Анализ финансовой отчетности

Мобільним телефонам - марки, їх продавцям та імпортерам - дозволи

16 травня набрали чинності Положення № 212 та № 213. Вони визначають порядок ввезення та продажу на території України радіоелектронних засобів (далі— РЕЗ) і випромінювальних пристроїв (далі — ВП), котрі працюватимуть у смугах радіочастот загального користування. Ймовірно, найбільш поширеними їх представниками є радіотелефони (у т. ч. стільникового зв'язку), радіостанції, мікрохвильові печі, засоби сигналізації з радіопередавачами, радіомікрофони тощо. На деякі з цих пристроїв (наприклад, побутові мікрохвильовки) не потрібні дозвільні документи, на інші отримувати їх буде обов'язково або це залежатиме від комплекту поставки, кількості, потужності. Обидва Положення стосуються суб'єктів господарювання (п. 1.2 Положення № 212, п. 1.2 Положення № 213), тобто юридичних осіб та фізичних осіб — СПД, які здійснюють відповідно: — ввезення, отримання в поштових відправленнях з-за кордону РЕЗ, ВП, що призначені для використання на території України в смугах радіочастот загального користування; — оптову та роздрібну реалізацію на території України РЕЗ, ВП, що призначені для використання на території України в смугах радіочастот загального користування.

Звичайних фізосіб ці нормативи майже не зачіпають (чому "майже" — див. у розділі "Облікова марка для продажу, в т. ч. комісійного"). А от іноземним виробникам радіотелефонів стільникового зв'язку доведеться або підлаштовуватись під вимоги НКРЗ щодо маркування терміналів захисними знаками, або забути про українських імпортерів.

ПРО ІМПОРТЕРІВ ТА ІНОЗЕМНИХ ВИРОБНИКІВ
Дозвіл - для ввезення

Отже, на дозвільній основі ввозять, отримують у поштових відправленнях з-за кордону в Україну РЕЗ та ВП, крім тих, про які йдеться у додатку 2 до Положення № 212 (див. стор. 21 поточного номера). Зазначимо, що дозвіл мусить бути незалежно від подальшої долі РЕЗ та ВП: чи то їх продаватимуть, чи то користуватимуться самі.

Дозволи видаватиме Державне госпрозрахункове підприємство "Український державний центр радіочастот" (далі — УДЦР) (п. 8 ч. З ст. 16 Закону про радіочастоти).

Суб'єкт господарювання, який має намір ввезти або отримати в поштовому відправленні з-за кордону РЕЗ, ВП особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення, звертається до УДЦР із заявою про надання дозволу на ввезення в Україну РЕЗ та ВП за формою, наведеною у додатку 1 до Положення № 212 (у разі ввезення зразків РЕЗ та ВП з метою підтвердження відповідності — за формою з додатка 3 до Положення № 212).

До заяви додають:
— копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену в установленому порядку;
— копію свідоцтва платника податків;
— засвідчені копії сертифікатів відповідності на кожен заявлений тип РЕЗ, ВП, виданих акредитованими в установленому порядку органами сертифікації, перелік яких погоджено НКРЗ1. Якщо ввозять зразки РЕЗ та ВП з метою підтвердження відповідності, то подають звернення органу сертифікації щодо надання дозволу на ввезення конкретних типів РЕЗ або ВП для їх сертифікації.

Окрему процедуру отримання дозволу підготовлено на ввезення РЕЗ, ВП, що належать до суднового обладнання навігації та радіозв'язку, з метою їх подальшого використання або реалізації; ввезення РЕЗ, ВП для їх подальшого використання на цивільних повітряних суднах.

Заяву УДЦР реєструє у день її надходження. Якщо її оформлено з порушеннями або немає повного комплекту документів, її не розглядають, про що протягом 5 робочих днів від дати реєстрації заяви інформують заявника у письмовій формі із зазначенням підстав.

УДЦР приймає рішення про надання дозволу або відмову в ньому у строк, що не перевищує 10 робочих днів від дати реєстрації заяви. У цей термін УДЦР повинен відправити заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручити особисто (при його зверненні) рішення про надання дозволу на ввезення та рахунок на оплату робіт з підготовки й оформлення дозволу чи надати мотивовану відмову.

Дозвіл УДЦР надає не пізніше ніж через 5 робочих днів після пред'явлення заявником документа, що підтверджує оплату.

