Анализ финансовой отчетности

Філії та представництва: створення, реєстрація, податок з доходів

Питання навколо створення, організації роботи, ліквідації відокремлених підрозділів — завжди актуальні. І правильно. Адже успішне підприємство рано чи пізно неодмінно спробує розширити виробництво, збільшити свою частку на ринку, охопити нові території тощо. Тож нічого дивного, що багато хто створює філії, представництва, аби зміцнити свої позиції. Ну й, звісно, заробляти більше.

Тож налаштуймося на хвилю хорошого настрою та світлого майбутнього і дізнаємося...
ЩО ТАКЕ ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ (ВП) Спочатку звернемося до ст. 1 Закону про держреєстрацію: "відокремлений підрозділ юридичної особи — це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (тут і далі в цитатах виділено авт. — С. С.)".

Та не всі підрозділи підприємства можуть мати статус відокремлених. Чому? Відповідь знайдемо в ст. 64 ГКУ "Організаційна структура підприємства": "підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо)". Яку організаційну структуру, чисельність працівників і штатний розпис матиме підприємство — залежить від уяви власника. Бо саме він вправі одноосібно (якщо власників декілька — спільно з іншими) на базі належного йому (їм) майна засновувати госпорганізацію та на свій розсуд обрати структуру утвореного суб'єкта господарювання... (ч. 1 ст. 135 ГКУ).

Між тим ч. 4 ст. 64 ГКУ дає підприємствам право створювати філії, представництва, відділення та інші ВП, погоджуючи їх розміщення з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Дані підрозділи не мають статусу юрособи і діють на підставі положення про них, затвердженого підприємством. Через свої ВП підприємства можуть відкривати рахунки в банках — згідно із законом. До речі, створювати ці підрозділи дозволено всім суб'єктам господарювання (ч. 5 ст. 55 ГКУ).

Як бачите, ГКУ розмежовує структурні підрозділи та ВП, хоча, щиро кажучи, по суті, відокремлені — це підвид структурних. А про ознаки, за якими вони відрізняються, читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 5 за 2006 рік на стор. 7. Далі ми говоритимемо тільки про ВП.

Хочемо одразу підкреслити: ВП у театрі госпвідносин не виступає як окремий суб'єкт. Таким є тільки юрособа як єдине ціле. А підрозділ працює у масовці — на підставі наданих йому повноважень. Це підтверджують і зміни, яких майже два роки тому зазнала ст. 55 ГКУ: там з переліку суб'єктів господарювання вилучили "філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

ЯКІ ВОНИ БУВАЮТЬ
ГКУ — далеко не єдиний документ, у якому згадано ВП. Наприклад, у ст. 95 ЦКУ гарно описано, чим є такі їх різновиди, як філії та представництва. Філія — це ВП юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі її функції або їх частину. А представництвом вважають ВП юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та представляє і захищає її інтереси.

Але в житті ВП іменують по-різному: відділення, магазини, бюро, лабораторії, цехи, дільниці. І нехай вас не лякає, що ці назви як дві краплини води схожі на ті, що перелічені в ч. 1 ст. 64 ГКУ для структурних підрозділів. Статус підрозділу — відокремлений чи структурний — залежить від волі власника та від того, чи внесе він відомості до Єдиного держреєстру. Про це ми говорили в згаданому у номері нашої газети.

Хай там як, але всі ВП мають низку спільних рис.

1. Юридичний статус. Вони не окремі юрособи. Щодо цього є пряма вказівка в ч. 4 ст. 64 ГКУ.

2. Територіальна ознака — одна з найважливіших і водночас найбільш спірних. Дивіться самі. У ст. 95 ЦКУ читаємо, що філії та представництва — підрозділи, які знаходяться поза місцем розташування юрособи. За Законом про держреєстрацію таке місце — це адреса органу (особи), який, відповідно до установчих документів юрособи чи закону, виступає від її імені (ст. 1). Головне: місцезнаходження — завжди конкретна поштова адреса. Тож якщо вам заманеться створити філію чи інший ВП за адресою, за якою розташована юрособа, не поспішайте. Згадайте, що тоді новий підрозділ не потраплятиме під визначення відокремленого. Тож краще прописувати свої ВП за іншою адресою.

3. Умовна майнова відокремленість. ВП наділяє майном юрособа, що їх створила. Але це слід якось оформити. Юристи рекомендують передбачити процедуру передачі майна в статутних документах. Але правомочності щодо такого майна необхідно зазначити в положенні про ВП. Важливо пам'ятати: підприємство не відчужує свого майна. Воно переміщає його з одного місця в інше, але в межах підприємства.

4. ВП діють на підставі затверджених юрособою положень. Особливість тут така: в положенні про ВП обов'язково прописують повноваження щодо самостійної госпдіяльності, якими наділяє його юрособа.

5. Керівників ВП призначає юрособа, і вони діють на підставі виданої нею довіреності (ч.4ст. 95 ЦКУ). Дана ознака — логічне продовження попередньої, адже хтось має керувати господарсько-автономним підрозділом підприємства, підписувати договори, інші документи тощо. До цієї ознаки ми ще повернемося.

ЯКІ ПОВНОВАЖЕННЯ МОЖУТЬ МАТИ ВП
Частина 4 ст. 64 ГКУ дозволяє підприємствам відкривати рахунки в установах банків через свої ВП. Отже, перед нами перше потенційне повноваження. Але воно не обов'язкове. Із ГКУ, мабуть, усе.

