Анализ финансовой отчетности

Квартира у спадщину: оформлення крок за кроком

Розпорядитися своїм майном належним чином потрібно ще за життя
Уільям Евартс
Усі знають,що третину свого життя людина проводить на роботі.Хтось хоче на збирати на машину,хтось—на поїздку до Іспанії, але перше місце все-таки займає"квартирне питання".Звичайно, коли нарешті придбано бажану квартиру,стає небайдужою її подальша доля.Адже кожен власник зацікавлений у тому, щоб вона дісталася не кому-небудь, а близьким людям. І ось тут на допомогу приходить важливий інститут цивільного права—спадкування. Він відносить до числа спадкоємців людей, пов'язаних зі спадкодавцем кревними узами, шлюбом, усиновленням. А для декого спадкування—чи неєдина можливість обзавестися житлом або просто трішечки розбагатіти. Гадаємо, такий шанс може випасти кожному з нас. Тому розберімося, що треба зробити, аби стати власником успадкованої квартири.

ПРАВОВИЙ ФУНДАМЕНТ
Почнемо з найважливішого — з теорії. Спираючись на ст. 1216 ЦКУ, з'ясуємо, що ж таке спадкування. Це перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Причому тут доречно сказати, що до спадкоємця (спадкоємців) переходять усі майнові права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Однак, перш ніж перейти до спадкоємця, права повинні виникнути. Відбувається це завжди в момент відкриття спадщини, тобто в день смерті спадкодавця або в день оголошення його померлим. Щоб оформити спадкові права, важливо також установити місце відкриття спадщини. Таким вважають останнє місце проживання спадкодавця (конкретний населений пункт), а якщо воно невідоме, то це місцезнаходження його нерухомого майна або основної його частини.

Спадкувати в нашій країні можна за заповітом чи за законом. Тепер більш докладно про кожен спосіб спадкування.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ
Згідно зі ст. 1233 ЦКУ заповіт— це розпорядження фізичної особи (спадкодавця) на випадок своєї смерті. У ньому спадкодавець на власний розсуд визначає долю свого майна, своїх майнових прав та обов'язків. Отже, він може як призначити одного або декількох спадкоємців, так і позбавити права на спадщину будь-кого з їх числа, навіть не зазначаючи причини. Щоправда, і з цього правила є винятки. Йому не дозволено позбавляти спадщини своїх малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх непрацездатних дітей, непрацездатної вдови (удівця) та непрацездатних батьків. За ними закріплено право на обов'язкову частку у спадщині. У будь-якому разі вони успадковують полови ну частки, що належала б кожному з них у разі спадкування за законом (ст. 1241 ЦКУ). Як бачите, найближчі родичі спадкодавця вправі вимагати половину своєї законної частки. Пояснимо це на простому прикладі: частка матері спадкодавця у разі спадкування за законом становила б 1 /3 вартості спадщини, але за заповітом усю спадщину віддано сину спадкодавця. Незважаючи на це, непрацездатна мати спадкодавця має право на половину від 1/3, тобто на 1/6 вартості всього спадкового майна.

Важливо пам'ятати також і те, що спадкодавець може заповісти все своє майно або ж тільки його частину. Майно, що не потрапило до заповіту, успадковується за законом на загальних підставах (ч. 2 ст. 1236 і ст. 1245 ЦКУ).

А тепер уявіть, що вам за заповітом дісталася квартира. Що робити? У якому напрямку рухатися по правовому полю, щоб оформити спадщину? Нам цей шлях відомий, і зараз ми відкриємо його для вас. Отже, треба буде пройти ряд етапів...

Прийняття спадщини
Так, насамперед необхідно прийняти спадщину. Для цього впродовж 6 місяців з дня відкриття спадщини ви особисто подаєте до державної нотаріальної контори за місцем її відкриття заяву про прийняття спадщини. До неї додають:
— свідоцтво органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця;
— довідку з ЖЕКу (правління ЖБК) про місце проживання спадкодавця або запис у будинковій книзі про постійне проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, — тоді документ про місцезнаходження його нерухомого майна. Таким документом може бути, наприклад, витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Може статися так, що у спадкодавця залишилося декілька квартир (будинків), і всі вони розташовані в різних місцях. Тоді ви вправі подати документи за місцезнаходженням одного з них.

