Анализ финансовой отчетности

Особливі форми господарювання на селі: які вони

До озвученої в заголовку теми ми звернулися не випадково. Спілкування із сільською економічною елітою показало, що більшість підприємців місцевого масштабу слабко розбирається в організаційно-правових формах госпдіяльності аграрного сектора.

У цій консультації ми поговоримо про особливі форми господарювання у селі — фермерські господарства, кооперативи та особисте селянське господарство (далі — ОСГ).
Але спершу про ази. Особа, яка вирішила зайнятися сільгоспвиробництвом, має спочатку обрати організаційно-правову форму своєї діяльності. Чинне законодавство пропонує: — створити юридичну особу (приватне підприємство, господарське товариство, фермерське господарство, кооператив тощо); — зареєструватися приватним підприємцем; — виробляти сільгосппродукцію без створення юрособи та без реєстрації приватним підприємцем (тут вже йдеться про ОСГ).

Треба сказати, що останній варіант не завжди доцільний. Іноді навіть проблемний. Адже різниця між підприємництвом та самостійництвом настільки непомітна, що нерідко у представників податкової служби виникає бажання визнати ОСГ підприємницькою діяльністю.

Щодо юридичних осіб, то далі ми поспілкуємося виключно про тих із них, які законодавство передбачає для сільського господарства.

Фермерське господарство (ФГ)
Що таке ФГ? Це форма підприємницької діяльності громадян зі створенням юрособи, які виявили бажання виробляти товарну сільгосппродукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення ФГ, відповідно до закону(ч. 1 ст. 1 Закону про ФГ). Воно має своє найменування, печатку і штамп. Діє на підставі Статуту.

Хто керує ФГ? Це Голова — засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова представляє ФГ перед держорганами, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями, укладає від імені господарства угоди, вчиняє інші юридично значимі дії. Він також може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом (договором).

Член ФГ, засновник ФГ... А в чому різниця? Відомо, що ФГ може створити одна особа. Але часто таких основоположників декілька. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону про ФГ це повинні бути родичі або члени сім'ї. Право створити ФГ має кожний громадянин України, котрий досяг 18-річного віку, пройшов професійний відбір. А ось членами ФГ можуть виступати подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, що об'єдналися для спільного ведення ФГ, визнають і дотримуються положень його Статуту. Як бачите, різниця між засновником та членом — у віці. Але перший ще має пройти профвідбір, тоді як другий, так би мовити, отримує все готове.

Увага: в жодному разі членами ФГ не стануть особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

До речі, якщо ФГ створила одна особа, то інші можуть увійти до ФГ після внесення змін до його Статуту.

Зауважте!
Засновники ФГ мають право облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для ведення ФГ земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. А якщо постійне місце проживання членів ФГ знаходиться за межами населених пунктів, то вони вправі створити відокремлену фермерську садибу, якій надають поштову адресу.

Як відбувається професійний відбір? Його організовує районна (чи міська) професійна комісія з питань створення ФГ, склад якої формує і затверджує районна (міська) рада. Положення про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерських господарств затверджено наказом Мінагрополітики, Мінпраці України від 17.12.03 р. №452/335.

Громадяни, які захотіли створити ФГ, подають до комісії заяву, де зазначають бажані розміри і місце розташування земельної ділянки та кількість членів ФГ До заяви додають копії документів, завірені належним чином, які підтверджують їх досвід роботи в сільському господарстві, необхідну кваліфікацію або спецпідготовку, обґрунтування розмірів земділянки і напряму діяльності ФГ. Папери приймають за описом, копію якого видають претенденту з відміткою про дату прийняття документів комісією, за підписом відповідальної особи. Профкомісія вправі перевірити достовірність документів.

Якщо виявлять недостовірну інформацію або недоліки в оформленні, заяву залишать без розгляду, повідомивши претендента про це письмово у 5-денний термін із дня її отримання. Усунувши причини відмови, той зможе звернутися в комісію знову.

Заяву про участь у профвідборі вивчають протягом місяця. Про час і місце засідання профкомісії претендентів повідомляють за 5 днів до проведення відбору письмово або телеграмою і публікують оголошення в місцевих ЗМІ.

А висновок (рішення) профкомісії (витяг з протоколу, завірений головою комісії) доводять до претендента, який пройшов профвідбір, письмово у 5-денний термін із дня проведення відбору.

До речі, саме висновок профкомісії про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи в сільському господарстві або необхідної сільгоспкваліфікації служить умовою для держреєстрації ФГ і надання (передачі) громадянину у власність або оренду ділянок із земель державної і комунальної власності (ч. З ст 6 Закону про ФГ).

У разі відмови через виявлення недостовірних даних у поданих документах претендент зможе принести до комісії нову заяву, але не раніше ніж через три місяці після відмови. Коли ж причина відмови — невідповідність вимогам до створення ФГ, подати нову заяву претендент може тільки після усунення причин, що стали підставою для відмови.