ЦКУ — багатослівніший. Філії за ч. 1 ст. 95 здійснюють всі або частину функцій юрособи. А представництва представляють і захищають її інтереси (ч. 2 ст. 95). Такі загальні висловлювання дають можливість юрособам на власний розсуд вирішувати, якими повноваженнями наділяти свої філії, представництва тощо. Чому для філій одні повноваження, а для представництв — інші? Насправді звичайний ВП можуть наділяти одночасно обома (і навіть більше) повноваженнями. Скількома — вирішуватиме власник чи уповноважений ним орган. А ст. 95 ГКУ просто розставляє акценти на головних призначеннях філій та представництв. Разом із тим така відокремлена одиниця, як представництво, може займатися тільки тим, що їй відведено в ст. 95 ЦКУ1. Всі інші повноваження мають бути націлені саме на виконання цієї функції.

Ось чому, як відомо з практики, найширшими повноваженнями наділяють філії, відділення тощо. Представництва такої честі удостоюються рідко, бо їхнє головне призначення обмежене. Ви ж самі розумієте, що називати представництвом виробничий цех, який знаходиться в сусідній області, просто смішно...

Набір повноважень, якими юрособа може наділити ВП, наочно демонструє п. 8.14 Порядку №80. Попереджаємо: його застосовують, коли знімають з обліку ВП, розміщений на території тієї самої громади, що й юрособа. Але як приклад зазначений перелік згодиться.

Отже, ВП може мати повноваження щодо:
— нарахування, утримання або сплати (перерахування) до бюджету податків, зборів, обов'язкових платежів від свого імені чи від імені іншого платника податків;
— складання та подання податкової звітності податковим органам;
— укладання трудових договорів (контрактів) з найманими особами, нараховування та сплати їм зарплати;
— ведення окремого балансу, бухгалтерського чи податкового обліку;
— відкриття рахунків у банках.

Наведений список — не вичерпний. До того ж юрособа може надавати своїм ВП і менше повноважень — це її особиста справа. На тип підрозділу їх кількість не впливає. Найважливіше, які відомості про підрозділ увійдуть до Єдиного держреєстру.

РЕЄСТРАЦІЮ ВП НЕ ПРОХОДЯТЬ... НУ, МАЙЖЕ НЕ ПРОХОДЯТЬ...
Саме так, ВП юрособи не підлягають держреєстрації. Про це в один голос говорять і ГКУ (ст. 58), і Закон про держреєстрацію (ч. 4 ст. 4). Але не все так просто. Хоча вони й не підлягають реєстрації у звичному нам розумінні, відомості про ВП обов'язково заносять до Єдиного держреєстру. На цьому наголошують поважні документи — ГКУ (ч. 2 ст. 58), ЦКУ (ч. 5 ст. 95), Закон про держреєстрацію (ч. 1 ст. 28). На думку спеціалістів газети "Все про бухгалтерський облік", внесення даних про підрозділ в Єдиний держреєстр і є тією головною особливістю, яка в результаті обумовлює його статус — структурний чи відокремлений. Тож підрозділ підприємства, інформації про який немає в Єдиному держреєстрі, не можна розглядати як відокремлений.

Але як відомості про ВП потрапляють до Єдиного держреєстру?

ВНОСИМО ВІДОМОСТІ ПРО ПІДРОЗДІЛ У ЄДИНИЙ ДЕРЖРЕЄСТР
Усі відомості залучають до реєстраційної справи юрособи.

А в самому Єдиному держреєстрі мають бути такі відомості про ВП (ч. 2 ст. 28 Закону про держреєстрацію):
— ідентифікаційний код юридичної особи;
ідентифікаційний код філії, представництва;
— повне найменування ВП;
— місцезнаходження ВП; —види діяльності ВП;
— прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи на підставі довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери платників податків;
— дата постановки на облік та зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, ПФУ, фондів соцстрахування;
— дата та номер запису про включення відомостей до Єдиного держреєстру, дата та номер запису про внесення змін до нього;
— місце проведення запису про включення відомостей до Єдиного держреєстру;
— місцезнаходження реєстраційної справи юридичної особи;
— прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного держреєстру запис про включення відомостей про ВП юрособи, запис про зміни до відомостей про ВП або запис про закриття ВП юрособи.

Сама ж процедура подачі цих даних елементарна. Виконавчий орган юрособи або уповноважена ним особа подають (надсилають рекомендованим листом з описом вкладення) держреєстратор засвоїм місцезнаходженням заповнену реєстраційну картку про створення ВП, а також рішення органу управління про це. До речі, держреєстратор не вправі вимагати інших відомостей та документів.

Коли всі ці папери подає уповноважена особа, то їй треба пред'явити паспорт та документ, що підтверджує її повноваження. Всі документи приймають за описом. Копію останнього ще в день їх надходження видають (чи надсилають рекомендованим листом) виконавчому органу юрособи або уповноваженій нею особі з відміткою про дату надходження, її зафіксують у журналі обліку реєстраційних дій.

