Анализ финансовой отчетности

Укладення зовнішньоекономічних договорів: вивчаємо особливості

На сьогодні про практику та особливості укладення зовнішньоекономічних договорів написана велика кількість різноманітних статей, коментарів та роз'яснень. Є навіть книги з безліччю рекомендацій та порад.Тим не менш ця тема залишається актуальною для багатьох наших читачів. Адже грамотно складений текст зовнішньоекономічного договору плюс деякі особливості його підписання—це гарантія успішної зовнішньоекономічної діяльності взагалі і кожної конкретної операції зокрема. Крім цього, умови договору відіграють важливу роль при митному оформленні товару, банківському контролі за розрахунком та ін. Тож подивимося, на що необхідно звертати увагу під час підготовки,складання та підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) (далі - ЗЕД-договір). Під час підготовки та укладання ЗЕД-договорів слід брати до уваги вимоги законодавства, рекомендації міжнародних організацій, світову практику торгівлі, міжнародні звичаї, звертати увагу на особливості міжнародного права. Вони містяться у таких нормативних документах: ЦКУ; ГКУ; Законі про ЗЕД; Законі про бартер у ЗЕД; Законі про МПП; Указі № 566; Указі № 567 та Правилах Інкотермс; Положенні № 201.

Подивимося, про що в них йдеться.

Чим є ЗЕД-договір
Його визначення наведено у ст. 1 Закону про ЗЕД:
"ЗЕД-договір — матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (тут і далі виділено авт. — О. Б.)".

Так, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
— фізособи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
— юрособи, що зареєстровані в Україні і мають тут постійне місцезнаходження, у т.ч. юрособи, майно та/ або капітал яких повністю знаходиться у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
— об'єднання фізичних, юридичних, фіз- і юросіб, які не є юрособами за законом України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати госпдіяльність;
— структурні одиниці іноземних суб'єктів госпдіяльності, які не вважаються юрособами відповідно до закону України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
— спільні підприємства за участю суб'єктів госпдіяльності України та іноземних суб'єктів госпдіяльності, зареєстровані як такі в Україні і котрі мають постійне місцезнаходження на території України;
— інші суб'єкти госпдіяльності, передбачені законами України (ст. З Закону про ЗЕД).

Яким має бути договір
Суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонено законами України (ст. 6 Закону про ЗЕД).

Форма договору
ЗЕД-договір укладають письмово, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано ВРУ (ч. 2 ст. 382 ГКУ). Подібну норму продубльовано в ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД, ч. З ст. 31 Закону про МПП.

Мова договору
Тут цікавою буде ст. 24 Закону про мови: "Мовами двосторонніх міжнародних договорів Української РСР, а також угод громадських органів, підприємств, установ і організацій Української РСР з громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями інших держав є українська мова та мова іншої сторони договору чи угоди". Отже, бажано скласти контракт двома державними мовами (обох контрагентів).

Повноваження представника на укладення ЗЕД контракту
Воно може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону (ст. 6 Закону про ЗЕД). Причому для підписання такого договору суб'єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу держвлади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

ЗЕД-договір може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Державна реєстрація договорів
КМУ з метою забезпечення відповідності ЗЕД-договору законодавству України може запроваджувати їх держреєстрацію (ч. 1 ст. 383 ГКУ). Так, на сьогодні, зокрема, обов'язковій реєстрації підлягають договори експорту металобрухту (ст. 9 Закону № 619, постанова №155).

Обов'язкові умови ЗЕД-договору
На допомогу Закону про ЗЕД з'явилося Положення №201. Його застосовують для таких договорів між українськими та іноземними СПД:
— купівлі/продажу товарів;
— надання послуг, виконання робіт;
— товарообміну.

Воно містить рекомендації щодо форми та змісту ЗЕД-договору. Декому вони добре відомі. Але навіть після 15 років незалежного ведення ЗЕД для багатьох їх перелік стане у пригоді.

