Анализ финансовой отчетности

Режим карантину рослин у сільському господарстві: хто його встановлює та контролює

ЩО ТАКЕ КАРАНТИН Іноді диву даєшся, як достигають урожаї — практично кожній рослині загрожують шкідники, хвороби та бур'яни. І хоча з ними селяни нещадно борються, у зібраному врожаї нерідко знайдеш жучка-черв'ячка або домішки насіння бур'янів. Тому не дивно, що більшість із тих, хто вирощує рослинницьку продукцію або її зберігає, зустрічається із карантином рослин. Що це таке? Визначення термінів містить ст. 1 Закону про карантин, але там вони малозрозумілі. Тож спробуємо узагальнити їх так, щоб потім запитань не виникало. Отже, карантин — це утримання певних об'єктів у визначених місцях для їх моніторингу або подальшого інспектування, фітосанітарної експертизи та/або обробки. Потрапити під карантин можуть: — будь-які рослини; — продукти рослинного походження; — місця їх зберігання, засоби перевезення, упаковка; — фунт та будь-які інші організми або об'єкти, здатні переносити чи поширювати будь-які види комах, кліщів, грибків, бактерій, вірусів, нематодів, бур'янів, шкідливих для рослин та продуктів рослинного походження (далі — карантинні організми).

Конкретний перелік (він займає майже п'ять сторінок) рослин та рослинницької продукції, які підлягають карантинному нагляду (далі — об'єкти регулювання), затвердила постанова КМУ від 26.05.04 р. № 672. Вона визначила підкарантинні об'єкти:
— сільгосптехніка, машини та знаряддя, які перетинають державний кордон чи які вивозять з карантинних зон;
— сільськогосподарські та лісові угіддя, включаючи сади, розсадники, лісосмуги, парки, ботанічні сади тощо;
— склади та приміщення для зберігання імпортних та вітчизняних підкарантинних матеріалів.

Особи, пов'язані з виробництвом, переробкою чи транспортуванням рослинницької продукції, аби виявляти шкідливі організми, зобов'язані (ст. 12 Закону про карантин) постійно спостерігати за своїми земельними угіддями, виробничими потужностями, де переробляють чи зберігають рослини та продукти рослинного походження. Які саме шкідники чи бур'яни найнебезпечніші, ст. 5 Закону про карантин доручила розписати Мінагрополітики.

Перелік бур'янів наведено у додатку до Інструкції з виявлення бур'янів. Він досить короткий і включає: амброзію полинолисту, гірчак рожевий (повзучий), повитиці (усі види), паслін колючий, сорго алепське (гумай), ценхрусякірцевий (малоквітковий). А ось дізнатися, які є шкідники та хвороби рослин, можна з Переліку шкідників, хвороб рослин та бур'янів, які мають карантинне значення в Україні, затвердженого Мінагрополітики України 21.01.03 р. (за погодженням з УААН). Однак за інформацією Державної служби з карантину рослин незабаром побачить світ новий перелік шкідливих організмів.

УСІ НА РЕЄСТРАЦІЮ?
Тим, хто займається рослинами, слід зареєструватися в обласних державних інспекціях з карантину рослин (або інспекціях АР Крим чи м. Києва та Севастополя). За ст. 27 Закону про карантин реєстрації підлягають особи, які:
— ведуть господарську діяльність з обігу рослин або продуктів їх переробки у карантинній та регульованій зонах;
— виробляють насіннєвий та садивний матеріал;
— контролюють шкідливі організми;
— зберігають чи переробляють зерно;
— виробляють та маркують дерев'яний пакувальний матеріал.

Про порядок реєстрації мусить подбати теж Мінагрополітики. Проте на сьогодні він існує суто для тих, хто має справу з "дерев'яним пакувальним матеріалом" (документ затверджено наказом № 731). Усі інші працюють поки що без реєстрації. А як тільки Мінагрополітики виконає вимоги Закону про карантин, усім вищезгаданим особам не обійтись без реєстраційних номерів. Добре, хоч плату за реєстрацію не братимуть (ст. 27 Закону про карантин).

КАРАНТИННИЙ РЕЖИМ
Коли на якійсь території України виявляють карантинні організми, там запроваджують карантинний режим (ст. 33 Закону про карантин). Його можуть ввести:
— Кабмін: у межах кількох областей;
— місцеві держадміністрації: на території АР Крим чи області, району чи кількох районів, неселеного пункту чи господарства.

