Анализ финансовой отчетности

Відкриваємо автокрамницю

Літо — гаряча пора для торгівлі!Люди частіше гуляють, відвідують парки, відпочивають у тінистих скверах. Погодьтеся, гріх цим не скористатися: купіть або орендуйте торговий причеп, отримайте дозвіл і торгуйте там, де запах свіжої здоби, соковитої шаурми, вигляд холодного пива не залишить байдужим жодного перехожого. Якщо вас ця ідея заінтригувала, то напевно зацікавить і запропонована до вашої у ваги стаття. З неї ви дізнаєтеся: з чого розпочати торгівлю, які вимоги законодавство висуває до організації продажів, що можна, а що не можна продавати. Поговоримо ми і про правила готівкових розрахунків, і про багато чого іншого. ПРО ЩО ЦЕ МИ Ви, звісно, уже здогадалися, що йдеться про виїзну торгівлю. Нагадаємо, що такою вважають торгівлю, яку здійснюють за допомогою засобів пересувної мережі: автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, крамниці-автопричепи, візки, лотки-холодильники, розноски, столики тощо. Правила торгівлі та інші вимоги до цих точок практично нічим не відрізняються. Ми ж для прикладу візьмемо крамницю-автопричіп (далі— автокрамниця), розмістимо її у парковій зоні міста, будемо готувати в ній млинці й продавати їх з наповнювачами, всілякими напоями, чіпсами, горішками та іншим ходовим в таких місцях смачненьким.

Одержуємо дозвільні документи
Не секрет, що не можна без будь-яких дозволів і погоджень просто так взяти й розгорнути бурхливу торговельну діяльність там, де вам заманеться. Незважаючи нате що організація торгівлі з автокрамниці здається простою (якщо, наприклад, порівнювати з організацією стаціонарного кафе), одержати всі необхідні папери досить клопітно. А головна перешкода, на наш погляд, полягає у купівлі (оренді) землі під торгову точку: без цього місцева влада не дозволить торгувати. Та й порівняно з рештою документів і погоджень ця процедура може тривати декілька місяців. Отож, перефразовуючи відому приказку, порадимо: готуйте санчата влітку, а землю під пересувну торгівлю — взимку. Умовимося, що про останню ви подбали заздалегідь. Усі інші дії, які ми розглянемо нижче, займають зазвичай не більше 2—3 тижнів.

Дозвіл на розміщення малої архітектурної форми (далі— МАФ). Автокрамниця, як й інші подібні пункти торгівлі, належить до пересувних МАФ. Для їх розміщення потрібен дозвіл органів містобудування та архітектури (далі— ОМіА) при виконкомі місцевих рад, а також при районних у мм. Києві та Севастополі держадміністраціях (п. 26 Єдиних правил, п. 8 Методрекомендацій).

Порядки видачі дозволу встановлюють місцеві ради народних депутатів, тому в кожній адміністративній одиниці, місто це чи селище, вони можуть відрізнятися. Однак, враховуючи, що при розробці таких порядків орієнтуються на Методрекомендації, швидше за все, вони багато в чому будуть схожі з нормативом Мінбуду.

Тому давайте подивимося, що про одержання дозволу на МАФ говорять Методрекомендації.

До виконкому (районної в мм. Києві і Севастополі держадміністрації) необхідно принести:
— письмову заяву (якщо місцевою радою її форму не затверджено, радимо скористатися бланком із додатка 1 до Методрекомендацій), де зазначають бажане місце і термін розміщення, функціональне призначення і характеристику об'єкта;
— посвідчену нотаріально копію свідоцтва про держ-реєстрацію СПД в Україні;
— копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (коли потрібно);
— документ, що посвідчує право на земельну ділянку;
— документ, що свідчить про реєстрацію СПД у країні його місцезнаходження (тільки для іноземного СПД).

Якщо МАФ розміщують на особливих територіях (заповідники, охоронні зони об'єктів культурної спадщини тощо), додатково потрібне погодження з відповідним органом держнагляду.