Про прийняття спадщини свідчить і такий факт: будучи спадкоємцем майна спадкодавця, ви постійно з ним проживали і продовжуєте мешкати в тій квартирі після відкриття спадщини. Звісно, якщо при цьому заяву не подано, не страшно. Наші слова підтверджує ч. З ст. 1268 ЦКУ.

Цитата
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Доведе спільне проживання знову ж таки довідка з ЖЕКу, правління ЖБК, відповідної місцевої ради, копія рішення суду про встановлення факту прийняття спадщини, реєстраційний запису паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, інші документи.

А якщо ви не встигли в 6-місячний строк із прийняттям спадщини, то з письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (якщо тільки вони є), можна подати відповідну заяву до нотаріальної контори. Інший варіант — якщо ви єдиний спадкоємець і пропустили 6 місяців з поважної причини, тоді ви вправі подати до суду позовну заяву про продовження строку прийняття спадщини. Підставою для цього буде рішення суду зі встановленим у ньому строком.

Одержання свідоцтва
Коли ж питання з прийняттям спадщини вирішено і минуло 6 місяців із дня її відкриття, спадкоємець зобов'язаний звернутися до державної нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно (ст. 1297 ЦКУ). Причому нотаріусу необхідно надати правовстановлювальні документи на квартиру, тоб-то ті, що підтверджують право власності спадкодавця на неї. Наприклад, договір купівлі-продажу (міни чи дарування). При цьому нотаріус перевіряє, чи немає заборони або арешту на квартиру, а також наявність або відсутність податкової застави та інших застав заданими реєстрів.

Зауважте: строк такого звернення не обмежений, головне, щоб спадщина була прийнята(п. 210 Нотаріальної інструкції). Якщо ж спадкоємців декілька, то нотаріус видасть свідоцтво на ім'я кожного із зазначенням частки інших спадкоємців у спадщині (квартирі).

Можлива ситуація, коли ви звернулися до нотаріуса за свідоцтвом, а він відмовив через те, що ви вчасно не прийняли спадщину: не подали заяву про прийняття спадщини і немає інших доказів її прийняття. Проте ви проживали зі спадкодавцем, а після його смерті продовжували вносити квартплату або зробили у квартирі ремонт, тобто вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини. У такому разі треба буде подати до суду заяву (не позовну) про встановлення факту прийняття спадщини, який підтвердить рішення суду. Потім можна одержати свідоцтво. За нього доведеться сплатити держмито в розмірі 0,5% від суми спадщини (пп. "ж" п. Зет. З Декрету).

Реєстрація права власності
Йдемо далі. Частина 1 ст. 1299 ЦКУ підказує: тепер вам необхідно зареєструвати право власності на квартиру. Державну реєстрацію прав власності на нерухомість у нас проводять підприємства бюро технічної інвентаризації (далі—БТІ). Тому, прихопивши із собою паспорт, до місцевого БТІ подаєте (п. 2.1 Тимчасового положення):
— заяву встановленого зразка;
— оригінал свідоцтва про право на спадщину, а також його нотаріально засвідчену копію;
— довіреність (якщо документи подає представник фізичної або юридичної особи).

Відвідати БТІ можна відразу ж, як тільки свідоцтво про право на спадщину на квартиру буде у вас на руках. Ну а у строк, що не перевищує ЗО календарних днів від дня їх подання, БТІ має прийняти рішення про реєстрацію права власності, про що на свідоцтві ставлять позначку (штамп). Розмір плати за держреєстрацію встановлює Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська держадміністрації. Оригінал свідоцтва з позначкою повертають вам. І вже після цієї процедури ви стаєте повноправним власником квартири, що дісталася у спадщину за заповітом (ч. 2ст. 1299 ЦКУ).

Обтяження
Розповідаючи про спадкування за заповітом, для повноти картини, звичайно, треба приділити увагу свого роду обтяженням, що іноді зустрічаються у заповітах.

По-перше, це заповіт з умовою. Його суть у тому, що спадкоємець може розраховувати на спадщину, тільки якщо виконає визначену заповідачем умову, як пов'язану з його поведінкою, так і ні. Наприклад, він отримає спадщину, тільки коли в нього народиться дитина або, припустімо, спадкоємець отримає вищу освіту. Загалом, це може бути будь-яка умова, що існує на день відкриття спадщини і не суперечить закону чи моральним засадам суспільства (ст. 1242 ЦКУ). Тому слід ретельно ознайомитися зі змістом заповіту, щоб знати, чи не приховує спадкування якихось сюрпризів.

