Анализ финансовой отчетности

Ліцензії для автоперевезень: одержуємо та обліковуємо

—А если вы на него бочку катите,
то это уже контейнерная перевозка.
Этим "Трансагентство" занимается.
З мультфільму "Зима в Простоквашино"
Вирішили зайнятися автоперевезеннями? Тоді вам не обійтися без ліцензії. А ми розповімо, як її одержати і потім відобразити в обліку. Види ліцензій Головний документ, що вирішує, потрібна ліцензія на той або інший вид діяльності чи ні, — Закон про ліцензування. Його ст. 9, зокрема, зобов'язує одержувати ліцензії на надання послуг з перевезення: — пасажирів, вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); — пасажирів та їх багажу на таксі.

Словничок
Автомобільний транспорт загального користування— перевізники, автостанції, автовокзали, виконавці ремонту і техобслуговування автомобільних транспортних засобів (далі— ІЗ), вантажні термінали (автопорти), вантажні автостанції та контейнерні пункти, автомобільні транспортні засоби перевізників, які використовують для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів (п. 1.4Ліцумовдля автотранспорту).

Таксі— спеціальний легковий автомобіль, обладнаний таксометром і призначений для перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку (п. 1.4. Ліцумов для таксі).

Автомобільний транспортний засіб — колісний ТЗ (автобус, вантажний і легковий автомобіль, причеп, напівпричеп), що використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (ст. 1 Закону про автотранспорт).

Ліцумови для автотранспорту і Ліцумови для таксі уточнюють, що ліцензію видають на надання послуг з:
— внутрішніх перевезень пасажирів автотранспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
— внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
— міжнародних перевезень пасажирів автотранспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
— міжнародних перевезень вантажів автотранспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
— внутрішніх перевезень пасажирів та їх багажу на таксі;
— міжнародних перевезень пасажирів та їх багажу на таксі.

Це повний перелік послуг, на які автоперевізникам необхідні ліцензії. Щоправда, у Законі про автотранспорт він дещо інший. Але ліцензування — це не його парафія. Тут правлять спеціальні нормативні акти — Закон про ліцензування та ліцензійні умови.

Кому потрібна ліцензія
Абсолютно всім суб'єктам господарювання: і юрособам, і фізособам-СПД. Отож, якщо ваш вид послуг фігурує у вищенаведеному списку — без ліцензії діла не буде. І при цьому не важливо, автомобілі ваші власні чи орендовані.

Зверніть увагу: якщо перевезення не мають характеру послуг, що надаються іншим юр- або фізособам, а суб'єкт господарювання здійснює їх тільки для задоволення власних потреб, то ліцензія ні до чого (див. лист Держкомпід-приємництва від 17.07.03р. №4-41-452-1362/4256).

Вимоги до тих, хто бажає придбати ліцензією
Перш ніж звертатися за ліцензією, переконайтеся, що ви вписуєтесь у вимоги ліцензійних умов. Вони стосуються водіїв і автомобілів.

У водіїв мають бути:
— національне або міжнародне посвідчення на право керування ТЗ відповідної категорії;
— довідка про проходження обов'язкового медогляду;
— свідоцтво про закінчення спецкурсів водіїв, допущених до перевезень небезпечних вантажів у разі використання спеціального рухомого складу.

Словничок
Небезпечний вантаж — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження ТЗ, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки і шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, або за результатами випробувань у встановленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля чи людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин (ст. 1 Закону про перевезення небезпечних вантажів).

Для різних видів перевезень Ліцумови для автотранспорту та Ліцумови для таксі передбачають мінімальний вік та досвід роботи. Наведемо їх у таблиці 1 (див. стор. 8).



Для керування ТЗ на внутрішніх перевезеннях водії, які не працювали за фахом більш ніж 12 місяців або їх беруть на роботу вперше, проходять стажування на відповідному автомобілі не менше ЗО годин (пп. 2.1.2 Ліцумов для автотранспорту і пп. 2.1.2 Ліцумов для таксі).,

До міжнародних рейсів допускають лише водіїв, котрі мають свідоцтво про закінчення спецкурсів міжнародних перевізників.

А от на автомобілі знадобляться:
— свідоцтво про реєстрацію ТЗ (техпаспорт), видане ДА1;
— талон про проходження державного техогляду;
— тимчасовий реєстраційний талон, виданий ДАІ (якщо власник ТЗ передав його в користування та(або) розпорядження іншій фіз- чи юрособі).

