Анализ финансовой отчетности

Придбання пально-мастильних матеріалів

Термін "ПММ" на державному рівні не стандартизований. Про це говорить Український НДІ стандартизації, сертифікації та інформатики в листі від 21.01.02 р. № 18/7-207 і там же наводить свої коментарі, з яких випливає, що ПММ — це матеріали (пальне для двигунів, оливи, мастила), призначені для транспортних засобів і сільськогосподарської техніки. Причому використання мастильних матеріалів передбачає як зменшення тертя, так і консервацію виробів, і герметизацію ущільнень. Свою думку з даного питання висловлював і Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва, зазначаючи, що ПММ — це, зокрема, автомобільний бензин, дизельне паливо, оливи і мастила. До олій і мастил, у свою чергу, відносять в'язкі вуглеводні, що мають високий вміст парафіну і дистильовані при температурі від 380 °С до 500 °С при вакуумній перегонці нафтових залишків після атмосферної перегонки нафти (лист від 05.09.01 р. № 1-221/5477).

Також поняття "ПММ" аналізує Держкомпідприємництва у листах від 21.06.04 р. №4123, від 14.12.04 р. № 8727, від 14.12.04 р. № 8737, ДПАУ в листі від 10.02.05 р. №819/Д/31-0015.

У податковому обліку відображення витрат на придбання ПММ має свої особливості, вони стосуються ПММ для легкових автомобілів. Так, в пп. 5.4.10 Закону про прибуток говориться: витрати на ПММ для легкових автомобілів включають до валових у розмірі 50%. Там же зазначено, що платник податків звільнений від обов'язку доводити зв'язок таких витрат із його господарською діяльністю. Відповідно, у перерахунку залишків за п. 5.9 Закону про прибуток ми враховуємо тільки 50% вартості такого палива, тобто суму, віднесену до валових витрат.

Варто зауважити, що 50-відсоткове обмеження не поширюється на підприємства, що надають транспортні послуги громадянам або підприємствам. Підставою для такого висновку є четвертий абзац пп. 5.4.10 Закону про прибуток, який дозволяє показати ВВ переліченим у ньому особам без будь-яких обмежень. Для наочності наведемо цитату:
"До валових витрат платника податків відносяться витрати на утримання, експлуатацію і забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації):
легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать платникам податків, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного або туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя".

Однак у ДПАУ є лист від 16.10.03 р. № 4969/Х/15-1116, де сформульована інша позиція: підприємства, що надають послуги таксі, можуть включати до ВВ тільки 50% від вартості ПММ. Ще раз повторимо, ми з такою думкою не згодні.

Тепер декілька слів з приводу звільнення від обов'язку доводити зв'язок із госпдіяльністю. Хочемо вас попередити — ця фраза зовсім не означає, що не потрібно документувати облік ПММ і застосовувати норми його списання. Адже в пп. 5.3.9 Закону про прибуток сказано, що до складу валових витрат не входять витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами. Тому списання ПММ необхідно підтвердити дорожніми листами і здійснювати його за встановленими нормами. І лише 50% від витрат на ПММ, які підтверджені і відповідають нормі списання, можна записувати до валових.

І ще один нюанс, що стосується 50%-вої межі. Зауважте, в пп. 5.4.10 Закону про прибуток ідеться про витрати "на придбання пально-мастильних матеріалів", а не про витрачені ПММ. Значить, уже при купівлі ПММ для легкової машини у ВВ варто фіксувати не 100%, а 50% вартості ПММ.

Щодо ПДВ ситуація кардинально змінилася з 31.03.05 p., коли пп. 7.4.1 Закону про ПДВ завдяки своїй новій редакції дозволив відносити до ПК будь-які суми "вхідного" ПДВ, включеного до вартості придбаних товарів (робіт, послуг), що беруть участь у госпдіяльності підприємства, незалежно від зв'язку придбаного з ВВ. Іншими словами, із зазначеної дати ПК за всіма ПММ, що беруть участь у госпдіяльності, відображають у розмірі 100%.

Але і тут треба враховувати особливу точку зору ДПАУ, викладену в листі від 13.06.05 р. № 5436/6/15-2315. Із нього випливає, що ДПАУ не визнає 100%-вий ПК за рекламними витратами, лімітованими пп. 5.4.4 Закону про прибуток.

Знамениті березневі перетворення у сфері оподаткування позбавили продавців/покупців деяких видів ПММ і нафти сирої можливості застосовувати касовий метод обліку ПДВ, який ввів Закон України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення і продажу нафти сирої і деяких пально-мастильних матеріалів" від 02.03.2000 р. № 1521-111. Підставою для такого висновку є п. 11.4 Закону про ПДВ, що почав діяти з 31.03.05 р. Зокрема, там говориться: якщо іншим законом (тобто не Законом про ПДВ) незалежно від часу його прийняття встановлюються правила обкладення ПДВ, відмінні від тих, які встановлені в Законі про ПДВ, то пріоритет має Закон про ПДВ (за винятком деяких міжнародних договорів). Справедливості заради зауважимо, що в Деяких випадках зміни в обліку ПДВ впроваджують не через Закон про ПДВ (див. наприклад, лист ДПАУ від 20.12.05 р. № 25341/7/16-1117 про ПДВшну пільгу для дитячих подарунків, Закон про Держбюджет-2006 у частині віднесення на валові витрати вхідного ПДВ при здійсненні ЗЕД-бартеру).

Перш ніж перейти до Супертаблиці, ще раз нагадаємо: при купівлі ПММ у нерезидентів, неплатників податку на прибуток або платників за неповною ставкою (крім страховиків) ВВ відображають тільки за датою оприбуткування, як це передбачає пп. 11.2.3 Закону про прибуток. У разі придбання ПММ у звичайних платників їх показують за першою подією — оплатою або оприбуткуванням — як того вимагає пп. 11.2.1 Закону про прибуток.

ПРИДБАННЯ ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВАНТАЖНИХ І ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ ЗА КОШТИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



Як бачите, наведені варіанти придбання ПММ для вантажних і легкових автомобілів у виробничих цілях за кошти практично аналогічні варіантам купівлі матеріалів, які вже описані у попередніх розділах Супер-таблиці.

Облік подальших варіантів купівлі ПММ за гроші і за бартером також повністю аналогічний обліку (як бухгалтерському, так і податковому) придбання матеріалів. Єдина відмінність — необхідність враховувати обмеження валових витрат, установлені щодо ПММ для легкових автомобілів пп. 5.4.10 Закону про прибуток, і замість субрахунків обліку матеріалів (201, 202) потрібно використовувати субрахунок для обліку ПММ (203).