Відповідно до п. 1.4 Положення № 212 роботи (послуги), пов'язані з підготовкою та видачею дозволів на ввезення, виконує УДЦР на договірних засадах згідно з Граничними тарифами. Відповідно до ст. 10 названого документа оформлення дозволу на ввезення з-за кордону РЕЗ та ВП із вартістю захисних елементів коштуватиме 10 грн. за РЕЗ або ВП. У разі продовження терміну дії дозволу справляють плату в розмірі 10% від цього тарифу (п. 6 Граничних тарифів). Щоправда, іноді з'являються додаткові витрати: наприклад, якщо знадобляться консультації з підготовки та оформлення заявочних матеріалів та інше (коштує 20 грн. за годину — ст. 16 Граничних тарифів) або довідкові матеріали (10 грн. за сторінку —ст. 17 Граничних тарифів).

Термін дії дозволу — 4 місяці, про що у ньому роблять запис. За заявою термін дії дозволу на ввезення можуть продовжити на 2 місяці.

Облікові марки - для засобів та пристроїв
Разом з дозволом УДЦР безкоштовно надаватиме імпортеру облікові марки (п. 1.4 Положення про ввезення). Це контрольна етикетка одноразового використання з даними контрольно-облікової інформації у вигляді двомірного штрихового коду для автоматичної ідентифікації кожної промаркованої одиниці РЕЗ або ВП. її зразок ви знайдете у додатку 7 до Положення №212.

Згідно з п. 1.5 Положення № 212 обов'язково маркують РЕЗ та ВП, що ввозять з-за кордону на реалізацію. Отже, якщо імпортер не збирається у подальшому продати РЕЗ або ВП, то маркувати їх взагалі-то не треба.

Таким чином, позначати РЕЗ та ВП обліковими марками будуть суб'єкти господарювання, які їх ввозять. Наноситимуть марки на нерозбірну частину РЕЗ та ВП у місці, доступному для візуального огляду. Якщо розміри або тип виробу такі, що неможливо нанести облікову марку безпосередньо на нього (дрібні вироби, упаковані в групі, та ін.), її розташовують на гарантійному талоні або на заводській упаковці. Місце для облікових марок погоджуватиме УДЦР під час їх видачі. На радіотелефонах стільникового зв'язку марку наклеюють на фірмову упаковку терміналу поряд із заводською етикеткою, яка містить серійний номер (ІМЕІ). Детальніше процес отримання марок розписано в п. 4.5 Положення № 212.

Звітність - для імпортера
Протягом 10 робочих днів після перетину митного кордону України РЕЗ, ВП, на маркування яких отримано облікові марки, імпортер подає звіт до УДЦР про фактичне використання цих облікових марок. Форму звіту наведено у додатку 9 до Положення № 212.

Захисний знак - для іноземного виробника мобілки
Ввозити в Україну радіотелефони стільникового зв'язку дозволять, тільки якщо виробники промаркували їх захисними знаками (п. 1.7 Положення № 212). Цей знак, форму якого ще визначить УДЦР, наноситиме виробник мобілки на власну фірмову етикетку поруч із серійним номером (ІМЕІ) і назвою термінала на стадії його виготовлення. Що цікаво, порядок маркування терміналів захисним знаком для поставки в Україну закріплять у договорі між УДЦР і виробником. Останній мусить укласти договір з УДЦР безпосередньо, через своє офіційне представництво в Україні або уповноважену особу. У додатках до договору зазначатимуть конкретні типи терміналів, що виробляють для поставки в Україну. До того ж, як випливає з п. 4.9 Положення № 212, маркувати мобілки захисним знаком виробник буде на безоплатній основі.

Хто може полегшено зітхнути, або Що при ввозі не треба мітити марками та знаками
За п. 4.2 Положення про ввезення без облікових марок та/або захисних знаків можна поставити РЕЗ і ВП, що:
— тимчасово перебувають в Україні, у тому числі йз рекламною та/або демонстраційною метою;
— ввозять для випробувань та/або сертифікації;
— транзитом переміщуються через територію України;
— входять до переліку РЕЗ та ВП, завезти котрі можна без дозволу УДЦР (додаток 2 до Положення № 212, див. настор. 21 поточного номера).

Перехідні положення
По-перше, до 30.11.06 р. дозволи на радіотелефони стільникового зв'язку, виготовлені до 30.05.06 р. та не марковані захисним знаком, видає УДЦР, якщо виробник підтвердить їх виготовлення для українського ринку.