На даху таксі встановлюють розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору з нанесеною на ньому композицією з чорних квадратів, розташованих у шаховому порядку. Ще у них встановлюють таксометр у доступному для огляду пасажира місці (пп. 2.2.1 Ліцумов для таксі). Докладніше про обов'язковість встановлення таксометрів читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 10 за 2007 рік, стор. 73.

Звісно, під час діяльності доведеться виконувати ще цілу низку вимог, прямо не пов'язаних з одержанням ліцензії — наприклад, забезпечувати обов'язкове страхування на автотранспорті. Перелік нормативно-правових актів, якими при цьому слід керуватися, наведено в пп. 2.3.1 Ліцумов для автотранспорту, пп. 2.3.2 Ліцумов для таксі.

Збираємо документи
За ліцензією йдуть до територіальних органів Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), оскільки саме вона є органом ліцензування (див. п. 22 Переліку № 1698).

Які документи захопити із собою, розповідають ст. 10 Закону про ліцензування та п. 39 Переліку № 756.

Отже, назвемо їх:
1. Заява. У ній зазначають:
— відомості про суб'єкта господарювання (для юросіб: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код; для фізосіб-СПД: ПІБ, паспортні дані (серію, номер паспорта, ким і де видано, місце проживання), ідентифікаційний код). Якщо у підприємства є філії, які також будуть займатися авто-перевезеннями, то треба буде написати й про них;
— вид майбутньої госпдіяльності (перелік див. на початку статті).

2. Копія свідоцтва про держреєстрацію СПД або копія довідки про внесення до ЄДРПОУ, посвідчена нотаріально чи органом, який видав оригінал документа.

3. Відомості, засвідчені власником-СПД, про відповідність матеріально-технічної бази, необхідної для підтримання належного стану ТЗ і проходження техогляду автомобілів, а також медогляду водіїв. Якщо власної бази і фахівців немає, подайте копії договорів про проведення таких робіт.

4. Засвідчена копія" Документа, що підтверджує відповідний рівень освіти посадової особи, яка відповідає за експлуатацію та техстан транспортних засобів (для юросіб, у яких 10 і більше автомобілів).

5. Список власних і орендованих транспортних засобів, що можуть бути допущені до надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів у межах України і відповідних міжнародних перевезень. У ньому зазначають тип автомобіля, його марку, модель, держномер, повну масу (пасажиромісткість), рік випуску, номер свідоцтва про держреєстрацію ТЗ або тимчасового реєстраційного талону, оформленого ДАІ.

6. Засвідчені заявником -СПД копії документів водіїв, які працюють за наймом з фізособами та юрособами (з кількістю автомобілів до 10 одиниць), про наявність необхідної кваліфікації, своєчасність проходження медогляду (копії меддовідки за формою № 083/о);

7. Засвідчені заявником-СПД копії свідоцтв про реєстрацію власних транспортних засобів і тимчасових реєстраційних талонів на право керування орендованими автомобілями для юросіб (з кількістю автомобілів до 10 одиниць) і фізосіб, оформлені відповідним органом МВС.

8. Засвідчені копії страхових документів, що підтверджують наявність у перевізників обов'язкових видів страхування.

9. Засвідчена копія документа, що підтверджує Закінчення водіями:
спецкурсів міжнародних перевізників у закладах, перелік яких встановлює Мінтранс (для надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і вантажів);
курсів водіїв, допущених до перевезень небезпечних вантажів (у разі використання спеціального рухомого складу).

Заяву і документи, що додаються до неї, приймають за описом, копію якого з позначкою про прийняття документів органом ліцензування та підписану посадовою особою видають заявникові.

Одержуємо ліцензії
Рішення про видачу ліцензії приймають не пізніше ніж через 10 робочих днів після подання документів (ст. 11 Закону про ліцензування). Якщо буде позитивна відповідь, заплатіть за ліцензію (ст. 15 Закону про ліцензування) і через 3 дні станете її щасливим власником.Коштує ліцензія 340 грн і діє 5 років (п. 1 постанови № 1755).

Якщо ж вам відмовили в її видачі, то, напевно, з однієї з таких причин:
— недостовірна інформація в поданих документах (повторно можете подати їх не раніше ніж через три місяці);
— згідно з поданими документами ви не відповідаєте ліцензійним умовам (знову звернутися за ліцензією можна після усунення причин, що стали підставою для відмови).

