Анализ финансовой отчетности

Допомога по тимчасовій непрацездатності: порядок розрахунку та виплати

Алгоритм розрахунку допомоги по непрацездатності напевно знайомий кожному бухгалтеру. Але, як показує практика, цього часто буває недостатньо, адже в житті буває багато нестандартних ситуацій... Наша консультація допоможе вам безпомилково обчислити лікарняні і правильно відобразити їх в обліку. Сподіваємося, після знайомства з нею невирішених питань при розрахунку лікарняних у вас ніколи не буде. ЩО ТАКЕ ДОПОМОГА ПО НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ Ми знаємо, що наймані працівники підприємства підлягають обов'язковому страхуванню у соціальних фондах. Завдяки цьому вони можуть претендувати на соцвиплати при настанні непередбачених обставин (страхових випадків). Наприклад, коли застрахований захворіє, він може одержати допомогу по тимчасовій непрацездатності (далі — допомога). Якщо хвороба не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, то допомогу надають за рахунок Фонду страхування від тимчасової непрацездатності, але якщо причина всьому — нещасний випадок на підприємстві, то за рахунок коштів Фонду страхування від нещасних випадків. Порядок розрахунку допомоги у цих двох ситуаціях дещо відрізняється, тому про особливості виплати другого ми розповімо окремо.

Але насамперед хочемо звернути увагу на загальні нюанси. Отже, бухгалтер повинен пам'ятати:
1. Допомогу виплачують виключно на підставі наданого працівником листка непрацездатності. Якщо його немає — про нарахування лікарняних не може бути й мови (ані медична довідка, ані медичний висновок, жодний інший документ тут не допоможуть). До речі, саме з лікарняного листка бухгалтер дізнається, за рахунок якого соцфонду слід нараховувати допомогу.
2. Право на допомогу мають тільки застраховані особи—ті, за яких роботодавець сплачує внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тепер подивимося, як призначають, розраховують і виплачують...

... ДОПОМОГУ ПО НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, НЕ ПОВ'ЯЗАНІЙ З НЕЩАСНИМ ВИПАДКОМ НА ВИРОБНИЦТВІ І ПРОФЗАХВОРЮВАННЯМ
З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Отже, співробітник, який видужав, приносить на підприємство лікарняний листок з надією отримати допомогу. Але перш ніж потрапити до бухгалтера, цей документ повинен побувати на розгляді в комісії (уповноваженого) з соціального страхування (далі — комісія), яка і вирішуватиме, оплачувати його чи ні.

Комісія із соціального страхування повинна бути на кожному підприємстві незалежно від форм власності і господарювання. Однак якщо на підприємстві працює 15 і менше осіб, достатньо обрати уповноваженого. Комісія стежить за видачею й оформленням лікарняних листків, приймає рішення про призначення допомоги або відмову в його виплаті, контролює правильність нарахування і своєчасність виплати допомог. Докладно дізнатися про повноваження й особливості роботи комісії (уповноваженого) можна з Положення № 21.

Комісія розглядає документи і приймає рішення про призначення (або відмову у виплаті) допомоги не пізніше 10 днів з дати їх надходження. Про те, коли застраховану особу позбавляють права на одержання допомоги, говориться у ст. 36 Закону про непрацездатність. І хоча здійснювати тут контроль зобов'язана саме комісія, переконані, що про причини відмови варто знати і бухгалтеру. Тим більше що він і сам може перебувати в комісії або виконувати функції уповноваженого.

Отже, лікарняний листок працівнику не оплачують, якщо він:
1) порушував режим, встановлений йому лікарем, або без поважних причин не з'явився у призначений строк на медогляд, ут. ч. на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) або медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). При цьому людина втрачає право на допомогу з дня подібного порушення на строк, визначений рішенням комісії;
2) травмувався або захворів при вчиненні ним злочину;
3) навмисне заподіяв шкоду своєму здоров'ю, щоб ухилитися від роботи (інших обов'язків), або симулював хворобу;
4) утратив працездатність під час перебування під арештом або проходив судово-медичну експертизу;
5) перебував на примусовому лікуванні, призначеному за постановою суду;
6) втратив працездатність внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або в результаті дій, пов'язаних з таким станом;
7) хворів під час відпустки без збереження зарплати, творчої відпустки або навчальної відпустки.

Перш ніж призначити виплату допомоги, члени комісії повинні ретельно вивчити обставини кожного страхового випадку. Адже якщо лікарняні виплатять працівнику, який не має на те права згідно із Законом про непрацездатність (наприклад, за час його перебування у відпустці за свій рахунок), це буде не чим іншим, як нецільовим використанням коштів Фонду страхування від непрацездатності (у частині суми допомоги, сплаченої за рахунок Фонду). Чим це загрожує підприємству? Відповідь знаходимо у ч. 1 ст. ЗО Закону про непрацездатність: за порушення порядку витрачання страхових коштів передбачений штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків. Тобто надміру нараховані лікарняні, віднесені на витрати Фонду, будуть недоїмкою, що виллється у штраф, рівний половині цієї суми.

Рішення комісії (уповноваженого) повинно бути зафіксоване у протоколі, причому відмову у виплаті допомоги неодмінно аргументують. Вважаємо, що в такому разі необхідно зазначити норму зі ст. 36 Закону про непрацездатність, за якою працівнику відмовляють у виплаті допомоги, і послатися на відповідні підтвердні документи. Причину ненадання допомоги комісія заносить і в листок непрацездатності.