Держреєстратор не розглядатиме документів, якщо:
— їх подано за неналежним місцем проведення реєстраційних дій;
— реєстраційна картка не відповідає вимогам ч. ч. 1, 2 та 7 ст. 8 Закону про держреєстрацію.
У такому разі вже наступного робочого дня (не пізніше) з дати надходження документів держреєстратор видасть (надішле рекомендованим листом з описом вкладення) повідомлення із зазначенням причин відмови в розгляді. Разом із повідомленням підприємству повернуть і його документи за описом.

Хай там як, але це не перешкоджає вам повторно звернутися до нього (у загальному порядку) після усунення причин відмови.

До речі, порушення строку видачі (направлення рекомендованим листом) повідомлення про залишення без розгляду документів вважається відмовою у проведенні держреєстрації, але це можна оскаржити в суді (див.ч. 10 ст. 28 та ч. 5 ст. 27 Закону про держреєстрацію).

Якщо ви все зробили як слід, держреєстратор уже протягом 2 робочих днів із дати надходження документів долучить їх до реєстраційної справи юрособи внесе запис до Єдиного держреєстру і того ж дня передасть відомості про ВП юридичної особи органам статистики, державної податкової служби, ПФУ, фондів соціального страхування за місцезнаходженням юридичної особи та за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Переконані, ви помітили, що в переліку відомостей про ВП, які повинен містити Єдиний держреєстр, ми виділили ідентифікаційний код філії, представництва. Це не випадково. Цим підрозділам дійсно присвоюють код ЄДРПОУ. І саме він — свідчення того, що відомості занесено до Єдиного держреєстру і ви маєте справу саме з відокремленим підрозділом. А відсутність коду підтверджує, що перед вами звичайний структурний підрозділ.

РЕЄСТРАЦІЯ В ПОДАТКОВИХ ОРГАНАХ ТА СОЦФОНДАХ
Реєстрація в кожному відомстві заслуговує на окрему увагу.

Податкові органи. Реєстрацією ВП у них займається Порядок № 80. Але перш ніж перейти до етапів реєстрації, нагадаймо визначення із його п. 1.1 : "Платники податків — юридичні особи, їх філії, відділення, інші ВП, що не мають статусу юридичної особи, <... > на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції. Так, тлумачення — не дуже. Невже підрозділи, на які підприємство (а не закон) переклало обов'язки щодо сплати за себе окремих податків, не є платниками у контексті цього документа? Впевнені, вони — платники, і в житті податківці підтримують таку позицію.

Скажімо, у Податковому роз'ясненні щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету, затвердженому наказом ДПАУ від 22.04.04 р. №232 (далі — Роз'яснення № 232), вони заявили, що інші ВП, які утворено для здійснення госпдіяльності, але яким у належному порядку5 не надано повноважень щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі податку з доходів фізосіб, на облік у податковій не стають. Таке "щастя" випало тільки юрособі, котра їх створила. Відштовхуючись від протилежного, ми робимо висновок, що підрозділи, уповноважені юрособою на сплату податків, повинні реєструватися як окремі платники податків.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 80 ВП юросіб ставлять на облік як платників податків за їх місцезнаходженням в органах ДПС після внесення відомостей про них до Єдиного держреєстру або у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за ЄДРПОУ. Підстава для взяття на облік — повідомлення про створення ВП юрособи, отримане від держреєстратора (п. 4.4 Порядку № 80).

Якщо такі відомості від держреєстратора не надійшли (що, чесно кажучи, навряд чи можливо), реєстрацію можуть провести за бажанням юрособи (п. 4.7 Порядку № 80). Для цього доведеться подати до податкової служби за місцезнаходженням підрозділу:
1) заяву за ф. № 1 -ОПП (додаток 1 до Порядку № 80);
2) копію витягу з Єдиного держреєстру із зазначенням відомостей про ВП (для тих, відомості про які туди включають). Одночасно з поданням заяви платник податків — ВП пред'являє оригінал цього документа.

Але хто подає такі документи, із Порядку № 80 чітко не зрозуміло. Думаємо, вони можуть поступати як від підрозділу (якщо там уже взяли на роботу уповноважених працівників), так і від юрособи (якщо таких працівників ще не найняли і відповідні доручення надано працівникам юрособи).

Хай там як, але підрозділ з обліку платників податків податкової інспекції перевірить, чи такий ВП згадано в Єдиному держреєстрі та чи часом вже не закрито.

Постановку на облік податківці проведуть не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей від держреєстратора чи заяви від платника податків. Дані про дату взяття (постановки) на облік платника податків6 — ВП юрособи — податківці у день взяття на облік передадуть держреєстратору для їх внесення до Єдиного держреєстру.

Після цього сформують довідку про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП (додаток 4 до Порядку № 80). її надсилають платнику податків наступного робочого дня після взяття на облік.

Повернення до податкової служби рекомендованого листа з довідкою про взяття на облік платника за ф. № 4-ОПП слугує підставою для вжиття заходів щодо встановлення його місцезнаходження (місця проживання) (п. 4.19 Порядку № 80). А якщо звірка з даними Єдиного держреєстру виявить, що ВП діє, але не перебуває на обліку (чи знятий з обліку) у відповідному органі ДПС, то податківці намагатимуться отримати потрібні відомості від держреєстратора та взяти на облік платника (п. 4.20 Порядку № 80).