Звичайно, сторони договору можуть домовитись і про інші умови. Але все одно повинен бути предмет, об'єкт, мета та інші істотні умови договору, без погодження яких його вважатимуть не укладеним (недійсним внаслідок недодержання форми згідно із законодавством України).

Отже, розглянемо детальніше наведені умови.

Назва і номер договору, дата і місце його укладання
На початку складання ЗЕД-договору необхідно визначитися із правовідносинами, а вже з огляду на них давати назву договору. Наприклад, якщо сторони прагнуть здійснити обмін товарами —договір бартеру, коли йдеться про продаж (купівлю) товару—договір купівлі-продажу. Далі в договорі зазначають його номер (за потребою), дату, місце (місто або країну) його підписання.

Преамбула
Уній зазначають:
— повне найменування сторін —учасників зовнішньоекономічної операції, під якими їх офіційно зареєстровано, із зазначенням країни;
— скорочене визначення сторін як контрагентів (Продавець, Покупець, Замовник, Постачальник тощо);
— особа, від імені якої укладено ЗЕД-договір;
— найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (установчі документи тощо).

Коли укладають ЗЕД-договір на виконання договорів комісії або доручення, у преамбулі слід зробити посилання на такі договори. Це дозволить у подальшому за; необхідності митного оформлення товарів мати менше додаткових питань.

Предмет договору (контракту)
У цьому розділі вказують, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи.

У разі бартерного договору або контракту на переробку давальницької сировини визначають також точне найменування (марку, сорт) зустрічних поставок (або назву товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це можна зазначити у додатку (специфікації). Останній— невід'ємна частина договору (контракту), про що роблять відповідну відмітку в його тексті. Додатки (специфікації) повинні:
— бути підписані вповноваженими на це особами сторін-контрагентів та відповідно завірені;
— мати посилання на реквізити ЗЕД-договору, до якого їх складено;
— відповідати (не суперечити) умовам ЗЕД-договору.

Для бартерного (товарообмінного) договору згаданий додаток (специфікація) балансують за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).

А в додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначають належну технологічну схему такої переробки.

Кількість та якість товару(обсяги виконання робіт,надання послуг)
Тут визначають:
— при поставці товарів — одиницю їх виміру, прийняту для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), загальну кількість та якісні характеристики;
— при виконанні робіт (наданні послуг) — конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

Якщо в основу ціни товару закладають вагові одиниці, в умовах договору вказують характер ваги (вага нетто, вага брутто тощо).

Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг)
У цьому розділі зазначають вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до Правил Інкотермс). Сьогодні в Україні застосовують Правила Інкотермс у редакції 2000 року (опубліковані в газеті "Урядовий кур'єр" № № 63 та 68 за квітень 2002 року). Обов'язково застосовувати їх під час укладання ЗЕД-договорів вимагає Указ №567.

Вказані в договорі умови поставки (за Правилами Інкотермс) дозволяють сторонам-контрагентам у подальшому однаково розуміти свої обов'язки за договором. Так, вони чітко окреслюють обов'язки продавця та покупця стосовно доставки товару до зазначеного місця (конкретні строки, способи, розподіл витрат), встановлюють час переходу відповідальності за товар (ризик випадкової втрати або пошкодження товару) від продавця до покупця.

Крім того, визначені умови поставки товару впливають безпосередньо нате, якою буде митна вартість товару, що може поставлятися відповідно до договору ЗЕД.

У випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі фіксують умови та строки виконаних робіт (послуг).

