Анализ финансовой отчетности

Беремо на роботу студентів: нюанси укладення трудових договорів та організації праці

Студент... Кожен, хто був ним, інколи мріє повернути назад ті веселі і загалом безтурботні дні. Однак навчання у вузах — один бік медалі. Чимало студентів одночасно підробляють на різних підприємствах, в організаціях, установах або у приватних підприємців. Роботодавці радіють таким працівникам: працювати вони готові за менші гроші, аніж працівники зі стажем. Хоча тим, хто бере на роботу студента, аби не порушити трудового законодавства, слід бути в курсі, як оформити трудові відносини з ним та на які гарантії він може розраховувати. Про все це і піде сьогоднішня розповідь. Основи Хто такі студенти, знають, безперечно, всі. Так, це — особи, які вчаться у навчальних закладах. Ми поки не сказали прямо "у вузах", бо в народі студентами називають і тих, хто вчиться в професійно-технічних закладах освіти (далі — ПТЗ). Юридично це неправильно, адже за Законом про профтехосвіту в ПТЗ вчаться учні або слухачі. Тож в подальшому, говорячи "студенти", ми будемо розуміти під ними саме вихованців вищих навчальних закладів — вузів, до того ж тих, які отримують освіту вперше. Втім, і це ще не все: те, що ми розкажемо, переважно присвячено студентам, які вчаться на стаціонарі (денна або вечірня форма), заочників можуть торкатися лише Окремі нюанси.

Хочемо ми того чи ні, однак головний фактор, який впливатиме на трудовий статус студентів, — їх вік. Багатьом із них від 17 до 22 років, тож дехто (ті, хто почав свою трудову діяльність вже з перших курсів) може потрапити до категорії осіб, які, згідно з КЗпП, користуються додатковими трудовими пільгами. Здебільшого це стосується неповнолітніх. Тут доцільно процитувати ст. 187 КЗпП: "неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (тут і далі в цитатах виділено авт. — С. С.)".

Студентами стають і доросліші люди (наприклад, юнаки після армії), але їх не так вже й багато і в основному через свій вік вони не користуються додатковими трудовими гарантіями.

Роботодавці повинні звертати увагу і на стать студента через те, що у жінок є додаткові трудові пільги, особливо у вагітних та тих, у яких є малолітні діти. Про такі гарантії можна прочитати у консультації, опублікованій в газеті "все про бухгалтерський облік" № 106 за 2004 рік на стор. 9.

Свою роль грає і форма стаціонарного навчання — денна чи вечірня. Адже, навчаючись на денному стаціонарі, працювати доводиться ввечері, що теж викликає певні трудові наслідки.

Матиме значення і організація роботи найнятих студентів, точніше їх робочий графік, бо дехто працює у вихідні, а інші взагалі тільки під час канікул.

Як бачите, всіляких умовностей, які позначаються на трудовому стані студента-працівника, безліч, і спрогнозувати всі можливі комбінації нереально. Ми ж постараємося висвітлити найсуттєвіші нюанси, які варто враховувати, приймаючи студентів.

Перш ніж перейти до укладення трудових договорів, хотіли б нагадати деякі загальні заборони. Якщо на роботу приходить студентка, то пам'ятайте, що жінок неприпустимо брати на важкі роботи і на роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземні роботи, крім деяких підземних (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування) (ст. 174 КЗпП). Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує передбачені для них граничні норми. Подібні обмеження існують і щодо неповнолітніх працівників (див. ст. 190 КЗпП).

Як правильно укласти трудовий договір
Строки. Як будь-якого іншого працівника, студентів приймають на роботу безстроково (трудовий договір укладають на невизначений строк), на визначений строк (за погодженням сторін) або на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП).

Нагадаємо, строкові трудові договори укладають, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, обумовлених законодавчими актами. Студентів зазвичай цікавить саме тимчасова робота, тому з ними частіше укладають саме строкові трудові договору.

Залежно від виду роботи, галузі та тривалості трудових відносин студенти можуть бути сезонними або тимчасовими працівниками. Докладніше про такі роботи читайте в газеті "все про бухгалтерський облік" № 76 за 2006 рік на стор. 6.

Форма. Трудовий договір зі студентами дозволено укладати як письмово, так і усно. Але в ситуації з неповнолітнім такий договір може бути лише письмовим. В такій же формі його укладають і тоді, коли на цьому наполягає працівник. Про всі інші випадки, коли дозволяється виключно письмова форма трудового договору, ви дізнаєтеся зі ст. 24 КЗпП.