Заяву і всі документи реєструють та передають на розгляд ОМіА. Протягом 10 днів ОМіА видає заявникові дозвіл на розміщення пересувної МАФ зі схемою прив'язки встановлення об'єкта на топографо-геодезичній основі в масштабі 1 : 500.

Якщо МАФ не відповідає місцевим правилам забудови, містобудівної документації, державним будівельним іншим нормам, а також коли якихось Документів немає чи вони неправильно оформлені, ОМіА впродовж 3-х днів після надходження заяви надає заявникові аргументовану відмову.

Сам дозвіл видають безкоштовно, оплачують лише витрати на виготовлення супутніх документів. Він діє, доки чинний документ, що засвідчує право на землю.

Дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі. 05.10.06 р. запрацювала ч. 1 ст. 4 Закону про дозвільну систему, внаслідок чого зникли правові підстави для видачі органами місцевого самоврядування такого дозволу. Справа ось у чому. Зазначена норма Закону говорить: необхідність одержання документа дозвільного характеру і дозвільний орган, уповноважений видавати такий документ, мають бути встановлені виключно законом. Є тільки один Закон, що надає місцевим радам повноваження видавати подібні дозволи, — Закон про благоустрій. Щоправда, там сказано про розміщення будівель і споруд, до яких об'єкти виїзної торгівлі не належать. Зауважимо, що дану точку зору підтримує і Держкомпідприємництва. її викладено в листах від 17.10.06 р. №7507, від 10.11.06 р. №8104. Тому зараз будь-які вимоги щодо одержання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі, а отже, і про стягнення плати за це, неправомірні.

Крім того, у листі від 31.05.06 p. №4006 Держкомпідприємництва звернув увагу нате, що за відсутність дозволу на розміщення об'єкта торгівлі СПД не можна притягти до адмінвідповідальності за ст. 164 КпАП (текст листа з коментарем редакції див. у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 76за 2006 р. на стор. 34).

Дозвіл Держпожежнагляду. Згідно з Порядком № 150 Держпожежнагляд видає дозвіл на початок роботи. Підставою для його видачі буде висновок, оформлений за підсумками оцінки (експертизи) протипожежного стану об'єкта, яку проводить або орган Держпожежнагляду, або інша особа, котра має ліцензію на її проведення.

Для одержання дозволу органу Держпожежнагляду разом з матеріалами експертизи також подають заяву. Документи розглядають протягом 5 робочих днів. Видають дозвіл безкоштовно і, до речі, він не обмежений строком дії (щоправда, за умови, що у вищезазначеному висновку немає зауважень до правил пожежної безпеки).

Погодження з органами санітарно-епідеміологічного нагляду (далі — СЕС). Стаття 15 Закону про санітарне благополуччя передбачає: введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробку, виготовлення і використання нових машин, механізмів, обладнання, інших засобів виробництва здійснюють за погодженням із СЕС. Порядок одержання такого погодження, на жаль, не затверджений, тому про перелік документів та іншу інформацію слід прямо дізнаватися в СЕС.

Донедавна були норми, що вимагали погоджувати з СЕС асортимент продовольчих товарів, які продаються. Ми неодноразово вказували на нелегітимність цих норм. На щастя, питання з порядку денного знято: з нормативно-правових актів, що регламентують порядок заняття торговельною діяльністю, забрали всі згадування про подібні погодження.

Торговий патент. Якщо ви не сплачуєте єдиного податку, то вам знадобиться торговий патент. За ст. З Закону № 98/96 його придбавають на кожний пункт продажу товарів (зокрема, об'єкти пересувної торгівлі), де торгують за готівку (з використанням платіжних карток). З огляду на асортимент нашої автокрамниці, ми не можемо обійтися без патенту або торгувати за пільговим торговим патентом. Без патенту можна продавати виключно товари вітчизняного виробництва, перелічені в ч. 6 ст. З Закону № 98/96: наприклад, хліб і хлібобулочні вироби, безалкогольні напої, морозиво. Пільговий патент видають у випадках, зазначених у ч. 6—9 ст. З Закону № 98/96: скажімо, при продажу періодичних видань, зошитів, причому знову ж таки вітчизняного виробництва.

