонерами
Засновники (учасники) не належать до кредиторів підприємства, тому розрахунок з "батьками" фірми проводять після того, як розрахуються з кредиторами. Ну і, звичайно, якщо після неї залишилося ще якесь майно. Щоправда, правильніше говорити все-таки не про розрахунки із засновниками, а про розподіл майна серед них. Пам'ятайте: майно — це не лише гроші, але й нерухомість, транспортні засоби, цінні папери, права, словом, будь-яке майно і майнові права, що залишилися у підприємства. Все це ліквідаційною комісією може бути розподілене серед засновників (якщо засновник один, тоді майно передають йому). Підтвердженням тому слугують ч. 4 ст. 111 ЦКУ, ч. 4 ст. 61 ГКУ.

Як розподіляють майно? Це, напевно, головне питання, що хвилює засновників (учасників, акціонерів). Щоб на нього відповісти, треба відкрити статут або інший установчий документ підприємства. У ньому може бути записано, що майно розподіляється пропорційно до кількості акцій або розмірів часток у статутному фонді (капіталі). Але не виключено, що установчий документ передбачає інший порядок розподілу майна.

Як би там не було, при розподілі майна необхідно дотримуватися положення статуту, установчого договору або іншого установчого документа. Ним-таки має бути урегульовано розподіл неподільного майна (наприклад, офісного приміщення, автомобіля). Як правило, його продають, а виручені гроші розподіляють між засновниками.

Окремий порядок існує для командитного товариства. Бо в першу чергу майно, що залишилося, розподіляють між вкладниками для повернення їм їх вкладів, а потім серед учасників з повною відповідальністю. А якщо майна недостатньо для повного повернення вкладникам їх вкладів, тоді те, що є в наявності, розподіляється між ними пропорційно до їх часток у складовому капіталі товариства (ч. 2 ст. 139 ЦКУ, ч. З ст. 83 Закону про госптовариства).

Особливої уваги вимагає ч. 1 ст. 21 Закону про госптовариства. У ній сказано, що гроші (майно) розподіляють серед учасників госптовариства в 6-місячний строк після публікації інформації про його ліквідацію.

Про яку саме публікацію йдеться? Про рішення власників ліквідувати товариство чи про припинення товариства у зв'язку з його ліквідацією після внесення запису про це до ЄДР? Ще принаймні три роки тому, до набрання чинності Законом про держреєстрацію, це питання навіть не спало на думку. Тому що за ст. 20 Закону про госптовариства ліквідаційна комісія у3-денний строк із моменту свого призначення публікувала (і публікує) один раз інформацію про ліквідацію товариства, строки заяви вимог кредиторів тощо. А тепер додалося ще декілька публікацій Держкомпідприємництва: одна — протягом 10 робочих днів із дня внесення запису до ЄДР про рішення підприємства ліквідуватися (ч. 7ст. 22 Закону про держреєстрацію), друга— із дня внесення запису до ЄДР про припинення юрособи (ч. 11 ст. 22 Закону про держреєстрацію).

Вважаємо, що ліквідаційній комісії та засновникам (учасникам, акціонерам) госптовариств для визначення 6-місячного строку треба орієнтуватися на публікацію ліквідаційної комісії, у крайньому разі, на першу публікацію Держкомпідприємництва, але вже точно не на другу— що підтверджує повне припинення товариства. Оскільки право на розподіл майна учасники набувають, за суттю, після затвердження ними ліквідаційного балансу, а значить, і до внесення запису до ЄДР про припинення підприємства, а не після того, як це відбудеться.

Звичайно, закінчення 6-ти місяців жодним чином не позбавляє права учасників вимагати одержання майна, що залишилося, через суд.

Важливо також врахувати, що коли раптом майна (грошей) виявиться менше, ніж було внесено учасником до статутного фонду, то він не вправі вимагати від товариства повернення свого вкладу у початковому обсязі. Розподіляється лише майно, що залишилося. А якщо воно було передано в користування, його повертають у натуральній формі без виплати винагороди.

Ну а коли виникне спір щодо виплати заборгованості товариства, його майно не підлягає розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій (ч. З ст. 21 Закону про госптовариства).