Ціна та загальна вартість договору (контракту)
У цьому розділі визначають:
ціну одиниці виміру товару. При великій різноманітності товарів, що поставляють за умовами договору, ціни на них можуть значитися в додатках (специфікаціях) до договору ЗЕД. На формування ціни товару впливають умови його поставки — додатково вона може включати в себе вартість страхування, транспортування, складських, брокерських та інших послуг. Також цей розділ дає можливість окремо зазначити, чи увійшла до загальної вартості товару вартість його упаковки;
загальну вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляють згідно з договором (крім випадків, коли ціну товару розраховують за формулою — тоді вказують орієнтовану вартість договору на дату його укладення). Якщо за договором поставляють товари різної якості та асортименту, ціну встановлюють окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору зазначають його загальну вартість. Тоді цінові показники можуть бути в додатках (специфікаціях), на які є посилання в тексті договору;
валюту контракту. За домовленістю сторін-контрагентів ціна контракту може бути визначена у валюті країни-продавця, країни-покупця або у валюті будь-якої третьої країни. За потреби окремо проставляють валюту розрахунку та товари (послуги) (див. нижче). Якщо валюта контракту (у якій виражено ціну) та валюта платежу (у якій проводять розрахунки) не збігаються, то в договорі називають умови перерахунку цих валют (крос-курс). Як встановлюють валютно-цінові застереження, описує постанова № 444.

У договорі про переробку давальницької сировини, крім того, фіксують її заставну вартість, ціну та загальну вартість готової продукції, загальну вартість переробки.

У бартерному договорі — загальну вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальну вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в інвалюті.Класифікатора іноземних валют.
Даний розділ —один із найважливіших у договорі ЗЕД. Ціну товару, яка визначається в ньому, відносять до найбільш важливих умов договору.

Умови платежів
Цей розділ визначає:
— валюту платежу;
— спосіб та порядок розрахунків. Форму розрахунку, зокрема, вибирають відповідно до постанови № 444. Це може бути банківський переказ (авансового платежу) до та/або після відвантаження товару, умови документарного акредитива або інкасо (з гарантією);
— строки оплати. При цьому зазвичай враховують правило 90 днів із Закону № 185;
— гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. У договорі вказують умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)
Тут прописують строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

Приймання-здавання проводять за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю — згідно з документами, що засвідчують якість товару.

Зазвичай приймання-здавання товару відбувається за його якістю та кількістю тоді й утому місці, де передбачено перехід права власності на товар або відбувається перехід відповідальності за товар. При цьому таке місце прив'язано до базисних умов поставки.

Також є сенс визначити в цьому розділі особливості та процедуру врегулювання спірних моментів, що можуть стосуватися кількості й якості товару.

Упаковка та маркування
Даний розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.

За потреби тут зазначають додаткові, конкретніші умови щодо пакування та маркування товару. Вони можуть стосуватися як саме пакування (матеріал, спосіб тощо), так і маркування вантажних місць або безпосередньо товару (обсяг інформації, мова, особливі умови зберігання або транспортування, додаткові дані тощо).

Форс-мажорні обставини
Виконання обов'язків за договором на практиці інколи залежить не тільки від порядності контрагента, а й від впливу різноманітних обставин, настання яких завчасно передбачити неможливо, бо вони виникають внаслідок дії обставин непереборної сили (непередбачуваних, невідворотних, надзвичайних). їх ще називають форс-мажорними обставинами. Зазвичай їх настання визнають поважною причиною для відстрочення або невиконання стороною своїх обов'язків за договором. Тому відомості про форс-мажорні обставини (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше) і зазначають в договорі. При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання договору частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Форс-мажорні обставини підтверджує торгово-промислова палата відповідної країни. За потреби факт настання обставин непереборної сили можуть підтверджувати й інші компетентні органи країни, на території якої такі обставини наступили.

До речі, якщо порушення правила 90 днів обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг згаданих термінів зупиняється на весь період дії таких обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення їх дії (ст. 6 Закону № 185).

Санкції та рекламації
Сторони-контрагенти, на жаль, інколи порушують обов'язки за договором. Припустимо, не дотримуються термінів поставки товару, його оплати, поставляють неякісний або некомплектний товар тощо. Тому в цьому розділі встановлюють порядок:
— застосування штрафних санкцій. Тут окреслюють види можливих порушень, процедуру їх фіксації, повідомлення про них іншій стороні, порядок розгляду та чіткий розмір штрафних санкцій, строки їх виплати. Останні можуть бути у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми не оплачених коштів, мати граничний розмір і т. п.;
— відшкодування збитків;
— пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.
Фіксують також, протягом якого строку вони можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Крім усього, українські суб'єкти ЗЕД можуть передбачити відшкодування збитків, коли з вини контрагента-нерезидента порушується українське законодавство. Наприклад, при несвоєчасному зарахуванні валюти при експорті (ст. 1 Закону № 185), при затримці нерезидентом ввезення на територію України готової продукції, виготовленої із сировини нерезидента, що раніше була експортована (ст. 5 Закону № 327), і т. п.

