Анализ финансовой отчетности

Підготовка та проведення загальних зборів акціонерів

Підготовка та проведення загальних зборів акціонерів (далі — 33) — процедура досить трудомістка. На цьому етапі виникає безліч запитань (наприклад, яке право акціонерів на інформацію і що до неї варто віднести, які способи захисту прав акціонерів у разі їх порушення, підстави і наслідки визнання рішення 33 акціонерів недійсним та ін.). Для зручності покажемо у вигляді послідовних кроків, що відбувається, коли скликають 33. Крок І. Необхідно визначитися із загальними питаннями: 1) про яке AT ідеться — про звичайне чи про компанію однієї особи (AT із одним акціонером, у т. ч. коли весь пакет акцій належить державі); 2) які це 33 — чергові або позачергові; 3) яка компетенція 33. Крок II. Підготовка 33 (зверніть увагу, дуже відповідальний етап). Тут вирішують: 1) хто готує 33 (варіанти: правління, наглядова рада, самі акціонери; реєстратори); 2) коли готують (строки); 3) які документи мають підготувати;
4) як вирішити інші, пов'язані з проведенням 33, питання, зокрема про:
— порядок денний;
— складання списків акціонерів;
— оформлення повноважень;
— місце проведення 33;
— повідомлення акціонерів (індивідуально та/або через ЗМІ);
— інформацію для акціонерів;
—доповіді та матеріали для виступів і ухвалення рішень;
— кандидатури на посади членів органів AT;
— підготовку бюлетенів, пропозицій щодо кандидатур членів мандатної та лічильної комісій;
— підготовку проектів відповідних рішень і протоколу;
— технічне забезпечення 33 (розселення, харчування та ін.).

Крок III. Проведення 33. Містить такі етапи:
1) реєстрація учасників;
2) початок проведення 33;
3) принципи голосування;
4) порядок ухвалення рішень. Тепер про все детальніше.

КРОК І. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПИТАНЬ
Почнемо з AT, у якому один акціонер. Передбачивши можливість їх існування в ч. 2 ст. 114 ЦКУ, законодавець, проте, не врахував специфіки діяльності таких товариств у цілому та їх вищого органу зокрема. У цьому разі абсурдна сама ідея скликання 33 акціонерів, адже він в AT лише один. Навіщо йому попереджати самого себе за 45 днів до початку зборів (так ще й через ЗМІ)? Власне, те саме стосується й AT з 2 — З акціонерами. Проте на практиці протоколи 33 одного акціонера все одно пишуть, аби жодних відсебеньок, мовляв, сказано люміній, отже, люміній.

Важливо також, які 33 проводяться — чергові або позачергові, і хто ініціатор їх скликання.

Відомо, що чергові 33 скликають мінімум раз на рік, якщо інше (більш короткий період) не передбачено статутом AT. Як правило, це відбувається після закінчення фінансового року, а саме — не пізніше останньої дати подання податкової звітності, оскільки в компетенції 33 затверджувати річний баланс AT.

Позачергові 33 проводять при неплатоспроможності AT, якщо є обставини, передбачені його статутом, та й у будь-яких інших випадках, якщо того потребують інтереси AT

У цілому для підготовки, скликання та проведення чергових і позачергових 33 правила однакові. Вони встановлені законодавством і статутом AT. Проте є й деякі особливості. Наприклад, акціонери, аби ефективно виконати завдання скликання 33, можуть створити будь-яку структуру, не передбачену Законом про госптовариства, типу організаційного комітету. Або звернутися до осіб, які надають такі послуги.

Концепції 33 присвячено ст. 159 ЦКУтаст. 41 Закону про госптовариства. Проте перелік питань, які закон відносить до компетенції 33, далеко не вичерпний. Тому у статуті AT можуть передбачатися й інші.

