Анализ финансовой отчетности

Тендери за держкошти: як стати учасником держзакупівель

Тема державних закупівель набуває останнім часом особливої популярності. Проте, судячи з відгуків наших читачів, поки не всі зацікавлені приєдналися до участі в торгах. Отже, продовжимо розмову, розпочату в грудні 2005 року (див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 120 за 2005 рік, стор. 23), та ознайомимо із ситуацією в сфері держзакупівель тих, хто тільки прагне стати її учасниками*. Відносини учасників закупівель товарів, робіт, послуг (далі— закупівель) та процедуру торгів, організовану на принципах конкурсного відбору, регулює, як відомо, Закон про держзакупівлі. Оскільки процес закупівель за державні кошти в Україні переживає період становлення і розвитку, до Закону продовжують вносити зміни. Іноді вони потребують додаткового роз'яснення або механізму застосування. Розглянемо послідовно, який порядок склався на сьогодні в сфері держзакупівель.

Схематично зв'язки між безпосередніми учасниками держзакупівель можна відобразити так.



А що ми, власне, купуємо?

Про предмет закупівель
Відкриємо Закон про держзакупівлі. Виявляється, коло застосування його норм практично неосяжне. Дію цього Закону поширено на всі закупівлі, які повністю або частково фінансують за рахунок державних коштів, окрім перелічених у п. З ст. 2.

Тобто більшість товарів (робіт, послуг) необхідно закуповувати з чітким дотриманням процедури торгів із цього Закону. Єдине, що ви повинні розуміти — процедура торгів обов'язкова, коли суми закупівель сягають межі:
ЗО тис. грн (у разі придбання товарів або послуг);
300 тис. грн (у разі закупівлі робіт). Звичайно, коли обсяги закупівель менші, ніж зазначені суми, торгів не буде.

Тому якщо у вас є товари (роботи, послуги) для продажу в достатніх обсягах, приступайте до оприлюднення своїх пропозицій.

Перейдемо до наступного запитання: як дізнатися про торги?

Де і як можна отримати інформацію про закупівлі
За висновком від 25.04.06 р. № в-81/04, наданим Тендерною палатою України, на сьогодні існує лише одна інформаційна система у мережі Інтернет — "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com), яка повністю відповідає вимогам Закону про держзакупівлі. З погляду Тендерної палати, інші запропоновані інформаційні системи у мережі Інтернет застосовувати не можна. Зауважимо, що точка зору Тендерної палати офіційна. її статус, як органу громадського контролю за ефективним і прозорим проведенням державних закупівель, визначено безпосередньо у Законі про держзакупівлі.

Ми також її враховуємо. Тому рекомендуємо потенційним учасникам звертатися за вказаною у висновку адресою. В ній замовник повинен розмістити всі без винятку документи про проведення торгів, передбачені ст. 41 Закону про держзакупівлі.

Отже, в Інтернеті ви ознайомитеся з:
— річним планом державних закупівель (протягом 15 календарних днів з дати затвердження);
— оголошеннями про передбачувані закупівлі (чи про попередню кваліфікацію);
— запитом щодо цінових пропозицій (котирувань).

Відомості про закупівлі ви можете отримати і на вебсайтах галузевих міністерств та відомств. Згідно з постановою № 3 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АРК, обласні, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації мають розміщувати на власних веб-сайтах відомості про проведення закупівель за державні кошти.

Крім Інтернету, оголошення про закупівлю ви знайдете в одному з друкованих видань: в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, або в одному зі спеціалізованих друкованих ЗМІ.

Переконані: у будь-якому разі потенційним учасникам допоможуть звернення за адресою та контактними телефонами, які пропонує Тендерна палата: 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21.

Далі виникає запитання: чи є у вас право на участь у тендерній процедурі закупівель?

Хто може брати участь у закупівлях
Закон про держзакупівлі називає учасником торгів (далі — учасник) фізичну особу, що проживає на території України, або юридичну особу (резидент або нерезидент), яка підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подала (подає) тендерну пропозицію.

Однак приготуйтеся до того, що замовник може вимагати від учасників документально підтвердити інформацію про відповідність кваліфікаційним вимогам (ст. 15 Закону про держзакупівлі). Про це він попередньо повідомить в інформаційному оголошенні. Такими вимогами є:
— наявність дозволу або ліцензії на провадження відповідної діяльності (у випадках, передбачених законодавством);
— наявність обладнання, а також працівників належної кваліфікації, які мають знання та досвід;
— сплата податків і зборів (обов'язкових платежів);
— провадження учасниками господарської діяльності згідно з їх статутами;
— відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство.

За будь-яких інших обставин, крім зазначених, законодавство не обмежує коло потенційних учасників. Усі фізичні та юридичні особи, які хочуть випробувати свою долю у тендерних закупівлях, можуть приєднатися до них.