Водночас вважаємо, що відмова застрахованій особі з яких-небудь інших причин (не передбачених у законодавстві) буде неправомірною. І не забувайте — працівник вправі оскаржити дії роботодавця, які стосуються надання матеріального забезпечення (п. 4 ч. 1 ст. 29 Закону про непрацездатність).

Важливо пам'ятати, що допомогу треба виплатити в найближчий з дати її призначення день, встановлений для виплати зарплати. Отже, бухгалтеру, якому надійшов до оплати лікарняний листок, не варто зволікати з розрахунком допомоги.

ПРИСТУПАЄМО ДО РОЗРАХУНКІВ
Отже, у вас на руках оформлений належним чином лікарняний листок з відміткою комісії про призначення допомоги, і його графа "Причина непрацездатності" свідчить, що та не пов'язана з нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням.

Загальну суму лікарняних (Б) за одним страховим випадком визначають так:

Б=ЗПср х Стр% х РД,

де: ЗПср— середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді (за останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, коли настав страховий випадок);

Стр%— процент оплати листка непрацездатності, який залежить від страхового стажу застрахованої особи;

РД — кількість робочих днів (за графіком роботи застрахованої особи на підприємстві), що припадають на період непрацездатності.

Ніби-то нічого мудрованого тут немає. Однак запорука безпомилкового розрахунку лікарняних — у правильності складових наведеної формули, і саме з цим частіше за все виникають труднощі на практиці. Підрахунок робочих днів, що підлягають оплаті, визначення середньоденної зарплати і страхового стажу — вже самі по собі вимагають окремої уваги. А якщо так, ми розглянемо їх окремо і розберемося з усіма нюансами на прикладах.

1. Середньоденна зарплата (ЗПср)
Щоб дізнатися про середньоденний заробіток, суму нарахованої в розрахунковому періоді зарплати (основної і додаткової зарплати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі) потрібно поділити на кількість робочих днів, відпрацьованих у цьому періоді.

Який розрахунковий період
У Порядку № 1266 (опублікований на стор. 40 поточного номера) сказано, що розрахунковий період для обчислення середньоденної зарплати — 6 повних календарних місяців (для сезонних працівників — 12 місяців), які передували місяцю, в якому настала непрацездатність. Наприклад, якщо працівник захворів у травні 2006 року, то розрахунковим буде період з листопада 2005-го до квітня 2006-го року включно.

Тепер з'ясуємо, як бути, якщо людина ще не встигла відпрацювати шість місяців. Порядок № 1266 наказує чинити так:
1. Якщо до настання хвороби особа відпрацювала на підприємстві менше 6 місяців, то беруть фактично відпрацьовані повні календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передували місяцю настання непрацездатності. Наприклад, людина влаштувалася на роботу 5 січня 2006 року, а захворіла 22 травня 2006 року. Тоді середньоденний заробіток потрібно рахувати за період з лютого до квітня 2006 року включно.
2. Коли застрахована особа до настання хвороби відпрацювала менше одного календарного місяця, середньоденну зарплату обчислюють за фактично відпрацьований період. Скажімо, працівник, прийнятий на роботу 17 квітня 2006 року, захворів 24 травня 2006 року. Розрахунковим тут буде період з 17 квітня до 23 травня 2006 року включно.
3. Якщо людина втратить працездатність у перший же день роботи на підприємстві, то дні хвороби оплачують виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) працівника на день настання страхового випадку. Так само чинять якщо в розрахунковому періоді співробітнику не нараховували зарплати (наприклад, якщо він перебував у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років). Зверніть увагу: в таких ситуаціях середньоденний заробіток обчислюють, поділивши місячну тарифну ставку (посадовий оклад) на кількість робочих днів, встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи) у місяці настання страхового випадку.

І ще одне: якщо застрахованій особі встановлений підсумований облік робочого часу або робочий час обліковують в годинах, лікарняні потрібно рахувати за середньогодинною зарплатою. її знаходять, поділивши нараховану у розрахунковому періоді зарплату на кількість відпрацьованих у ньому годин. Отже, сума допомоги буде дорівнювати добутку середнього-динної зарплати і кількості годин, що підлягають оплаті.

Які суми беруть до розрахунку
Далеко не усі з нарахованих працівнику доходів треба брати для обчислення середнього заробітку. Докладно про те, які виплати враховують при обчисленні лікарняних, а які ні, читайте на стор. 9 поточного номера. А зараз звернемо вашу увагу на деякі загальні правила.

До розрахунку беруть зарплатні виплати, а яких сплачували соцвнески.

Насамперед підкреслимо: доходи, що не є зарплатою (у т. ч. виплати з фондів соцстраху), у визначенні середньоденного заробітку участі не беруть.

Як ви знаєте, соцвнески нараховують й утримують у межах законодавчо встановленої максимальної величини. І, визначаючи середньоденний заробіток, не забувайте, що місячну зарплату потрібно брати в сумі, яка не перевищує цієї межі (зрозуміло, орієнтуються на обмеження, що діяло для такого місяця), тобто у частині, з якої справляли соцвнески.

Нагадаємо, що граничний розмір доходу, з якого справляли соцвнески, становив (становитиме):
— у 2005 році — 4100 грн.;
— з січня по березень 2006 року — 4830 грн.;
— з квітня по вересень 2006 року — 4960 грн.;
— з жовтня по грудень 2006 року — 5050 грн.

Виплати за невідпрацьований час до розрахунку не беруть не враховують періоду, за який вони нараховані.