По-друге, до 15.08.06 р. дозволи на радіотелефони стільникового зв'язку, виготовлені після 30.05.06 р. та не марковані захисним знаком, видає УДЦР за умови підтвердження виробником їх виготовлення для поставки в Україну.

По-третє, якщо дозвіл імпортер отримав до 16.05.06 р.3, а РЕЗ, ВП ще не ввезено або ввезено не в повному обсязі, він звертається до УДЦР із:
— заявою про видачу облікових марок для маркування РЕЗ, ВП (її форму наведено у додатку 6 до Положення № 212), до якої додає копію дозволу УДЦР на ввезення РЕЗ, ВП;
— засвідченою підписом посадової особи та печаткою копією митної декларації, що підтверджує кількість РЕЗ, ВП, увезених в Україну за відповідним дозволом;
— ескізом РЕЗ, ВП (крім радіотелефонів стільникового зв'язку) з визначеним місцем нанесення облікової марки. УДЦР протягом п'яти робочих днів віддати реєстрації заяви надає вказану у ній кількість облікових марок.

Але для імпортерів-продавців РЕЗ та ВП ще нічого не закінчилося. Адже надалі вони виступатимуть як реалізатори товару. Тобто потребуватимуть ще одного дозволу: на продаж в Україні РЕЗ і ВП, призначених для радіочастот загального користування. Докладніше про цей дозвіл — у наступному розділі.

ПРО ПРОДАВЦІВ (У Т. Ч. УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ)
Дозвіл - для продажу

Дозвіл потрібен на оптову та роздрібну реалізацію на території України РЕЗ і ВП, утому числі й через мережу комісійної торгівлі та інтернет-магазини (п. 1.3 Положення № 213). І хоча з наведеного вище не випливає вимога отримувати його українським виробникам РЕЗ та ВП, він знадобиться навіть їм.

Як завжди, не буває правил без винятків. Тому коли асортимент містить виключно РЕЗ та ВП, котрі названо у додатку 2 до Положення № 213 (див. стор. 20 поточного номера), дозвіл на реалізацію не потрібен.

Видаватиме документ УДЦР або його філія за місцем реєстрації суб'єкта господарювання на кожний окремий пункт реалізації (п. 1.3 Положення № 213).

Торгувати усіма РЕЗ та ВП на власний розсуд заборонено: можна реалізувати лише ті види РЕЗ та ВП, які зазначені в особливих умовах дозволу на реалізацію.

Для отримання дозволу на реалізацію суб'єкт господарювання особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається із заявою (додаток 1 до Положення № 213) до філії УДЦР відповідного регіону, де його зареєстровано. Якщо це Київ або Київська область, він звертається безпосередньо до УДЦР.

До заяви додають:
— засвідчену в установленому порядку копію свідоцтва про державну реєстрацію;
— засвідчену копію статуту підприємства (для юридичних осіб);
— засвідчену копію свідоцтва платника ПДВ;
— ксерокопію сторінок паспорта, що засвідчують особу та місце проживання (для фізичної особи);
— інформацію про місцезнаходження пунктів реалізації; перелік видів РЕЗ та ВП, які продаватимуться.

Заяву та додатки реєструють у день їх надходження й формують в окрему справу. Коли заяву оформлено з порушеннями або немає повного комплекту документів, її не розглядають, про що в письмовій формі із зазначенням підстав протягом 5 робочих днів віддати реєстрації заяви інформують заявника. При цьому йому не повертають документів.

Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на реалізацію приймають протягом 10 робочих днів від дня реєстрації заяви. На етапі прийняття рішення УДЦР (його філія) з метою уточнення даних у межах своєї компетенції може робити запит та отримувати додаткову інформацію з питань підготовки дозволу, що виникають при розгляді заяв. За необхідності термін прийняття рішення продовжують на строк не більше 5 робочих днів.

За цей час УДЦР (його філія) повинен відправити заявнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручити особисто (при його зверненні) рішення про видачу дозволу та рахунок на оплату робіт з підготовки й оформлення дозволу на реалізацію або надати мотивовану відмову. Дозволи (нагадаємо: на кожний пункт реалізації) видають заявнику або уповноваженій ним особі не пізніше ніж через 3 робочих дні після пред'явлення платіжки. Як довго діятиме дозвіл — визначає УДЦР (його філія) з урахуванням терміну, вказаного в заяві, але максимум — 5 років (розділ 3 Положення № 213).