Орган, який запустив або скасував карантинний режим, повинен протягом доби повідомити всіх, хто знаходиться в карантинній зоні. Нині карантинні зони є майже в кожній області України. З повним їх переліком ви можете ознайомитися на офіційному веб-сайті Державної служби з карантину рослин України: http:// www.golovderzhkarantin.kiev. ua/f or um_ans/ karantin_sostoyanie.htm. До того ж останні новини про карантинний режим ви взмозі отримати в територіальній карантинній інспекції (ст. 12 Закону про карантин).

У рішенні про введення карантинного режиму неодмінно зазначають:
— обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму;
— межі карантинної та регульованої зон, у яких буде карантинний режим;
— час, з якого він запроваджується;
— фітосанітарні заходи, які проводять у карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.

Якщо якусь територію оголосили карантинною зоною, ввезення або вивезення з неї рослин та продуктів їх переробки можливе, тільки коли є карантинний сертифікат (ст. 29 Закону про карантин). Крім того, він знадобиться для транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігали, перепаковували, розділяли на частини, змішували з іншими вантажами.

КАРАНТИННИЙ СЕРТИФІКАТ
Це документ, який засвідчує фітосанітарний стан (тобто наявність чи відсутність шкідливих організмів) рослин та продуктів їх переробки, які вивозять з карантинної зони, ввозять до неї чи транспортують територією України (ст. 1 Закону про карантин). На додачу в карантинному сертифікаті записують маршрут, умови перевезення і використання об'єктів регулювання, а також їх тари та упаковки (п. 32 Порядку інспектування).

Карантинний сертифікат видає держінспектор з карантину рослин не раніше ніж за 14 днів до дати переміщення рослин чи продуктів їх переробки (ст. 29 Закону про карантин). У той же час п. 33 Порядку інспектування вимагає від власника вантажу подавати заяву на отримання карантинного сертифіката не пізніше ніж за 15 днів до відвантаження підкарантинних матеріалів. (Це роблять за місцем вирощування рослин або місцем відвантаження рослинницької продукції.)

Названий документ видають після того, як держінспектор з карантину рослин здійснить огляд, аналіз та обстеження вантажу, власник якого зобов'язаний надати інспектору можливість для проведення інспектування не пізніше ніж за 5 днів до відправлення рослинницької продукції (п. 34 Порядку інспектування).

На прийняття рішення про видачу сертифіката або відмову у цьому держінспектору відводиться 5 діб (ст. 29 Закону про карантин). На жаль, у Законі не сказано, від якої дати лічити 5 діб: із дня подачі заяви чи з дати обстеження вантажу.

При позитивному рішенні особі, яка замовила карантинний сертифікат, доведеться сплатити його вартість.

Виданий сертифікат необхідно зберігати впродовж року починаючи з дати його видачі (ст. 12 Закону про карантин).

Відмовити у видачі карантинного сертифіката держінспектор може виключно письмово та у чітко визначених законодавством випадках, а саме:
1) об'єкти регулювання не відповідають вимогам фітосанітарних заходів;
2) виявлено зараження об'єктів регулювання шкідниками, бур'янами чи хворобами;
3) у особи немає реєстрації, передбаченої Законом про карантин (ось тільки до появи порядку реєстрації відмовити за таких підстав не вдасться);
4) невідповідність наявних об'єктів, заявлених особою для переміщення територією
України;
5) не виконано розпорядження держінспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;
6) не сплачено за видачу карантинного сертифіката.

Власник вантажу, керуючись ст. 29 Закону про карантин, вправі оскаржити рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката у суді або у Головній державній інспекції з карантину рослин (далі — Укрголовдержкарантин). У останньому випадку заяву про оскарження рішення подають у строк, що не перевищує 10 днів після одержання повідомлення про відмову у видачі карантинного сертифіката. Протягом 10 днів Укрголовдержкарантин повинен розглянути заяву і повідомити власника вантажу про результати її розгляду письмово.

А як бути, коли підприємство подало заяву на карантинний сертифікат, сплатило за нього гроші, надало всі необхідні документи, але не одержало у встановлений строк ані самого сертифіката, ані відмови у його видачі? Закон про карантин не проти того, щоб у такій ситуації перевозити задекларовані об'єкти без карантинного сертифіката. А значить, кожного разу, коли ви подаватимете документи на отримання сертифіката, радимо залишати у себе їх копії з відміткою карантинної служби, що їх взяла.

