Анализ финансовой отчетности

Як одержати пожежний дозвіл на початок роботи об'єкта

Нещодавно набрала чинності Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду з питань видачі дозволу на початок роботи підприємств і оренду приміщень, затверджена наказом МНС України від 11.05.06 р. № 278 (далі — Інструкція). Дізнатися про неї докладніше буде цікаво практично всім, кому знадобляться такі дозволи. Тим більше що на консультаційну лінію нашої газети вже надходять запитання з цієї теми. Доводити, що мати дозвіл на початок роботи підприємств і оренду приміщень(далі—дозвіл) необхідно, — зайве. Просто прочитайте п. 1 Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств і оренду приміщень, затвердженого постановою КМУ від 14.02.01 р. № 50 (далі — Порядок видачі пожежних дозволів). Із нього очевидно: для всіх новостворених підприємств, введених в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впроваджених нових технологій, переданих у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, обладнання і продукції, а також для оренди будь-яких приміщень потрібен такий дозвіл. А коли ще врахувати той факт, що п. 2.8 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.04 р. № 126 (далі — Правила пожежної безпеки), забороняє згаданим вище об'єктам працювати без дозволу, то питання про його обов'язковість й зовсім відпадають.

Одразу уточнимо. Дозвіл не потрібен (п. 11 Порядку видачі пожежних дозволів):
1) у разі прийняття в експлуатацію державною комісією об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації і капремонту;
2) на орендовані торгові місця, кіоски і контейнери, якщо їх розміщено на ринках відповідно до схеми, узгодженої органами держпожежнагляду.

ЯК, ДЕ Й СКІЛЬКИ КОШТУЄ
Якщо без дозволу життя немає, тоді виникають запитання: де саме, яким чином можна одержати і скільки це коштує? Відповімо на них.

Для початку роботи й оренди особливо важливих пожежонебезпечних підприємств, а також при введенні в експлуатацію нових і реконструйованих особливо важливих виробничих, житлових та інших об'єктів дозвіл видає центральний орган державного пожежного нагляду — Державний департамент пожежної безпеки (далі—Держпожежнагляд). Докладний перелік цих об'єктів міститься в додатку 1 до п. 3.1 Інструкції. Наведемо його:
1. Атомні, теплові, гідро- та гідроакумулюючі електростанції, об'єкти їх життєзабезпечення та оренда приміщень, технологічних установок і обладнання на них.
2. Об'єкти, які охороняються структурними підрозділами МНС України на договірних засадах.
3. П'ятизіркові готелі та готельні комплекси.
4. Театри, кіноконцертні зали, центри культури та дозвілля, клуби та танцювальні зали на 800 місць і більше.
5. Підземні комплекси торговельного та іншого призначення із загальною площею 3500 м2 і більше та (або) площею торговельного залу 1500 м2 і більше.
6. Торговельні, торговельно-розважальні комплекси і центри, виставкові центри, криті ринки, об'єкти громадського харчування загальною площею 7000 м2 і більше.
7. Лікувальні заклади, санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, профілакторії та інші заклади для відпочинку й оздоровлення із загальною кількістю перебування 700 осіб і більше.
8. Склади газу, газоконденсату, скрапленого газу, нафти та нафтопродуктів І та II категорій та газонафтоперекачувальні станції.
9. Склади та бази пожежовибухонебезпечних матеріалів із загальною площею 5000 м2 та більше.
10. Крупні, великі та міжнародні вокзали (аеропорти, морські, річкові, залізничні та інші).
11. Особливо важливі об'єкти, будівництво яких затверджується Кабміном.
12. Об'єкти, що будуються як виняток за іноземною ліцензією, якщо таке передбачено міжнародною угодою або умовами проведення міжнародного конкурсу, незалежно від джерел інвестицій та порядку затвердження документації.
13. Об'єкти, які будуються із залученням іноземних кредитів або інвестицій під гарантії Кабміну.
14. Об'єкти з кошторисною вартістю будівництва 100 млн. грн. та більше.
15. Об'єкти, на які не встановлено норм і правил, та об'єкти, що будуються з обґрунтованими відхиленнями від обов'язкових вимог нормативних документів.
16. Вибухопожежонебезпечні об'єкти, віднесені до категорій "А" і "Б" загальною площею 3500 м2, об'єкти, на яких зберігаються, використовуються та обертаються у виробничому процесі радіаційно-, хімічно-, біологічно-, бактеріологічнонебезпечні речовини і матеріали площею 3500 м2 і більше.
17. Об'єкти, будівлі та приміщення, які призначені для виробництва, зберігання та утилізації боєприпасів, вибухових речовин, засобів.
18. Бібліотеки, книгосховища, архіви незалежно від відомчої належності та форми власності з фондом зберігання від 2 млн. примірників.
19. Музеї, пам'ятники архітектурного мистецтва та історії державного значення.
20. Будівлі наземних та підземних гаражів (автостоянок) загальною площею 2500 м2.
21. Будівлі, в яких розміщуються структурні підрозділи, установи та підприємства Національного банку України, банки.

У решті випадків дозвіл практично завжди видають територіальні і місцеві органи держпожежнагляду. Переліки об'єктів тоді складає головний держінспектор з пожежного нагляду АР Крим, області, міст Києва і Севастополя. Останні підлягають обов'язковому опублікуванню в територіальній і місцевій пресі. їх розміщують на стендах адміністратори (про цю фігуру дозвільної системи ми згадаємо трохи пізніше) у місцях видачі документів із поясненнями, яких вимог і процедур слід дотриматися і виконати, щоб вам видали дозвіл. Цю саму інформацію можна буде одержати й у територіальних і місцевих пожежних інспекціях.