Також пам'ятайте: "нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання... припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано" (ч. 6 ст. 232 ГКУ). Спираючись на це, під час прийняття рішень господарськими судами України пеню нараховують виключно за 6 місяців від дня виконання зобов'язання. Очевидно, що в умовах ЗЕД-договору важко передбачити повний набір гарантій, який би влаштовував у повному обсязі кожну з його сторін. Тому до визначення переліку та розмірів штрафних санкцій слід підходити дуже виважено та обережно, аби не переобтяжити договір зайвими подробицями та уточненнями щодо штрафних санкцій та процедури їх застосування.

Урегулювання спорів у судовому порядку
Тут прописують умови та порядок вирішення спорів у суді щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору. При цьому вказують назву суду або чіткі критерії визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору. Також зазначають погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовувати цей суд, та правил процедури судового урегулювання.

В Україні прийнято Закон про арбітраж, який рекомендує використовувати арбітражну угоду. Докладно про неї читайте в одному з найближчих номерів.

Місцезнаходження (місцепроживання), поштові та платіжні реквізити сторін
Власне, тут вказують місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунка, назва та місцезнаходження банку) сторін — контрагентів договору.

Звичайно, це не вичерпний перелік того, що зустрічається в ЗЕД-договорі. Так, за домовленістю сторін можуть бути ще такі додаткові умови:
— страхування;
— гарантії якості;
— умови залучення субвиконавців договору, агентів, перевізників;
— визначення норм навантаження (розвантаження);
— умови передачі технічної документації на товар;
— збереження торгових марок;
— порядок сплати податків, митних зборів;
— різного роду захисні застереження;
— з якого моменту договір (контракт) починає діяти;
—кількість підписаних примірників договору (контракту);
— можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) тощо.

Також бажано вказати безпосередньо в умовах ЗЕД-договору конкретний перелік документів, що в подальшому будуть супроводжувати товар до місця його призначення. До них відносять, зокрема, різноманітні сертифікати (походження, якості, ветеринарний, фітосанітарний тощо), необхідні для проходження митного контролю товару, причому як імпортованого (в Україну), так і того, що експортують (у країні призначення).

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ— Цивільний кодекс України.
2. ГКУ — Господарський кодекс України.
3. Закон про ЗЕД — Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.
4. Закон № 185 — Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. 185/94-ВР.
5. Закон №327 —Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.95 р. № 327/95-ВР.
6. Закон про бартер у ЗЕД— Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. №351-XIV.
7. Закон про арбітраж— Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від24.02.94 р. № 4002-ХІІ.
8. Закон про МПП — Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.05 p. № 2709-IV.
9. Закон № 619 — Закон України "Про металобрухт" від 05.05.99 р. №619-XIV.
10. Закон про мови — Закон УРСР "Про мови в Українській PCF від 28.10.89 р. № 8312-ХІ.
11. Указ № 566 — Указ Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України" від 04.10.94 р. № 566/94.
12. Указ № 567 — Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94 р. №567/94.
13. Указ № 124 — Указ Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 10.02.96 р. №124/96.
14. Декрет № 15-93— Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р. №15-93.
15. Положення № 201 — Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 р. №201.
16. Правила Інкотермс — Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), Видання МТП № 560, введені в дію з 01.01.2000 р.
17. Постанова № 444 — постанова КМУ і НБУ "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.95 р. №444.
18. Постанова № 155 — постанова КМУ "Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом" від 15.02.02 р. № 155.
Олег Браташов