Які документи брати? При укладенні трудового договору студент повинен подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (якщо є), а також копію ідентифікаційного номера1. Традиційно там, де це потрібно, від працівників вимагають ще й документи про спеціальну освіту. Та від студентів їх навряд чи отримаєш — у більшості є тільки документ про загальну середню освіту (та й той зберігається в особовій справі, що ведеться у вузі). Зрештою, молодих працівників запрошують на некваліфіковані роботи, тому й документів про освіту ніхто не питає. Утім, трапляється, що в декого вже є диплом про закінчення ПТЗ. Цей документ може і знадобитися. Інколи можна почути думку окремих спеціалістів2: як документ про освіту студента підійде довідка навчального закладу про факт навчання із зазначенням факультету, курсу, майбутнього фаху і кваліфікації. Разом із тим у листі Держнаглядпраці3 від 08.08.02 р. № 010-77'8 (далі - лист № 010, див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 74 за 2002 рік на стор. 30 зазначено: брати від студента дозволено виключно документ, який підтверджує факт закінчення процесу навчання. А довідка про факт навчання у конкретному навчальному закладі не є документом про освіту, бо не засвідчує факту закінчення процесу навчання, тобто відрахування з навчального закладу. Ще раз наголосимо: документ про освіту обов'язковий, коли це необхідно для того, щоб виконувати належну роботу.

Додамо: при укладенні трудового договору заборонено вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП).

Оформлення трудових відносин. Укладення трудового договору (без різниці, письмового чи усного) оформляють наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Про вимоги до складання та про особливості підготовки наказів з особового складу ми говорили в консультації, опублікованій в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 80 за 2005 рік, стор. 8.

Пам'ятайте: трудовий договір визнають укладеним, навіть коли наказу чи розпорядження не видали, але працівника фактично допустили до роботи (ст. 24 КЗпП).

Коли студента на роботу бере фізособа, вона повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений письмовий трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання (ст. 241 КЗпП).

Стан здоров'я і медогляди. У ситуаціях, окреслених законодавством, особи, яких приймають на роботу, мусять надати також документ про стан здоров'я. Це важливо, оскільки ст. 24 КЗпП категорично проти трудових договорів з громадянами, яким за медичним висновком та чи інша робота протипоказана за станом здоров'я.

Зауважимо—осіб молодше 18 років приймають на роботу після попереднього медогляду (ст. 191 КЗпП). У подальшому вони проходять медогляди щорічно до досягнення 21 року. Останнє стосується УСІХ працівників, яким ще не виповнилося 21 рік, а не лише тих, кого взяли на роботу молодшими 18 років (ст. 169 КЗпП).

Випробувальний термін. Одразу про винятки. Згідно зі ст. 26 КЗпП випробування не встановлюють, коли приймають на роботу:
осіб менше 18 років;
— молодих робітників після закінчення ПТЗ;
— осіб, звільнених у запас із військової чи альтернативної (невійськової) служби.

Подібна ситуація і для сезонних та тимчасових працівників (див. № 76 за 2006 рік на стор. 8).

Ми навели із названої статті КЗпП лише те, що, на нашу думку, з великою ймовірністю підходить для студентів. В інших випадках встановити строк випробування можна. Але зі студентами, яких і так очікує нетривала робота, це не завжди доцільно. Нагадаємо, випробування не повинно тривати більше 3 місяців, а в окремих ситуаціях, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — 6 (ст. 27 КЗпП). А от для робітників строк випробування не більше 1 місяця.

Студенти - основні працівники чи сумісники
Відповідь на це питання тісно пов'язана із проблемою заповнення трудових книжок. Як ви знаєте, їх ведуть на всіх працівників, що працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізособи — підприємця понад 5 днів (ст. 48 КЗпП). А тим працівникам, які стають на роботу вперше, трудову книжку оформляють не пізніше 5 днів після прийняття на роботу.