У розрахунку середньоденної зарплати не беруть участі виплати за невідпрацьований час, як то: відпускні, лікарняні, оплати виконання громадських обов'язків, вимушеного прогулу тощо. Період часу, за який нараховано названі доходи, теж виключають із розрахунку.

Бувають випадки, що співробітнику, який фактично не працює, нараховують зарплатну виплату (наприклад, у місяці, коли він перебував у щорічній відпустці, йому нарахують виробничу премію). Тоді названу виплату включають до розрахунку середнього заробітку, асам період — не враховують (це підтверджує і лист Мінпраці від 08.07.02 р. № 20-443).

Однак майте на увазі: місяці, в яких співробітник не відпрацював жодного дня через тимчасову непрацездатність, відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами, відпустки по догляду за дитиною до 3-х років (до 6 років за медичним висновком), виключають із розрахункового періоду (абз. З п. 4 Порядку № 1266). Виходить, із розрахунку середнього заробітку випадають усі виплати, які особі можуть нарахувати в даному місяці.

Розглянуті правила наштовхують на запитання: яку суму місячного заробітку брати для обчислення середньої зарплати, якщо в одному місяці у працівника була зарплатна виплата, яку беруть до розрахунку, і та, яку не враховують, а в сумі вони перевищують максимальну величину для обчислення соцвнесків. Порядок № 1266, на жаль, відповіді не дає. Вважаємо, що у подібній ситуації треба визначити, яку частину виплати, що береться до розрахунку, обкладали соцвнесками (аналогічний шлях запропонували і спеціалісти Мінпраці у листі від 07.12.01 р. №20-503).

Наприклад, за листопад 2005 року працівнику нарахували 3000 грн. зарплати і 1500 грн. відпускних. Соцвнесками обкладали їх загальну суму, але в межах максимальної величини (у 2005 році — 4100 грн.). Суму, яка потрапить до розрахунку середньоденного заробітку, обчислюють так:
— визначають частку заробітку, що обкладається соцвнесками, у загальній сумі місячного доходу:
4100 грн. :4500 грн. = 0,9111;
— з'ясовують, яку частину зарплати обкладали соціальними внесками (тобто скільки з 3000 грн. фактично обкладали соцвнесками):
3000 грн. х 0,9111 = 2733,30 грн.

Отже, з нарахованих у листопаді 3000 грн. зарплати в розрахунку середньоденного заробітку братимуть участь лише 2733,30 грн.

Заохочувальні і компенсаційні виплати разового характеру беруть до розрахунку пропорційно відпрацьованому часу

Крім усього вищевикладеного, пам'ятайте ще одне нове правило: якщо в розрахунковому періоді працівник частину місяця не працював з таких поважних причин, як тимчасова непрацездатність, декретна відпустка, відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, то при обчисленні середнього заробітку заохочувальні й компенсаційні виплати, що мають разовий характер, а також виплати, не передбачені чинним законодавством або виплачувані понад встановлені норми, у такому місяці враховують пропорційно відпрацьованому часу (абз. 2 п. 9 Порядку № 1266). До таких виплат відносять, зокрема, матеріальну допомогу, премії до свят та ювілейних дат.

Частину виплати, яку можна брати до розрахунку, обчислюють так: суму одноразової виплати ділять на кількість робочих днів за графіком роботи підприємства в місяці її нарахування і множать на кількість робочих днів, фактично відпрацьованих співробітником (див. приклад 1 настор. 31).

Виплати будуть до розрахунку за місцем їх нарахування

Іншими словами, визначаючи середній заробіток, виплати необхідно враховувати в місяці їх нарахування, а не періоді їх надання. Зокрема, це стосується винагороди за підсумками роботи за рік, квартальної премії — їх вважають доходом того місяця, в якому вони нараховані.

Відпрацьовані дні беруть участь у розрахунку не-! залежно від того, скільки годин на день працював співробітник

Досить часто наші читачі запитують: яку кількість робочих днів брати при визначенні середньоденного заробітку, якщо в розрахунковому періоді особа працювала неповний робочий день? У порядку № 1266 чітко говориться — середньоденний заробіток дорівнює нарахованій у розрахунковому періоді зарплаті, поділеній на кількість відпрацьованих у ньому робочих днів. І жодних винятків для ситуацій із неповним днем немає. Значить, алгоритм розрахунку середньоденної зарплати однаковий як для осіб з повним робочим днем, так і для тих, у кого він неповний (скільки б людина в день не відпрацювала, цей день повністю візьмуть до розрахунку).

Середньоденна зарплата не може перевищувати максимальної величини для обчислення соцвнесків у розрахунку один день.

Така "чудова" норма оселилася в Порядку № 1266 нещодавно — з набранням чинності постановою № 193 і, звичайно, дане нововведення зовсім не на користь отримувачів допомоги. Отже, тепер бухгалтеру потрібно мати на увазі, що існує максимальна сума середньоденного заробітку, яку дозволено брати до розрахунку допомоги. Як встановити цей максимум? Необхідно поділити граничну величину для справляння соцвнесків, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду, на нормативну кількість робочих днів у даному місяці.

Скажімо, співробітника прийняли на роботу 3 квітня 2006 року, а лікарняний у нього — з 18 квітня. Розрахунковий період — з 3 по 17 квітня 2006 року. За 11 робочих днів даного періоду йому нарахували 2970 грн. зарплати. Середньоденна зарплата становить: 2970 грн.: 11 р. д. = 270 грн. А максимальний розмір середньої зарплати, який можна брати при розрахунку допомоги, дорівнює: 4960 грн.: 19 р. д. = 261,05 грн., де: 4960 грн. — максимальна величина для обчислення соцвнесків, що діяла в квітні (останнім і єдиним місяцем розрахункового періоду тут є квітень), 19 р.д. — нормативна кількість робочих днів у квітні (за графіком роботи застрахованої особи). Таким чином, незважаючи нате, що фактичний середньоденний заробіток працівника — 270 грн., для розрахунку допомоги по непрацездатності потрібно взяти саме 261,05 грн.

