Анализ финансовой отчетности

Облік у прокатних пунктах: легко та просто

Як говорив Альфред Ньюмен: живіть за доходами — проживете без турбот... і багато чого іншого. Проте у наш час, не витрачаючи великих сум, можна покористуватися багатьма потрібними речами. Як? Звернутися до пункту прокату. У газеті "Все про бухгалтерський облік"№24 за 2007 рік на стор. 7 опубліковано статтю про організацію роботи суб'єктів підприємницької діяльності (далі— СПД), що надають різні предмети в тимчасове користування. Сьогодні в нашій бесіді йтиметься про бухгалтерський і податковий облік предметів і послуг прокату,а також прокатних бланків. Отже, почнемо. Бухгалтерський облік предметів і послуг прокату Спочатку поговоримо про облік предметів прокату. Спираючись на пп. 5.2.6 П(С)БО 7 "Основні засоби", предмети прокату належать до основних засобів, а конкретніше — до інших необоротним матеріальних активів (далі — НМА). їх обліковують на субрахунку 116 "Предмети прокату" та амортизують одним зі способів, наведених у п. 26 П(С)БО 7: — прямолінійним (річну суму амортизації визначають діленням амортизованої вартості на строк корисного використання об'єкта НМА); — виробничим (місячна сума амортизації становить добуток фактичного місячного обсягу послуг і виробничої ставки амортизації. Останній компонент дорівнює амортизованій вартості, що ділиться на загальний обсяг послуг, які підприємство планує виконати з використанням об'єкта НМА).

Докладніше ці методи розглянуто в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 31 за 2006 рік на стор. 22 і 24 відповідно.

Для зручності ведення обліку пропонуємо пунктам прокату діяти за таким алгоритмом:
1. Відкрити до субрахунка 116 субрахунки другого порядку для відображення руху НМА, виданих напрокат, — 116/1 "Предмети прокату на підприємстві" і 116/2 "Предмети прокату, видані в прокат".
2. Завести спеціальний журнал, де показувати рух предметів прокату від підприємства до клієнта і навпаки. Дані сюди вносять, керуючись формою № ПО-П1.
3. Замовлення-зобов'язання зберігати окремо за предметами, що знаходиться в користуванні і за тими, які вже повернули.

Декілька слів про бухоблік самих послуг прокату. Для відображення доходів, отриманих відданого виду діяльності, призначено субрахунок 703 "Доход від реалізації робіт і послуг". Витрати за послугами прокату акумулюють на витратних рахунках 23, 91 —94. Пеню, яку наймач сплачує за прострочення платежу або несвоєчасне повернення речі, фіксують за субрахунком 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки". Трохи зупинимося на моменті визначення доходів від послуг прокату. Для цього звернемося до п. 11 П(С)БО 15 "Дохід". Так, доход, пов'язаний із наданням послуг, визначають виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо можна достовірно оцінити результат такої операції. Для цього повинні бути дотримані умови для:
1) правдивої оцінки доходу;
2) надходження економічних вигод від наданих послуг;
3) достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу, а також витрат на їх здійснення і завершення.

Таким чином, якщо предмети здають у найм на тривалий строк, то нарахування доходів проводять помісячно. При одержанні передоплати за послуги прокату, вважаємо, треба робити проводку Дт 301, 311 Кт681,а в момент нарахування доходу (це може бути закінчення строку, за який внесено плату або повернення предмету прокату) —Дт681 Кт361 іДт361 Кт703.

На завершення цього розділу поговоримо про бухоблік витрат на ремонт предметів прокату. Йому присвячено п.п. 14і 15 П(С)БО 7, які умовно поділяють ремонт на два типи:
— той, що поліпшує об'єкт НМА і призводить до зростання майбутніх економічних вигод(модернізація, модифікація, добудування, дообладнання, реконструкція тощо);
—той, що підтримує об'єкт у початковому робочому стані.

На суму перших збільшують первинну вартість НМА (спочатку роблять проводку Дт 153Кт 20,63, 65, 66, а потім Дт 116 Кт1 53), а другі відносять до витрат поточного періоду (Дт23, 91 —94Кт20,63,65, 66).Докладніше про це читайте в газеті "все про бухгалтерський облік" № 31 за 2006 рік на стор. 29.