Однак щодо студентів дія загальних норм КЗпП деякий час була фактично заблокована непорозуміннями, які виникали при заповненні трудової книжки. І вони (конкретно щодо студентів денної форми навчання) тривають вже більше 5 років. Ситуація ускладнюється тим, що різні погляди з даного приводу висловлювали самі спеціалісти Мінпраці. Так, у листі № 010 Держнаглядпраці висловив думку, що прийняті на роботу студенти денної форми навчання можуть розглядатися виключно як сумісники. Відповідно, підприємство не в змозі вести їх трудові книжки, а також не вправі видавати такі книжки вперше оформленим на роботу працівникам, як це говорить ст. 48 КЗпП. Найцікавіше, що те ж відомство в листі від 20.08.03 р. № 013-1229-22 стверджувало: "прийняття на роботу студентів очних відділень вищих навчальних закладів не являється сумісництвом, отже, вона передбачає ведення трудової книжки відповідно до загального порядку, що являється для даного працівника основним місцем роботи".

Мінпраці України після кількарічної мовчанки в листі від 26.10.05 р. № 09-503 (далі — лист № 09) сказало таке: "...широке поширення одержала практика прийняття на роботу студентів очних відділень вузів. Така робота не є сумісництвом, отже вона передбачає ведення трудової книжки відповідно до загального порядку".

Ми впевнені, відтепер популярною стане саме дана точка зору Мінпраці. Тим паче що аргументи на користь цієї позиції надійніші, аніж щодо протилежної.

Таким чином, якщо студент працює на підприємстві і саме на ньому ведеться трудова книжка, то його слід розглядати як основного працівника.

Хто повинен заповнювати трудову книжку студента
1. За п. 2.16 Інструкції про трудові книжки для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вносить сам навчальний заклад. Підставою для цього слугують накази про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів. Деякі студенти денної форми навчання при проходженні виробничої практики працюють у студентських таборах. Період такої роботи підтверджують довідки із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи5. Спираючись на них, вузи заносять до трудових книжок відомості згідно з одержаними даними.

2. Для тих студентів, які раніше не працювали і не мали трудових книжок, інформацію про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці на підставі довідок вносить підприємство, де надалі вони будуть займатися трудовою діяльністю (п. 2.17 Інструкції про трудові книжки).

У всіх інших ситуаціях (у тому числі для студентів — вечірників та заочників) застосовують п. 2.18 Інструкції про трудові книжки. Згідно з ним записи про час навчання у вузах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі вносять до трудової книжки за місцем роботи окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів.

Наголосимо: на наше переконання, норма з п. 2.16 Інструкції про трудові книжки діє лише:
1) коли трудову книжку отримали до вступу у вуз і протягом навчання студент ніде не ставав до роботи;
2) коли він протягом навчання працював, але на момент закінчення вузу вже звільнився.

Чому? У першому випадку — тому, що якщо він стане на роботу (не важливо, вперше чи ні), трудова книжка буде знаходитися в роботодавця, і саме той, керуючись п. 2.18 Інструкції про трудові книжки, зробить запис про період навчання після його закінчення. Дану думку якраз і підтверджує лист № 09, де Мінпраці зазначило: відомості про час навчання у вузах, перебування в аспірантурі вносить саме підприємство і засвідчує своєю печаткою. Коли ж трудової книжки до вступу не було, то вузу просто ніде робити записи. Так що п. 2.16 Інструкції про трудові книжки тоді не працюватиме.

Щодо другої ситуації, то використовувати п. 2.16 вже не раз названої Інструкції потрібно тому, що на момент закінчення вузу студент не перебуває в трудових відносинах із жодним роботодавцем, а значить, за місцем роботи такий запис не зроблять. Це може тільки вуз.

Підсумуємо: якщо трудова книжка знаходиться у роботодавця, то всі записи в ній, наприклад про навчання у вузі, якщо воно закінчилося, робить він. Завжди.

Декілька правил організації робочого часу студента
Нормальна тривалість робочого часу працівників, в тому числі студентів, не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). Щоправда, підприємства вправі записати в колективному договорі меншу тривалість.

Утім, інколи скорочена тривалість дня прямо передбачена законодавством. Маються на увазі, зокрема, випадки зі ст. 51 КЗпП. Щодо теми, яку ми розглядаємо, звідти нам підходить таке: для працівників віком від 16 до 18 років існує скорочений робочий час— 36 годин на тиждень.

Така ж максимальна тривалість робочого часу і для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами. Та, сподіваємося, студентів на такі роботи не братимуть.

Робота в нічний час. Таким вважають час з 10-ї вечора до 6-ї ранку. Студенти досить часто працюють в цей період— барменами, офіціантами, діджеями... А от роботодавцям знову ж таки слід пам'ятати про специфіку.