Що для цього потрібно? Як ми казали: особі, котра бажає бути присутньою на торгах, слід підтвердити свою участь та надати тендерну пропозицію (далі — ТП).

Як надати тендерну пропозицію
Розглянемо разом, що розуміють під цим терміном. Пропозицію потенційного учасника щодо певного предмета закупівлі через процедуру торгів Закон про держзакупівлі йменує тендерною. ТП подають у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншому вигляді, встановленому тендерними документами.

Проте кількість їх обмежено: кожен з учасників подає одну ТП на предмет торгів (п. 1 ст. 24). І лише в окремих випадках йому дозволено подати ще й альтернативну ТП (якщо це зазначено у тендерній документації).

Інструкцію про підготовку ТП ви знайдете в тендерній документації, умови придбання якої замовник розміщує в інформаційному оголошенні (ст. 21). Однак за необхідності учасник має право протягом 7 календарних днів до закінчення строку подання ТП звернутися за роз'ясненнями безпосередньо до замовника (ст. 22). Відповідь від замовника повинна надійти впродовж 3-х робочих днів.

До того ж замовник може запропонувати вам скористатися консультаційними послугами експертів, укладаючи з ними угоди. Інформацію про це шукайте в оголошенні про закупівлі.

Серед обов'язкових умов надання ТП відзначимо такі. Її подають:
у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншому вигляді (згідно з тендерними документами);
мовою, зазначеною замовником у тендерній документації;
у строк, що не перевищує 45 календарних днів віддати опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, або від дати запрошення до участі в них.

Потенційним учасникам радимо відстежувати весь процес закупівель, оскільки замовник має право внести зміни до тендерної документації, які можуть бути зовсім не в ваших інтересах. Таке можливо не пізніше 3-х днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій. (Хоча про це замовник зобов'язаний письмово повідомити потенційних учасників та подовжити термін подання ТП.)

Надані ТП слід підтвердити належним забезпеченням. Тобто пропозицію обов'язково супроводжує документ, що засвідчує цей факт. За відсутності забезпечення (або його підтвердження) замовник автоматично відхиляє ТП.

Наступний крок до участі — надання тендерного забезпечення. Про що йдеться?

Про тендерне забезпечення пропозиції
По суті тендерне забезпечення (далі — ТЗ)— це форма надання замовнику гарантій з боку потенційного учасника про виконання своїх зобов'язань. Варіантів ТЗ чимало. Серед них: банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види (ст. 1 Закону про держзакупівлі). Як бачимо, усе вирішує вибір замовника, який на свій розсуд обирає форму ТЗ, про що він і повідомляє в тендерній документації (п. 1 ст. 23 Закону про держзакупівлі).

Аж ось розмір ТЗ цією статтею чітко визначено. Його суму встановлюють у відсотках від очікуваної вартості при закупівлі: робіт — 1%, товарів чи послуг — 5%.

Учасники, зверніть увагу: суму тендерного забезпечення можуть не повернути!

Про те, коли замовник повертає ТЗ, а коли — ні, ви дізнаєтеся з таблиці.

Чи вважають ТЗ обов'язковим? Так, завжди, коли замовник обирає такі процедури закупівель як відкриті торги, торги з обмеженою участю, двоступеневі торги або торги із зменшенням ціни (редукціону).



* Повертають протягом 10 календарних днів після настання підстав для повернення.
** Суми ТЗ зараховують до загального фонду відповідного бюджету.


Про тендерну документацію
Якщо оголошення оприлюднюють для всіх зацікавлених осіб, то тендерну документацію замовник надає лише тим, хто виявив конкретне бажання до участі. Тендерною є документація (далі — ТД), яку замовник готує та передає учасникам для подання ТП щодо визначеного ним предмета закупівлі. Таким чином, без її отримання учасник не зможе заявити про себе.

Але потенційному учаснику необхідно знати, що за рішенням замовника надання ТД, найімовірніше, виявиться платним (п. 4 ст. 22 Закону про держзакупівлі). Це випливає з положень ЦКУ: порядок розрахунків за ТД замовник визначає відповідно до умов попередньої угоди (ст. 635 ЦКУ).

Про способи та місце отримання ТД, розмір плати за неї (якщо таку встановлено замовником) учасника неодмінно повідомлять в оголошенні про торги. А документ для оплати ТЗ надішлють (або вручать) у 3-денний термін із дня надходження від нього запиту. В свою чергу, учасник одержує ТД протягом 3-х робочих днів після оплати.

Отже, ТД на руках, пропозиції та забезпечення надано. Чекаємо торгів та їх результатів... Але про це вже наступного разу.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
2. Закон про держзакупівлі — Закон України "Про державні закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти" від 22.02.2000 р. № 1490-111.
3. Постанова № 3 — постанова КМУ "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 04.01.02 р. № 3.
Олена Переверзєва