Залежно від того, передають їх на розгляд іншим органам AT чи ні, вони поділяються на дві групи: питання, що входять до виняткової компетенції 33, і ті, які до неї не входять. Так, до першої групи ч. 2 ст. 159 ЦКУ включає чотири питання. Тут звертає на себе увагу норма про формування органів AT, яка принципово відрізняється від зафіксованої в ст. 41 Закону про госптовариства. Пункти "в" і "г", де йдеться про формування наглядової ради та виконавчого органу, обрання і відкликання їх членів, цією нормою не позначені як такі, які відносяться до виняткової компетенції 33. Тому виконавчий орган AT часто формувався наглядовою радою, або вчиняли так: 33 обирали голову правління і доручали йому сформувати склад правління за погодженням з наглядовою радою. Можливі були й інші варіанти, зручні акціонерам. Із 01.01.04 р. таке неприпустимо, адже обрання членів наглядової ради, а також створення і відкликання виконавчого й інших органів AT стало винятковою компетенцією 33. Щодо наглядової ради запитань не виникає (оскільки якщо не 33, то хто буде її формувати?). Але про виконавчий орган, враховуючи наведену норму ЦКУ, цього не можна сказати. Насправді, якщо про наглядову раду в ЦКУ чітко говориться: "обрання членів", то із приводу виконавчого й інших органів: "скликання і відкликання". Як наслідок — у деяких AT 33 приймає "соломонове рішення" (акціонери вважають при цьому, що хитро викрутилися): створити виконавчий орган і доручити сформувати його склад наглядовій раді. Проте такі хитрощі, як мінімум, наївні, адже не може бути, щоб AT не мало виконавчого органу. А тому ухвалять 33 рішення про його створення чи не ухвалять, не має юридичного значення. Логіка ЦКУ зрозуміла: лише 33 зможуть сформувати виконавчий орган, і інше неприпустимо.

КРОК II. ПІДГОТОВКА ДО 33
Передусім розберемося, хто проводить цю роботу.

У ЦКУ прямої відповіді на таке питання немає, а із Закону про госптовариства можна зробити висновок, що це — прерогатива виконавчого органу AT. Адже саме правління займається всіма справами, крім тих, які знаходяться у винятковій компетенції 33. До того ж у ст. 61 Закону про госптовариства записано: рішення про скликання 33 приймає виконавчий орган самостійно або за вимогою наглядової ради чи ревізійної комісії, якщо виникла загроза суттєвим інтересам AT або виявлено зловживання його посадових осіб чи акціонерів, які в сукупності мають більше 10% голосів. А якщо протягом 20 днів правління AT не вирішило скликати позачергові 33, ці акціонери мають право самі зробити це.

Хто готує 33, більш-менш чітко відображено в ч. З ст. 45 Закону про госптовариства. Якщо у ній читаємо, що за вимогою наглядової ради 33 скликає виконавчий орган, то стає зрозумілим, що сама наглядова рада цього питання не вирішує ані у загальному порядку, ані коли ініціює скликання 33.

Варто також зазначити, що виконавчий орган проводить підготовку 33 не самостійно, а разом із реєстратором іменних акцій (якщо такі є), з яким AT укладено договір, а часто й зі спеціалізованою юридичною фірмою.

Оскільки повідомляти акціонерів слід за 45 днів до скликання 33, то рішення про них приймають, як правило, не пізніше 2 місяців до цієї дати.

Із вищевикладеного можна зробити такі висновки. Рішення про скликання 33 приймає виконавчий орган. Він також установлює дату зборів, визначає та призначає відповідальних за підготовку 33 осіб (можливо, вони будуть називатися комітетом), призначає членів мандатної та лічильної комісій, розробляє порядок денний.

Враховуючи, що робота з підготовки 33 досить складна, виконавчому органу доцільно розробити графік проведення необхідних заходів, зазначивши необхідні для цього матеріали, строки виконання та відповідальних осіб.

А тепер докладніше про порядок денний.

Формуючи його, варто пам'ятати, що:
— 33 за жодних обставин не вправі ухвалювати рішення з питань, не включених до порядку денного;
— потрібно чітко формулювати кожне питання порядку денного і неприпустимо включати до нього такий пункт, як "різне";
— є питання, які до порядку денного включати обов'язково (більше це стосується чергових щорічних зборів), принаймні такі, як затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку й збитків AT. За необхідності до порядку денного ввійдуть інші питання, рішення яких відноситься до виняткової компетенції 33;
— потрібно дотримуватися положень статуту AT, присвячених цьому питанню;
— варто враховувати пропозиції акціонерів, які ті надсилають виконавчому органу не пізніше ЗО днів до 33, ознайомившись із запропонованим порядком денним.