Патент видають на 12 календарних місяців. Його вартість залежить від місця знаходження, асортименту товарів і коливається від декількох десятків гривень у невеликих містах, селищах, селах до 320 грн у Києві та обласних центрах. Розміщують патент на фронтальній вітрині або на табличці в доступному для огляду місці. Додатково про придбання та облік торгових патентів читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 93 за 2006 р. на стор. 15.

Як бачимо, перелік дозволів, по суті, невеликий, тому поспішайте, адже сезон уже розпочався!

До речі, зауважимо, що сьогодні зовсім не обов'язково бігати по інстанціях самостійно. Закон про дозвільну систему як альтернативний варіант пропонує звернутися до адміністратора (посадової особи міськради, районних і районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій), який сам організує видачу дозвільних документів і до того ж роз'яснить усі вимоги і порядок одержання кожного з них. Вам залишиться тільки заповнити заяву і подати всі зазначені адміністратором папери, потім дочекатися результату і у призначений час забрати дозволи, погодження, торгові патенти. Очевидно, що так значно простіше.

Організація торговельної діяльності
Отже, усі дозволи у вас у кишені. Час наймати персонал, завозити товар і починати торгувати. Але перш ніж розпочати діяльність, радимо вивчити вимоги, які висуває законодавство до виїзної торгівлі, зокрема з автокрамниці.

Порушення правил торгівлі тягне за собою адмінштраф за ст. 155 КпАП у розмірі від 17 до 170 грн, а за повторне у тому ж році порушення — від 85 до 459 грн.

Оформлення та обладнання торгової точки.
На видному для покупця місці, як вимагають п. п. 21, 22 Правил № 369, розміщують:
1) свідоцтво про держреєстрацію (для підприємця достатньо зазначити номер свідоцтва і найменування органу, який здійснив реєстрацію);
2) адресу і номер телефону СПД, якому належить пункт продажу, ПІБ продавця;
3) режим роботи;
4) на кузов автокрамниці фарбою наносять чіткий напис з найменуванням, адресою СПД, номером точки пересувної торговельної мережі та номером телефону СПД;
5) торговий патент (ст. 7 Закону № 98/96).

Оскільки наша автокрамниця продає продукти харчування, потрібно подбати про наявність санітарних правил (йдеться про Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі, затверджені Головним санітарним лікарем СРСР від 16.04.91 р. №5781-91), зареєстрованого санітарного журналу, особистих медичних книжок працівників, асортиментного переліку товарів (п. 10 Правил роздрібної торгівлі продтоварами).

При продажу товарів, що швидко псуються, автокрамницю неодмінно обладнайте холодильним устаткуванням. Якщо пропонуєте напої на розлив, продтовари і продукцію громадського харчування без упаковки, торгову точку слід підключити до водопроводу та каналізації, обладнати місце для миття рук й інвентарю, забезпечити персонал комплектом миючих і дезинфікуючих засобів, придбати бачки з кришками для збору відходів. Прилавки мають бути закриті водонепроникними матеріалами. Якщо в асортименті є харчові продукти та напої, при продажу яких використовується одноразовий посуд, необхідно встановити ємність для його збору і подальшої утилізації (п. п. 24, 28 Правил № 369).

Торговий персонал. Як відомо, працівники сфери продовольчої торгівлі (у т. ч. дрібнороздрібної) зобов'язані проходити попередні (при прийнятті на роботу) і профілактичні медогляди. До числа таких працівників належать:
— адміністрація (крім осіб, які не мають контакту з продукцією, що зберігається і реалізується);
— продавці;
— складські працівники; —експедитори;
— персонал, який миє обладнання і прибирає приміщення;
— слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтом торговельного і холодильного обладнання.

Проходження у строк медоглядів контролює роботодавець, ну а порядок проведення таких оглядів затверджено постановою № 559.