Процедура надання землі для ФГ Щоб отримати (придбати) у власність або в оренду земельну ділянку державної власності, засновники ФГ йдуть до місцевої районної держадміністрації, аз приводу земель комунальної власності —до місцевої ради.

У заяві записують: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів ФГ та наявність у них права на безоплатне одержання земділяноку власність, обґрунтування її розмірів з урахуванням перспектив діяльності господарства. До заяви додають рішення профкомісії про достатній досвід роботи громадянина у сільському господарстві або необхідну сільгоспкваліфікацію.

Заяву розглядають у місячний строк і після її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення ділянки. Розробку проекту оплачують із Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект має пройти процедуру погодження та затвердження.

Якщо у землі відмовлять, засновники можуть оскаржити це в суді. Рішення останнього про задоволення позову стане підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. До речі, відведуть ділянку в натурі, коли на ній збере врожай попередній землекористувач.

Увага!
Громадяни України — члени ФГ мають шанс отримати безоплатно у власність надані їм у користування ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільгосппідприємства, розташованого на території відповідної ради. А ділянки, на яких є житлові будинки, господарські будівлі та споруди ФГ, передають безоплатно у приватну власність у рахунок земчастки (паю) (ч. 5 ст. 7, ч. 2 ст. 13 Закону про ФГ). Але ці правила не поширюються на тих, хто раніше вже набув права на земельну частку (пай) (ч. 5 ст. 7, ч. З ст. 13 Закону про ФГ). Хоча тут знову потрібне уточнення. Виходить, що ті, у кого на руках сертифікат на земельний пай, згаданою нормою не користуються. От тільки цікаво, як контролюватимуть дотримання цієї умови щодо членів ФГ, які проживають на території інших громад і мають право на земпай саме там?

Ділянки, розмір яких перевищує вказаний, передають громадянам у приватну власність для ФГ на підставі цивільно-правових угод. Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства затверджено постановою КМУ від 24.01.2000 р. №118.

Зате землі лісового і водного фондів, що відносяться до сільгоспугідь, не можуть передавати у приватну власність для ведення ФГ, за винятком невеликих —до 5 га ділянок лісів у складі угідь ФГ і до 3 га ділянок під замкненими природними водоймами. ФГ дозволено проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на ділянці, що належить йому чи його членові на праві приватної власності.

І хочемо згадати ще одну цікаву норму зі ст. 13 Закону про ФГ: "Громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років ".

Сільськогосподарський кооператив
Що таке сільськогосподарський кооператив(далі — кооператив)? Це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об'єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

Кооперативи бувають двох видів — виробничі та обслуговуючі. Різниця між ними суттєва. Виробничі — це юрособи, утворені шляхом об'єднання фізичних осіб — сільгосптоваровиробників. Мета їх створення —спільне виробництво продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва. А ось обслуговуючий кооператив надає послуги переважно членам кооперативу та іншим особам для провадження їх сільгоспдіяльності.

Ще раз поглянемо на визначення виробничих кооперативів: там йдеться виключно про фізосіб-товаровиробників. Але чому це так важливо? Пояснення знаходимо у ст. 1 Закону про сільгоспкооперацію: "сільськогосподарський товаровиробник — фізична або юридична особа незалежно від форми власності та господарювання, в якої валовий доход, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та/або поголів'я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, за попередній звітний( податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу. Це обмеження не поширюється на осіб,які ведуть особисте селянське господарство (виділено авт. — С. С.)".

Із цитати випливає, що товаровиробниками вважають лише тих фізосіб, котрі вирощують чи переробляють власну сільгосппродукцію для продажу. Тобто, по суті, тих, хто здійснює підприємницьку діяльність. ОСГшники — не підприємці і на перший погляд не товаровиробники у розумінні Закону про сільгоспкооперацію. Утім, виділене речення дає підстави вважати, що фізособи, які ведуть ОСГ, таки можуть створювати виробничі кооперативи. Щоправда, останні вже будуть суб'єктами підприємництва (ч. 2 ст. 2 Закону про сільгоспкооперацію). А ще фіз- та юрособи, замість ролі засновників кооперативу, іноді виконують роль його членів.

Ще кілька слів про обслуговуючі кооперативи. Вони обслуговують сільськогосподарське та інше виробництво учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони бувають переробними, заготівельно-збутовими, постачальницькими, сервісними та іншими (їх суть ДИБ. на виділеному фоні).

Своїм учасникам вони надають комплекс послуг, пов'язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісництва і рибництва, і при цьому не ставлять за мету отримання прибутку.

Послуги іншим особам не повинні перевищувати 20% від загального обороту кооперативу.

Як створити кооператив? Рішення про народження кооперативу приймають на його установчих зборах. Чисельність його членів не може бути меншою ніж три особи. Тому й на установчих зборах мають бути присутніми принаймні троє.