І ще одне: якщо юрособа має ВП, але сама перебуває на обліку в іншому податковому органі, то після взяття ВП на облік орган, який це зробив, надішле повідомлення про створення ВП за ф. № 17-ОПП до того органу ДПС, де стоїть на обліку юрособа (п. 4.27 Порядку № 80). Таке повідомлення надсилають й у разі зміни місцезнаходження, що пов'язане зі зміною адміністративного району або включенням/виключенням ВП до/із категорії великих платників податків. При цьому в повідомленні вкажуть причину переїзду ВП. Копію цього документа підшивають до облікової справи ВП. До речі, його можуть направляти у паперовому вигляді або електронною поштою.

Перш ніж перейти до реєстрації в соцфондах, розглянемо два цікавих питання.

Як на реєстрацію в податковій впливає те, що ВП знаходиться на території однієї громади із підприємством
Керуючись п. 8.14 Порядку № 80, ВП, розміщені на території тієї самої територіальної громади, що й
юридична особа, за бажанням можуть знятись з обліку згідно з п. п. 8.1—8.8 цього Порядку. Але є певні умови. По-перше — відсутні рахунки у банках, відкриті через такі підрозділи. По-друге — ВП реорганізується в такий, що не матиме обов'язків чи повноважень щодо:
— нарахування, утримання або сплати (перерахування) до бюджету жодного податку, збору, обов'язкового платежу від свого імені чи від імені іншого платника податків;
— складання та подання податкової звітності податковим органам;
— укладання трудових договорів (контрактів) з найманими особами, нараховування або сплати їм заробітної плати;
— ведення окремого балансу, бухгалтерського чи податкового обліку;
— відкриття рахунків у банках.

До заяви про зняття з обліку не забудьте подати завірену копію рішення юрособи про таку реорганізацію ВП.

Коли ВП реєструють платником окремого податку
Пункт 7.11 Порядку № 80 стверджує: "Якщо відповідно до законодавства в платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів, інших обов'язкових платежів на території територіальної громади за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої територіальної громади, то в органі державної податкової служби, відповідному цій території, такий платник податків зараховується до категорії платників окремих податків".

Згадайте, кого називає платниками податків п. 1.1 Порядку № 80, і ви зрозумієте, що процитована норма поширюється як на юросіб, так і на уповноважені сплачувати податки ВП. Тож такі ВП теж можуть реєструватись платниками окремих податків, якщо відповідні обов'язки у них виникають на території іншої громади. Та наголошуємо: це правило діє, коли на території іншої громади з'являється тільки обов'язок сплатити той чи інший податок, а сам платник — не там.

Візьмемо податок з доходів. Згідно з п. 16.3 Закону про доходи юрособа, що має на території іншої громади ВП, який не уповноважений сплачувати податки та внески із зарплати, повинна розрахуватися з бюджетом сама. Ось вам і обов'язок зі сплати податку, а значить, і потреба стати на облік у податкових органах (за місцезнаходженням підрозділу) як платник по окремому податку — податку з доходів. Про останній ми ще поговоримо, а зараз обмежимося тільки згадкою про п. 9.2 Порядку № 80, згідно з яким податкові органи відносять особу до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж юридична особа.

Зверніть увагу!В Порядку № 80 з'явився пп. 3.5.1. Згідно з ним, коли платник здійснює госпдіяльність через виробничі та функціональні структурні підрозділи, які знаходяться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місцезнаходження самого платника, ДПАУ, відповідно до інформації за ліцензіями (торговими патентами, дозволами), може прийняти рішення щодо обліку такого платника за місцем знаходження таких структурних підрозділів. Це рішення приймається за поданням органу ДПС за зареєстрованим місцезнаходженням платника чи місцезнаходженням зазначених і структурних підрозділів. Про рішення повідомляють платника згідно із п. 8.11 Порядку №80 за зареєстрованим місцезнаходженням.

Реєстрація в ПФУ
Перш за все зауважимо, що страхувальниками, згідно зі ст. 14 Закону про пенсійне страхування, визнають тільки ті філії, представництва, відділення та інші ВП підприємств, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Щодо реєстрації ВП нашим читачам слід враховувати, що розділом З Інструкції № 21-1 у питаннях взяття на облік платників страхових внесків не користуються. Донедавна всі ми застосовували тимчасовий Порядок № 10, а ось із 2 листопада цього року набрав чинності Порядок № 14-4.

Так от, узяття на облік ВП юридичних осіб відбувається на підставі відомостей про їх створення, що надходять від держреєстратора. З огляду на змінену ст. 15 Закону про пенсійне страхування відбудеться це не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей. А от наявність у ВП окремого балансу та самостійного ведення розрахунків із застрахованими особами посадові особи ПФУ встановлюють шляхом уточнення цих даних безпосередньо у юрособи.

До речі, у разі виділення окремого балансу у ВП та самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юрособа повідомляє орган ПФУ за місцезнаходженням такого ВП у 10-денний термін із дня прийняття рішення. Відповідно, наобліктакий ВП візьмуть на підставі повідомлення юридичної особи. Повідомлення про взяття на облік ВП надсилають юрособі та окремо ВП поштою з повідомленням про вручення вже наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від юрособи.

Якщо місцевий орган ПФУ отримає інформацію (з реєстраційної картки) про зміни до відомостей про ВП, юрособі та такому ВП (якщо він уже перебуває на обліку) не пізніше наступного робочого дня від дня отримання таких даних надсилають нове повідомлення про взяття на облік ВП з приміткою "Зміни".