Роботи (послуги), пов'язані з підготовкою та видачею дозволів на реалізацію, УДЦР виконує, як і для імпортерів, на договірних засадах згідно з Граничними тарифами. Зокрема, їх ст. 15 передбачає такі тарифи:
— розгляд матеріалів на предмет їх відповідності вимогам законодавства щодо надання дозвільних документів — 80 грн. за один вид РЕЗ, ВП відповідного виду радіозв'язку;
— розгляд матеріалів на предмет їх відповідності вимогам законодавства щодо надання дозвільних документів — 20 грн. за кожний додатковий вид РЕЗ, ВП відповідного виду радіозв'язку;
— оформлення та видача дозволу — 20 грн. за дозвіл на пункт реалізації;
— відкриття додаткового (до діючих) пункту реалізації—80 грн.;
— доповнення додаткового (до діючого виду РЕЗ) переліку обладнання — 20 грн.;
— видача копії дозволу — 10 грн. за шт.;
— повторне звернення заявника щодо зміни даних: юридичної адреси, адреси пункту реалізації — 40 грн.

Знову-таки, можливо, перерахованими витратами не обійдеться. Наприклад, консультації з підготовки та оформлення заявочних матеріалів та інше коштують 20 грн. за годину (ст. 16 Граничних тарифів), довідкові матеріали — 10 грн. за сторінку (ст. 17 Граничних тарифів).

Якщо буде бажання відкрити ще один пункт реалізації, достатньо звернутися до УДЦР (його філії) тільки із заявою (без додатків).

Відомості про дозволи на реалізацію УДЦР заносить до реєстру дозволів на реалізацію РЕЗ та ВП і протягом трьох робочих днів публікує на веб-сайті НКРЗ.

Облік реалізованих РЕЗ та ВП
Суб'єкт господарювання, що продає РЕЗ та ВП, відображає їх у журналі обліку надходжень РЕЗ та ВП (додаток 7 до Положення № 213).

Журнали обліку надходжень РЕЗ та ВП реєструє УДЦР (його філія) при видачі дозволу на реалізацію. їх надають представникам Державної інспекції зв'язку (далі — ДІЗ) та/або УДЦР (його філії) при проведенні перевірки.

Сторінки журналів повинні бути пронумеровані, прошнуровані й скріплені підписом посадової особи та печаткою УДЦР (його філії).

Облікова марка - для продажу, в т. ч. комісійного
Слід пам'ятати: РЕЗ і ВП, що виробляють в Україні та ввозять з-за кордону для реалізації, підлягають обов'язковому маркуванню обліковими марками, а радіотелефони стільникового зв'язку — подвійному маркуванню: захисними знаками й обліковими марками (див. вище). Тож продавати не марковані як слід прилади заборонено (п. п. 1.6, 1.7 Положення № 213). Та оскільки існує перелік РЕЗ та ВП, на ввезення яких не треба отримувати дозвіл (а отже, вони не будуть і промарковані на етапі ввезення), дещо не зрозуміло, як їх потім можна продати. Наприклад, радіомікрофони ввезли без дозволу, проте у переліку об'єктів, які реалізують без дозволу, їх немає. Тоді що з ними не-маркованими робити? Можливий вихід — продаж через комісійні магазини. Такі дії підказує п. 4.12 Положення № 213. Тут є три варіанти:
— на комісію здають РЕЗ, ВП, які було отримано в поштовому відправленні за дозволом УДЦР. Тоді комітент звертається до УДЦР (його філії) із заявою про маркування РЕЗ, ВП для комісійної торгівлі (додаток 12 до Положення № 213). До заяви додають митну декларацію та дозвіл УДЦР на ввезення РЕЗ, ВП з-за кордону. На підставі раніше виданого дозволу на ввезення УДЦР (його філія) безкоштовно надає облікові марки для маркування цих РЕЗ, ВП. Дозвіл на ввезення та митну декларацію з відміткою УДЦР (його філії) про надання облікових марок повертають заявнику. Щоправда, облікові марки для радіотелефонів стільникового зв'язку надають, лише якщо їх помічено захисним знаком (див. вище);
— на комісію здають РЕЗ, ВП, які було ввезено з-за кордону без дозволу УДЦР відповідно до визначеного НКРЗ переліку. В такому випадку комітент знову ж таки приносить до УДЦР (його філії) заяву про маркування РЕЗ, ВП для комісійної торгівлі. При цьому типи РЕЗ та ВП повинні бути включені до реєстру РЕЗ і ВП, що можуть застосовуватися на території України;
— на комісію здають інші РЕЗ та ВП, які відповідають умовам застосування на території України, визначеним ст. 25 Закону про радіочастоти, та виготовлені до набрання чинності Положенням № 213 (тобто до 16.05.06 р.). УДЦР (філія) також видає на них облікові марки.