Щодо цього питання в ст. 43 Закону про госптовариства говориться: у той самий строк акціонери, які мають більше 10% голосів, можуть вимагати, щоб до порядку денного внесли додаткові питання. Інакше кажучи, виконавчий орган не вправі відхилити ці пропозиції. На їх підставі виконавчий орган AT вносить зміни й доповнення до порядку денного і ознайомлює акціонерів з ними та з документами, що стосуються цих питань. Якщо виконавчий орган налаштований сприяти акціонерам, можна навіть спростити процес внесення поправок і пропозицій. А саме: акціонерам надають можливість ставити запитання заздалегідь. Відповіді часто знімають проблему, та акціонери більше не наполягають на включенні того чи іншого питання до порядку денного. Проте іноді необхідно й запобігти зайвій активності з їхнього боку. Для цього вживають заходів, що покликані завадити акціонерам вносити до порядку денного 33 провокаційні питання або ті, що не стосуються справи.

Зробимо декілька ремарок із даного приводу.

Перша. Приблизно порядок денний 33 має такий вигляд:
— затвердження регламенту 33;
— звіт голови виконавчого органу про роботу AT за звітний період;
— звіт голови наглядової ради про роботу за звітний період;
— звіт голови ревізійної комісії про роботу за звітний період, висновки ревізійної комісії про річний звіт і баланс;
— звіт головного бухгалтера AT;
— затвердження річного звіту й балансу;
— обрання членів наглядової ради;
— обрання голови та членів виконавчого органу;
— обрання ревізійної комісії;
— внесення змін і доповнень до статуту AT;
— порядок розподілу прибутку і заходи з погашення збитків AT;
— визначення стратегії розвитку і основних напрямків діяльності AT;
— затвердження положення про порядок нарахування та виплати дивідендів;
— визначення умов оплати роботи посадових осіб AT;
— затвердження договорів, укладених на суму, розмір якої перевищує зазначену в статуті.

Разом із тим на рівні закону не визначено, яким має бути порядок питань на порядку денному 33. Здавалося б, це не принципово, проте лише на перший погляд. Порядок набуває значущості тоді, коли йдеться про питання, запропоновані для включення до порядку денного акціонерами. У такому разі виникає два варіанти розміщення питань:
1) "причіпним вагоном", тобто їх додають наприкінці порядку денного, запропонованого виконавчим органом;
2) так, як підказує логіка, тобто між питаннями запропонованого порядку денного.

Обравши перший варіант, виконавчий орган, що тримає у своїх руках кермо влади, у т. ч. 33 акціонерів, легко може подолати незручну (для себе) ситуацію з питанням про недовіру йому і переобрання його складу. Наприклад, якщо за запропонованим виконавчим органом порядком денним порушуються питання про затвердження звітності, про оцінку діяльності виконавчого органу та про продовження його повноваження (або навіть без цього), а наприкінці порядку денного — запропоновані акціонерами питання про недовіру виконавчому органу, то який сенс голосувати "за", якщо до того роботу виконавчого органу було визнано задовільною?

Друга. Варто враховувати, які у нас 33 — перші чи наступні. Зрозуміло, що найбільш специфічними будуть перші, насправді загальні збори акціонерів AT, акції якого, що раніше належали державі, було продано приватним особам. Зрозуміло, що в цьому разі акціонери будуть зацікавлені передусім у тому, щоб внести зміни до статуту AT або викласти його в новій редакції. Адже досі таке AT діяло відповідно до статуту, розробленого на підставі Типового статуту ВАТ, створеного шляхом приватизації майна державного підприємства, затвердженого наказом Фонду держмайна України від 12.12.94 р. № 787 і Мінекономіки України від 13.12.94 р. № 177, і який мало чим відрізняється від нього. Звичайно, у зазначеному AT мають бути сформовані органи з іншим складом членів тощо.