Зверніть увагу, Держпожежнагляд управі видавати дозволи й на ті об'єкти, що підвідомчі територіальним і місцевим пожежним органам. Це можливо, коли власники (орендарі), зіштовхнувшись зі спірними питаннями, самостійно звертаються до центрального органу держпожежнагляду.

Що треба зробити, щоб одержати дозвіл? Є три шляхи:
1) звернутися до адміністратора;
2) самостійно звернутися до органу держпожежнагляду;
3) скористатися декларативним принципом. Докладніше про нього читайте в поточному номері газети "Все про бухгалтерський облік" на стор. 6 .

Хто такий адміністратор? Стаття 5 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.05 р. № 2006-IV(далі — Закон про дозвільну систему) характеризує його як посередника між дозвільними інстанціями і СПД, якому потрібен деякий дозвільний документ. Ця особа приймає від СПД заяву (та інші папери), реєструє їх і передає представникам дозвільних інстанцій, а потім надає СПД результат — бажаний документ (або відмову в його видачі). Діють адміністратори на підставі Типового положення*. У ньому, зокрема, закріплено: у кожній конкретній адміністративно-територіальній одиниці місцева рада або райдержадміністрація визначає їх кількість і місцезнаходження. Загалом користуватися послугами цієї особи досить зручно.

Закон про дозвільну систему дає СПД вибір: звернутися до адміністратора або ж одержати потрібний документ безпосередньо в дозвільній інстанції.

Перш ніж одержати пожежний дозвіл, власник/орендар має подати заяву (форму передбачено в додатку 1 до Порядку видачі пожежних дозволів). До неї треба додати:
— матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення;
— копію договору оренди.

Кілька слів про експертизу протипожежного стану. Вона не безкоштовна, на відміну від дозволу, за який не платять. її проводять на підставі договору, де, до речі, обумовлено і строки проведення. Експертизу доведеться замовити або в спеціалізованій організації (фізособи), що має ліцензію, або в органі держпожежнагляду (п. 4 Порядку видачі пожежних дозволів). Якщо на об'єкті все в нормі — за її результатами вам вручать на руки висновок.

Врахуйте: сам по собі висновок оцінки (експертизи) ще не свідчить про те, що вам дозволено працювати на об'єкті. Це всього лише документ, на підставі якого видають дозвіл.

Зверніть увагу на п. 13 Порядку видачі пожежних дозволів і п. 3.2 Інструкції. Тут сказано: проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта або приміщення прирівнюється до планового пожежно-технічного обстеження (перевірки). Це якщо експертизу здійснить саме орган держпожежнагляду, а не стороння організація. Так ви одним пострілом уб'єте двох зайців: і висновок дістанете, і перевірку пройдете, причому саме в той момент, коли ви до цього готові.

До речі, висновок за підсумками оцінки протипожежного стану дійсний для одержання дозволу впродовж трьох місяців із дня перевірки (пп. 3.3.19 Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду, затвердженої наказом МНС від 06.02.06 р. №59).

Після того як пожежники одержать від адміністратора (СПД)заяву з усіма документами, вони протягом п'яти робочих днів мають прийняти рішення: видати дозвіл чи ні. Цікаво, що коли в ході обстеження не виявлено порушень правил пожежної безпеки, то дозвіл видають на необмежений строк. Коли вони є, ви одержите на руки строковий дозвіл з умовою забезпечити пожежну безпеку об'єкта.

За наявності окремих порушень пожежних правил (крім тих, що можуть викликати пожежу або перешкоджати її гасінню та евакуації людей) дозволи видають на такі строки:
1) центральний орган — до 5 років;
2) територіальні органи — до 3 років;
3) місцеві органи — до 2 років.

Ці недоліки треба усунути і знову звернутися із заявою для продовження дії дозволу. Інакше його можна просто втратити. При відмові у видачі дозволу СПД особисто або через адміністратора видадуть копію обґрунтованого рішення.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
Незважаючи на те що нинішнє законодавство категоричне щодо одержання дозволів, виникає питання: що ж буде, коли при поданні заяви і супутніх документів зазначити в них недостовірну інформацію або в декларації неправдиво відобразити стан матеріально-технічної бази? Відповімо на нього. Як відомо, органи пожежної безпеки мають право проводити перевірки. Ось саме під час чергової планової чи позапланової цей факт напевне і випливе на поверхню.

Наслідки, як не дивно, напряму залежать від способу одержання дозволу. У першому випадку дозвіл анулюють і його доведеться одержувати знову. А ось за неправдиві дані в декларації покарають суворіше — пожежники неодмінно порушать адміністративне провадження хоча б за тією ж ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою за порушення вимог пожежної безпеки передбачено або попередження, або штраф. Для звичайних громадян він становитиме від 0,5 (8,5 грн.) до 7 (119 грн.) НМДГ, а для посадових осіб — від 2 (34 грн.) до 10 (170 грн.) НМДГ. Погодьтеся, покарання не надто серйозні, однак пам'ятайте: при цьому вся діяльність на об'єкті призупиниться і дозвільну процедуру треба буде проходити повторно.
Євген Рудий