На підставі відомостей, наданих держреєстратором та юрособою, проводяться відповідні записи в журналах обліку платників страхових внесків, а одержані документи підшивають до справи, на якій проставляють реєстраційний номер платника страхових внесків.

Фонд страхування від непрацездатності
Як і у випадку з Пенсійним фондом, у цьому Фонді будуть взяті на облік тільки ті філії, відділення та інші ВП підприємства, які самостійно проводять розрахунки з оплати праці (пп. 2.1.2 Інструкції № 16). Усі інші реєстрації не підлягають. Таким чином, якщо підприємство створило ВП, наділило його чималими повноваженнями, але зарплату працівникам ВП нараховує головна бухгалтерія, ставити на облік такий підрозділ у Фонді за його місцезнаходженням не потрібно. А тим, кому доручили і зарплатні питання, доведеться стати на облік. Фонд реєструє ВП на підставі відомостей з Єдиного держреєстру і не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду (п. 2.4 Інструкції № 16).

ВП (філії) юросіб набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік Фондом за умови, що той одержав довідку в довільній формі про наявність у ВП окремого балансу і самостійного ведення розрахунків з оплати праці, якщо інше не передбачено законом (п. 2.5 Інструкції № 16). Цю довідку Фонду має надати ВП або його головна організація впродовж 10 календарних днів з дня внесення запису про ВП юрособи до Єдиного держреєстру.

Повідомлення про взяття на облік (додаток № 3 до Інструкції № 16) із зазначенням персонального номера Фонд передасть страхувальнику вже наступного робочого дня після набуття цього статусу. Зверніть увагу: оновлений п. 2.8 Інструкції № 16 передбачає й інші способи передачі цього повідомлення (залежно від способу взаємодії Фонду та держреєстратора):
— держреєстратору для видачі страхувальнику разом із свідоцтвом про держреєстрацію;
— страхувальнику з рук у руки.

Повідомлення можуть направити і поштою.

Фонд страхування від безробіття
Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 339 центри зайнятості беруть на облік ВП юросіб за наявності в них окремого балансу і самостійного ведення розрахунків із застрахованими особами за місцезнаходженням ВП на підставі даних з Єдиного держреєстру. Хоча в Інструкції № 339 про це не сказано, але, на нашу думку, без довідки про окремий баланс та розрахунки із зарплати все ж не обійдеться.

Повідомлення про взяття на облік (додаток 4 до Інструкції № 339) із персональним номером надішлють поштою з повідомленням про вручення вже наступного робочого дня з дня взяття його на облік в центрі зайнятості.

Фонд страхування від нещасних випадків
Нагадаємо: згідно з п. 2.1 Інструкції № 12 платниками страхових внесків до цього Фонду, окрім юросіб, є ще їх "відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи), за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться не централізовано". Хоча все це викладено іншими словами (так, як у Законі про держреєстрацію), але суті не змінює: на облік у Фонді мають стати ті підрозділи, які самі нараховують та виплачують зарплату.

Як і інші соцфонди, Фонд страхування від нещасних випадків за місцезнаходженням підрозділу (філії) бере його на облік на підставі відомостей з Єдиного держреєстру. Але знову ж таки статусу платників страхових внесків вони набувають за умови, що в них є окремий баланс і вони ведуть розрахунки із застрахованими особами (п. 3.6 Інструкції № 12). Наявність таких ознак встановлює посадова особа Фонду за місцезнаходженням підрозділу, уточнюючи це безпосередньо у нього.

Підтверджувати проведення самостійних розрахунків із застрахованими особами мають документи юрособи — головної організації (наказ, розпорядження тощо).

Повідомлення про віднесення ВП до класу професійного ризику та страхове свідоцтво надсилають йому наступного робочого дня з дня взяття на облік. Форму повідомлення та страхового свідоцтва встановлено Фондом страхування від нещасних випадків у додатках до Інструкції № 12.

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ У ВП
Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Безперечно, розповідь про трудові відносини у ВП треба починати з його керівників. Ми вже знаємо, що їх призначає юрособа і вони діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦКУ). Від імені юрособи діє орган керівництва, який створює власник. Організаційна структура, чисельність працівників і штатний розпис — усе це в їх компетенції (ч. 1 ст. 135 ГКУ). Вони ж визначають склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття ними рішень.

Ми хочемо сказати, що власники навряд чи будуть перейматися питанням прийняття на роботу керівників середньої ланки. Найімовірніше, усіма кадровими справами займатиметься керівник виконавчого органу — гендиректор, директор, голова правління тощо залежно від організаційно-правової форми. Тож саме він прийматиме на роботу керівника ВП і підпише йому довіреність.

Щодо інших працівників ВП, то тут усе залежить від організації кадрової роботи. Якщо ВП великий, на ньому часто створюють свій відділ кадрів. Значить, у довіреності керівника підрозділу треба передбачити таке повноваження, як прийняття на роботу працівників ВП. Трапляється, що такі повноваження у керівника підрозділу є, але трудові книжки ведуть у центральному відділі кадрів підприємства. Так само поширена практика, коли приймають на роботу і ведуть трудові книжки на рівні основного підприємства (тоді у керівника ВП повноважень на прийом працівників немає).