Не менш важливо визначити коло осіб, запрошуваних на 33. Це:
— акціонери або їх представники;
— члени виконавчого органу, які не є акціонерами, — вони мають лише право дорадчого голосу (ст. 41 Закону про госптовариства).

Для цього необхідно скласти списки акціонерів та оформити повноваження їх представників.

Щодо поняття "акціонери" спорів не виникає. Зрозуміло, що ними є власники акцій. Проте необхідно враховувати і таке:
— акціонером вважається особа, яка оплатила вартість акцій, на які вона підписалася, після чого їй видають сертифікат акцій, якщо їх випуск здійснюється в документарній формі. Разом із тим трапляється й таке: акції протягом року не оплатили, а 33 (позачергові) скликають. Тоді на них запрошують осіб, яких лише умовно можна назвати акціонерами;
— у 33 мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості і категорій акцій, які ним належать. Тобто власники привілейованих акцій, які не голосують, теж мають бути запрошені на 33, не говорячи вже про дрібних акціонерів — власників простих акцій. Нехтувати ними не допускається незалежно від того, що їх голос не має вирішального значення. Це питання не таке просте, як здається. На сьогодні склалася суперечлива судова практика щодо спорів про захист прав акціонерів, не запрошених на 33. З одного боку, суди виходять із того, що порушення було, проте ним начебто можна "знехтувати, адже присутність даних акціонерів на 33 абсолютно не вплинула б на прийняте ними рішення. З іншого боку, тим самим суди визначають подальший хід подій, не беручи до уваги, що дрібний акціонер міг би переконати інших акціонерів прийняти те чи інше рішення (якщо, звичайно, ці "інші" акціонери тією чи іншою мірою розпорошені, а не становлять сформованого антиподу такому дрібному акціонерові);
— усіх акціонерів вносять до списку власників іменних акцій (якщо, звичайно, акції іменні), що складається реєстратором на певну дату (орієнтовно за 50 днів до проведення 33);
— якщо право власності на акції AT перейшло в період після складання списку акціонерів, які повинні бути персонально повідомлені про 33, але до дати їх проведення, новий акціонер має можливість взяти участь у 33, проте його не буде включено до списку акціонерів, складеного на певну дату і, як наслідок, не буде персонально повідомлено про 33.

Із представниками акціонерів також не все просто, оскільки:
а) згідно зі ст. 100 ЦКУ право участі в товаристві не можна передавати іншій особі. Адже відомо, що акція — документ, що підтверджує зв'язок особи з AT, засвідчує право цієї особи на певні блага (п. 1 ч. 1 ст. 195 ЦКУ, ст. 4 Закону про ЦП). Звідси випливає, що акція безпосередньо пов'язана з поняттям участі в AT, і передача окремих повноважень, що надаються акцією, іншій особі не повинна мати місця. Тим більше коли ці повноваження і є суттю права на участь (а саме: на управління справами AT). Тому дехто робить висновок, що передавати право на участь у 33 за довіреністю, як було раніше за Законом про госптовариства, нині не припустимо. Проте така позиція не набула в Україні популярності й підтримки ані у теоретиків, ані в Мін'юсті, який у черговий раз її підтвердив у листі від 20.05.05 р. № 19-45-1738. Разом із тим цей лист не є нормативним актом і питання про участь у 33 представників за довіреністю залишається відкритим.

А щодо ст. 159 ЦКУ, де є дозвіл акціонера призначати своїх представників, то воно легко пояснюється тим, що акціонери — юридичні особи і держава завжди діють через представників (свої органи та інших осіб). Тому жодних протиріч тут немає. Беруть участь у 33 представники осіб із неповним обсягом дієздатності або недієздатних;

