Анализ финансовой отчетности

Недержавне пенсійне забезпечення - крок до безбідної старості

Зараз ви молоді, активні, сповнені сил та енергії. Працюєте, заробляєте гроші, забезпечуєте себе усім необхідним. А чи буде так завжди? Чи замислюєтеся ви над тим, що при досягненні пенсійного віку можуть різко зменшитись ваші доходи? Адже державна пенсія, на жаль, не може задовольнити усіх матеріальних потреб пенсіонерів. Саме тому запроваджено систему недержавного пенсійного забезпечення. Така система досить популярна у багатьох країнах світу. Для України це новий вид пенсійного забезпечення, який діятиме самостійно поряд із державним. Із 1 січня 2004 року всі правові, економічні та організаційні питання недержавного пенсійного забезпечення в Україні та правовідносини, пов'язані з ним, регулює спеціальний документ — Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 09.07.03 р. № 1057-IV(далі — Закон про НПЗ). Сьогодні ми ознайомимо вас з основними принципами цього виду пенсійного забезпечення.

Суть недержавного пенсійного забезпечення
Вона полягає в тому, що кожна людина за власним бажанням може вже зараз розпочинати відкладати собі на майбутнє додаткову пенсію. Для цього потрібно укласти контракт на недержавне пенсійне забезпечення. Причому те, що людина вже застрахована в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зовсім не заважає. Адже, як ми вже говорили, обидві системи існують паралельно.

Таким чином, недержавна пенсія формується на добровільних внесках (вкладах) громадян, які накопичуються на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках. Причому сплачувати внески може як сам громадянин за себе, так і його роботодавець, родичі, друзі, інші особи за нього.

Розмір внесків (вкладів) та порядок їх сплати визначають у пенсійному контракті залежно від умов обраних пенсійних схем. Мінімальний розмір пенсійних внесків може бути встановлений в договорі, максимального ж розміру не існує (перераховуй хоч всю зарплату).

Здійснювати недержавне пенсійне забезпечення можуть:
— недержавні пенсійні фонди (далі — НПФ), укладаючи пенсійні контракти між адміністраторами пенсійних фондів та їх вкладниками;
— страхові компанії, укладаючи договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;
банківські установи, укладаючи договір про відкриття пенсійних депозитних рахунків.

Саме останньому варіанту ми приділимо далі основну увагу.

Пенсійні рахунки, які відкривають у банках фізичні особи для накопичення заощаджень на виплату в майбутньому недержавної пенсії, належать до вкладних (депозитних) рахунків. Однак законодавство обмежує розмір вкладу: банкам дозволено залучати кошти фізосіб на пенсійні депозитні рахунки лише в межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізосіб. На сьогодні це 8 тис. грн. Погодьтеся, як для майбутньої пенсії замало. Скоріше за все, це не зацікавить ні банк, ні клієнта. До того ж для недержавних пенсійних фондів та страхових компаній таких обмежень немає, отже,вони в даному питанні у вигіднішому становищі, ніж банки. Але є варіант: громадянин може відкрити пенсійні рахунки для майбутньої пенсії у декількох банках і внести у кожний по 8 тис. грн. Таке розміщення вкладів, по-перше, забезпечить йому необхідну (на його погляд) суму майбутньої пенсії, а по-друге, всі ці вклади він гарантовано отримає (це забезпечить Фонд гарантування банківських вкладів). Тобто вклади по 8 тис. грн. у кожному банку будуть надійно захищені.

Описане обмеження суми вкладів є загальним правилом для всіх банків. А всі інші особливості залучення банками коштів на згадані рахунки фіксують безпосередньо у договорі банківського вкладу.

Можна, звичайно, відкладати на майбутню пенсію, просто поклавши гроші на депозитний рахунок в банк, і періодично пролонговувати договір. Тоді чим договір про недержавне пенсійне забезпечення відрізняється від договору про відкриття звичайного депозитного вкладу?

А ось чим. За звичайними депозитними рахунками вкладник отримує суму відсотків за вкладом, обумовлену договором. А за договором про недержавне пенсійне забезпечення на індивідуальному пенсійному рахунку вкладника, крім сплачених ним або за нього страхових внесків, накопичується частина прибутку від інвестицій. Оскільки банкам, НПФ та страховим компаніям, які здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, законодавство дозволяє інвестувати свої активи для отримання доходу на користь вкладників (для поповнення їхніх пенсійних накопичень). Прибуток від інвестицій раз на місяць розподіляють між вкладниками пропорційно сумам, облікованим на дату розподілу на їх індивідуальних пенсійних рахунках.

Але інвестиційна діяльність зазначених структур має конкретні обмеження і її суворо контролює держава. Так, банк, НПФ, страхова компанія мають право для отримання прибутку інвестувати пенсійні активи, накопичені на пенсійних рахунках, лише розмістивши їх:
— на банківських депозитних рахунках, але не більше 40% загальної вартості активів і до 10% в одному банку;
— у цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабміном (але не більше 50% загальної вартості активів);
— у цінні папери, доходи за якими гарантовано Радою міністрів АРК, та облігації місцевих позик більш як 20% активів;
— в акції та облігації українських емітентів не більше 40%;
— у цінні папери та облігації іноземних компаній
(з урахуванням рейтингу зовнішнього боргу) не більше 20%,
— в об'єкти нерухомості, але не більше 10% тощо.