Сумісникам середній заробіток розраховують з урахуванням розміру зарплати за основним місцем роботи.

Насамперед зауважимо: сумісникам допомогу по непрацездатності надають на підставі:
— копії лікарняного листка, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи;
— довідки про середню зарплату за основним місцем роботи.

Бухгалтер повинен пам'ятати, що середньоденний заробіток сумісників розраховують виходячи з такого розміру місячної зарплати, який разом із зарплатою за основним місцем роботи не перевищує максимальної величини для обчислення соцвнесків (п. 21 Порядку № 1266). Про розмір зарплати за основним місцем роботи в місяцях розрахункового періоду бухгалтер дізнається з наданої співробітником довідки.

А як саме бухгалтер за місцем роботи за сумісництвом обчислюватиме лікарняні? Якщо дотримуватися Порядку № 1266 (див. приклад до пункту 21 у Додатку 1 до Порядку № 1266), то допомогу треба розраховувати виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи, тобто, рахуючи середній заробіток, потрібно поділити заробіток співробітника на кількість робочих днів, відпрацьованих за основним місцем роботи.

Ми вважаємо, такий порядок розрахунку некоректним. На наш погляд, при розрахунку лікарняних на конкретному підприємстві до розрахунку потрібно брати дні, відпрацьовані в розрахунковому періоді на цьому самому підприємстві. Тобто правильно було б, якби при розрахунку середнього заробітку за сумісництвом заробіток ділили на кількість робочих днів, відпрацьованих саме за сумісництвом. До речі, з усних роз'яснень спеціалістів Фонду страхування від непрацездатності стало відомо, що вони дотримуються аналогічної позиції.

Судіть самі: розраховуючи лікарняні, середньоденний заробіток множать на робочі дні, що підлягають оплаті згідно з графіком роботи підприємства, яке нараховує цю допомогу, тобто компенсують втрату заробітку саме на цьому підприємстві. А значить, буде логічно при розрахунку середнього заробітку виходити з відпрацьованих у розрахунковому періоді днів на цьому самому підприємстві.

Розрахунок лікарняних працівникам-сумісникам ми покажемо у прикладі 2 (див. стор. 32).

2. Страховий стаж (Стр )
Лікарняний листок оплачують залежно від страхового стажу працівника (Стр%) у таких розмірах (ст. 37 Закону про непрацездатність):
— 60% — для осіб зі страховим стажем до 5 років;
80% — від 5 до 8 років;
100% — понад 8 років.
Водночас для окремих категорій осіб існують пільгові умови оплати листка непрацездатності — незалежно від страхового стажу лікарняні їм виплачують у 100-відсотковому розмірі. Такий привілей встановлений для:
— осіб, віднесених до 1—4 категорій чорнобильців;
— одного з батьків (або особи, що їх заміняє), який доглядав за хворою дитиною у віці до 14 років, що постраждала від Чорнобильської катастрофи;
— ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону про статус ветеранів війни;
— жертв нацистських переслідувань.

Лікарняний листок, що надійшов до бухгалтерії, вже повинен містити відомості про страховий стаж працівника (відмітку зазвичай робить відділ кадрів або уповноважена особа).

Поняття "страховий стаж" розшифровує ст. 7 Закону про непрацездатність. Це — період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і сплачує (за неї сплачують) страхові внески до Фонду страхування від непрацездатності. До страхового стажу входять також такі періоди (незважаючи на те, що з відповідних виплат внесків до Фонду не сплачують):
— тимчасової втрати працездатності;
— перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
— перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років;
— одержання виплат за окремими видами соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів).

До того ж до нього включають загальний трудовий стаж працівника, отриманий до набрання чинності Законом про непрацездатність (до 28.02.01 р.), у порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тобто відповідно до Правил № 1658.

Детально про те, які періоди включають до страхового стажу, читайте в консультації на стор. 36 поточного номера.

При розрахунку допомоги беруть страховий стаж, який накопичився за всіма місцями роботи застрахованої особи на момент настання страхового випадку.

3. Дні, що підлягають оплаті (РД)
Скільки тривала непрацездатність вашого співробітника, ви подивитеся у графі "Звільнення від роботи" лікарняного листка, залишається тільки підрахувати, скільки робочих днів (за графіком роботи підприємства) припадає на цей період. Буває, що один і той самий страховий випадок посвідчують кілька лікарняних листків: один — первинний, а інші — його продовження (про те, що конкретний лікарняний є продовженням первинного буде зазначено у заголовній частині листка непрацездатності). Зрозуміло, у такому випадку потрібно порахувати дні, що підлягають оплаті, за всіма наданими до оплати лікарняними, які засвідчують один страховий випадок.

Втім, кількість оплачуваних днів повинна була визначити ще комісія і внести відповідний запис у графу "Призначена допомога" листка непрацездатності. Але, погодьтеся, не буде зайвим усе перевірити і застрахувати себе від можливого перерахунку лікарняних.