При роботі в нічний час передбачену тривалість роботи (зміни) скорочують на годину (ст. 54 КЗпП). Дане правило оминає тільки тих працівників, для яких скорочений робочий час передбачено у п. 2 ч. 1 і ч. З ст. 51 КЗпП, зокрема тих, хто зайнятий на роботах зі шкідливими умовами праці. Тривалість нічної роботи може бути рівною денній, але тільки коли цього вимагають умови виробництва. В першу чергу це стосується безперервних виробництв та змінних робіт при 6-денному робочому тижні з одним вихідним.

Втім, знайте, що ст. 55 КЗпП забороняє залучати до роботи вночі:
1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років;
2) осіб молодше 18 років;
3) інші категорії працівників, визначених законодавством.

Підкреслимо: жінок взагалі заборонено залучати до роботи у нічний час (ст. 55 та ст. 175 КЗпП). Відступ від правила — у тих галузях народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволено як тимчасовий захід. Однак переліку таких галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час (його мусить затвердити КМУ) немає досі... До речі, обмеження щодо роботи вночі не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї.

Якщо на роботу приймають студента-інваліда, вночі він може працювати лише за власною згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Неповний робочий час. Для студентів стаціонару це дуже важливий нюанс, тому що через навчання відпрацювати повноцінний робочий день вони часто не в змозі — потрібен час і на опрацювання літератури, і на домашні завдання. Тому природно, що вони бажають працювати менше часу, аніж інші працівники. Тут діють загальні правила зі ст. 56 КЗпП. Про неповний робочий час домовляються між собою працівник та роботодавець. Зробити це можна або при прийнятті на роботу, або згодом — все залежить від обставин, умов роботи, поступливості роботодавця. Зверніть увагу: можна встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Останнє може зіграти на руку студентам. Не кожного ж дня лекції, семінари, екзамени забирають увесь час, є й не дуже завантажені дні. А завдяки режиму неповного робочого тижня студент зможе працювати 1, 2, З дні на тиждень, а в інші — навчатися.

І ще: на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

До речі, оплачують роботу при неповному робочому часі пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Тож іноді, аби у працівника-студента була достойна зарплата, окремі роботодавці, замість неповного, встановлюють скорочений робочий день (якщо він виконує роботу, яка дозволяє встановлення такого режиму робочого часу). Тоді зарплату той отримуватиме повністю.

Надурочні роботи. Це роботи понад закріплену тривалість робочого дня. Вони, як правило, не допускаються (ст. 62 КЗпП). Але бувають у виняткових ситуаціях, визначених законодавством і ч. З ст. 62 КЗпП.

Разом із тим не забувайте і табу зі ст. 63 КЗпП. Наприклад, там прописано заборону працювати понаднормово для осіб молодше 18 років.

Ще нагадаємо, що в ст. 176 та ст. 177 КЗпП є додаткові обмеження щодо роботи (в тому числі надурочної) деяких категорій жінок.

Час відпочивати
Працівникам надається перерва для відпочинку і
харчування тривалістю не більше 2 годин (ст. 66 КЗпП). Вона повинна наступати зазвичай через 4 години після початку роботи. У той же час згідно зі ст. 60 КЗпП на роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день можуть ділити на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня. Останнє дуже зручно для студентів, тому що інколи вони не в змозі одразу відпрацювати всю тривалість робочого часу. Скажімо, протягом дня він працює 2 години зранку (наприклад, з 8.00 до 10.00), а потім ще 4 ввечері (з 17.00 до 21.00). Бачите? Розрив у часі — 5 годин. Та якщо сторони домовляться про такий режим, порушень трудового законодавства не буде. Нагадаємо, час початку і закінчення перерви розписують у правилах внутрішнього трудового розпорядку. А перерву можна використовувати на свій розсуд, в тому числі відлучитися з роботи.

Деякі роботодавці можуть стикнутися із тим, що найнятим студентам потрібно надавати оплачувані перерви на годування дитини (див. ст. 183 КЗпП).

Вихідні дні. Відомо, що при 5-денному робочому тижні працівникам надають 2 вихідних на тиждень, а при 6-денному — 1 (ст. 67 КЗпП). При цьому загальний вихідний день — неділя. Другий вихідний при 5-денному робочому тижні, якщо його не встановлено законодавством, визначає графік роботи підприємства, погоджений із профспілкою (профспілковим представником) підприємства, і зазвичай його слід надавати підряд із загальним вихідним. Найчастіше — це або субота, або понеділок, виходячи з того, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою за 42 години (див. ст. 70 КЗпП).