По-друге, це заповідальний відказ у заповіті (ст. 1237 ЦКУ). Тут у спадкоємця право на спадщину виникає як звичайно, але разом з тим на нього покладається обов'язок передати річ чи право, виконати роботу або надати послугу на користь іншої особи (відказоодержувача). Наприклад, одержуючи у спадщину квартиру, син заповідача зобов'язаний надати своїй двоюрідній сестрі право довічного користування однією кімнатою.

Вимагати виконання заповідального відказу відказо-одержувач вправі вже з дня відкриття спадщини. Зверніть увагу: право користування квартирою у нього зберігається навіть у разі зміни власника, тобто продаж квартири спадкоємцем нічого не змінить. З іншого боку, це право користування не відчужується, не передається і не переходить спадкоємцям відказоодержувача. Також воно не є підставою для проживання в квартирі членів сім'ї відказоодержувача (якщо, звісно, в заповіті не записано інше). Ну і, хай там як, спадкоємець зобов'язаний виконати заповідальний відказ тільки у межах реальної вартості успадкованого майна.

Заповідальний відказ може втратити чинність, якщо відказоодержувач помре до відкриття спадщини. Крім того, останній вправі до закінчення 6 місяців із дня відкриття спадщини відмовитися прийняти заповідальний відказ, тоді він також втратить чинність. Водночас якщо спадкоємець відмовився прийняти спадщину, заповідальний відказ продовжує діяти.

По-третє, це заповіт із зобов'язанням спадкоємця вчинити певні дії немайнового характеру (ст. 1240 ЦКУ). Тобто тут не може бути й мови про сплату грошей, передачу майна чи інші майнові дії — тільки немайнові. Скажімо, дотриматися місця та форми ритуалу поховання спадкодавця, подбати про його домашніх тварин.

По-четверте, це встановлення сервітуту в заповіті (ст. 1246 ЦКУ). Сервітут може надавати право, припустимо, на проїзд (прохід) через земельну ділянку. Спадкодавець також вправі встановити сервітут щодо інших об'єктів нерухомості або природних ресурсів для задоволення потреб інших осіб.

Тепер переходимо до наступного виду спадкування.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ
Головна відмінність цього виду спадкування від попереднього втому, що заздалегідь спадкоємців не назвали через те, що не склали заповіт. Тому до спадкування запрошується певне коло спадкоємців, але право спадкування вони отримують почергово.

ЦЕ ВАЖЛИВО
Родинні та інші відносини між спадкоємцями і спадкодавцем можна підтвердити: свідоцтвом органів РАГС, копією актового запису, записом у паспорті про чоловіка (дружину), копією рішення суду про встановлення факту родинних відносин, що набрало законної сили.

Факт перебування на утриманні можна підтвердити рішенням суду про встановлення факту перебування неповнолітньої або непрацездатної особи на утриманні, що набрало законної сили.


Перша черга спадкоємців за законом — це діти спадкодавця , утому числі зачаті за життя та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦКУ).
Друга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба і дід як з боку батька, так і матері (ст. 1262 ЦКУ).
Третя — рідні дядьки та тітки спадкодавця (ст. 1263 ЦКУ).
Четверта — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до дня відкриття спадщини (ст. 1264 ЦКУ).
П'ята і остання черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. До п'ятої черги також зараховані утриманці спадкодавця, які не є членами його сім'ї. Це неповнолітні або непрацездатні особи, котрі не менш як п'ять років одержували від нього матеріальну допомогу, і вона була для них єдиним чи основним джерелом для існування (ст. 1265 ЦКУ).

Запам'ятайте: родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого.

ЦИТАТА
Непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом органу реєстрації цивільного стану про народження; непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я, — за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи (абз. 5 п. 212 Нотаріальної інструкції).

При спадщині за законом кожна наступна черга спадкоємців набуває права на спадщину у разі:
— відсутності спадкоємців попередньої черги;
— усунення їх від права на спадщину;
— неприйняття ними спадщини;
— їх відмови від прийняття спадщини.