До ліцензій для автоперевізників на кожен автомобіль видають ліцензійну картку (ст. 14 Закону про ліцензування). Плату за неї не справляють. Під час використання ТЗ вона має бути в автомобілі (п. 2.6 Положення про ліцензійну картку).

Якщо змінилася кількість автомобілів
Чи збільшилася, чи зменшилася — однаково доведеться відвідати орган ліцензування. Подають відповідне повідомлення протягом 10 робочих днів (п. 4.2 Положення про ліцензійну картку).

Якщо машин стало більше, то разом з письмовим повідомленням подають список ТЗ, інформацію про них і засвідчені копії свідоцтв про реєстрацію власних ТЗ і тимчасових реєстраційних талонів на право керування орендованими авто.

На ліцензійній картці авто, яке більше не збираються використовувати для надання послуг з перевезень, співробітники Головавтотрансінспекції роблять запис проте, що вона недійсна (п. 4.3 Положення про ліцензійну картку).

Обліковуємо ліцензії
Як говорить Мінфін, ліцензії, що використовують більше 1 року, для цілей бухобліку визнають нематеріальним активом (див. лист від 20.06.06 р. № 31-34000-10-25/12966, опублікований у нашій газеті № 68 за 2006 рік, стор. 25). їх облік ведуть, керуючись П(С)БО 8 "Нематеріальні активи". Відповідно до його п. 10 новокуплену ліцензію зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Остання, як правило, включає плату за ліцензію.

Амортизують ліцензії зазвичай прямолінійним методом. Хоча ви вправі обрати будь-який інший, передбачений п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби".

У податковому обліку підприємства на загальній системі оподаткування вартість ліцензій відносять до валових витрат за пп. 5.4.7 Закону про прибуток.

А от у фізосіб-загальносистемників можливі 2 варіанти: відразу включити до витрат поточного періоду або ж робити це поквартально впродовж 5 років. Пояснимо.

Згідно зі ст. 13 Декрету про прибутковий податок до витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, відносять витрати, які вважають валовими за Законом про прибуток. Причому вони мають бути підтверджені документально. В Інструкції № 12 читаємо: "виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає". Як ми вже згадували, платять за ліцензію перед її видачею. Без неї працювати не можна. Отож, на наш погляд, її вартість одразу потрапить до витрат того періоду, коли одержали доход від перевезень.

Якщо ж ви обережний платник податків, тоді вартість ліцензії можете відносити до витрат частинами {див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 108 за 2006 рік, стор. 44).

Облік ліцензій розглянемо на прикладі (див. стор. 10).

Приклад
Підприємство "Сивка-Бурка" уклало договір доручення на оформлення ліцензії з фірмою "Будь-який каприз". Вартість послуг — 1200 грн (у т. ч. ПДВ — 200 грн), ліцензії — 340 грн. Далі перейдемо на мову проводок (див. таблицю 2).



Відповідальність
За порушення у сфері ліцензування застосовують такі штрафні санкції. Для зручності наведемо їх у таблиці 3.



Крім цього, Закон про автотранспорт приберіг ще чимало штрафів, які накладають за порушення ліцумов. Наприклад, якщо під час перевірки у вас не виявлять таксометра, вам дають розпорядження про усунення порушень. Якщо воно не виконується у відведений строк, можуть оштрафувати на 680 грн за невиконання приписів органів держконтролю (абз. 12ч. 1 ст. 60 Закону про автотранспорт).

Про інші нюанси з життя автоперевізників ми розповімо в наступних публікаціях. А зараз залишається тільки побажати вам без проблем одержати ліцензію, і — ні цвяха ні жезла!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. ККУ— Кримінальний кодекс України.
3. Закон про ліцензування — Закон України "Про ліцензування певних видів діяльності" від 01.06.2000 р. №1775-111.
4. Закон про автотранспорт— Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.01 р. № 2344-ИІ.
5. Закон про перевезення небезпечних вантажів — Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.04.2000 р. № 1644-111.
6. Декрет про прибутковий податок— Декрет КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. №13-92.
7. Перелік № 1 698— Перелік органів ліцензування, затверджений постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698.
8. Перелік №756 — Перелік документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений постановою КМУ від 04.07.01 р. №756.
9. Постанова № 1755 — постанова КМУ "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу" від 29.11.2000 р. № 1755.
Юлія Хоменко