Анализ финансовой отчетности

Скільки коштує участь у торгах, або пристрасті навколо тендерного забезпечення

Їв чи не їв, а за столом просидів.
Народне прислів'я
Ощадливим бути завжди вигідно. Як відомо, копійка гривню береже. Втім,для багатьох,долучених до тендерних торгів, це не риторичний вислів. Учасників закупівель за державні кошти цікавить: як слід підтвердити свої пропозиції щодо участі в торгах? Чи можна надати гарантії замовнику, не відволікаючи власних коштів на таке підтвердження?І нарешті:чи повертають тендерне забезпечення(далі— ТЗ), якщо стався "фальстарт"? Замовникам важливо максимально зменшити ризики невиконання учасниками своїх зобов'язань. Про ці та інші аспекти ТЗ і поспілкуємося сьогодні.

ЩО ГОВОРИТЬ ЗАКОН
Пригадаємо, що Закон продержзакупівлю розуміє під ТЗ надання гарантій замовнику щодо забезпечення виконання ним зобов'язань за поданими тендерними пропозиціями (далі— ТП). Проте це зовсім не означає, що учасник на свій розсуд вирішує, що і як він пред'явить замовнику як забезпечення. Виключне право визначати, що саме слугуватиме забезпеченням ТП, належить замовнику (ст. 23 Закону продержзакупівлю). Наприклад, ним може бути банківська гарантія або порука.

Тож учасники зазвичай не впливають на вибір форми ТЗ. Однак такі претенденти, як бюджетні установи (організації) можуть узгоджувати ТЗ із замовником у будь-якій прийнятній для них формі, що не суперечить чинному законодавству (ч. 4 ст. 23 Закону продержзакупівлю).

Про умови надання ТЗ та способи зв'язку для отримання додаткової інформації про нього потенційні учасники зможуть дізнатися з оголошення про проведення відкритих торгів або із запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю. В ньому замовник розміщує дані про розмір та спосіб надання Т3(ч. 4 ст. 41 За-кону продержзакупівлю). Отже, на першому етапі жодних ризиків для зацікавлених осіб немає. Хоча інформація в оголошенні, на жаль, уже не безкоштовна.

КОЛИ і скільки НЕОБХІДНО ПЛАТИТИ
Ви знаєте, що ТЗ потрібно сплачувати одночасно із наданням ТП. Або можна сказати, що без ТЗ пропозиції — марні. Замовник усе одно автоматично їх відхилить.

Конкретніші відомості про вимоги замовника про ТЗ, умови його повернення (або неповернення) учасники отримають із тендерної документації (далі — ТД). Для цього їм слід придбати пакет ТД, за який також доведеться заплатити.

Зауважимо: механізм розрахунків за ТД замовник встановлює відповідно до умов попереднього договору (ст. 635 ЦКУ).

Отже, сплачувати треба не лише суму ТЗ, але й вартість отримання ТД. Однак першу суму учаснику зазвичай повертають, другу— ні. Звідси висновок: суми ТЗ мають тимчасовий характер. А ось інформація про нього коштує певних грошей. Вона повинна містити всі необхідні дані: скажімо, методику розрахунку ціни ТП із зазначенням того, чи має вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо (ст. 21 Закону про держзакупівлю).

Якщо про спосіб надання ТЗ учасників повідомлять в оголошенні, то обчислити його суму до снаги їм самим. Розмір ТЗ регулює Закон про держзакупівлю (ст. 23). Він становить:
— 1 % — для торгів із закупівлі робіт;
— 5% —для торгів, де закуповують товари чи послуги на умовах, визначених у ТД. А базою для розрахунку слугує очікувана вартість закупівель.

Коли ТП подають на частини предмета закупівлі (лота), розмір ТЗ замовник призначає виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі за кожним лотом.

Зверніть увагу! ТЗ сплачують не завжди. Замовник його не вимагає, якщо застосовують процедуру запиту цінових пропозицій (котирувань) чи закупівлі в одного учасника.

Викладемо сказано в таблиці 1.



ФОРМИ НАДАННЯ ТЗ
Якщо на розмір забезпечення замовник впливати не може (бо його зафіксував Закон про держзакупівлю), то вибір способу, порядку та форми ТЗ — повністю в його компетенції. Зупинимося докладніше на формах надання ТЗ.

Закон про держзакупівлю (ст. 1) передбачає декілька способів забезпечення:
— банківські гарантії;
— резервні акредитиви;
— чеки; —депозити;
— векселі;
— порука;
— інші, не заборонені цим Законом.