Отож, знайдена кількість робочих днів (РД) дозволить знайти загальну суму лікарняних, яку слід виплатити працівнику. Але бухгалтер має ще окремо розрахувати, скільки з цієї суми підприємство виплатить за свій рахунок і скільки за рахунок Фонду страхування від непрацездатності. Якщо конкретніше, то з власної кишені виплачують лікарняні за робочі дні, які припадають на перші 5 календарних днів тимчасової непрацездатності. Решта — за рахунок Фонду.

Припустимо, працівник хворів з 10 до 19 травня 2006 року включно. З перших 5 календарних днів непрацездатності було 3 робочих: 10,11 і 12 січня (13 і 14 — вихідні) — ці три дні підприємство оплатить за власний рахунок. За решту 5 робочих днів (з 15 до 19 число включно) підприємство нарахує і виплатить лікарняні за рахунок Фонду.

Зверніть увагу! Описане правило п'яти днів застосовують тільки при непрацездатності самої застрахованої особи. У решті страхових випадків (перелічених у п. 2 — 8 ч. 1 ст. 35 Закону про непрацездатність) лікарняні виплачують повністю за рахунок Фонду (з 1 -го дня). Але це ще не все. Ми знаємо, що при хворобі застрахованої особи, вона отримує допомогу за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності, причому незалежно від того, чи було працівника звільнено у період непрацездатності (ст. 2 Закону про ставки). А ось в інших ситуаціях період, за який працівнику необхідно виплатити лікарняні, окремо закріплений у ст. 35 Закону про непрацездатність (див. таблицю 1 на стор. 31). Про який саме страховий випадок йдеться, ви дізнаєтеся із графи "Причина непрацездатності" лікарняного листка.

Користуючись таблицею 1, пам'ятайте: граничну кількість оплачуваних днів застосовують окремо для кожного страхового випадку. Тобто людина може кілька разів на рік бути, наприклад, на лікарняному по догляду за дитиною і за кожним з цих страхових випадків їй виплатять допомогу за період до 14 календарних днів.

Потрібно знати ще про одну особливість — сезонним і тимчасовим працівникам допомогу по тимчасовій непрацездатності надають не більше ніж за 75 календарних днів протягом календарного року.



ЯКЩО НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ НАСТАЛА ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ
Оплачувати лікарняний листок чи ні, залежить від того, у якій відпустці перебував співробітник! про який страховий випадок йдеться. Втім, про все по порядку.

В пункті 3 ч. 2 ст. 35 Закону про непрацездатність сказано: якщо непрацездатність настала під час перебування у щорічній (основній або додатковій) відпустці, то допомогу надають у порядку і розмірах, встановлених цим Законом. Отже, право на допомогу за працівником зберігається. При цьому йому або продовжують відпустку на кількість днів непрацездатності, або переносять невикористану частину відпустки на пізніший строк (ст. 80КЗпП).

Наприклад, працівник взяв частину щорічної відпустки з 3 до 11 квітня 2006 року включно. А згідно з листком непрацездатності він хворів з 10 до 17 квітня включно. У результаті за період з 10 до 17 числа включно йому нарахують лікарняні, а фактично невикористані 2 дні відпустки (10 і 11 січня) перенесуть на інший період.

Звертаємо вашу увагу: продовжити чи перенести щорічну відпустку можна, лише якщо був непрацездатний сам працівник. При настанні інших страхових випадків під час щорічної відпустки лікарняні нараховують тільки задні, що виходять за рамки відпустки.

Припустимо, працівниці надали щорічну відпустку з 10 до 17 квітня 2006 року включно. Згідно з лікарняним листком вона доглядала за хворою дитиною з 14 до 25 квітня включно. Як ми вже з'ясували, за таких обставин відпустку не переносять і не продовжують. Тому допомогу їй виплатять тільки за період непрацездатності після закінчення строку відпустки, тобто за дні з 18 до 25 квітня включно, причому всю суму нарахують за рахунок Фонду страхування від непрацездатності.

Не забувайте: при хворобі переносять тільки щорічні відпустки, тож якщо період непрацездатності припадає на час іншої відпустки (навчальної, творчої, за свій рахунок, соціальної), то таку відпустку не переносять, а лікарняний не оплачують, причому незалежно від того, про який страховий випадок йдеться (ст. 36 Закону про непрацездатність). Дні хвороби, що виходять за межі таких відпусток, оплачують у звичайному порядку.

Припустимо, співробітник взяв відпустку за свій рахунок з 10 до 18 травня 2006 року включно, а в листку непрацездатності записано, що він хворів з 17 до 26 травня включно. На перші 5 днів непрацездатності припадає З робочі дні: 17—19 травня. Однак за свій рахунок підприємство платить тільки 1 день— 19 травня, оскільки 17 і 18 травня — дні відпустки без збереження зарплати і їх не оплачують взагалі. Лікарняні за 5 робочих днів за період з 22 до 26 травня включно (тобто з шостого календарного дня непрацездатності) підприємство платить за рахунок Фонду страхування від непрацездатності.