Ось які вимоги до працівників дрібнороздрібного пункту продажу висуває п. 11 Правил № 369:
— бути охайно одягненими у формений чи санітарний одяг і головні убори;
— дотримуватися правил особистої гігієни, тримати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані;
— не палити на робочому місці;
— бути з покупцями ввічливими;
— мати при собі паспорт (пред'являють на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів).

Не можна допускати в пункт продажу сторонніх осіб, крім представників контролюючих і правоохоронних органів, які пред'явили службове посвідчення для проведення перевірки в межах їх законної компетенції(п. 12 Правил №369).

Правила продажу. Заборонено продавати товари, що не мають маркування, належного товарного вигляду, на яких немає строку придатності або строк придатності яких минув, а також ті, що надійшли без передбачених законодавством товаросупровідних документів. На накладних та інших паперах, згідно з якими надійшли товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, має бути реєстраційний номер сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність).

Врахуйте, що в нашій автокрамниці не дозволено продавати:
— продтовари, якщо не створено умов для дотримання санітарних норм і правил, температурних режимів та умов їх зберігання й продажу;
— алкогольні напої (нагадуємо: пиво до таких не належить);
— тютюнові вироби (за винятком автомагазинів, автокафе, авторозвозок, крамниць-авто-причепів системи споживчої кооперації, що торгують у сільській місцевості) та ін.

Продукція громадського харчування і продтовари без упаковки мають бути закриті від пилу прозорою плівкою. При цьому продтовари заборонено зберігати на підлозі у відкритій тарі.

Зразки товарів з цінниками виставляють на видному для покупця місці.

При відпуску продукції громадськогохарчування застосовують спеціальний інвентар: щипці, виделки, совки, лопатки... Не фасовані продтовари і продукцію громадського харчування передають покупцеві упакованими в папір, паперові серветки, поліетиленові кульки харчового призначення чи в тару покупця (п. п. 33—35,39,40 Правил № 369).

Ваговимірювальні прилади повинні знаходитися на видному для покупця місці. Заборонено змушувати покупця придбавати до основної покупки додаткові товари або видавати якісь товари на здачу (п. 38 Правил №369).

Звісно, усіляких умов і вимог до реалізації різних товарів дуже багато і всіх їх в одній статті не перелічити. Тому в будь-якому разі корисно ознайомитися з особливостями продажу окремих груп товарів, прописаними в Правилах роздрібної торгівлі продтоварами (публікувалися в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 89 за 2005 p.). І головне: навіть продаючи товари з автокрамниці, слід пам'ятати, що на вас у повному обсязі поширюється Закон про захист прав споживачів (його тексту новій редакції опубліковано в газеті "все про бухгалтерський облік"№ 11 за 2006p.).

За ст. 1561 КАпК порушення законодавства про захист прав споживачів може призвести до штрафів:
— від17до 170грн —за відмову працівників торгівлі (підприємців) надати споживачам необхідну, доступну, достовірну і своєчасну інформацію про товар, його кількість, якість, асортимент, виробника, а також за обмеження прав споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів;
— від 17 до 306 грн — за відмову названих осіб в реалізації споживачами прав у разі придбання товару неналежної якості.

Оформлення розрахунків з покупцями
Зрозуміло, що при виїзній торгівлі доведеться приймати готівку. Тому, крім суто організаційних питань, вам також слід згадати правила та обмеження, що діють у сфері готівкового грошового обігу.

Хочемо попередити, що поширене в побуті поняття каси як особливого приміщення з сейфом та іншими атрибутами не зовсім правильне. Насправді каса— це будь-яке місце проведення розрахунків, і навіть в автокрамниці ви фактично приймаєте гроші в касу (видаєте з каси). У такому разі слід дотримуватися наступних вимог:
— своєчасно і в повному обсязі оприбутковувати готівку;
— зберігати готівку в межах ліміту каси;
— мати розмінну монету.

Прийом і оприбуткування готівки. Приймаючи готівку від покупця, йому потрібно видати розрахунковий документ (п. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). Це може бути чек РРО, розрахункова квитанція або товарний чек.

