Анализ финансовой отчетности

Як правильно оформити та облікувати розпродаж

Операції розпродажу товарів останнім часом набувають великого поширення. Де-не-де та й почуєш: "У нас розпродаж! Усі товари за півціни!", або "Увага, акція! Розпродаж! Знижки до 30%!" Одразу постають запитання: що мається на увазі, коли йдеться про розпродаж; чим він відрізняється від решти акційних продажів; до яких податкових наслідків він призводить; яким чином розпродаж документально оформлює підприємство? Про ці та інші аспекти операцій розпродажу товарів підприємствами роздрібної торгівлі розповімо в даній публікації. Що собою являє розпродаж Це продаж товарів зі знижкою. Причому не всі акції з надання знижок належать до розпродажу. Класична ситуація — продаж зі знижкою всього або деякого товару, коли бажають швидко поповнити обігові кошти, позбавитись від неходового товару тощо (товар вийшов із моди; не користується попитом; залежався; втратив початкову якість). Цікаво, що товар навіть можна продавати за цінами, меншими від цін їх купівлі.

Припустимо, підприємство роздрібної торгівлі збирається змінити сферу діяльності. Аби якнайшвидше отримати грошові кошти, воно може провести розпродаж усього наявного товару.

Інший типовий приклад — так званий сезонний розпродаж, коли по закінченні конкретного періоду (припустимо, зими) залишається непроданим асортимент товарів, скажімо, зимове взуття.

Розрахунок знижки для розпродажу
Розпродаж, як правило, не передбачає збільшення прибутку, а навпаки призводить до втрат, порівняно зі звичайними умовами продажу. Інша справа, коли не провести розпродажу, то втрати будуть серйозніші — товар, за який вірогідно отримати хоча б якийсь зиск, взагалі може не продатися.

Тому і хочеться поцікавитись: який розмір знижки стане оптимальним для підприємства? З одного боку, замалий розмір знижки не привабить покупців, з іншого — втрати від запровадження завеликої вдарять по кишені підприємства.

Ми рекомендуємо ось який популярний метод. Він полягає у визначенні мінімальної ціни, яку може дозволити собі підприємство. Опишемо його докладніше на умовному числовому прикладі.

Приклад 1
ПП "Грона" у березні збирається провести розпродаж взуття зимового асортименту. Окрім того, до продажу запропонують нову колекцію взуття весняного та частково літнього асортименту.

Витрати обігу підприємства за місяць становлять 10 тис. грн. Планується, що за рахунок продажу в березні нової колекції взуття повністю будуть покриті витрати обігу та отриманий прибуток у розмірі 8 тис. грн.

У такому випадку для досягнення беззбитковості збиток від продажу взуття зимового асортименту не може перевищувати 8 тис. грн.

Первісна вартість взуття зимового асортименту дорівнює 40 тис. грн., націнка на нього — 50%, продажна вартість — 60 тис. грн.,ут. ч. ПДВ — 10 тис. грн.

За таких умов продажна вартість після запровадження знижки повинна бути не менше 38,4 тис. грн. (40 - 8 + + (40 - 8) х20%), ут. ч. ПДВ — 6,4тис. грн., а, відповідно, розмір знижки відносно початкової продажної вартості — 36% ((60 - 38,4): 60 х 100%).

Використовуючи наведену методику, підприємство без проблем обчислить для себе максимально допустимий розмір знижки. Звісна річ, ви можете керуватися й іншими міркуваннями та методиками розрахунку знижки, це виключно справа підприємства.

Що таке звичайна ціна при розпродажу
Тільки-но мова заходить про продаж товарів зі знижкою — нижче цін їх придбання або хоча й вище, однак нижче первинно встановлених цін — одразу вступають у бій "звичайні ціни". А все тому, що при реалізації товарів за цінами, нижчими від звичайних, у підприємства можливе виникнення несприятливих податкових наслідків в обкладенні податком на прибуток, ПДВ, ПДФО.

Проте підстав для хвилювання немає, адже встановлені для роздрібного розпродажу ціни і є "звичайними цінами" у розумінні податкового законодавства.