б) дослідники корпоративного управління міжнародного рівня визначають як перешкоду заборону на голосування за довіреністю і вимогу особистої присутності на 33 акціонерів для участі в голосуванні. З іншого боку, вони зазначають те, що в країнах — членах ОЕСР стає популярною тенденція до скасування положень, які автоматично дозволяють керуючим акціями інститутам голосувати замість акціонерів. У деяких країнах нещодавно було переглянуто відповідні правила, і тепер керуючі інститути зобов'язані надавати акціонерам інформацію щодо різних варіантів здійснення їх права голосу. Поставивши перед собою завдання оптимізувати участь акціонерів у 33, розширити можливості для дрібних акціонерів, щоб вони не зводилися тільки до видачі довіреності (що від них ледве не вимагають зацікавлені особи), компанії почали позитивно ставитися до більш широкого використання нових технологій при голосуванні, включаючи голосувания по телефону або електронне голосування. До цього їх підштовхнув у першу чергу вплив іноземних акціонерів. Як бачите, забезпечити право на участь акціонерів у 33 можна різними шляхами і не варто дорікати комусь тим, що заборона на видачу довіреності буде блокувати діяльність AT;

в) неповнолітні особи реалізують право на участь у 33 відповідно до загальних вимог про їх дієздатність, а саме:
— від імені малолітніх (до 14 років) у 33 беруть участь батьки, усиновителі або опікуни;
— неповнолітні (від 14 до 18 років) особисто беруть участь у 33 (ст. 32 ЦКУ), якщо не забороняє закон або статут AT; а коли йдеться про таких неповнолітніх осіб, які набули дієздатності в повному обсязі (ч. 2 ст. 34 — у разі реєстрації шлюбу, ст. 35 ЦКУ — коли особа працює за трудовим договором, записана батьком або матір'ю дитини й інше), то названі обмеження на таких осіб не поширюються.

Члени виконавчого органу, які не є акціонерами, також можуть брати участь у 33. Вони на них виступають, дають пояснення, проте позбавлені права голосувати.

Представникам Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (далі—ДКЦПФР) дозволяється брати участь у 33 лише при реєстрації акціонерів, здійснюючи контроль за нею, за умови, що вони до початку реєстрації письмово повідомили про це виконавчий орган AT (ч. 4 ст. 41 Закону про госптовариства).

Наступним питанням, що потребує висвітлення, є повідомлення акціонерів про 33. Воно, які попередні питання, має комплексний характер і містить у собі:
а) строк повідомлення;
б) порядок повідомлення;
в) відомості, що містяться в повідомленні.

Строк. Повідомлення про 33 надсилається акціонерам згідно з їх списком не пізніше 45 днів до дати проведення 33 (як уже говорилося раніше, наше законодавство не містить жодних винятків із цього питання). При цьому в Законі про госптовариства не обумовлюється те, що за 45 днів акціонери мають уже одержати це повідомлення. Звідси випливає, що цей строк адресовано виконавчому органу, який має за 45 днів відправити повідомлення. Враховуючи пробіг пошти, акціонерові залишається не так уже багато часу, щоб не лише ознайомитися з порядком денним, але й отримати інформацію, сформулювати і надіслати свої пропозиції щодо порядку денного.

Порядок. Повідомлення акціонерів має бути двояким:
1) загальне — публікують у місцевій пресі за місцезнаходженням AT і в одному з офіційних друкованих видань ВРУ, КМУ або ДКЦПФР;
2) персональне — розсилають власникам іменних акцій рекомендованою кореспонденцією або вручають під розпис, як передбачено статутом AT (ст. 43 Закону про госптовариства).

Відомості, що містяться в повідомленні:
Загальні відомості: найменування та місцезнаходження AT, дата, час і місце проведення 33, повний перелік питань порядку денного, а також порядок ознайомлення акціонерів із ним і адреса (у т. ч. електронна), за якою будуть приймати пропозиції щодо доповнень порядку денного.

Крім того, враховуючи особливості включеного до порядку денного питання про зміну розміру статутного капіталу AT, додатково акціонерам надають інформацію, наведену в ст. 40 Закону про госптовариства.

Важливий як для акціонерів, так і для виконавчого органу, який організує 33, вибір місця його проведення, технічне забезпечення тощо. У абз. "б" пп. 2.1. 1 Принципів корпоративного управління, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.03 р. № 5712, установлено, що AT варто проводити 33 протягом одного дня в межах населеного пункту за місцем знаходження товариства. Звичайно, при цьому варто виходити з кількості акціонерів, очікуваних на 33, щоб вони могли поміститися і не виникло необхідності у переміщенні їх в інше місце зали.

