Анализ финансовой отчетности

Податкові повідомлення від митних органів: коли та за що

Податкове повідомлення, отримане від ДПА, — явище відоме та зрозуміле кожному досвідченому бухгалтеру і керівнику підприємства. А от якщо підприємство проводить зовнішньоекономічні операції, і податкове повідомлення з вимогою доплати митні платежі по ввезених (вивезених) товарах приходить від митних органів, це може стати справжньою несподіванкою. Особливо, якщо після митного оформлення товарів пройшов певний час, а їх декларуванням та митним оформленням за дорученням підприємства займався митний брокер. Коли митні органи надсилають податкові повідомлення Відповідно до пп. 2.1.1 Закону №2181 митні органи контролюють сплату акцизного збору та ПДВ (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків, зборів та обов'язкових платежів, які відповідно до законів справляють при митному оформленні.

Так ось. Стаття 69 МКУ передбачає особливу процедуру — митний контроль після закінчення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України. Цей контроль (на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує) митники здійснюють, якщо мають місце порушення законодавства України чи діючих міжнародних договорів нашої держави.

Форми митного контролю встановлює ст. 41 МКУ, і однією з них є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які справляють при переміщенні товарів через митний кордон України.

Перевірки митних органів можуть бути:
1) виїзними — під час яких перевіряють звітність підприємства, у тому числі, щоб проконтролювати використання товарів, при митному оформленні яких були застосовані податкові пільги. Тут митники керуються Порядком № 1730 та Порядком № 619. А от результати оформлюють згідно з Порядком № 354. Часто митні органи проводять виїзні перевірки суб'єктів ЗЕД разом із податківцями. Форми такої взаємодії установив Порядок № 439/551;
2) камеральними — при яких перевіряють дані, зазначені у ВМД та документах, що додаються до неї.

Навколо останнього виду перевірок і досі точаться спори. Адже митне законодавство так і не врегулювало порядку їх проведення. Разом з тим Закон № 2181 передбачив можливість таких перевірок контролюючими (у тому числі й митними) органами. Згідно з визначенням, наведеним у ст. 4 цього Закону, камеральною вважають перевірку, яку проводить контролюючий орган виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших перевірок платника податків.

Щоб запобігти непорозумінням з термінологією зазначимо таке. Термін "податкова декларація" у Законі № 2181 використовують у більш широкому змісті ніж просто звіт, який подають податковому органу. Це може бути й інший документ, який платник податків подає контролюючому органу у строки, встановлені законодавством, і за яким нараховує та/або сплачує податок, збір чи обов'язковий платіж (ст. 1 Закону № 2181). При нарахуванні та сплаті митних платежів таким документом є митна декларація, тому у контексті цього Закону її теж вважають податковою.

Крім того: донарахування, які проводять митні органи після закінчення митного оформлення у вигляді документальних та камеральних перевірок, тягнуть за собою нарахування не тільки суми недоплати, а й штрафних санкцій, розміри яких встановлено уст. 17 Закону № 2181. Адже декларант несе відповідальність за відомості, які зазначає у митній декларації.

Податкові повідомлення як результат виїзних і камеральних перевірок
Якщо при перевірці митний орган виявив заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у ВМД, він зобов'язаний самостійно їх визначити. На підставі відповідного акта перевірки у податковому повідомленні за формою "Р" він вказує розраховану суму податкового зобов'язання та штрафних санкцій щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Крім податкових повідомлень за формою "Р", митні органи можуть також направляти й податкові повідомлення за формою "Ш". Це роблять, коли є штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, що нараховують відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181.

Загальна послідовність дій митних органів при підготовці та направленні податкових повідомлень платникам податків чітко регламентована Порядком № 370.

Строки, протягом яких після закінчення процедури митного оформлення можуть бути донараховані податкові зобов'язання, визначають відповідно до ст. 15 Закону 2181 .Так, митний орган має право самостійно розрахувати суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, передбачених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання митної декларації, а у разі, коли така декларація була надана пізніше, —за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку митний орган не визначає суми податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Якщо декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано, а також якщо судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою — платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання, його можуть нарахувати без дотримання строку давності.

До того ж для платників — фізичних осіб відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого вони перебувають поза межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює чи є більшим за 180 днів.

Що робити, отримавши податкове повідомлення
Спочатку доцільно визначити, митне оформлення яких саме товарів призвело до цих донарахувань та з яких причин. Зробити це просто, бо в повідомленні будуть вказані реквізити акта перевірки (з яким вас, до речі, мали ознайомити), а також перелік законодавчих підстав для донарахувань. Тому візьміть саме цей акт перевірки та визначте, погоджуєтеся ви з до-нарахуваннями чи ні.

Ваша незгода має бути чітко аргументована, оскільки обов'язок доводити неправильність донарахувань покладено саме на платника. Ось що каже з цього приводу пп. 4.2.1 Закону №2181:
"Якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми,проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом".