Згідно з пп. 1.20.3 Закону про прибуток для товарів (робіт, послуг), які продають шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

За статтею 633 ЦКУ публічним називають договір, в якому одна сторона бере на себе зобов'язання здійснювати продаж товарів кожному, хто до неї звернеться (у тому числі роздрібна торгівля). Умови публічного договору встановлено однаковими для всіх споживачів. Не викликає сумніву, що прилюдне оголошення умов продажу відноситься до публічних договорів.

Ясна річ, інформацію про розпродаж доводять до покупців, розміщуючи оголошення в місцях продажу товарів (безпосередньо в магазині, на цінниках), на рекламному щиті, а також повідомлення в газетах, на телебаченні, іншим способом, окрім того, умови розпродажу встановлюють однаковими для усіх покупців. На цих підставах ціна, що стоїть у таких оголошеннях, буде звичайною.

Чи слід проводити уцінку призначених для розпродажу товарів
Виходячи з П(С)БО 9, запаси відображають у бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду. Причому під чистою вартістю реалізації мається на увазі очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. п. 4, 24, 25 П(С)БО 9). Те, що така оцінка обов'язково проводиться на дату балансу, не означає, що П(С)БО 9 встановлено фіксовану дату уцінки запасів. Вважаємо, що уцінка можлива на будь-яку дату за бажанням підприємства.

Окрім П(С)БО 9, на сьогодні діє Положення про уцінку, яке детально регламентувало підстави і порядок проведення уцінки. У п. 2 наказу, яким затверджено це Положення, сказано: його можуть використовувати підприємства. Тобто Положення є рекомендованим, а не обов'язковим до застосування, а значить, відповідальності за недотримання його норм не існує.

За цим Положенням проводять уцінку товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей.

Звідси випливає: Положення не стосується, наприклад, продовольчої продукції.

Та в будь-якому разі дане Положення може використовувати як зразок кожне підприємство, що проводить уцінку будь-яких товарів.

Документальне оформлення акції розпродажу
Прийняте рішення про розпродаж краще за все оформити розпорядчим документом керівника — наказом чи розпорядженням. У наказі, на наш погляд, бажано зафіксувати:
мету розпродажу;
асортимент (найменування, вид) товарів, призначених для розпродажу;
— розмір знижки;
— термін проведення акції розпродажу;
— доцільність проведення уцінки;
— методи інформування покупців про розпродаж (розміщення оголошень у ЗМІ, на рекламних щитах, у вітринах);
— порядок оформлення цінників, програмування РРО;
— відповідальних за організацію проведення акції розпродажу тощо.

А зараз приклад складання наказу.



Стисло нагадаємо й порядок проведення уцінки, запропонований Положенням про уцінку.

Розпорядженням (наказом) керівника підприємства призначають комісію з проведення уцінки. На підставі даних проведеної інвентаризації складають перелік товарів, що підлягають уцінці, де фіксують повну назву, кількість, роздрібну ціну товару, назву підприємства-виробника та пропозиції щодо розміру уцінки. На підставі затвердженого керівником Переліку складають у двох примірниках Опис-акт товарів зі знижкою (додаток до Положення про уцінку), який теж слід затвердити керівнику. Після цього один примірник передають до бухгалтерії підприємства для відображення результатів уцінки в бухгалтерському обліку, а другий — матеріально відповідальній особі. Відповідно до Опису-акта проводять і перемаркування товарів.

Порядок позначення цін на товари при розпродажу
Як позначати роздрібні ціни на товари, розписано в Інструкції №2.

За її п. 11 після проведення переоцінки товарів суб'єкт господарювання повинен перемаркувати ціни, закресливши попередню і позначивши нову ціну на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств-виробників, упаковці та ін. кожної одиниці товару, і засвідчити підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін.

Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо (наприклад, вони позначені етикетпістолетом), нові ціни безпосередньо наклеюють на попередні.

При перемаркуванні цін на товарах, уцінениху зв'язку з частковою втратою якості, на товарних ярликах, упаковці або ярликах цін (цінниках) ставлять літеру "П".

У торговельному залі підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування вивішують оголошення про нові ціни, які запишаються до остаточного продажу цих товарів.