Як свідчить практика, на етапі підготовки 33 варто вирішити й усі технічні питання: наявність мікрофонів і елементарних зручностей, оргтехніки та спеціалістів з користування нею для складання, роздрукування і тиражування документів у разі потреби.

Документи, необхідні для проведення 33:
а) порядок їх підготовки;
б) перелік.

Процес підготовки документів для подання акціонерам може складатися з:
— попереднього їх розгляду різними посадовими особами AT, проведення їх юридичної експертизи; проходження інших різних стадій їх узгодження; визначення ступеня та порядку розкриття інформації з обмеженим доступом (конфіденційної або такої, що містить комерційну таємницю);
— виготовлення потрібної кількості бланків документів: повідомлень про проведення 33, бюлетенів для голосування та ін.;
— складання списку акціонерів, яких будуть сповіщати про 33;
— підготовки проектів рішень за всіма питаннями порядку денного 33 виконавчим органом. Хоча це вправі робити й інші зацікавлені в прийнятті рішення особи й органи: наглядова рада, ревізійна комісія та навіть кожен акціонер або їх група, які можуть на 33 запропонувати до розгляду свій проект рішення.

Інформація, що надається акціонерам, — питання важливе і складне. Адже володіння нею дозволяє акціонерам здійснювати свої права, і навпаки — відсутність такої перешкоджає їм у цьому.

Так, відповідно до п. "г" ст. 10 Закону про госптовариства товариство має надавати учасникові для ознайомлення річні баланси, звіти про свою діяльність, протоколи зборів.

Надавати акціонерам інформацію про діяльність товариства — обов'язок виконавчого органу AT за ст. 47 Закону про госптовариства. Свою думку щодо цього виклала ДКЦПФР у роз'ясненні від 29.10.02 р. № 5.

Зокрема, ДКЦПФР вважає, що акціонери за необхідності мають право надсилати до виконавчого органу товариства інформаційні запити з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність товариства (індивідуальні або колективні).

У запиті мають бути зазначені прізвище, ім'я та по батькові акціонера, документ і письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

Щоб вивчити запит і довести до відома того, хто подав, що його запит буде задоволено або що певний документ не підлягає поданню для ознайомлення, надається 10 календарних днів (ст. 33 Закону про інформацію).

Задовольняють запит протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

Захист цього права акціонери можуть здійснювати у судовому порядку.

Не менш суттєво й те, що підготовка, перевірка і надання інформації здійснюється із дотриманням міжнародних стандартів, що забезпечує не лише дотримання прав акціонерів, але і загальний підхід до цього з боку різних іноземних інвесторів.

Звичайно, до доступних акціонерам відомостей варто віднести результати аудиторських перевірок.

Потрібно пам'ятати, що кожен акціонер незалежно від категорії та кількості акцій має однаковий доступ до інформації, а також управі своєчасно її отримувати.

А щодо "іншого боку медалі", тобто права на інформацію, а саме того, що цим правом з боку акціонера можна зловжити, то для запобігання необхідне розуміння права на інформацію як однієї зі складових корпоративних прав. Однієї! Хоча й дуже суттєвої. Оскільки таке право існує не саме по собі, а лише в контексті інших корпоративних прав, роблячи можливим їх здійснення.

Узагалі реалізацію права на інформацію потрібно зіставляти з метою участі акціонера в AT і його інтересами. Він має бути в курсі фінансового становища, рівня управління в AT, його перспектив тощо, аби зробити відповідний висновок: продовжувати свою участь в AT або продати акції. Можливо також, що, скооперувавшись з іншими акціонерами, він може вплинути на управління в AT або принаймні продемонструвати своє невдоволення діями виконавчого органу.

КРОК III. ПРОВЕДЕННЯ 33
Тут важливі як попередні заходи, так і хід 33, порядок голосування та ухвалення рішень із їх фіксацією.

Випереджає 33 реєстрація акціонерів.