Як бачите, варіацій оформлення на роботу безліч. Головне — правильно розподілити, передати, наділити повноваженнями відповідальних осіб. А документальне оформлення трудових відносин більше нічим не відрізняється.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДРЯДЖЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ВП
Чогось аж занадто оригінального тут теж немає. Цікаві питання виникають, коли працівники ВП їдуть до "батьківського" підприємства, адже вони можуть знаходитися в різних населених пунктах, між якими не одна сотня кілометрів. Що ж, проаналізуймо таку ситуацію.

Спершу нагадаємо, що за Інструкцією про відрядження службовим відрядженням вважають поїздку працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Та коли йдеться про філію, дільницю чи інший підрозділ підприємства, який знаходиться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважають той, робота в якому зафіксована в трудовому договорі (контракті) (див. "Загальні положення" Інструкції про відрядження). Ми це розуміємо так: поїздка працівника із ВП до головного підприємства є відрядженням.

А ще, на нашу думку, згадана норма стосується не тільки відокремлених, але й структурних підрозділів.

Часто буває, що у далекому підрозділі (неважливо — структурному чи відокремленому), крім звичайних працівників (сторож, черговий, продавець, представник тощо), нікого немає. Тож посвідчення про відрядження, як і наказ, по місцю роботи ніхто не видасть. Припустимо, працівникові підрозділу треба раз на місяць з'їздити до основного підприємства, щоб здати якусь звітність. Чи кваліфікувати це як відрядження? Переконані, що так. Тільки за обов'язкових умов:
1) вже при прийнятті на роботу відомо, що місцем роботи працівника буде саме такий підрозділ. Відомості про майбутнє місце роботи повинні прозвучати як в наказі про прийом на роботу, так і в трудовій книжці працівника;
2) щоб поїздка вважалася службовою, вона має бути зумовлена виконанням службового доручення. До речі, тут,не має значення, надходить це доручення "з центру" чи від місцевого керівництва (якщо таке є).

А посвідчення про відрядження, як і наказ, видадуть на основному підприємстві. Там же всі відмітки про прибуття і вибуття працівника завірять печаткою, яку використовує підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено функцію реєструвати відряджених осіб.

ДЕЯКІ ПИТАННЯ СПЛАТИ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ
Про це ми предметно спілкувалися у № 5 нашої газети за 2006 рік на стор. 7. Тому зараз обмежимося загальними зауваженнями.

Позиція редакції
У ст. 16 Закону про доходи виділено два порядки сплати податку для підрозділів:
1) філії, відділення, інші ВП, яким надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку, — платять податок за своїх працівників самостійно (до Держказначейства за своїм місцезнаходженням) виходячи із загальної їх кількості та суми виплаченого (нарахованого) їм оподатковуваного доходу;
2) філії, відділення, інші ВП, розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, і не уповноважені на самостійну сплату податку, — тут податок за звітний місяць, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначає і, звісно, сплачує (на розподільчі рахунки в територіальні управління Держказначейства України за місцезнаходженням підрозділу) сама юрособа.

Фактично виходить таке: якщо підприємство та його ВП (так званий неуповноважений) знаходяться на території однієї громади, обчислювати для останнього податок окремо не слід. Уповноважених підрозділів це не стосується — тут, як то кажуть, кожен сам за себе.

Аби все зробити правильно, необхідно чітко усвідомити, що таке територіальна громада. її визначення можна знайти уст. 1 Закону про місцеве самоврядування: "Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр".

Позиція ДПАУ
Вона майже така сама, окрім одного важливого нюансу: у своєму Роз'ясненні № 232 ДПАУ поширила описаний порядок і на структурні підрозділи, чим ускладнила життя і собі, і тим, у кого вони є. Чому це неправильно, ми пояснили у № 5 нашої газети за 2006 рік на стор. 7.

ЯК ПОДАВАТИ РОЗРАХУНОК Ф. № 1ДФ ЗА ВП
Передусім згадаємо Порядок № 451, а саме його п. 5.3: "Якщо юридична особа має філію або інший відокремлений підрозділ (далі — філія), які мають окремий ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та інше місцезнаходження не такі, як у головного підприємства, то податковий розрахунок на працівників філії потрібно подавати до органу державної податкової служби, де знаходиться філія. У разі відсутності у філії коду за ЄДРПОУ податковий розрахунок у вигляді окремої порції за філію подає головне підприємство до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням".

Зауважте: цей норматив не стосується структурних підрозділів.

До того ж Порядок № 451 не розділяє уповноважених та неуповноважених ВП, тобто складається помилкове враження, що за уповноважені підрозділи форму № 1ДФ подаватиме підприємство — туди, де вони знаходяться. Це не так, адже, безумовно, до підрозділу, уповноваженого утримувати і сплачувати податок з доходів та соц-внесків, переходить і обов'язок подавати форму № 1ДФ.

Ми вже підкреслювали: ідентифікаційний код за ЄДРПОУ у ВП тих юросіб, які реєструються за Законом про держреєстрацію, повинен бути завжди. Тож коли неуповноважений підрозділ та юрособа не разом (фактично йдеться про різні адреси органів або осіб, які за установчими документами (для юрособи) чи положенням (для відокремленого підрозділу) виступають від їхнього імені), доведеться подавати форму № 1ДФ за місцезнаходженням підрозділу. Не виключено, що в одну і ту ж податкову інспекцію. В інших випадках розрахунок за ВП юрособи завжди заноситимуть до своєї інспекції, правда, оформлятимуть на нього окрему порцію.