Завершальний акорд -запис до ЄДР про припинення підприємства
Голова ліквідаційної комісії або уповноважена нею особа після закінчення процедури ліквідації, але не раніше 2 місяців із дня публікації повідомлення про рішення підприємства ліквідуватися подає держреє-страторутакий комплект (ч. 1 ст. 36 Закону про держреєстрацію):
— заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення юрособи у зв'язку з її ліквідацією;
— свідоцтво про держреєстрацію юрособи;
— оригінал установчих документів;
— акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженим рішенням засновників (учасників) або уповноваженим ним органом;
— довідку податкової інспекції про відсутність заборгованості за податками, зборами (обов'язковими платежами);
— довідку органу Пенсійного фонду про відсутність заборгованості;
— довідки органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості;
— довідку архівної установи про прийняття документів, що за законом підлягають довгостроковому зберіганню.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Підписи голови і членів ліквідаційної комісії на ліквідаційному балансі мають бути нотаріально засвідчені, а достовірність! повнота ліквідаційного балансу госптовариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) (за винятком госптовариств з річним господарським оборотом менше 250 НМДГ (4259 грн)) (ч. 2ст. 20 Закону про госптовариства, ч.2 ст. 36 Закону про держреєстрацію).

Всі ці папери держреєстратор приймає за описом, копію якого з відміткою про дату одержання документів видає голові ліквідаційної комісії. Якщо документи подає голова або уповноважена нею особа, треба пред'явити паспорт і документ, що підтверджує її повноваження.

Вимагати будь-які додаткові документи держреєстратор не вправі. Проте в нього є підстави залишити документи без розгляду, якщо їх подано:
— за неналежним місцем проведення держреєстрації;
— не в повному обсязі;
— раніше 2-місячного строку після публікації повідомлення про рішення підприємства ліквідуватися;
— або документи не відповідають вимогам, установленим ч. ч. 1 і 2 ст. 8 Закону про держреєстрацію;
— коли підписи на ліквідаційному балансі не засвідчені нотаріально або ліквідаційний баланс госптовариства не підтверджено аудиторським висновком (крім госптовариств з річним госпоборотом менше 250 НМДГ (4259 грн)).

Про своє рішення не розглядати документи держреєстратор повинен письмово повідомити не пізніше ніж наступного робочого дня з дня їх одержання за описом. Зрозуміло, усунувши недоліки, папери можна подати повторно. Якщо у держреєстратора немає підстав не розглядати документи, він зобов'язаний у 3-денний строк провести держреєстрацію припинення юрособи.

І ось день, коли держреєстратор внесе до ЄДР запис про проведення держреєстрації припинення юрособи в результаті її ліквідації, стане датою припинення підприємства (ч. 8 ст. 36 Закону про держреєстрацію).

Тільки після цього можна сказати: ВСЕ! Ліквідація завершена, підприємства — немає. Звичайно, держреєстратор на підтвердження цієї події зобов'язаний видати голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) або уповноваженій ним особі один примірник установчих документів і свідоцтво про держреєстрацію юрособи з відміткою про її припинення. Ще він сповістить податкову інспекцію, органи статистики, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування про припинення підприємства і ті, врешті-решт, знімуть підприємство у себе з обліку, але це вже без його участі. Адже підприємство юридично свою діяльність закінчило.

Післямова
Очевидно, ви переконалися, що ліквідація — це процес доволі тривалий, витратний і дуже місткий. Розгорнути його і довести до логічного завершення через різні причини вкрай не просто. Але в тому-то й річ, що самостійно вам його не треба буде проходити. Бо перед вами достатньо докладний путівник по ліквідації. Тепер ви знаєте, з чого треба починати, які документи оформляти, куди звертатися, яким нюансам приділити увагу.Тому впоратися буде набагато легше.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. ГКУ— Господарський кодекс України.
3. Закон продержреєстрацію —Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців" від 15.05.03 p. № 755-IV.
4. Закон про госптовариства — Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ.
5. Закон про оцінку — Закон України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.01 р. № 2658-ІИ.
6. Закон про банкрутство — Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ.
7. Закон про ДПС — Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. № 509-ХІІ.
8. Інструкція №69 — Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів та документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.
9. Порядок № 80 — Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.
10. Порядок № 14-4—Порядок взяття на облік і зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців як платників страхових внесків, затверджений постановою правління ПФУ від 10.10.06 р. № 14-4.
11. Порядок № 222 — Порядок скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затверджений рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. №222.
12. Правила № 16 — Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, затверджені наказом Держкомархіву України від 16.03.01 р. №16.
13. Інструкція №21-1 — Інструкція про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління ПФУ від 19.12.03 р. №21-1.
14. Інструкція № 12 — Інструкція про порядок перерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду від 20.04.01 р. №12.
15. Інструкція № 16— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду від 26.06.01 р. № 16.
16. Інструкція №339— Інструкція про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Мінпраці України від 18.12.2000 р. №339.
17. Інструкція №492— Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній і іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. №492.
18. Інструкція № 17 — Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам,установам, організаціям, господарським об'єднанням і громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС України від 11.01.99 р. № 17.
19. П(С)БО 2 "Баланс" — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87.
20. П(С)БО 7 "Основні засоби" — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.
21. Перелік № 41 — Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.98 р. № 41.
Юрій Хілінський