Її проводить реєстратор (якщо з ним уклали відповідний договір або у межах існуючого договору дійшли згоди з цього питання) або мандатна комісія. При цьому записують кількість голосів кожного з учасників 33 (акціонерів або їх представників). Одночасно перевіряють повноваження представників акціонерів. А тих, хто прибув на 33 із запізненням і не встиг зареєструватися, допускають до участі в них, але без права участі в голосуванні. Тоді їх акції не враховують при визначенні кворуму.

Кожному акціонеру (його представнику) при реєстрації або видають картку із зазначенням кількості голосів, які йому належать, або відповідно до цієї кількості — картки або бюлетені для голосування за кожним пунктом порядку денного.

Після закінчення реєстрації визначають наявність кворуму для ухвалення рішень, тобто правомірність 33, про що доповідають акціонерам для відкриття зборів. 33 вважають правомірними, якщо зібралися акціонери, які мають більше 60% голосів (ст. 41 Закону про госптовариства).

Будучи внутрішньою справою AT, тим не менш це питання може набути і публічного забарвлення, коли його почнуть контролювати представники ДКЦПФР. Це буває у разі:
— звернення акціонерів (у т. ч. державних органів, які уповноважені управляти пакетом акцій, що належать державі);
— звернення органів управління AT;
— звернення реєстратора, якщо організація 33 за договором із товариством покладається на реєстратора;
— звернення інших державних органів, які контролюють діяльність учасників ринку цінних паперів для участі в 33 у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством;
— а також з ініціативи ДКЦПФР та/або її територіальних управлінь.

Названі звернення мають бути обґрунтованими і своєчасними — не пізніше 20 днів до проведення 33.

Мінімальна кількість представників ДКЦПФР — 2 особи (Положення про проведення контролю № 199).

При цьому варто дотримуватися Рекомендацій з проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах акціонерних товариств представниками акціонерів, які володіють у сукупності більш ніж 10 відсотками голосів, схвалених рішенням ДКЦПФР від 25.05.04 р. № 207.

Початок 33:
Повідомляє тих, хто зібрався, про наявність кворуму або реєстратор, або голова мандатної комісії, якщо вона проводила реєстрацію акціонерів. Якщо на початок роботи 33 кворуму досягти не вдалося, збори визнають такими, що не відбулися. Виконавчий орган AT призначає нову дату скликання 33. В Україні відсутня норма, що дозволяє скликати інші 33 при зменшеній кількості голосів. Тому припускаємо, що такі ситуації можуть бути безвихідними. Завдання кожного AT (тобто його виконавчого органу та/ або зацікавлених у проведенні 33 акціонерів) — активізувати акціонерів і забезпечити їм можливі варіанти участі в 33 (як говорилося вище, це може бути заочне голосування, електронна форма участі в 33 та ін.).

Після відкриття 33 обирають голову і секретаря зборів. Голову 33 не вважають посадовою особою. Його призначають лише при проведенні 33. Кандидатури його і секретаря, як правило, визначає заздалегідь наглядова рада. Зборами затверджують і склад лічильної комісії, яку створює виконавчий орган при підготовці 33. Наявність голови і секретаря 33 обов'язкова, а створення лічильної та інших комісій (наприклад, протокольної, редакційної) — ні.

Голова 33 керує їх роботою, оголошує питання порядку денного та надає слово бажаючим виступити, проводить голосування і оголошує його підсумки. Секретар 33 веде протокол.

Голова 33 має проінформувати про присутність на 33 сторонніх осіб — представників органів державної влади й управління, преси та інших осіб, які не є акціонерами, або їх представниками. Якщо в акціонерів виникають заперечення з даного приводу, остаточне рішення приймають голосуванням. Крім того, вирішують питання про ведення аудіо- та відеозапису 33.

Розгляд питань порядку денного
По закінченні розгляду кожного питання голосують за принципом: "одна акція — один голос" (ст. 44 Закону про госптовариства). При цьому можливо, що одна акція належить декільком особам (подружжю або особам, які її успадкували чи придбали). Тоді голосують "не особи, а акції", тобто власники акції узгоджують між собою свою волю і голосують за загальною згодою. Як правило, вони уповноважують когось одного голосувати від імені всіх.