З точки зору спеціалістів редакції, те, що неділю названо загальним вихідним, аж ніяк не виключає винятків. Тому, впевнені, найнятим студентам можна давати вихідні і в середині тижня (ясна річ, спираючись на ст. 70 КЗпП). Тоді вони працюватимуть у суботу та неділю, а у вихідні навчатимуться.

Буває, вихідні дні працівника (в тому числі й студента) і підприємства не завжди збігаються. Це нормальне явище, коли в окремих працівників є робота (наприклад, в охоронців), однак підприємство в цілому відпочиває.

Хай там як, але всі нюанси робочого часу (тривалість робочого тижня, графік роботи по підприємству, за окремими посадами, бригадами тощо) краще детально розписати в правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Застосовувати працю студентів у вихідні дні7 не можна (утім, як й інших працівників). Стаття 71 КЗпП дає "добро" тільки в окремих ситуаціях. Якщо ж це станеться, то студент вправі розраховувати або на надання іншого дня відпочинку, або на компенсацію грошима у подвійному розмірі. Але слід враховувати, що студентів до 18 років залучати до робіт у вихідні дні взагалі заборонено (ст. 192 КЗпП). Те саме і для деяких категорій жінок (див. ст. 176 та ст. 177 КЗпП).

Відпустки. Якихось принципових відмінностей для студентів тут немає. Так що дізнатися все про відпустки наші передплатники можуть, перечитавши газету "Все про бухгалтерський облік" № 44 за 2006 рік. Головна порада — звернути увагу на особливості надання щорічних відпусток тим, хто працює за строковим трудовим договором. Тому, що іноді строк дії договору менше року, а отже, відпустку повної тривалості їм не дають.

І ще одне: якщо зазвичай тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки не може бути менше 24 календарних днів за рік роботи, то для осіб віком до 18 років її надають тривалістю 31 календарний день.

На додачу декілька правил, що стосуються неповнолітніх працівників:
— щорічну відпустку повної тривалості вони можуть взяти і до закінчення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві (ст. 195 КЗпП, ст. 10 Закону про відпустки);
— вони мають право використати щорічну відпустку в будь-який зручний для них час (ст. 10 Закону про відпустки);
— не надавати їм щорічні відпустки повної тривалості протягом робочого року заборонено (ст. 80 КЗпП);
— замінювати їм усі види відпусток грошовою компенсацією (навіть при звільненні!) не допускається (ст. 83 КЗпП).

Розірвати трудовий договір легко... Однак треба знати, як
Тему розірвання трудових договорів ми докладно розкрили в спецвипусках газети "Все про бухгалтерський
облік" № 116 та № 119 за 2005 рік. І все, що ми там писали, зачіпає студентів. Тут зупинимося ось на чому.

Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається (звичайно, з додержанням загального порядку) тільки за згодою районної (міської) комісії у справах неповнолітніх (ст. 198 КЗпП). При цьому звільнення з підстав, зазначених в п. п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП8, проходить лише у виняткових випадках і заборонено без працевлаштування. Цікава деталь: комісії у справах неповнолітніх як окремого органу немає. її функції виконує служба у справах неповнолітніх. Саме з її дозволу можна звільняти неповнолітнього. Звісно, якщо ви взяли на роботу 17-річного студента, а звільнятимете його після того, як йому виповниться 18, без згоди згаданого органу можна обійтися.

Батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження роботи загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (ст. 199 КЗпП). Більше про звільнення неповнолітніх за проханням батьків читайте у № 119 нашої газети за 2005 рік на стор. 29. Якщо ж ми говоритимемо про студента-жінку, то обов'язково застосовувати норми зі ст. 184 КЗпП.

На закінчення порадимо роботодавцям брати на роботу молодь. Це часто не тільки економно, а й ефективно. І багато хто в цьому переконався. А на думку так і проситься гасло часів Союзу: "Молодым везде у нас дорога..." То чому б його зараз не виконати?

Список використаних нормативно-правових актів:
1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
2. Закон про профтехосвіту — Закон України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.98 p. 103/98-BR
3. Закон про відпустки — Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-BR
4. Інструкція про трудові книжки — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення та Міністерства юстиції України від 29.07.93 р. № 58.
Сергій Строїч