ІМПОРТ РОСЛИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
Особливо суворий контроль завжди спостерігається за продукцією, яку ввозять до України. Імпортні й транзитні вантажі, що містять рослини або продукти їх переробки, можна ввозити на територію нашої держави тільки за наявності карантинного дозволу (ст. 37 Закону про карантин), який видає Укрголовдержкарантин. Карантинні дозволи на імпорт та транзит визначають фітосанітарні заходи, що потрібно здійснити до відправлення вантажу імпортером та після його ввезення.

Плюс до того імпортні вантажі повинні супроводжуватись оригіналами фітосанітарних сертифікатів (ст. 36 Закону про карантин).

Укрголовдержкарантин зобов'язаний прийняти рішення про видачу (або відмову) карантинного дозволу протягом 5 днів. Рішення про відмову необхідно оформити письмово.

Особа, яка надала Укрголовдержкарантину всі належні документи та провела оплату і якій не дали у визначений строк рішення про видачу карантинного дозволу (або відмови), може провести задеклароване переміщення вантажу.

А ПЕРЕВІРЯЮЧІ - ХТО?
Державний контроль за виконанням карантинного режиму покладено на Державну службу з карантину рослин України, до складу якої входить Укрголовдержкарантин (ст. 6 Закон про карантин). До повноважень останнього, зокрема, належать (ст. 7 Закону про карантин):
— визначати на підставі закону механізм ввезення, вивезення та використання рослин і рослинних продуктів, утому числі за погодженням із карантинними службами інших держав відповідно до міжнародних договорів України;
— вести бази даних та інформувати громадськість і заінтересованих партнерів про виявлення, поширення, локалізацію та, за необхідності, ліквідацію регульованих шкідливих організмів;
— проводити інспектування та фітосанітарну експертизу об'єктів регулювання;
— здійснювати держконтроль за виконанням фітосанітарних заходів;
— видавати згідно із законом карантинні дозволи;
— координувати моніторинг, виявлення та ідентифікацію регульованих шкідливих організмів в Україні;
— готувати перелік регульованих шкідливих організмів та об'єктів регулювання;
— контролювати фумігацію (знезараження) об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та/або кордони карантинних зон;
— повідомляти зацікавленим партнерам про фітосанітарні заборони чи обмеження;
— встановлювати спеціально визначений відсоток вантажів, які підлягають вибірковому фітосанітарному прикордонному контролю;
— вести загальнодержавний реєстр осіб, діяльність яких реєструють;
— відповідати на запити стосовно фітосанітарних заходів.

Рішення держінспектора з карантину рослин щодо заборони вирощування, вивезення, ввезення, транспортування (у т. ч. експорту, імпорту, транзиту), зберігання, реалізації чи використання рослин та продуктів їх переробки обов'язкові для виконання (ст. 11 Закону про карантин).

Державні інспектори з карантину рослин мають право (ст. 10 Закону про карантин):
— здійснювати фітосанітарні процедури стосовно об'єктів регулювання;
— затримувати об'єкти регулювання для інспектування та фітосанітарної експертизи, якщо вони переміщуються без потрібних фітосанітарних документів або не відповідають фітосанітарним вимогам;
— проводити державний контроль і нагляд, інспектування та моніторинг відповідної території, об'єктів регулювання;
— отримувати інформацію, необхідну для здійснення своїх повноважень;
— відбирати зразки з партії рослин і рослинних продуктів для фітосанітарної експертизи;
— видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов'язковому виконанню, на проведення фітосанітарних заходів;
— надавати висновки органам страхування щодо завданих збитків унаслідок ліквідації карантинних організмів;
— накладати у порядку, передбаченому законом, адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин рослин.

Окрім того, ст. 10 Закону про карантин дає держінспекторам право безперешкодного доступу до потужностей (об'єктів) виробництва та обігу об'єктів регулювання рослин для здійснення перевірок. Однак це не означає, що інспектор може завітати на підприємство, коли йому заманеться!

Для відвідання господарства держінспектор повинен одержати офіційне направлення на перевірку, у якому фіксують:
1) дату видачі направлення;
2) назву органу Державної служби з карантину рослин України;
3) мету і вид перевірки;
4) підстави для перевірки;
5) дати її початку і закінчення;
6) посади, звання та прізвища перевіряючих.