Отже, якщо вагомих причин для незгоди немає, податкове зобов'язання за податковим повідомленням доцільно сплатити з дотриманням термінів, установлених законодавством. А саме:
1) коли митний орган самостійно визначає суму податкових зобов'язань згідно з абз. "а"—"в" пп. 4.2.2 Закону № 2181 — у десятиденний строк від дня отримання податкового повідомлення;
2) у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання — протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження;
3) у разі, коли митний орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, — у строки, визначені в законі з відповідного податку, а за їх відсутності — протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Сплату податкових зобов'язань здійснюють на бюджетні рахунки, що вказані в ньому.

Для швидшої ідентифікації митними органами податкових надходжень у платіжному дорученні платнику податків є сенс вказати, у сплату саме яких податкових повідомлень він перераховує гроші.

Також зверніть увагу на можливість сплати цих сум з депозитних рахунків митних органів. Як відомо, на них перебувають кошти платника податків, перераховані як передоплата митних платежів. Якщо цієї суми достатньо для погашення нарахованого податкового зобов'язання та штрафних санкцій, митний орган може перерахувати її до держбюджету на підставі письмової заяви платника податку. Заява має бути підписана:
1) платником податків — фізичною особою;
2) керівником і головним бухгалтером платника податків — юридичної особи та завірена печаткою.

Використовуючи вищезазначений спосіб оплати, заяву доцільно направити не чекаючи останнього дня строку сплати, оскільки погашеним податкове зобов'язання вважатимуть після перерахування відповідних коштів до держбюджету митним органом.

Апеляційні процедури щодо податкових повідомлень
Припустимо, підприємство вважає, що митний орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом. У такому разі воно може оскаржити дії митників:
— в адміністративному порядку з дотриманням вимог пункту 5.2 Закону № 2181 та Порядку № 97;
— У суді — з урахуванням строків давності в будь-який момент після отримання податкового повідомлення.

У разі судового оскарження податкове повідомлення не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти митний орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Як оформити скаргу
При адміністративному оскарженні скарга на податкове повідомлення має бути подана митному органу (Держмитслужбі України) протягом десяти календарних днів, наступних за днем його отримання.

Якщо відповідно до Закону № 2181 митний орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства, то такий платник податків має право на адміністративне оскарження його рішень протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді митного органу на скаргу замість десятиденного строку.

Скаргу викладають у письмовій формі, надсилають до митного органу (Держмитслужби) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або передають через представника. У разі потреби її доповнюють документами, розрахунками й іншими доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Перелік інформації, яку повинна містити скарга:
— прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізособи — платника податків або найменування, місцезнаходження юридичної особи — платника податків, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою);
— найменування митного органу, який видав податкове повідомлення або рішення, що оскаржується, його датуй номер;
— назва податку, збору (обов'язкового платежу) та сума;
— суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, зазначеною митним органом у податковому повідомленні, або з іншим рішенням митного органу;
— відомості про подання чи неподання до суду позовної заяви про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення митного органу, а також про повідомлення чи неповідомлення відповідного митного органу про подання скарги до Держмитслужби України;
— перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги.

Скаргу юрособи подають за підписом керівника або іншого представника підприємства та скріплюють її печаткою. Скаргу фізособи має завірити своїм підписом вона сама або її представник. Якщо скаргу в інтересах юридичної або фізичної особи подає її представник, то до неї додають ще й належно оформлену копію довіреності.

Будьте уважні при складанні скарги. Адже в разі, коли в її оформленні будуть виявлені помилки, то протягом 5 календарних днів від дня отримання її можуть повернути без розгляду.

Запам'ятайте!
При адміністративному оскарженні першу скаргу мають подавати до митниці, яка безпосередньо направила податкове повідомлення. Якщо платник податку не згоден з рішенням митниці по скарзі, наступну скаргу направляють уже до Держмитслужби (також із дотриманням відповідних строків).

З прийняттям рішення Держмитслужбою України процедура адміністративного оскарження закінчується. Однак нагадаємо: в майбутньому це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Наслідки несплати податкових зобов'язань за податковими повідомленнями
Починаючи з першого робочого дня, що йде за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні (при апеляційному узгодженні — протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження), розпочинається нарахування пені й штрафних санкцій у розмірах, установлених ст. ст. 16 та 17 Закону №2181.

До того ж при несплаті в установлений строк податкового зобов'язання його визнають податковим боргом, а це тягне за собою виникнення податкової застави. У такому разі митний орган вправі звернутися до податкового органу за місцем реєстрації платника податків для вжиття заходів зі стягнення з нього податкового боргу.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. МКУ— Митний кодекс України від 11.07.02 р. №92-IV.
2. Закон № 2181 — Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111.
3. Порядок № 1730— Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою КМУ від 23.12.04 р. № 1730.
4. Порядок №619— Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затверджений постановою КМУ від 21.07.05 р. №619.
5. Порядок № 439/551 — Порядок взаємодії митних і податкових органів при організації та проведенні планових і позапланових виїзних перевірок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений наказом ДПАУ, ДМСУ від 29.07.04 р. № 439/551.
6. Порядок № 370 — Порядок підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджений наказом ДМСУ від 11.05.06 р. № 370.
7. Порядок №97—Порядок розгляду митними органами скарг платників податків на податкові зобов'язання, нараховані митними органами, затверджений наказом ДМСУ від 08.02.06 р. № 97.
Світлана Шабат