Анализ финансовой отчетности

Вітринний товар: бухгалтерський та податковий облік

Спершу може видатися, що товари, якими прикрашено вітрини магазинів, мають особливий облік. Це не зовсім так, хоча, безумовно, існують нюанси, які варто знати бухгалтерам. Про них і поговоримо. Вітринний товар як вид активу Вітринним вважають товар, що виставлений у вітрині магазину та служить здебільшого зразком товару, який пропонує магазин. Наприклад, костюм, одягнений на манекен, лише приваблює потенційних покупців. Проте буває вітринний товар, який можна придбати. Тоді вітрина є водночас і місцем демонстрації, і місцем відбору товару. Так, у магазині самообслуговування весь товар знаходиться на вітринах-прилавках, звідки його й забирають покупці. Тут жодних особливостей в обліку немає, тому ми зосередимося виключно на ситуаціях, коли вітринний товар виступає у ролі зразка.

Цілком очевидно, що в бухобліку вітринні товари доцільно обліковувати таким чином:
1) як товари (на рахунку 28 "Товари"— для підприємств торгівлі) або як готову продукцію (на рахунку 26 "Готова продукція" — для виробників), якщо згодом передбачають їх реалізувати. Це може бути, скажімо, металеве ліжко, виставлене у вітрині магазину, на яке після 4-х місяців експонування знайдеться покупець. Як правило, передачу товарів зі складу для розміщення у вітрині фіксують у накладній-вимозі на від-пуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-111), затвердженій наказом № 193 (далі— форма № М-11). Оскільки вітрина є окремим місцем розміщення, товари, які надійшли туди зі складу, записують на окремому субрахунку третього порядку або на аналітичному рахунку обліку запасів. Наприклад, товари зі складу — на субрахунку 281 "Товари на складі", а вітринні — на субрахунку 282 "Товари в торгівлі". Вітринні товари дозволено продавати безпосередньо з вітрини;

2) як малоцінні та швидкозношувані предмети (далі — МШП), якщо термін їх використання менше року та вони не підлягають подальшій реалізації з якихось причин. Так, шпалери, виставлені на 3 місяці у вітрині магазину, під дією сонячних променів вигорають, тому після того їх не продають. Подібний товар переводять до-складу МШП з відповідним обліком. Тобто за актом довільної форми чи за формою № М-11 їх списують на оформлення вітрини. При цьому роблять проводки: Дт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кт 28 (26) "Товари" ("Готова продукція") та Дт 93 "Витрати на збут" Кт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Після чого протягом строку їх фактичного використання у відомості (картці, книзі тощо) аналітичного обліку організовують оперативний кількісний облік даних предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами. Фактичне списання вітринних товарів внаслідок їх зношення зазначають в акті довільної форми. На його підставі вітринні товари списують в аналітичному (кількісному) обліку;

3) як об'єкти необоротних матеріальних активів(основні засоби чи малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА)) — коли термін їх використання більше року та коли через якісь причини вони не підлягають подальшій реалізації. Прикладом подібних товарів може бути скульптурна композиція, яку вирішили на кілька років прописати у вітрині. Документи тут стандартні: виставлення у вітрині (введення в експлуатацію) показують в Акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № 03-1), затвердженому наказом № 352; списання внаслідок зносу чи інших причин — в Акті списання основних засобів (типова форма № 03-3), затвердженому наказом № 352, тощо. До речі, рух МНМА дозволяють оформляти тими ж документами, що й рух основних засобів, або іншими первинними документами — на розсуд підприємства (див. лист № 14). Головне, аби вони містили всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

За методологією українського бухобліку вартість вітринних товарів, які вирішили облікувати як необоротні матеріальні активи, спочатку записують до капінвестицій на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а при виставленні у вітрині (введенні в експлуатацію) здійснюють проводки: Дт 10 (11) "Основні засоби" ("Інші необоротні матеріальні активи") Кт 15 "Капітальні інвестиції". Амортизацію подібних активів списують у кореспонденції з рахунком 93 "Витрати на збут";

4) інколи у вітринах виставляють товари, що не є власністю підприємства, а належать іншим. Приміром, підприємство-виробник передало до магазину товари для демонстрації у вітрині без переходу права власності на них. Тоді магазин приймає товари на відповідальне зберігання та обліковує їх на позабалансовому субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні". Для товарів, прийнятих на комісію, існує позабалансовий субрахунок 024 "Товари, прийняті на комісію". Після повернення власнику чи реалізації товари списують з позабалансового обліку.