Воно дійсне тільки за наявності підпису керівника органу Державної служби з карантину рослин України, скріпленого її печаткою.

Підприємство має всі підстави не допустити до перевірки інспектора без такого посвідчення (ст. 10 Закону про карантин).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
Стаття 47 Закону про карантин передбачає відповідальність за:
— поширення карантинних організмів;
— порушення вимог фітосанітарних заходів;
— невиконання розпорядження держінспектора з карантину рослин щодо проведення карантинних заходів;
— непроведения реєстрації;
— неповідомлення держінспектора з карантину рослин про виявлення регульованих шкідливих організмів;
— завезення на територію України, вивезення з карантинних зон об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, та їх реалізацію;
— ігнорування законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин.

Але яку саме відповідальність, Закон про карантин не уточнює. Зате КпАП (ст. 105) говорить, що за порушення правил боротьби з карантинними шкідниками та хворобами рослин і бур'янами на громадян слід накладати штраф у розмірі від 68 до 170 грн., а на посадових осіб — від 136 до 255 грн.

При вивезенні з прикордонних морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, автовокзалів (автостанцій), аеропортів та інших прикордонних пунктів завезених із зарубіжних країн матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку, порушників — посадових осіб згідно зі ст. 106 КпАП карають штрафом від 221 до 306 грн. (громадян — від 51 до 170 грн.).

Якщо ж порушення законодавства спричинило тяжкі наслідки, винну особу можуть притягти й до кримінальної відповідальності — її чекає штраф до 1700 грн. або обмеження волі на строк до 2-х років (ст. 247 ККУ). Про які наслідки йдеться? Відповідь знайдемо у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" від 10.12.04 р. № 17. На думку ВСУ, під тяжкими наслідками розуміють:
— загибель чи масове захворювання людей;
— істотне погіршення екологічної обстановки утому чи іншому регіоні (місцевості);
— зникнення, масові загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу;
— неможливість відтворити упродовж тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні;
— генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів;
— заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах тощо.

У випадку адмінпорушення протокол оформлюють посадові особи держслужби з карантину рослин (ст. 255 КпАП). Цей документ згідно з п. 2.10 Положення про оформлення матеріалів складають у двох примірниках, один з яких залишається у держінспектора з карантину рослин, а другий — вручають правопорушнику під розписку або висилають рекомендованим листом протягом 3-х днів з моменту складення.

За ст. 2382 КпАП справами про адмінпорушення, пов'язані з порушенням правил боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур'янами, а також вивезенням матеріалів, що не пройшли карантинної перевірки або відповідної обробки, займаються органи держслужби з карантину рослин України. Від їхнього імені розглядати справи і накладати адмінстягнення дозволено:
— начальнику Головної державної інспекції з карантину рослин України — Головному державному інспектору з карантину рослин України та його заступникам (штраф для громадян --до 170 грн., для посадових осіб —до 306 грн.);
— головним державним інспекторам з карантину рослин АР Крим, областей, міста Києва та їх заступникам (штраф для громадян — до 170 грн., для посадових осіб —до 255 грн.);
— державним інспекторам з карантину рослин (штраф для громадян — до 68 грн., для посадових осіб —до 238 грн.).

Як бачите, dura lex sed lex — закон суворий, але такий закон (лат.). Втім, законослухняні читачі санкцій можуть не боятися і будь-яку перевірку сприймають спокійно. Чого вам і бажаємо!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ККУ — Кримінальний кодекс України.
2. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
3. Закон про карантин — Закон України "Про карантин рослин" у редакції від 19.01.06 p. № 3369-IV.
4. Порядок інспектування — Порядок проведення інспектування, огляду, аналізу, обстеження та знезараження підкарантинних матеріалів і об'єктів, затверджений постановою КМУ від 26.05.04 р. № 672.
5. Положення про Укрголовдержкарантин — Положення про Головну державну інспекцію з карантину рослин України, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.05 р. № 727.
6. Положення про оформлення матеріалів — Положення про порядок оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур'янами, а також при вивезенні матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку, затверджене наказом Мінагрополітики України від 11.08.05 р. №375.
7. Інструкція з виявлення бур'янів — Інструкція з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних бур'янів, затверджена наказом Мінагрополітики України від 27.01.05 р. №40.
8. Наказ № 731 — Наказ Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матеріалу" від 22.12.05 р. №731.
Олександр Башинський