Анализ финансовой отчетности

Польська митниця страйкує, українська бухгалтерія - працює

ВІДОБРАЖАЄМО В ОБЛІКУ ПСУВАННЯ ІМПОРТНОГО ТОВАРУ Напевно багато хто чув про події на польсько-українському кордоні. Для одних страйк польських митників лише одна з новин, для інших — серйозна проблема. Йдеться про імпортерів. По їх кишені вдарили не тільки затримка товару,оплата простоїв, але і його псування. Проте,як відобразити в обліку останнє, ми і розповімо. У зіпсованого товару — два шляхи. Якщо він ще якоюсь мірою придатний до використання,то його можна продати. Щоправда, майже завжди зі збитком (утім, треба хоча б частково "відбити" вкладені гроші). А буває так, що псування фатальне — тоді нічого не залишається, як списати. Обидва варіанти ми і розглянемо. Але спочатку, щоб їх краще зрозуміти, доведеться нагадати про оподаткування імпорту товару.

Імпорт товару
ПДВ. Податок, сплачений на митниці, зазвичай потрапляє до податкового кредиту. В якій сумі? Підпункт 7.4.1 Закону про ПДВ називає договірну (контрактну) вартість товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Тобто, коли митну вартість формують на рівні договірної ціни з нерезидентом, питань із податковим кредитом не виникає: до його складу потрапить увесь імпортний ПДВ.

Цікавіше, коли митна вартість перевищує договірну (фактурну) ціну. А таке, треба сказати, трапляється частенько. Спеціалісти ДПАУ лояльно підійшли до даного питання (див. нижче).

ЦИТАТА:
"сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений у відповідності до вимог - податкового митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платникам податку"

Отже, податківці бачать усі суми імпортного ПДВ у податковому кредиті. І це втішає. Ось лише доказову базу їх побудовано на прирівнянні звичайної ціни до митної вартості. Але про це нижче.

Ви маєте право включити до податкового кредиту весь ПДВ, сплачений на митниці, якщо товар надалі використовують в оподатковуваних операціях і госпдіяльності.

Податок на прибуток
На формуванні валових витрат докладно не зупинятимемося. Про це ми писали в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 98 за 2007 р. на стор. 12 і № 82 за 2006 р. на стор. 13. Зараз лише нагадаємо базові моменти:
1) валові витрати при купівлі товарів у нерезидента збільшують лише на дату їх одержання (пп. 11.2.3 Закону про прибуток);
2) розмір валових витрат залежить від балансової вартості витраченої валюти. Тому якщо перша подія:
— оплата продукції, то її показують у податковому обліку виходячи з балансової вартості витраченої валюти;
— оприбуткування імпортного товару, то витрати початково визнають за курсом НБУ (на дату оформлення ВМД) при одержанні продукції. Потім, коли погасять заборгованість перед нерезидентом, витрати перераховують виходячи з балансової вартості валюти.

Тепер безпосередньо про дії із зіпсованим товаром.

Продаж зіпсованого товару за низькою ціною
ПДВ. Для податкових зобов'язань працює загальне правило п. 4.1 Закону про ПДВ: податок нараховують за договірною ціною, але не нижче за звичайну (з урахуванням 20-відсоткового обмеження).

Тобто головне завдання для бухгалтера— аргументувати, що ціна реалізації дорівнює звичайній ціні (принаймні не відрізняється від неї більше ніж на 20%). Зробити це не так складно. Достатньо обрати одну із підстав із п. 1.20 Закону про прибуток. Найбільше підходить для нас пп. 1.20.2, в якому говориться: "Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг)... враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів...". У нас саме така картина. Тому вам слід закріпити факт продажу зіпсованої продукції документально. Для цього пропонуємо скласти Акт уцінки (приклад його заповнення див. на стор. 17у№47за 2007 р.), в якому зазначити причину списання.

Окремо хотілося б зупинитися на ситуації, коли ціна продажу менша ніж митна вартість. Зауважте: менша за митну вартість, а не контрактну. Тобто податкові зобов'язання менші за податковий кредит. Атака комбінація завжди була під пильною увагою податківців. Ось що вони кажуть про це.