Ідентичний порядок перемаркування цін при уцінці обумовлюють п. п. 21 — 24 Положення про уцінку.

Податкові наслідки розпродажу (податок на прибуток, ПДВ, ПДФО)
Раніше ми з'ясували: через те, що в результаті розпродажу товари продаються за так званими "звичайними цінами", жодних негативних наслідків у податковому обліку не буде.

Валовий доход і податкові зобов'язання з ПДВ формують виходячи із суми виручки, фактично отриманої від продажу акційних товарів. При цьому валові витрати і податковий кредит з ПДВ, що відноситься до вартості проданих зі знижкою у результаті розпродажу товарів, не підлягають коригуванню.

Операція проведення уцінки також на податковий облік не впливає, про що прямо говориться у п. 5.9 Закону про прибуток: якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансової вартості запасів та валового доходу або валових витрат платника податку, пов'язаних з придбанням даних запасів.

Оскільки за операціями розпродажу запаси (товари) використовують у господарській діяльності, то й валові витрати та податковий кредит з ПДВ коригувати немає причин.

Що ж до обкладання ПДФО, то на підставі пп. 4.2.9 Закону про ПДФО до доходів покупця, який є працівником підприємства-продавця, має потрапляти сума знижки з ціни (вартості) товарів, що перевищує звичайну.

Аналогічної норми щодо покупців, які не є працівниками підприємства-продавця, Закон про ПДФО не містить. Проте можна припустити, що подібний вид доходу вписується в поняття "інших доходів", зазначених у пп. 4.2.12 Закону.

Але в результаті розпродажу, як ми знаємо, сума знижки не перевищує звичайної, тому об'єкта оподаткування ПДФО не виникає.

До того ж знижки під час розпродажу надаються покупцям—фізичним особам без установлення особистих даних про таких осіб-покупців, тобто неперсоніфіковано. Тому такі знижки взагалі не можуть включатися до об'єкта оподаткування ПДФО. Подібну думку викладено в листах ДПАУ від 29.07.05 р. № 7129/6/17-3116, від 26.08.04 р. № 7335/6/17-3116, листі Держпідприємництва України від 10.08.04 р. №5377.

Бухгалтерський облік операцій розпродажу
Підприємство роздрібної торгівлі, яке веде облік з використанням субрахунка 285 "Торгова націнка" (облік товарів за цінами реалізації), знижки, надані під час розпродажу, показує у бухгалтерському обліку, зменшуючи торгову націнку проводкою за дебетом субрахунка 285 та кредитом субрахунка 282 "Товари в торгівлі" або за дебетом субрахунка 282 та кредитом субрахунка 285 сторно на суму знижки. Якщо при цьому товари продають нижче первісної вартості, субрахунок 285 зменшують лише на суму встановленої раніше націнки, а не на суму знижки, а в частині її перевищення над сумою націнки — за дебетом субрахунка 946 "Втрати від знецінення запасів" та кредитом субрахунка 282. Такою самою (останньою) проводкою відображається уцінка підприємствами, які ведуть облік товарів за цінами придбання, тільки рахунок буде використовуватись 281.

В обох випадках доход від реалізації товарів відображається на субрахунку 702 "Доход від реалізації товарів" у розмірі фактичної суми продажу, тобто "очищеної" на суму знижки.

Приклад 2
Під час проведення акції розпродажу ПП "Грона" реалізувало взуття на суму 38400 грн., у т. ч. ПДВ — 6400 грн., продажною вартістю без урахування знижки — 60000 грн. зі знижкою 21600 грн. Первісна вартість реалізованого взуття становила40000 грн. без ПДВ, націнка — 20000 грн.

У бухгалтерському та податковому обліку зазначені операції матимуть такий вигляд, див. таблицю.



Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
2. Закон про прибуток — Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
3. Закон про ПДВ — Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
4. Закон про ПДФО — Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 p. № 889-IV.
5. Положення про уцінку — Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 10.09.96 р. № 120/190.
6. Інструкція № 2 — Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України від 04.01.97 р. №2.
7. П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. №246.
Олександр Золотухін