Звичайно, на практиці не всі із запропонованих видів застосовують активно. Більш поширеними виявились банківські гарантії, депозити та порука.

Банківська гарантія. Так банк гарантує кредитору (бенефіціару) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку (ст. 560 ЦКУ). Про надання банком саме тендерних гарантій (гарантій ТЗ пропозиції) говориться і в Положенні № 639 (п. 5 розд. І). Банківська гарантія — це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, за яким банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед замовником (бенефіціаром) сплатити кошти за учасника (принципала) у разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частини (п. 2 розд. І Положення № 639).

Описаний спосіб досить зручний для замовника. Чого не можна сказати про учасника, оскільки нерідко йому доводиться відволікати з обігу на тривалий час чималі суми.

За банківською гарантією учасник звертається до банку-гаранта із заявою. Разом із нею він подає до бан-ку-гаранта документи, перелічені у Положенні № 639, зокрема:
— копію ТД про проведення тендера (її залишають у справі за гарантією в банку-гаранті);
— копії установчих документів;
— фінансові звіти за останні звітні періоди (за потреби);
— інші документи відповідно до внутрішніх положень банку-гаранта.

Гарантія чинна з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Атакою датою вважають день її надіслання замовнику (бенефіціару) разом із супровідним листом або день її передання представнику замовника або учаснику (принципалу). Для ТЗ банківська гарантія має бути безвідкличною.

Гарантію складають в одному примірнику. Причому оригінал вручають замовнику (бенефіціару). Одну копію гарантії банк-гарант залишає собі, а іншу передає учаснику.

А що зазначають у банківській гарантії? Це:
— зобов'язання, яке банк-гарант забезпечує гарантією;
— сума, на яку надають гарантію;
— дата набрання гарантією чинності;
— строк дії гарантії (має бути не менше ніж строк дії ТЗ);
— найменування та юридичні адреси сторін.

Утім, гроші, сплачені банку за послуги, а саме за оформлення банківської гарантії, не повернуть. Тож ті, хто не переможе на торгах, матимуть, на жаль, додаткові витрати.

Депозити. Які раніше, замовники — бюджетні установи (організації) можуть розмістити кошти, що надходять як ТЗ у їх тимчасове розпорядження і підлягають поверненню, на депозитних рахунках у Держказначействі. Порядок їх отримання та повернення залишився без змін. Його донині регулює Інструкція № 63. Але як бути "новеньким" замовникам, до яких нещодавно потрапили державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50%?

На нашу думку, вони також можуть послуговуватись наведеною формою ТЗ. Однак кошти ТЗ вони розмістять вже не на рахунках Держказначейства, а в будь-якій іншій фінустанові (банку). Порядок цих операції регламентує постанова № 516.

Хоча зиск від такого розміщення для них досить сумнівний. Спробуємо аргументувати наш висновок.

По-перше, учаснику не вдасться укласти договір про депозитний вклад з банком в інтересах третьої особи (замовника або держави). Це не передбачено ГКУ. Тож спочатку він повинен підписати договір із замовником та передати йому кошти. А вже потім замовник розмістить їх на депозитному рахунку.

По-друге, відсотки за вкладом (депозитом) "на вимогу" невеличкі: приблизно до 5% річних від залишку коштів. Проте процедура оформлення та повернення вкладу —довготривала. Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних осіб підтверджують укладанням низки договорів (п. 1.4 постанови № 516):
— банківського рахунка;
— банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або іншого документа.

І все-таки за даною схемою гроші не потраплять до бюджету автоматично. Замовник має перерахувати їх окремим дорученням. (Втім, як і їх повернення учаснику.) А коли кількість учасників налічує іноді до 100 осіб, уявіть собі "зручність" такого методу!

У будь-якому разі замовник зобов'язаний повернути учаснику всю суму депозиту разом з нарахованими відсотками банку (ч. З ст. 23 Закону про держзакупівлю). А якщо депозит розміщують в органах Держказначейства, то відсотки учаснику нарахують за нульовою ставкою.

Порука. Цей вид ТЗ здобув найбільшу популярність серед замовників. Він виявився доступним і для учасників (ст. 553 ЦКУ). За цим договором поручитель поручається перед кредитором боржника (учасника) за виконання ним свого обов'язку. При цьому поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником (учасником) зобов'язання і має право на оплату своїх послуг боржникові (ч. 1 ст. 558 ЦКУ).