Податковий облік
Не виникає жодного сумніву в тому, що вітринні товари пов'язані з госпдіяльністю підприємства, отже, згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток їхню вартість відносять до валових витрат (далі — ВВ). Окрім цього, керуючись п. 5.9 Закону про прибуток, підприємство веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (включаючи вітринні). Виходить, у ВВ вартість вітринних товарів опиниться при реалізації або списанні.

Вітринні товари, обліковані у податковому обліку як основні фонди (подальшому продажу з якихось причин не підлягають, строк використання перевищує 365 днів з моменту введення в експлуатацію та їх гранична вартість перевищує 1000 грн.), амортизують і до ВВ не включають.

В обох випадках підприємство має право на податковий кредит з ПДВ, сплаченого в ціні товарів.

А вітринні товари, право власності на які належить іншим підприємствам, у податковому обліку не фігурують.

Давайте розглянемо на умовних прикладах найпоширеніші операції з вітринними товарами.

Приклад
ПП "Грона" з метою подальшого продажу придбало 10 металевих ліжок загальною вартістю 10800 грн. (у т.ч. ПДВ — 1800 грн.). Одне з них виставили у вітрині, а усі інші зберігали на складі. Упродовж місяця зі складу реалізували 9 ліжок вартістю 1500 грн. (у т. ч. ПДВ — 250 грн.) кожне, після чого з вітрини продали й останнє.

У бухгалтерському та податковому обліку названі операції матимуть такий вигляд (див. таблицю 1).



Приклад 2
ПП "Грона" купило для подальшого продажу партію шпалер (100 рулонів загальною вартістю 2400 грн. (у т. ч. ПДВ — 400 грн.) та оприбуткувало її на складі. П'ять рулонів різних кольорів виставили у вітрині магазину. Оскільки в майбутньому їх не використовуватимуть, їх перевели до МШП. Усі інші рулони передали до торговельного залу магазину, нарахували націнку 800 грн. Протягом кількох місяців усі рулони даної партії розкупили. Демонстраційні рулони внаслідок фізичного зносу списали після 3-х місяців експонування.

Ось який буде бухгалтерський та податковий облік проведених операцій (див. таблицю 2).



До речі, аналогічними проводками (як у таблиці 2) ведуть облік вітринних товарів, переведених до необоротних матеріальних активів, у т.ч. до МНМА. Виняток — проводки 3 та 10 (див. таблицю 3).



Приклад З
ПП "Грона" прийняло на комісію2 від іншого підприємства п'ять телевізорів вартістю 600 грн. кожен (у т. ч. ПДВ — 100 грн.). їх оприбуткували на складі, що відобразили поза балансом на субрахунку 024/1. Один із телевізорів поставили у вітрині (позабалансовий субрахунок 024/2). За місяць усі п'ять телевізорів реалізували. Облік операцій див. у таблиці 4.



Як ви бачите, облік вітринних товарів надзвичайно простий незалежно від того, якими видами активів їх врахувало підприємство.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про прибуток— Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
2. Закон про бухоблік — Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV.
3. Лист № 14 — лист Державного комітету статистики України "Щодо надання роз'яснення стосовно застосування типових форм первинного обліку" від 05.12.05 р. № 14/1-2-25/102.
4. Наказ № 352 — наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.95 р. № 352.
5. Наказ № 193 — наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" від 21.06.96 р. № 193.
Олександр Золотухін