У статуті AT або регламенті 33 не можна зазначати мінімальну кількість акцій, що надає право голосу, чи обмежувати кількість голосів для одного акціонера. Неприпустимо також установлювати оплату за голосування, що іноді зустрічається на практиці.

Рішення 33 приймає більшість голосів присутніх (точніше, зареєстрованих для участі в 33) акціонерів, оскільки присутніми можуть бути і не акціонери, а члени виконавчого органу, представники влади, акціонери, які запізнилися на 33 і не внесені до списків допущених до участі в голосуванні тощо. І навпаки — можливо, що акціонер зареєструвався, а потім пішов зі зборів.

Більшістю голосів акціонерів (3/4), які беруть участь у 33, приймають рішення щодо:
а) внесення змін до статуту AT;
б) ліквідації AT.

Варто підкреслити: по-перше, на відміну від Закону про госптовариства, ч. Зет. 159 ЦКУ визначила лише два питання, які вимагають кваліфікованої більшості голосів. Тому створюють дочірні товариства, філії та представництва AT і припиняють їх діяльність за рішенням простої більшості голосів. По-друге, кваліфікована більшість необхідна не у разі припинення AT, а при його ліквідації. А оскільки припинення юрособи здійснюється в двох формах — без правонаступництва (ліквідація) і з право-наступництвом (злиття, приєднання, поділ, перетворення), то виходить, що останні питання можна проголосувати й простою більшістю голосів. Вважаємо, такий підхід не зовсім правильний, і згадану норму потрібно переглянути.

Голосують за допомогою заповнення виданих акціонерам (представникам) при реєстрації бюлетенів або карток.

Іноді в статутах AT або регламентах проведення 33 записано, що рішення 33 стосуються всіх акціонерів AT, включаючи тих, які не брали в них участі або голосували проти, а також для всіх органів і посадових осіб AT. З приводу органів AT і посадових осіб — це не викликає жодних сумнівів, чого не можна сказати про акціонерів. Річ у тім, що важко собі уявити таке рішення 33, яке зобов'язувало б акціонера щось виконати.

Підраховує кількість голосів лічильна комісія. Про підсумки голосування повідомляють голову зборів, який інформує про це присутніх на 33. Лічильна комісія складає відповідні протоколи за кожним пунктом голосування.

Протокол зборів
Послідовність (хід) 33, тобто всі обговорені на ньому питання, виступи, підсумки голосування, ухвалені рішення фіксує в протоколі секретар 33. Документ підписують голова та секретар 33, які відповідають за достовірність даних, викладених у ньому.

Оформлення протоколу 33 і додатків до нього (бюлетенів для голосування за кожним питанням порядку денного; протоколів лічильної та мандатної комісій тощо) необхідно завершити строком не більше трьох робочих днів після зборів.

Усю цю документацію зберігає виконавчий орган AT протягом усього часу існування AT, за що має відповідати спеціально уповноважена на це особа, наприклад секретар правління. Названі документи загальнодоступні для акціонерів. Вони вправі вимагати їх для ознайомлення в будь-який час, а виконавчий орган зобов'язаний надати документи, їх копії або виписки з них.

Рішення 33 обов'язкові для органів AT і його посадових осіб. їх виконання забезпечує виконавчий орган AT і контролює наглядова рада.

На завершення хотілося б зауважити, що підготовка і проведення 33 тісно пов'язані з групою більш дрібних, але не менш важливих питань у сфері корпоративного права та управління. Вони стосуються можливості здійснення прав акціонерів, зловживання акціонерів своїми правами, такзваних корпоративних війн тощо, але це вже тема інших статей.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Закон про госптовариства — Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ.
3. Закон про цінні папери — Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р. № 1201-XII.
4. Закон про інформацію — Закон України "Про інформацію" від 02.10.92 р. № 2657-ХІІ.
5. Положення про проведення контролю — Положення про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств, затверджене рішенням ДКЦПФР від 23.12.98 р. № 199.
Інна Спасібо-Фатєєва