Але й цей спосіб надання ТЗ не досконалий. Зазвичай поручителем у таких договорах виступає консультаційна фірма, яка діє за дорученням замовника. Тож договір укладають між собою замовник і фірма-консультант. А учасник лише перераховує кошти на рахунок, зазначений в пакеті ТД, та надає гарантії замовнику через посередника. При цьому в нього немає інших підтвердних документів, окрім платіжного доручення.

Оскільки замовник розглядатиме дотримання учасником вимог Закону про держзакупівлю лише під час розкриття ТП (торгів), з'ясовувати тоді можливі негаразди буде занадто пізно.

На замітку учасникам! Закон про держзакупівлю не проти, щоб ТЗ за учасників вносило й інше підприємство (організація). Проте подібну "рокіровку" учаснику слід заздалегідь узгодити із замовником (ч. 4 ст. 23).

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Учасники мають знати, що їх пропозиції неодмінно супроводжують документи, підтверджуючі забезпечення. Які саме? Це залежить від обраної форми забезпечення та вимог замовника. Ними можуть бути копії платіжних доручень про перерахування коштів, документи (копії), що підтверджують банківські гарантії, копії договору поруки тощо. За відсутності ТЗ (або його підтвердження) у разі, якщо його надання є обов'язковим, замовник відхиляє ТП (ст. 27 Закону про держзакупівлю).

ЯК І КОЛИ ПОВЕРТАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Такі моменти також чітко розтлумачує Закон про держзакупівлю (ч.ч. 5 і 6 ст. 23). Пригадаємо їх ще раз.

Замовник гарантовано повертає ТЗ учаснику протягом 10 календарних днів із дня настання підстави в таких випадках:
— закінчився строк дії забезпечення пропозиції, зазначений у ТД;
— уклали договір про закупівлю з учасником, як\л став переможцем торгів;
— пропозицію відкликали до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у ТД;
— процедуру закупівель закінчили без укладення договору про закупівлю з ким-небудь із учасників, які подали пропозиції.

ТЗ не повертають, коли:
—учасник відкликав або змінив пропозицію після закінчення строку її подання;
— переможець торгів не підписав договір про закупівлю всупереч вимогам ТД;
— не виконано інших вимог, передбачених ТД.

Тож будьте пильними: якщо справу вже розпочато (тобто надано ТП у супроводі ТЗ) — дочекайтесь її кінця (торгів). Тоді пропозиції повернуться до вас разом із забезпеченням цілими та неушкодженими.

Аби спростувати чутки навколо сум ТЗ, повідомимо, що замовник у тендерних закупівлях також виступає своєрідним посередником. Адже він діє від імені держави і виконує функції розпорядника державних коштів. Тому природно, що кошти, які надходять йому як ТЗ (у разі їх неповернення учаснику), повністю підлягають перерахуванню до доходу загального фонду відповідного бюджету (ч. 7 ст. 23 Закону про держзакупівлю).

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ТЗ
В УЧАСНИКА: Якщо для ТЗ залучають третю сторону (банк, фінустанову, інше підприємство тощо), а надання банківської-гарантії потребує резервування для неї грошового забезпечення (покриття), його суму відображають за допомогою рахунка 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті". Гарантії обліковують у сумах, що дорівнюють вартості, вказаній в документах про гарантії (забезпечення).

Для обліку сум забезпечень, які згодом повертаються на підприємство, можна застосувати рахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Тож ТЗ обліковують у звичайному порядку.

У податковому обліку суми наданого ТЗ не відображають. У разі якщо суму ТЗ не повертають, включити її до складу валових витрат учасника також дуже ризиковано. За пп. 5.3.5 Закону про прибуток неповернену суму ТЗ можна розцінити як сплату неустойки за порушення умов договору за рішенням сторін.

Перейдемо до прикладів. Бухгалтерський та податковий облік ТЗ на суму 5000 грн, наданого підприємством у формі банківської гарантії (І варіант) та за договором поруки (II варіант), наведемо у таблиці 2.

Таблиця 2



У ЗАМОВНИКА: Жодного переходу права власності на суму ТЗ у замовника немає. Як вже було розглянуто: суму ТЗ або повертають протягом 10 календарних днів після настання відповідних підстав або перераховують до бюджету (див. таблицю 3).

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. ГКУ— Господарський кодекс України.
3. Закон про держзакупівлю — Закон України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти" від 22.02.2000 р. № 1490-111.
4. Закон про прибуток— Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
5. Положення № 639 — Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. №639.
6. Інструкція № 63 — Інструкція про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затверджена наказом Головного управління Держказначейства України від 11.08.98 р. № 63.
7. Постанова № 516 — постанова Правління НБУ "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" від 03.12.03 р. №516.
Олена Переверзєва