ПРИКЛАДИ ОБЧИСЛЕННЯ СУМ ЛІКАРНЯНИХ
Приклад 1
(У розрахунковому періоді були відпускні, лікарняні, премії та матдопомога)

Відповідно до наданого лікарняного листка працівниця М. М. Машкінахворілаз7до 14 червня 2006 року включно. Страховий стаж Машкіної надень настання непрацездатності — 7 років і 11 місяців. За останні 6 календарних місяців, що передували хворобі (грудень 2005 — травень 2006 року), їй нарахували такі виплати:
1) у грудні:
—допомогу по тимчасовій непрацездатності — 1144 грн. (Машкіна була на лікарняному весь місяць—22 робочих дні); — виробничу премію — 200 грн.;
2) у січні:
— лікарняні за період непрацездатності з 1 до 20 числа включно (за 13 робочих днів) — 780 грн;
— зарплату за відпрацьовані 7 робочих днів — 380 грн.;
— матдопомогу на оздоровлення — 700 грн.;
3) у лютому — зарплату (1200 грн.);
4) у березні:
— відпускні за час щорічної відпустки з 1 до 25 березня включно — 970 грн. (решту місяця — з 26 до 31 березня включно Машкіна перебувала у відпустці за свій рахунок);
— виробничу премію — 300 грн;
5) у квітні:
— зарплату — 1200 грн.;
— квартальну премію — 4000 грн.;
6) у травні — зарплату (1200 грн.).

1. Розрахуємо середньоденний заробіток. Визначаючи суму нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, потрібно мати на увазі, що:
— нарахована у грудні премія до розрахунку не потрапить, оскільки цей місяць повністю виключають із розрахунку відповідно до абз. З п. 4 Порядку № 1266;
— із нарахованої у січні матдопомоги до розрахунку потрібно взяти частину, пропорційну відпрацьованим дням: 700 грн.: 20 р. дн. х7 р. дн. = 245 грн. (20 р. дн. — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у січні 2006 p.);

— незважаючи на те, що у березні Машкіна не відпрацювала жодного дня (перебувала у щорічній відпустці й у відпустці без збереження зарплати), нараховану в цьому місяці виробничу премію (300 грн.) враховуємо повністю;
— із загальної суми зарплатного доходу, нарахованого у квітні (5200 грн.), до розрахунку можна взяти тільки ту його частину, яку обкладали соцвнесками, — 4960 грн.;
— нараховані в розрахунковому періоді виплати за не-відпрацьований час (лікарняні, відпускні) нам не потрібні.

Отже, сума нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, яка братиме участь у розрахунку допомоги по непрацездатності, становить: 380 грн. + 245 грн. + + 1200 грн. 300 грн. + 4960 грн. + 1200 грн. = 8285 грн.

Підрахуємо, скільки робочих днів відпрацювала Машкіна в розрахунковому періоді. Усього за графіком роботи підприємства з січня до травня включно (грудень виключаємо) був 101 робочий день, з них Машкіна фактично відпрацювала тільки 66 (13 робочих днів прийшлося на час хвороби, 22 — на відпустку).

Таким чином, сума середньоденної зарплати у розрахунковому періоді (ЗПср) становить: 8385 грн.: 66 р. дн. = = 125,53 грн.

Переконаємося, що отримана сума не перевищує граничного розміру середньої зарплати. Максимально допустима величина середнього заробітку у нашому випадку дорівнює: 4960 грн. : 20 р. дн.= 248 грн. (де 4960 грн. — максимальна величина для обчислення соцвнесків, яка діяла в останньому місяці розрахункового періоду, — травні 2006 року; 20 р. дн. — нормативна кількість робочих днів у травні).

Отже, щоб дізнатися суму лікарняних, беремо всю середньоденну зарплату — 125,53 грн.
2. Страховий стаж Машкіної надень настання страхового випадку був більше 5, але менше 8 років, отже, відсоток оплати листка непрацездатності (Стр%) становить 80%.
3. Підрахуємо кількість робочих днів, що підлягають оплаті (РД). За графіком роботи підприємства з 7 до 14 червня включно було 5 робочих днів. З них на перші 5 календарних днів непрацездатності (які підприємство повинно оплатити за власний рахунок) припадає 3 робочих дні, інші 2 дні оплатять за рахунок Фонду страхування від непрацездатності.
4. Отже, загальна сума допомоги з тимчасової непрацездатності (Б), яку слід видати працівниці, дорівнює: 125,53 грн. х 5 р. дн. х 80% = 502,12 грн. З них за власний рахунок роботодавець виплатить 301,27 грн. (125,53 грн. х х 3 р. дн. х 80%), а за рахунок Фонду страхування від непрацездатності—200,85грн. (502,12 грн.- 301,27 грн.).

Приклад 2
(Розрахунок лікарняних працівнику-суміснику)

Т. Н. Загоруйко працює на ВАТ "Хвиля" за сумісництвом. За наданою нею копією лікарняного листка, засвідченою підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ТОВ "Світанок"), вона доглядала за хворою дитиною віком до 14 років з 15 до 26 травня 2006 року включно. Крім того, вона надала довідку про середню зарплату за основним місцем роботи, в якій містяться відомості про її заробіток у місяцях розрахункового періоду, який брали при розрахунку лікарняних. Страховий стаж працівниці Загоруйко на день настання страхового випадку — 4 роки і 10 місяців.

Щоб обчислити допомогу з непрацездатності, бухгалтер на місці роботи за сумісництвом візьме місячний заробіток, але тільки в сумі, яка разом із зарплатою за основним місцем роботи не перевищує максимальної величини для справляння соцвнесків у відповідному місяці (див. таблицю 2).



Середньоденний заробіток (ЗПср), з якого слід розраховувати лікарняні, згідно з Порядком № 1266 дорівнює: 4845 грн.: 125 р. дн. = 38,76 грн. Страховий стаж працівниці менше 5 років, значить, процент оплати листка непрацездатності (Стр%) дорівнює 60%.

Тепер дізнаємося, скільки робочих днів підлягає оплаті (РД). Усього на період непрацездатності (з 15 до 26 травня 2006 року включно ) за графіком роботи підприємства за місцем роботи за сумісництвом припадає 10 робочих днів.