Відразу скажемо, що фізособи-єдинники при продажу товарів не зобов'язані застосовувати ані РРО, ані розрахункові книжки (далі— РК) (п. 6 ст. 9 Закону про РРО). Вони можуть виписувати товарні чеки або, за бажанням, використовувати бланки розрахункових квитанцій чи касовий апарат — головне, щоб у документах були всі належні за законодавством реквізити. Причому ні касовий апарат, ні РК у податковій інспекції в такому разі реєструвати не обов'язково.

Здійснюючи торгівлю в автокрамниці, СПД можуть обійтися без РРО, поклавшись на ст. 10 Закону про РРО і п. 2 Переліку № 1336, але тоді слід вести РК і виписувати кожному покупцеві розрахункову квитанцію на повну суму покупки (п. 1 ст. З Закону про РРО).

Якщо перевірка встановить невідповідність між сумою готівки в касі та сумою, зафіксованою в розрахункових квитанціях, за це загрожує п'ятикратний штраф на суму такої невідповідності (ст. 22 Закону про РРО). Також п'ятикратний штраф накладають, якщо не виписано розрахункову квитанцію, щоправда, розраховують його виходячи з вартості проданих без оформлення розрахункової квитанції товарів (ст. 17 Закону про РРО).

Наприкінці робочого дня дані за всіма квитанціями заносять до Книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). У цей момент готівку і вважають оприбуткованою.

Майте на увазі, що на кожну виїзну точку треба зареєструвати в податковій інспекції окремі РКіКОРО. Пам'ятайте про обмеження: граничний розмір розрахункових операцій за всіма виїзними торговими точками протягом року не повинен перевищувати 200тис. грн. Інакше їх всі доведеться перевести на касові апарати.

Ліміт каси. Приватних підприємців (незалежно від системи оподаткування) чаша ця обминула. А от усім іншим радимо запам'ятати, що зберігати понадлімітні кошти в касі заборонено. Лімітторговельні підприємства, як правило, встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки за 3 будь-які місяці поспіль з останніх 12-ти. Докладніше про це —у газеті "Все про бухгалтерський облік"№22за2005 р. на стор. 37. Готівкову виручку понадліміт каси потрібно не пізніше наступного робочого дня здати до банку або до головної каси підприємства.

За перевищення ліміту застосовують штраф у двократному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день (п. 1 Указу №436).

Розмінна монета. Згідно з п. 2.13 Положення про касові операції як підприємства, так і підприємці повинні забезпечити наявність у касі банкнот і монет для здачі (іншими словами, розмінної монети).

Відсутність розмінної монети є порушенням правил ведення касових операцій, за що можна збідніти на суму від 136 до 255 грн, а при повторному впродовж року порушенні — від 170 до 340 грн (ст. 1642КпАП).

Зручніше за все службову монету вносити за допомогою операції "Службове внесення". Якщо в розрахунках з покупцями ви використовуєте РК, запис "Службове внесення" зробіть на корінці розрахункової квитанції.

Як бачите, ось такий простий з точки зору організації бізнесу вид діяльності все-таки потребує досить об'ємного багажу знань. Сподіваємося, наша стаття багато в чому допоможе вам зробити перші кроки, а далі — усе у ваших руках! Нехай щастить!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. Закон про дозвільну систему— Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.05 p. № 2806-IV.
3. Закон про благоустрій — Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.05 p. № 2807-IV.
4. Закон про санітарне благополуччя — Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ.
5. Закон № 98/96 — Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.
6. Закон про РРО — Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
7. Указ № 436 —Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95.
8. Єдині правила — Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198.
9. Порядок № 150— Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затверджений постановою КМУ від 14.02.01 р. № 150.
10. Постанова №559— постанова КМУ "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок" від 23.05.01 р. №559.
11. Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
12. Правила №36 9— Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом МЗЕЗ торгу України від 08.07.96 р. №369.
13. Правила роздрібної торгівлі продтоварами — Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки та євроінтеграції України від 11.07.03 р. № 185.
14. Положення про касові операції— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. №637.
15. Методрекомендації— Методичні рекомендації щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджені наказом Мінбуду України від 04.09.06 р. № 296.
Геннадій Кузнєцов