ЦИТАТА:
"При подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими пунктом 4,1 статті 4 Закону, а саме, у разі якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни,але не нижче митної вартості".

СЛОВОМ, ВОНИ прирівнюють митну вартість до звичайної ціни. Ми з цим не згодні. Наші аргументи викладено в газеті "Все про бухгалтерський облік"№32за 2007р.,стор. 28.

Податок на прибуток
Валові доходи зазвичай формують виходячи із ціни реалізації (п. 4.1 Закону про прибуток). Водночас, якщо ви товар продаватимете в рамках бартерної операції пов'язаній з вами особі або неплатнику податку на прибуток, то валовий доход не може бути меншим за звичайну ціну (підпункти 7.1.1,7.4.1, 7.4.3 Закону про прибуток).

Як обґрунтувати звичайну ціну, ми описали вище.

Списання зіпсованого
Тут все не так райдужно. Річ утім, що, коли товар непридатний, його списують. Отже, він уже ніколи не буде використаний у госпдіяльності. А це означає "табу" на (п. 5.1 Закону про прибуток, пп. 7.4.1 Закону про ПДВ):
— валові витрати, зазнані при його купівлі (імпорті);
— податковий кредит, сплачений на митниці.

Звичайно, емоційний читач заперечить: але ж у тому,що товар простояв стільки на митниці і потім став непридатним, не наша провина! Дійсно, але, на жаль, законодавство не дає можливості зберегти валові витрати і податковий кредит при форс-мажорі ні в цій, ні в інших ситуаціях. І прикладів тут безліч: візьміть хоча б крадіжку, пожежу. Адже теж форс-мажор. Але ні в кого не виникає думки прив'язати такі події до госпдіяльності.

Причому нам зараз коригування не знадобиться. Валові витрати при купівлі товару у нерезидента фіксують лише за датою їх оприбуткування (пп. 11.2.3 Закону про прибуток). А якщо ми вже одержали неліквідну продукцію, то відразу не показуємо її в податковому обліку.

Схожа історія і з ПДВ. Податковий кредит при імпорті формують за одержаною ВМД. А коли вона буде на руках, зрозуміла вже доля вантажу.

Приклад
Підприємство "Ням-ням" уклало ;.. договір із резидентом Польщі на поставку 5000 кг сільгосппродуктів за ціною 0,5 євро за 1 кг. Нерезиденту перераховано передоплату — 2500 євро (курс НБУ — 7,5 грн/євро).

При розмитненні вантажу сплачено:
— імпортний ПДВ — 3780 грн;
— мито і митний збір — 1700 грн.
Отже, первинна вартість запасів (5000 кг) — 20450 грн (2500 х 7,5 + 1700). Вартість одиниці — 4,09 грн (20450/5000).

Після оприбуткування продукції виявили, що:
— сільгосппродукція на суму 10450 грн зіпсована (2555 кг по 4,09 грн за 1 кг). її списують за актом;
— сільгосппродукція на суму 10000 грн підлягає уцінці (2445 кг по 4,09 грн за 1 кг) на 3000 грн. Тобто вартість за кг зменшилася з 4,09 грн до 2,86 грн (7000/2445).

Облік цих операцій див. у таблиці.



Тепер вам відомі ті основні кроки, до яких слід вдатися при списанні та продажу зі знижкою раніше імпортованого товару. І вибачите: продаючи товар зі знижкою, є шанс не лише одержати доход, але й зберегти в обліку прибуткові витрати і податковий кредит з ПДВ. А ось при списанні зіпсованого ні витрати, ні сплачений ПДВ відобразити в податковому обліку не вдасться.

Безумовно, все що відбулося, призвело до суттєвих збитків у імпортерів, у т.ч. пов'язаних зі сплатою податків. Хочеться вірити, що питання з компенсацією втрат буде вирішено полюбовно. Хай вам щастить!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про прибуток — Закон України "Про оподатковування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР.
2.Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-BR
Марина Пашкур