До речі, не зрозуміло, чи зможуть здати до комісійних магазинів свої немарковані прилади (які взагалі-то підлягають маркуванню) звичайні громадяни? І чи мусять вони також звертатися для цього до УДЦР (його філії)? Все-таки для комісійних магазинів торгівля не-маркованою продукцією — табу.

Облікова марка - для виробників РЕЗ і ВП в Україні
Окрім отримання дозволу на реалізацію РЕЗ і ВП, суб'єкти господарювання — виробники на території України повинні промаркувати свою продукцію обліковими марками (крім тієї, що експортують).

Марки наносять на нерозбірну частину РЕЗ та ВП у місці, доступному для огляду. Якщо розміри або тип виробу не дають змоги нанести облікові марки на сам виріб (дрібні вироби, упаковані в групі й таке інше), їх наносять на гарантійний талон або на заводську упаковку. Місце для облікових марок визначає УДЦР під час їх видачі. Якщо маркуватимуть радіотелефони стільникового зв'язку, облікову марку наноситимуть на фірмову упаковку термінала поряд із заводською етикеткою, яка містить його серійний номер (ІМЕІ). Більше про порядок отримання облікових марок та маркування можна знайти у п. 4.6 Положення № 213.

Видаватимуть виробникам облікові марки, на відміну від імпортерів, не безкоштовно, а лише після пред'явлення документа, що підтверджує оплату облікових марок (пп. 4.6.5 Положення № 213). На жаль, Положення № 213 не містить інформації про вартість однієї марки.

Звітність - для виробників РЕЗ та ВП на Україні
Щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виробник надаватиме УДЦР звіт про використання облікових марок (додаток 11 до Положення № 213). До нього додаватимуть реєстр зіпсованих облікових марок із зазначенням їх серій та номерів і самі марки. Наступну партію облікових марок нададуть виробнику за його заявою після підтвердженого використання ним не менше 75% раніше отриманих.

Перехідні положення
По-перше, дозволено реалізацію в Україні як маркованих, так і не маркованих обліковими марками радіотелефонів стільникового зв'язку до 15.08.06 р. та інших РЕЗ і ВП до 16.07.06 р.

По-друге, можна до 30.11.06 р. продавати радіотелефони стільникового зв'язку, виготовлені за кордоном для поставки в Україну, марковані обліковими марками та без захисних знаків.

По-третє, за наявності дійсного дозволу на реалізацію суб'єкт господарювання може звернутися до УДЦР із заявою (додаток 13 до Положення № 213) про видачу облікових марок для маркування нереалізованих РЕЗ та ВП6. До заяви додають:
— довідку про кількість нереалізованих РЕЗ та ВП на складі, засвідчену підписом керівника та печаткою7;
— ксерокопію дозволу УДЦР на ввезення РЕЗ, ВП (якщо його отримано раніше);
— копію сертифіката відповідності, засвідчену в установленому порядку;
— ксерокопію дозволу УДЦР на реалізацію РЕЗ та ВП;
— ескіз(и) РЕЗ, ВП з визначеним місцем нанесення облікової марки (крім радіотелефонів стільникового зв'язку).

УДЦР протягом 10 робочих днів розглядає заяву та надає суб'єкту господарювання облікові марки або мотивовану відмову в їх видачі.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про радіочастоти — Закон України "Про радіочастотний ресурс України" від 01.06.2000 р. № 1770-111.
2. Положення № 212 — Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, затверджене рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 02.03.06 р. № 212.
3. Положення № 213 — Положення про порядок реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, затверджене рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 02.03.06 р. №213.
4. Граничні тарифи — Граничні тарифи на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України, затверджені рішенням НКРЗ від 02.03.06 р. № 217.
Євген Федоровський