Податковий облік предметів і послуг прокату
Тепер про податковий облік предметів прокату. Тут згідно з пп. 8.2.1 Закону про прибуток все залежатиме від двох критеріїв: строку експлуатації (365 календарних днів) і вартості (1000 грн). Якщо ціна прокатної речі перевищує цю суму і її планують використовувати більше року, то предмет зараховують до основних фондів (далі— ОФ) і амортизують за правилами податкового обліку (п. 8.3 Закону про прибуток — докладніше читайте згаданий № 31 нашоїгазетиза2006рікнастор. 27). Інакше підприємство включає вартість таких предметів відразу до валових витрат (далі— ВВ) за пп. 5.2.1 Закону про прибуток і перераховує за п. 5.9 до передання їх в експлуатацію.

Окремо додамо про ремонт предметів прокату. Для ОФ підключаються норми пп. 8.7.1 Закону про прибуток: до ВВ відносять витрати, пов'язані з поліпшенням ОФ у сумі, що не перевищує 10%сукупної балансової вартості всіх груп ОФ на початок звітного періоду. Всі витрати понад норму збільшують балансову вартість груп на початок розрахункового кварталу. Що стосується ремонту малоцінних предметів прокату (далі — МПП), то Закон про прибуток спеціальної норми щодо цього не містить. На думку редакції, витрати на їх ремонт включають до ВВ за пп. 5.2.1 Закону про прибуток як пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Додатково читайте газету "Все про бухгалтерський облік" № 31 і № 67 за 2006 рік на стор. ЗО і 31 відповідно.

Після того як прокатний фонд сформовано, беремося до податкового обліку послуг прокату. Він буде різним для ОФ і МПП. Для перших діють правила оренди (ст. 787 ЦКУ) — керуючись пп. 7.9.6 Закону про прибуток, орендодавець збільшує валовий доход (далі — ВД) на суму орендної плати в періоді її нарахування. А якщо предмет прокату — МПП, то ВД відображають за нарахуванням або оплатою (залежно від того, яка подія настала раніше, — п. 4.1 Закону про прибуток), бо ця операція вже не потрапить під визначення оренди з п. 1.18 Закону про прибуток.

До ВВ потраплять усі витрати, пов'язані з наданням послуг прокату за ст. 5 Закону про прибуток (оренда приміщення, зарплата співробітників тощо).

Пеню, отриману від клієнта за несвоєчасне повернення предмета прокату, в податковому обліку віднесуть до ВД за пп. 4.1.6 Закону про прибуток.

Не зайвим буде сказати декілька слів про ПДВ. Відповідно до Закону про ПДВ операції з надання послуг прокату обкладають ПДВ за ставкою 20%. Базу оподаткування визначають виходячи з договірної (контрактної) вартості послуги, але не нижче за звичайну ціну. Згідно з ч. З ст. 787 ЦКУ договір прокату— це публічний договір, за яким пункт прокату встановлює однакові умови для всіх споживачів. Значить, договірна ціна і буде звичайною.

Приклад 1
ТОВ "Фея" — платник податку на прибуток дає послуги прокату. У грудні 2006 року воно придбало холодильник "Samsung" за ціною 2400 грн (ут. ч. ПДВ — 400 грн) і весільну сукню "Орхідея" за ціною 900 грн (ут. ч. ПДВ — 150 грн) для використання їх у прокаті. У бухобліку амортизацію за ОФ це підприємство нараховує прямолінійним методом (200 грн на місяць за всі предмети прокату— цифра умовна). Далі весільну сукню здали напрокат.

Бухгалтерський і податковий облік цих операцій див. у таблиці 1.



Правила роботи з бланками прокатних форм
На підприємстві шлях бланків починається з оформлення прибутково-видаткової накладної за формою № СЗ-1. Одночасно накладну відображають у прибутково-видатковій книзі з обліку бланків суворої звітності (форма № СЗ-2), в якій для різних видів бланків суворої звітності виділяють свою сторінку. Але й цього замало. Щоб замовлення-зобов'язання і квитанції можна було застосувати за призначенням, їх передають матеріально відповідальній особі підзвіт, звертаючись до все тієї самої форми № СЗ-1. До речі, укладіть з таким працівником договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (його форму затверджено постановою № 447/24 і опубліковано в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 15 за 2005 р., стор. 18). При переданні бланків підзвіт матеріально відповідальній особі в бухгалтерії відкривають картку-довідку за формою № СЗ-5.