Отже, загальна сума лікарняних (Б), яку ви платять працівниці Загоруйко за сумісництвом, дорівнює: 38,76 грн. х х 60% х 10 р. дн. = 232,56 грн. І оскільки правило п'яти днів застосовують тільки у разі хвороби самої застрахованої особи, всю суму допомоги нарахують за рахунок Фонду страхування від непрацездатності.

У наведеному розрахунку суми лікарняних працівнику-суміснику ми виходили з вимог Порядку № 1266. Але як ми вже говорили вище, на наш погляд, при розрахунку середнього заробітку слід було б ділити на кількість днів, відпрацьованих людиною за сумісництвом.

Подивимося, як би це вплинуло на суму допомоги.

Припустимо, що у даному прикладі працівниця Загоруйко влаштувалася на ВАТ "Хвиля" тільки 20 лютого 2006 р., а на ТОВ "Світанок" працює з 2003 року.
За сумісництвом їй нарахували:
— зарплату за відпрацьовані 7 робочих днів лютого — 385 грн.;
— зарплату за березень — 1130 грн.;
— зарплату за квітень — 1165 грн.
Заробіток за сумісництвом, який візьмуть до розрахунку, становитиме: 385 грн. + 730 грн. + 360 грн. = 1475 грн. Якщо розраховувати лікарняні, керуючись Порядком № 1266, то за місцем роботи за сумісництвом отримаємо суму: 1475 грн.: 125 р. дн. х 60% х 10 р. дн. = 70,80 грн.

Тепер подивимося, який розмір лікарняних ми отримали б, якби за розрахунковий період взяли період роботи за сумісництвом. Отже, розрахунковим був би період з березня до квітня 2006 року включно (припустимо, у цих місяцях вона відпрацювала за сумісництвом тільки 35 робочих днів).

Середньоденна зарплата (ЗПс) становила б: (730 грн. + + 360 грн.): 35 р. дн. = 31,14 грн. А лікарняні нарахували б у сумі:31,14грн.х60%х10р.дн.= 186,84грн.

Як бачите, ми одержали іншу, набагато більшу суму (хоча обчислений таким чином розмір допомоги може виявитися і меншим, ніж розрахований згідно з Порядком №1266).

Враховуючи сказане, ми направили запити до Міністерства праці та соціального захисту України, а також до Фонду страхування від непрацездатності. А поки що радимо вам при розрахунку допомоги сумісникам керуватися Порядком № 1266.

...ДОПОМОГА ПО НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, ЩО НАСТАЛА ВНАСЛІДОК НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ АБО ПРОФЗАХВОРЮВАННЯ
Якщо причиною непрацездатності став нещасний випадок на виробництві або профзахворювання (про що свідчить лікарняний листок працівника), призначення і розрахунок допомоги матимуть деякі особливості. Про них ми зараз і поговоримо.

За пп. 2.1.1 Порядку № 83, щоб призначити допомогу, крім лікарняного листка, потрібен ще й акт розслідування нещасного випадку (акт розслідування професійного захворювання) встановленої форми. Якщо комісія вирішить, що постраждалий навмисне створив умови для настання страхового випадку або він відбувся внаслідок вчиненого постраждалим злочину, допомогу не виплачують.

Важливо пам'ятати: уданій ситуації сума допомоги не залежить від страхового стажу, тобто його завжди виплачують у 100-відсотковому розмірі.

Тут, як і при виплаті допомоги по непрацездатності, не пов'язаної з нещасним випадком, за рахунок роботодавця оплачують робочі дні, що припадають на перші 5 днів тимчасової непрацездатності. Допомогу за період, починаючи з шостого дня непрацездатності, виплачують за рахунок Фонду страхування від нещасних випадків (зараховують в рахунок сплати соцвнесків до цього Фонду).

Окремо слід сказати про сумісників. Головне, що потрібно взяти до уваги, — допомогу У зв'язку з нещасним випадком надають тільки за одним місцем роботи — на тому підприємстві, де він відбувся. Однак до розрахунку допомоги беруть зарплату за всіма місцями роботи постраждалої особи, але тільки в сумі, що не перевищує граничного розміру для обчислення соцвнесків.

Наприклад, електрик Сидоров одержав виробничу травму на AT "Конвалія", де він працює за сумісництвом. Основне місце роботи Сидорова — AT "Берізка". Допомогу з непрацездатності йому нарахують тільки там, де він травмувався, тобто тільки за сумісництвом. Отже, Сидоров повинен надати в AT "Конвалія" лікарняний листок, а також довідку з основного місця роботи про отриману там зарплату. До розрахунку середнього заробітку на AT "Конвалія" братимуть місячні суми заробітку Сидорова за його основним місцем роботи, але тільки у розмірі, який разом із зарплатою за сумісництвом не перевищує межі для обчислення соцвнесків. Далі загальну суму заробітку поділять на кількість робочих днів, відпрацьованих у розрахунковому періоді на AT "Конвалія" і помножать на робочі дні, що підлягають оплаті, відповідно до графіка роботи того ж підприємства. А щоб обґрунтувати свою відсутність на роботі в AT "Берізка", Сидоров повинен надати туди копію лікарняного листка, посвідчену підписом керівника і печаткою за місцем роботи за сумісництвом.

ЯК ОПОДАТКОВУЮТЬ Й ОБЛІКОВУЮТЬ ЛІКАРНЯНІ
Оподаткування допомоги з непрацездатності не залежить від того, за рахунок якого Фонду соцстрахування його виплачують. Тому все, про що ми говоритимемо нижче, стосується всіх випадків її надання.