ЗАКРИТТЯ ВП: ЯК ПОПРОЩАТИСЯ ІЗ ПОДАТКОВОЮ, СОЦФОНДАМИ ТА ЄДИНИМ ДЕРЖРЕЄСТРОМ
ВП не тільки створюють... Інколи їх закривають. Ми не говоритимемо про юридично-майнові особливості цього процесу, а одразу візьмемося за зняття з реєстрації.

Єдиний держреєстр
Якщо вирішили закрити (ліквідувати) ВП, виконавчий орган юрособи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) держреєстратору за місцезнаходженням юрособи повідомлення встановленого зразка про закриття ВП (ч. З ст. 28 Закону про держреєстрацію).

Далі діють ті ж правила, що й при внесенні відомостей про створення ВП до Єдиного держреєстру:
1) держреєстратор не може вимагати подання інших документів;

2) у разі залишення їх без розгляду виконавчому органу юрособи або уповноваженій особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження видають (надсилають рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав такого ігнорування. Утім, це не перешкоджає повторному зверненню до держреєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для відмови;

3) якщо все гаразд, держреєстратор упродовж 2-х робочих днів із дати надходження повідомлення долучає його до реєстраційної справи даної юридичної особи, вносить запис до Єдиного держреєстру та в той же день передає відомості про закриття ВП юридичної особи органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування за місцезнаходженням такого підрозділу;

4) порушення строку видачі (направлення рекомендованим листом) повідомлення про залишення без розгляду документів, які подають для внесення до Єдиного держреєстру відомостей про закриття ВП юрособи, означає відмову. Тоді можна звертатися до суду.

Прощаємося з податковою
У разі прийняття рішення про закриття ВП, зареєстрованого платником податків (надходження повідомлення від держреєстратора), податкова призначає і проводить його перевірку. А ще може призначити перевірку самої юрособи (пп. 8.2.1 Порядку № 80). Якщо у таких випадках юрособа та її ВП перебувають на обліку в різних органах ДПС, їх взаємодію під час перевірки організовує податкова, де взято на облік юрособу. До участі у перевірці платника податків, що ліквідується або реорганізовується, залучають також органи ДПС, у яких він перебуває на обліку як платник окремих податків.

Перевірку не проводять за рішенням керівника органу ДПС, якщо за відсутності податкового боргу платник податків — ВП — не подає податкових декларацій (розрахунків, звітів) протягом 1095 календарних днів, що передують даті одержання документів (відомостей) про закриття ВП, та про нього є інформація від фінансових установ, митних органів та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність госпдіяльності з моменту подання останньої звітності, та платник податків не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання), а неможливість встановлення фактичного місцезнаходження платника підтверджена підрозділами податкової міліції (пп. 8.2.2 Порядку № 80). Таке рішення приймає керівник податкової на підставі доповідної записки.

Уже протягом 2 днів після отримання документів (відомостей) про ліквідацію ВП підрозділи з обліку платників сформують по ньому обхідний лист. Висновки та підписаний усіма структурними підрозділами податкової обхідний лист зберігають у реєстраційній частині облікової справи платника — лист йому не видають (п. 8.3 Порядку №80).

Якщо при закритті ВП платник подавав заяву за формою № 8-ОПП, то після перевірки платника та його ВП та спливу строків сплати їх узгоджених податкових зобов'язань та у разі відсутності заборгованості платника та його ВП перед Держбюджетом та місцевими бюджетами з податків, зборів (обов'язкових платежів), які контролюються органами ДПС, відповідальний підрозділ останньої складе довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) за формою № 22-ОПП (додаток 16 до Порядку № 80) та передасть її до підрозділу обліку платників податків, щоб направити її ВП за умови виконання таких вимог:
— надійшли повідомлення від фінансових установ про закриття рахунків, відкритих через ВП;
— повернено оригінали всіх документів, що видані ВП (свідоцтва, патенти, довідки за формою № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню,, а також засвідчені копії цих документів, якщо такі видавались та мають повернутися до податкової. Таку довідку направлять за поштовою адресою, зазначеною у заяві ф. № 8-ОПП.

Другий примірник довідки за формою № 22-ОПП надсилають до податкової, де перебуває на обліку юридична особа (пп. 8.3.3 Порядку № 80).

Не проґавте: названі довідки дійсні впродовж ЗО календарних днів від дня їх реєстрації в податковій. Після завершення строку дії повторну довідку видадуть протягом місяця від дня отримання звернення платника про заміну довідки, але у такому самому порядку, що й попередню. Тобто із перевірками і т. п.

Якщо виявлять заборгованість перед бюджетами, податківці складуть повідомлення за формою № 10-ОПП (додаток 10 до Порядку № 80), яке потім одержить особа, відповідальна за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу. Такою щодо філій, відділень, інших ВП, які ліквідуються, є саме підприємство (п. 8.5 Порядку № 80). Навіть більше, податкові зобов'язання та/або податковий борг знятого з обліку ВП передаються до картки юрособи (пп. 8.7.4 Порядку № 80).