У ній відображають рух бланків (кількість отриманих, використаних бланків та їх залишок). За допомогою картки-довідки складають акт на списання бланків суворої звітності типової форми № СЗ-3. У ньому наводять інформацію про найменування використаних бланків, їх серії, номери та кількість. Усі згадані вище форми затверджено наказом № 67 (зразки заповнення лив. у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 15за 2005 рік або №35 за 2005 рік).

А зберігати форми № № ПО-П1 і ПО-П2 слід замкненими у надійному місці, наприклад, у сейфі, металевій шафі або спецприміщеннях, що забезпечують збереження документів.

Бухгалтерський облік прокатних бланків
Плавно ми переходимо до бухобліку бланків суворої звітності форм №ПО-П1 "Зобов'язання-замовлення" і ПО-П2 "Квитанція". В обліку їх відображають двічі: один раз на балансі, а другий — за балансом. На балансі бланки включають до складу запасів підприємства і показують на субрахунку 209 "Інші матеріали" за первинною вартістю, сформованою на підставі П(С)БО 9 "Запаси" (вартість придбання з урахуванням витрат на доставку). Одночасно вартість бланків суворої звітності зараховують на однойменний субрахунок08/1 "Бланки прокату" позабалансового рахунка 08 "Бланки суворого обліку". Тут бланки форм № ПО-П1 і ПО-П2 обліковують за вартістю придбання, а аналітичний облік ведуть за місцями зберігання бланків, їх нумерацією, кількістю та вартістю.

При списанні використаних бланків субрахунок 209 кореспондує з рахунками обліку витрат (9-й або 8-й клас). А якщо списують зіпсовані бланки прокатних форм, то доцільно зробити бухгалтерську проводку: Дт 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" Кт 209. І в першому, і в другому випадку зменшують позабалансовий рахунок 08.

Що стосується самих збитків за псування бланків суворої звітності, розрахованих згідно з Порядком № 116, то їх нараховану суму відображають проводкою Дт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" Кт716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Податковий облік прокатних бланків
У податковому обліку бланків, що використовуються при наданні послуг прокату, все дуже просто. Витрати на придбання бланків потрапляють до ВВ за пп. 5.2.1 Закону про прибуток як пов'язані з веденням госпдіяльності (їх вартість бере участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про прибуток). Вартість зіпсованих, відсутніх бланків замовлень-зобов'язань і квитанцій виключають із ВВ, записуючи їх до графи 4 додатка К 1/1 до декларації про прибуток як не використані в госпдіяльності підприємства. Якщо виявлено винну особу й одержано від неї відшкодування за завдані збитки, то ВД підприємства не збільшують (пп. 4.2.3 Закону про прибуток).

Розмір збитків, що відшкодовують винні особи за нестачу (псування) бланків суворої звітності, розраховують за п. 7 Порядку № 116: у 50-кратній сумі від вартості придбання таких бланків. Одержавши відшкодування від винної особи, різницю між фактичними витратами і сумою компенсації підприємство перераховує до бюджету.

Приклад 2
ТОВ "Фея" придбало бланки форм № № ПО-П1 і ПО-П2 у кількості 50 шт. за ціною 0,60 грн за штуку (у т. ч. ПДВ —0,10 грн) загальною вартістю ЗО грн (безготівкова оплата). У звітному періоді працівник пункту прокату використав 20 бланків, із них 2 зіпсував. У кінці кварталу використані і зіпсовані бланки списують на підставі акта на списання бланків суворої звітності (ф. № СЗ-3, див. газету. "Все про бухгалтерський облік" № 35 за 2005 р., стор. 17). Вартість зіпсованих бланків продавець відшкодував до каси підприємства. Бухгалтерський і податковий облік даних операцій подамо у таблиці 2.





Мабуть, і все. Бажаємо вам досягти в прокатному бізнесі подвійного задоволення: дарувати людям радість і мати гідний заробіток.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97-BR
3. Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
4. Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.
5. Постанова №447/24— постанова Держкомітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок "Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством -установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпустку), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальності" від 28.12.77 р. №447/24.
6. Наказ № 8 — наказ Української спілки об'єднань, підприємств та організацій побутового обслуговування населення "Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання" від 29.09.95 р. № 8.
7. Наказ № 67 — наказ Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності" від 11.03.96 р. № 67.
Тетяна Валентинова