ПОДАТОК З ДОХОДІВ
Утримувати з допомоги з непрацездатності податок з доходів потрібно — такий висновок ми робимо на підставі пп. 4.2.1 і пп. 4.3.1 Закону про доходи. Що стосується податкової соцпільги, то ми переконані, що до лікарняних її застосовувати не можна. Адже, як відомо, соцпільгу застосовують тільки до зарплати, а допомога з непрацездатності — незарплатна виплата. Про те, що лікарняні не відносяться до витрат на оплату праці, говориться у пп. пп. 3.2 і 3.3 Інструкції зі статистики зарплати. До того ж у самому Законі про доходи зарплата і допомога з непрацездатності розмежовані. Однак слід зазначити, що у податківців інша позиція: вони прирівнюють лікарняні до зарплати з метою застосування Закону про доходи {див., наприклад, лист ДПАУ від 06.07.04 р. № 4207/ч/17-3115). І якщо дотримуватися їх тверджень, до лікарняних потрібно застосовувати пільгу, а також враховувати їх при визначенні суми доходу, що дає право на її надання.

Пам'ятайте: перед утриманням податку з доходів допомогу не зменшують на суму утриманих пенсійних внесків, оскільки так чинять тільки із зарплатою.

Сума допомоги з непрацездатності і податку з доходів потрапить до ф. № 1ДФ за період, в якому їх нарахували, незалежно від того, на який період припадає непрацездатність. Так, якщо в січні 2006 року працівнику нарахували допомогу за період хвороби з 14 грудня 2005 року до З січня 2006 року включно, всю суму лікарняних і нарахованого (утриманого) податку треба відобразити у ф. № 1ДФ за І квартал 2006 року (їх показують під ознакою доходу 01).

СОЦВНЕСКИ
Лікарняні обкладають тільки пенсійними внесками(у Законі про пенсійне страхування лікарняні окремо зазначені як об'єкт обкладення). Решта внесків (до Фондів страхування від непрацездатності, на випадок безробіття і від нещасних випадків) з лікарняних не утримують і на них не нараховують, оскільки для них база обкладення — зарплата, а як ми вже з'ясували, допомога з тимчасової непрацездатності нею не є.

Отже, пенсійні внески на лікарняні нараховують за ставкою 31,8% і утримують з них — 1% або 2%, причому в межах законодавчо встановленої максимальної величини. І тут виникає запитання: як обчислити пенсійні внески, якщо допомога по непрацездатності припадає на різні місяці: виходячи із загальної суми лікарняних або ж окремо за кожний місяць? Відповідь знаходимо в пп. пп. 5.1.7 і 5.2.3 Інструкції № 21-1: внески потрібно обчислювати окремо за кожний місяць. При цьому в розділі І Розрахунку пенсійних внесків повинна бути відображена загальна їх сума, а в розділі НІ — сума лікарняних, що припадає на попередній місяць.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
Частину допомоги, яку підприємство виплачує за власний рахунок (за перші 5 календарних днів непрацездатності), включають до валових витрат на підставі пп. 5.6.2 Закону про прибуток як витрати, яких підприємство зазнало при здійсненні госпдіяльності згідно із законодавством (п. 7 Порядку № 439). А ось допомозі, нарахованій за рахунок Фонду страхування від непрацездатності, у валових витратах, звичайно ж, не місце (це витрати не підприємства, а Фонду).

Що стосується пенсійних внесків, нарахованих на допомогу, їх можна відносити до валових витрат у повній сумі, керуючись пп. 5.2.1 Закону про прибуток.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
Бухгалтерські записи для наочності ми подамо у таблиці 3.



* Для відображення лікарняних можна використовувати і рахунок 661, але Інструкція № 291 пропонує для цього саме рахунок 663. ** Якщо непрацездатність пов'язана з нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням, допомогу нараховують
за Дт рахунка 656.
* * * Якщо дотримуватися думки ДПАУ(що лікарняні є зарплатою і їх беруть до уваги при визначенні права на пільгу), то загальна сума податку буде дорівнювати: (420 + 819- 8,40 - 16,38 -2,10- 2,10) х 13% = 157,30 грн., а сума до виплати становитиме: 420 + 819-8,40- 16,38-2,10-2,10- 157,30= 1052,72 грн.


Список використаних нормативно-правових актів:
1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
2. Закон про непрацездатність — Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" від 18.01.01 р. № 2240-ІП.
3. Закон про ставки—Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.01р. №2213-111.
4. Закон про доходи — Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 p. № 889-IV.
5. Закон про статус ветеранів війни — Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. №3551 -XII.
6. Закон про пенсійне страхування — Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 р. №1058-IV.
7. Закон про прибуток—Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 p. № 283/97-BR
8. Закон про оплату праці — Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 p. № 108/95-BR
9. Закон про нещасні випадки — Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
10. Закон про безробіття — Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-111.
11. Закон про місцеве самоврядування — Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
12. Закон про охорону праці—Закон України "Про охорону праці" у редакції від 21.11.02 p. № 229-IV.
13. Постанова № 193 — постанова КМУ "Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 22.02.06 р. № 193.
14. Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
15. Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУвід26.09.01р.№1266.
16. Порядок № 83 — Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 22.12.05 р. №83.
17. Порядок № 439 — Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.01 р. №439.
18. Положення № 21 — Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.07.01 р. № 21.
19. Правила № 1658 — Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658.
20. Інструкція зі статистики зарплати — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.04 р. №5.
21. Інструкція № 21-1 — Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21-1.
22. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗО. 11.99 р. № 291.
Тамара Прощина