Держреєстрація кооперативу здійснюється узагальному для СПД порядку, тобто згідно із Законом продержреєстрацію.

Засновникам слід подати держреєстратору:
— заповнену реєстраційну картку на реєстрацію юрособи;
— примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників про створення кооперативу;
— два примірники Статуту;
— документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за держреєстрацію.

Кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його держреєстрації. Він має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням.

Хто може бути членом кооперативу? Виробничого кооперативу — тільки фізособи, а обслуговуючого — як фізичні, так і юрособи, що визнають Статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу. У фізосіб є вікове обмеження: не менше 16 років. Ну і, звісно ж, вони повинні бажати працювати у кооперативі.

І фіз-, і юрособи можуть ставати членами кількох обслуговуючих кооперативів, різних за напрямами діяльності.

Як вступити до кооперативу? Потрібно подати заяву (ст. 9 Закону про сільгоспкооперацію). Але новому члену треба ще зробити вступний і пайовий внески відповідно до Статуту.

Увага!
Осіб, які визнають Статут та зробили лише пайовий внесок у створення та розвиток кооперативу, називають асоційованими членами. Вони мають право дорадчого голосу, право на отримання частки доходу на свій пай. Як бачите, прав у таких членів поменше, але й захист ЇХНІХ інтересів кращий. Наприклад, при ліквідації кооперативу вони мають першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу і повернення їх земельних ділянок у натурі (на місцевості) (ч. 5 ст. 12Закону про сільгоспкооперацію).

Далі правління (голова) кооперативу вирішує, прийняти нового члена чи ні. Рішення підлягає схваленню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його схвалення прописують у Статуті кооперативу.

Які права та обов'язки у членів кооперативу? їх перелік міститься в ст. 11 Закону про сільгоспкооперацію:
— участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом. Права членів кооперативу — юросіб реалізують їх повноважні представники;
— користування послугами кооперативу;
— одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами;
— одержання частки доходу на пай (додатковий пай) та паю в разі виходу з кооперативу в порядку і терміни, визначені Статутом кооперативу.

Особисте селянське господарство (ОСГ)
Що таке ОСГ? Це госпдіяльність. її людина проводить без створення юрособи індивідуально або спільно з особами, котрі перебувають з нею у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб такими способами: виробництво, переробка і споживання сільгосппродукції, реалізація її надлишків та надання послуг з використанням майна ОСГ, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

ОСГ — це не підприємницька діяльність (абз. З ст. 1 Закону про ОСГ). Тобто продаж сільгосппродукції не є її метою (хоча й не заборонена). В першу чергу мають задовольнятися особисті потреби членів ОСГ.

Порядок створення. Його немає, ОСГлише обліковують (ст. 4 Закону про ОСГ) сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики (на сьогодні його ще не розробили).

Обмеження розміру ділянки для ведення ОСГ. Згідно зі ст. 5 Закону про ОСГ використовують ділянки розміром до 2,0 га, передані фізичним особам у власність або оренду в законному порядку. Більшим цей розмір може бути лише у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та ЇЇ спадкування членами ОСГ.

Земділянки можуть перебувати у власності однієї особи, у спільній сумісній власності подружжя та спільній частковій власності членів ОСГ.

Зверніть увагу! Членам ОСГ земельні частки (паї) можуть виділяти в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя). А ті громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію землі для ОСГу розмірі менше двох гектарів, мають право на її збільшення в межах норм зі ст. 121 ЗКУ.

У разі виходу із ОСГ кожному виділяють належну йому ділянку в натурі (на місцевості).

Що можуть робити члени ОСГ? А ось що:
— самостійно господарювати на землі;
— укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член ОСГ, якому виповнилося 18 років;
— реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
— самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
— відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в законному порядку;

— бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;
— отримувати трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
— надавати послуги з використанням майна ОСГ;
— використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
— отримувати відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
— вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
— отримувати дорадчі послуги;
— брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
— об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
— проводити, як дозволяє закон, зовнішньоекономічну діяльність.

Але у членів ОСГ є й обов'язки:
— дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;
— забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
— підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
— не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
— дотримуватися правил добро сусідствата обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
— своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
— дотримуватися нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
— надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані для обліку.

Як бачите, форм організації діяльності в сільському господарстві достатньо. Головне — хотіти цього і повністю віддатися справі. Утім, заробляти гроші без сплати податків неможливо (звісно ж, ми говоримо про сумлінних громадян). Тому вже скоро ми розкажемо аграрникам, які існують системи оподаткування, щоб кожен із них зміг вибрати ту, щодо вподоби.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про ФГ — Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.03 p. № 973-IV.
2. Закон про держреєстрацію — Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" від 15.05.03 p. № 755-IV.
3. Закон про ОСГ — Закон України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.03 p. № 742-IV.
4. Закон про сільгоспкооперацію — Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.97 р. № 469/97-ВР.
Сергій Строїч