Спадкоємці за законом однієї черги мають рівні частки. Однак вони можуть усно домовитися між собою і змінити розмір чиєїсь частки в рухомому майні. Що ж стосується нерухомого майна або транспортних засобів, то тут потрібна письмова і нотаріально посвідчена угода.

Радимо вам звернути увагу на можливість спадкувати за правом представлення (ст. 1266 ЦКУ). Воно виникає в онуків (правнуків), прабабусь, прадідів, племінників спадкодавця, його двоюрідних братів та сестер, якщо при відкритті спадщини серед живих немає (помер раніше чи одночасно зі спадкодавцем) того з їх родичів, який був би спадкоємцем за законом.

Приклад
Онуки спадкодавця успадкують ту частку спадщини, що належала б за законом їх матері, батьку (перша черга), якби вони були живими на час відкриття спадщини. На цьому прикладі онуки, які успадковують за правом представлення, запрошуються до спадщини разом зі спадкоємцями першої черги. Якщо взяти двоюрідних братів і сестер спадкодавця, то вони успадковують частку, що належала б за законом їхній матері, батьку, тобто тітці, дядьку спадкодавця. Тому вони потрапляють до третьої черги.

Розібравшись у сплетіннях спадкового права, перейдемо до практичних дій. Вони вже вам знайомі з розділу про спадкування за заповітом. Тому, якщо ви спадкоємець за законом будь-якої з вищезгаданих черг і до вас перейшло право на спадщину квартири, робите так само:
а) приймаєте спадщину протягом 6 місяців із дня її відкриття (подання заяви до нотаріальної контори з необхідними документами; спільне проживання зі спадкодавцем, що підтверджують відповідні документи; рішення суду про встановлення факту прийняття спадщини);
б) після закінчення 6 місяців із дня відкриття спадщини одержуєте свідоцтво про право на спадщину на нерухомість;
в) подаєте до БТІ заяву; оригінал свідоцтва про право на спадщину, а також його нотаріально посвідчену копію; довіреність, якщо документи подає представник фіз- або юрособи;
г) одержуєте свідоцтво про право на спадщину з позначкою БТІ про держреєстрацію права власності.

Ось такий довгий, однак надійний, шлях необхідно пройти, щоб оформити право власності на квартиру, успадковану за законом.

ВИМОГИ КРЕДИТОРІВ
Закінчуючи нашу публікацію, ми не можемо не згадати слова давньоримських юристів: "Heres, succedens in honore, succedit in onere", тобто: "Той, хто успадковує у вигоді, успадковує і у клопоті (зобов'язаннях, боргах)". Ці слова справедливі і в наші дні. Адже спадкоємець стає правонаступником не тільки прав, але й обов'язків. Тому згідно зі ст. 1282 ЦКУ спадкоємці (як за заповітом, так і за законом) зобов'язані повністю задовольнити вимоги кредитора спадкодавця, щоправда, тільки у межах вартості майна, отриманого у спадщину.

Якщо спадкоємців декілька, тоді кожному з них особисто потрібно задовольнити вимоги кредитора в розмірі, що відповідає його частці у спадщині. При цьому спадкоємці самі повинні повідомити кредитора про відкриття спадщини, звісно, якщо їм відомо про,його борги. Кредитор, у свою чергу, може пред'явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом 6 місяців із дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про відкриття спадщини. Причому він вправі це зробити незалежно від настання строку вимоги.

Якщо ж, припустимо, кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини, для пред'явлення вимоги до спадкоємців у нього в розпорядженні 1 рік із дня настання строку вимоги. У протилежному разі він позбавляється права вимоги до спадкоємців.

Крім того, спадкоємцям дістанеться обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), а також моральну шкоду, завдану спадкодавцем. Це стосується і витрат на утримання, огляд, лікування спадкодавця (ст. ст. 1231, 1232 ЦКУ).

Отже, ми завершили нашу невеличку екскурсію щодо спадкового права. Без сумніву, тепер ви знаєте, в якому напрямку рухатися, щоб правильно й безболісно оформити успадковане житло.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Тимчасове положення — Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. № 7/5 (у редакції наказу від
28.01.03 р. №6/5).
3. Нотаріальна інструкція — Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від
03.03.04 р. №20/5.
4. Декрет — Декрет КМУ "Про державне мито" від
21.01.93 р. №7-93.
Юрій Хілінський