Копії цих повідомлень передають до підрозділу з обліку платників податків. Зазначене повідомлення платник може пред'являти потрібним органам.

Знімаємо підрозділ з обліку в органах ПФУ
Згідно із п. 7.1 Порядку № 14-4, коли від держреєстратора буде отримано відомості про закриття ВП юрособи, орган ПФУ в 10-денний термін проведе документальну перевірку платника щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків. На основі акта перевірки платник розрахується з ПФУ.

У випадку, коли на підприємстві запроваджують централізовані розрахунки із застрахованими особами (тобто коли ВП позбавляють повноважень щодо самостійних розрахунків), раніше зареєстрований ВП знімають з обліку на підставі відповідного повідомлення юрособи та після проведення ним (ВП) повного розрахунку по внесках.

ПФУ в будь-якому разі закриє справу платника лише після остаточних розрахунків зі сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету цього Фонду. Не пізніше наступного робочого дня з дня проведення остаточного розрахунку згідно з актом перевірки орган ПФУ направить і ВП, і юрособі поштою з повідомленням про вручення повідомлення про зняття ВП з обліку.

Фонд страхування від непрацездатності
Зміни в Інструкції № 16 (з ЗО вересня 2006 року) так і не пояснили всіх нюансів зняття з обліку підрозділів-страхувальників.

Відомо, що зняття з обліку відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника (у 15-денний строк), звірення розрахунків з ним та проведення остаточного розрахунку (п. 6 ст. 22 Закону № 2240). Отож справу страхувальника закриють тільки після погашення боргів зі сплати страхових внесків. І тільки тоді страхувальнику за його заявою видадуть довідку про відсутність заборгованості за формою згідно з додатком 6 до Інструкції № 16.

Фонд страхування від безробіття
Як і попередній, цей Фонд знімає з обліку роботодавця (очевидно, це стосується і ВП, зареєстрованих у ньому як страхувальники) на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок, звірення розрахунків з ним та проведення остаточного розрахунку. Керуючись п. 3.8 Інструкції № 339, вже у 10-денний строк після надходження повідомлення працівники Фонду завітають, аби провести документальну перевірку правильності розрахунків роботодавця, за результатами якої складуть акт. Якщо роботодавець має недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому нарахують пеню, штраф. У15-денний строк із Фондом потрібно повністю розрахуватися.

Коли боржник фінансово неспроможний, його борги зі сплати страхових внесків відображають в акті перевірки (до якої додають акт звірки заборгованості), один з примірників якого вручать підприємству.

Лише після остаточного погашення суми заборгованості працівники Фонду видадуть підприємству довідку про зняття ВП з обліку (її надішлють поштою з повідомленням про вручення) за формою з додатка 5 до Інструкції № 339.

Фонд страхування від нещасних випадків
Упевнені, тут, як і в попередніх випадках, слід орієнтуватися на норми, що стосуються юросіб. У Законі № 1105 нещодавно з'явилася норма, якою й слід керуватися: зняття з обліку роботодавця як платника страхових внесків Фонд здійснює на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором, після проведення усіх належних перевірок роботодавця, звірення розрахунків з ним і остаточного розрахунку. Тут треба прислуховуватись і до п. 3.12 Інструкції № 12: якщо виявлять заборгованість, то акт, в якому це зафіксують, направлять підприємству. Лише після остаточного погашення страхувальником суми заборгованості зі сплати страхових внесків та інших платежів до Фонду, той наступного робочого дня видає (надішле) лист з повідомленням про вручення страхувальнику довідку про відсутність заборгованості (додаток 10 до Інструкції № 12). Копію довідки, завірену відповідальною особою Фонду, та повідомлення про вручення поштового відправлення підшиють в особову справу страхувальника.

Ось і все, що ми хотіли вам сьогодні розказати. Як ви переконались, тема ВП — невичерпна. Тому ми повертатимемося до неї ще не раз, коли це потрібно буде нашим читачам.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ГКУ — Господарський кодекс України.
2. ЦКУ—- Цивільний кодекс України.
3. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
4. Закон про місцеве самоврядування — Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р. №280/97-ВР.
5. Закон про держреєстрацію — Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних Осіб — підприємців" від 15.05.03 p. № 755-IV.
6. Закон про доходи — Закон України "Про податок | доходів фізичних осіб" від 22.05.03 p. № 889-IV.
7. Закон про пенсійне страхування — Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 p. № 1058-IV.
8. Закон № 2240 — Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.01 р. №2240-ІІІ.
9. Закон № 1105 — Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
10. Порядок № 80 — Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80 (у редакції наказу ДПАУ від 17.11.98 р. №552).
11. Порядок № 451 — Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.03 р. № 451.
12. Порядок № 10 — Тимчасовий порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців як платників страхових внесків, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.06.05 р. № 10-1.
13. Порядок №14-4 — Порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців як платників страхових внесків, затверджений постановою Правління ПФУ від 10.10.06 р. №14-4.
14. Інструкція № 12 — Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою Правління Фонду страхування від нещасних випадків від 20.04.01 р. № 12.
15. Інструкція № 339 — Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339.
16. Інструкція № 21-1 — Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21-1.
17. Інструкція № 16 — Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою Правління Фонду страхування від непрацездатності від 26.06.01 р. № 16.
18. Інструкція про відрядження — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 о. №59.
Сергії Строїч