Як бачите, з часом на індивідуальному пенсійному рахунку вкладника, крім сплачених ним або за нього страхових внесків, накопичується частина прибутку від здійснення інвестицій. Виходячи з накопичених сум і розраховують в майбутньому розмір пенсійної виплати.

А чи вигідно це
Цілком очевидно: громадянин — учасник недержавного пенсійного забезпечення може розраховувати надалі, крім гарантованої державної, ще й на додаткову пенсію, яка накопичена не тільки його внесками, а й прибутком від інвестування банком (НПФ чи страховою компанією) пенсійних вкладів. Ще одна перевага — для одержання недержавних пенсій пенсійний вік визначає сам учасник. Такий вік може коливатися в межах ±10 років від загальновстановленого для державних пенсій. Для цього необхідно лише подати заяву за 2 місяці до настання обраного вами пенсійного віку. Якщо ж ви передумали і вирішили змінити свій пенсійний вік — жодних проблем. Слід лише за 15 робочих днів до його настання знову-таки подати заяву. До того ж при недержавному пенсійному забезпеченні розмір пенсійних виплат не залежить від страхового стажу. Звичайно, вкладнику це вигідно. Особливо, якщо страхові внески (вклади) за нього сплачує підприємство. А який сенс з цього підприємству?

Недержавне пенсійне забезпечення в усьому світі — один з найважливіших пунктів соціального пакету співробітників. Це додаткова мотивація роботи (приймання на роботу) цінних працівників. Причому кошти беруть не із зарплати. Це витрати фірми, якій працівники забезпечують існування, і вона розуміє, що інвестиції в персонал підвищують ефективність роботи фірми в цілому.

У принципах недержавного пенсійного забезпечення закладено економічну зацікавленість роботодавця у сплаті пенсійних внесків на недержавне пенсійне забезпечення на користь своїх працівників. А для цього, як відомо, потрібний стимул. І він є: чинне законодавство передбачає деякі пільги при сплаті названих внесків. Оптимальний варіант, аби уникнути оподатковування пенсійних внесків на НПЗ, — перераховувати їх у сумі, що не перевищує 15% зарплати, нарахованої працівнику за місяць сплати внесків, але не більше прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. На 2006 рік ця сума становить 680 грн. Саме таку суму пенсійних внесків:
— не обкладають податком з доходів фізосіб;
— включають до валових витрат підприємства. Погодьтеся, це непоганий стимул для підприємств страхувати своїх працівників.

Виплата пенсій
Недержавні пенсії бувають:
— на визначений строк (не менше як на 10 років);
— одноразові (виплачують при настанні інвалідності, виїзді учасника фонду на постійне проживання за межі України, спадкоємцям тощо).

Розміри пенсійних виплат визначають виходячи із сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку вкладника, тривалості виплати та формули розрахунку величини пенсії на визначений строк.

Існує ще й такий вид виплат, як довічна пенсія. Але отримувати саме такий вид пенсії учасник фонду (вкладник банку) може лише після настання пенсійного віку. Для цього треба укласти договір зі страховою компанією, яка і виплачуватиме не пенсію за рахунок коштів, належних учаснику і перерахованих страховій компанії банком чи НПФ. Громадянин також має право отримати належні йому кошти як одноразову пенсійну виплату, якщо сума пенсійних коштів, що підлягає перерахуванню страховій організації, не досягла розміру мінімальної суми пенсійних накопичень.

Гаранти одержання виплат
Чи є впевненість, що згодом банк, де накопичується ваша майбутня пенсія, не збанкрутує і перераховані до нього гроші, зароблені чесною працею, не пропадуть? Дійсно, цілком зрозуміле скептичне відношення до усяких добровільних накопичень на майбутнє у державних та недержавних установах, адже свіжі ще в пам'яті спогади про неповернені вклади. Які ж гарантії того, що в майбутньому ви матимете обіцяну додаткову пенсію?

По-перше, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб бере на себе зобов'язання кожному вкладнику банка-учасника цього Фонду відшкодувати кошти за його вкладами в розмірі вкладів (разом із розподіленим прибутками) на день настання недоступності вкладів (наприклад, при банкрутстві банку), але не більше 8000 грн. за рахунками у кожному із банків. Тому якщо Ви вирішите відкрити пенсійний рахунок, неодмінно перевірте, чи є банк учасником (причому не тимчасовим) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

По-друге, НБУ та Фонд гарантування вкладів фізосіб контролюють діяльність банків. І якщо банк не виконує передбачених НБУ економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або за рішенням НБУ йому зупинено дію банківської ліцензії, тоді його переводять до категорії тимчасових учасників Фонду. Але вкладникам, які уклали угоди до цього часу, Фонд гарантує відшкодування виплат по вкладах. Банк же, після його переведення до тимчасових учасників, повинен розмістити у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники, інформацію про своє переведення. І ще: він зобов'язаний попереджати фізосіб (при укладенні з ними нових угод на залучення вкладів) про те, що Фонд не гарантує відшкодування за такими вкладами.

По-третє, аби захистити майнові права і законні інтереси учасників недержавного пенсійного страхування, держава здійснюватиме нагляд та контроль за дотриманням чинного законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Однак зауважимо: держава не несе відповідальності за зобов'язаннями НПФ, страхової компанії чи банку.

Тому, як-то кажуть, "думайте сами, решайте сами: иметь или не иметь", тобто відкривати недержавний пенсійний рахунок чи ні. Справа ваша — зважити всі "за" та "проти" й прийняти рішення. Сподіваємось, що наша консультація допоможе Вам у цьому.
Наталя Харитонова