Анализ финансовой отчетности

Банківські депозити: зберігай і збільшуй

Договір банківського вкладу та види вкладів Мабуть, кожна людина хоче не тільки зберегти, а й збільшити свої заощадження. Банківські установи пропонують для цього свої послуги. Одна з них — відкриття і ведення депозитного рахунка. На ньому банк зберігає кошти клієнта (гроші, банківські метали), які отримує в управління. І за можливість ними користуватися банк сплачує клієнтові відсоток (доход). А оформляють все це договором банківського вкладу (депозиту). Згідно зі ст. 1059 ЦКУ такий договір укладають письмово. Причому Кодекс уточнює, що письмову форму підтверджує один із документів: договір банківського вкладу, ощадна книжка, ощадний сертифікат, інший документ, що відповідає вимогам і звичаям ділового обігу. У договорі банківського вкладу, серед іншого, фіксують (п. 1.10 Інструкції № 492): — вид вкладу; — суму, що вносять (перераховують) на рахунок; — строк дії договору; — розмір і порядок сплати відсотків або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; — умови дострокового розірвання договору; — інші умови за погодженням сторін.

З грошима можна розстатися на час, записаний у договорі, — строковий вклад, або на невизначений строк —вклад до запитання. Крім того, існують умовні вклади: коли договір передбачає інші умови повернення коштів. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину за першою вимогою вкладника, крім коштів, розміщених юрособами на інших умовах повернення (п. 3.3 Положення № 516, п. 9.8 Інструкції № 492). Інформацію про основні умови, на яких банк залучає кошти на вклади кожного виду, розміщують у доступному для клієнтів місці.

Нарахування відсотків та їх розмір
Відсотки на депозит нараховують із дати, що настає за днем надходження до банку коштів чи банківських металів (якщо інше не встановлено в договорі), і додати, що передує дню їх повернення вкладникові (або списання з депозитного рахунка з інших причин). Виплачують відсотки в ті строки і в таких розмірах, що передбачені договором. Якщо розмір відсотків у ньому не закріплено, то банк повинен виплатити їх виходячи з облікової ставки НБУ (зараз — 9,5% річних). Фізособам
відсотки можуть виплатити готівкою, перерахувати на поточний рахунок або збільшити на них суму вкладу — усе залежить від умов договору (п. 10.12 Інструкції № 492). Для суб'єктів госпдіяльності прийнятні тільки два останніх шляхи (п. 9.7 Інструкції № 492).

Відсотки на вклад до запитання невеликі — приблизно до 5% від залишку грошей на вкладному рахунку. На їх розмір впливає валюта вкладу (гривня, іноземна валюта),суми грошей на рахунку (наприклад, для залишку до 5000 тис. грн. — 0%, понад 10000 дол. США — 3%) і, звичайно ж,сам банк. Строковий вклад більш дохідний. Щоправда, "вилка" у відсотків велика: ставка може бути як 2%, так і 18% річних. Трохи менший відсоток для вкладу в інвалюті, укладеного на малий строк (до 1 місяця). Більший — для депозиту в національній валюті України, внесеного на рік і більше. Звичайно, на розмірі відсотків може позначитися й:
— сума вкладу. До того ж банки зазвичай визначають і її мінімальний розмір (припустимо, 500 грн. або 200 дол. США);
— можливість поповнення коштів. Рахунок може розбухнути і за рахунок додавання до нього нарахованих відсотків (так звана капіталізація відсотків), і за рахунок його збільшення додатковими вкладами. У договорі дозволено передбачати й мінімальний розмір останніх(наприклад, 50 дол. США або 200 грн.), а також строк,після якого вносити допвнески не можна (скажімо, через 90 днів після укладення договору);
— можливість зняття коштів. Зокрема, деякі депозитні програми надають право зняти частину строкового вкладу (припустимо, 10% станом на початок кожного місяця),не розриваючи договору. Щоправда, зазвичай зазначають і мінімальну суму, що має залишатися на рахунку;
— строк одержання відсотків. У договорі може бути встановлено як помісячну виплату відсотків, так і по-квартальну, або виплату після закінчення строку вкладу. Банки пропонують навіть такі вклади, за умовами яких відсотки виплачують наперед (авансом).

Буває, що ставку доходу не фіксовано на весь строк дії договору: наприклад, за перший місяць клієнт одержує відсотки з розрахунку 3% річних. Кожний наступний місяць зберігання коштів ставка, за якою розраховують доход за місяць, трохи підвищується, і за 12-й місяць його розрахують виходячи з 19% річних.

Пам'ятайте: банк вправі змінити розмір відсотків на вклад до запитання, якщо договір не містить іншого. При цьому якщо банк захоче знизити ставку, то нове значення за раніше внесеним вкладом запрацює лише "через один місяць з часу надсилання відповідного повідомлення,якщо інше не встановлено договором" (п. 3.4 Положення № 516). Скажімо, у договорі цей строк дозволяється скоротити до 15 днів, а замість того, щоб надсилати повідомлення, — опублікувати нову ставку в ЗМІ, повідомити про неї на інтернет-сайті банку та в його установах.

Строкові та умовні вклади перебувають у привілейованому становищі: банк не має права в односторонньому порядку їх зменшити.

Якщо ви зважитеся розірвати договір банківського вкладу (депозиту) до закінчення строку або до настання інших обставин, прописаних у договорі, відсотки за вкладом однаково виплатять. Проте в розмірі, передбаченому для вкладів до запитання (якщо договір не визначає більш високе значення). Приміром, договір строкового вкладу строком на 1 рік може містити правило: при достроковому його розірванні протягом перших 6 місяців відсотки виплачують у розмірі, встановленому для вкладів до запитання, після цього строку — з коефіцієнтом 0,5 до закріпленої в договорі ставки.

Продовження дії договору банківського вкладу
Коли клієнт не вимагає повернути вклад після закінчення строку дії договору (для строкового банківського вкладу) або коли настають певні обставини (для внесеного на інших умовах повернення), договір буде продовжено на умовах вкладу до запитання. Хоча в договорі вкладу спочатку можна передбачити й інше (ст. 1060 ЦКУ). До речі, деякі банки пропонують бонуси своїм постійним вкладникам: додаткові 0,5% або 1% річних, якщо клієнт залишить гроші в розпорядженні банку на другий рік.

Ощадні (депозитні) сертифікати
На початку ми наголошували, що наявність депозиту підтверджують і ощадні сертифікати. Банк випускає їх із власної ініціативи. Вони бувають іменними або на пред'явника, до запитання або строковими, номіналом як у національній, так і в іноземній валюті5. Що стосується сертифікатів на пред'явника, то їх незалежно від валюти номіналу випускають тільки на строк більше ЗО днів.

Іменні сертифікати можуть мати корінці (додаток). Якщо випускають подібний сертифікат, банк заповнює всі реквізити корінця, і його підписує вкладник (або уповноважена ним особа). Потім корінець відривають від сертифіката і зберігають у банку. Коли корінець не передбачено, банк веде реєстраційний журнал випущених іменних сертифікатів. Сертифікат, виписаний на юрособу, вправі отримати керівник підприємства (або уповноважена особа),а сертифікат, оформлений на користь фізособи, — вона сама (або уповноважена особа).

Коли настає строк платежу за сертифікатом, у банку потрібно пред'явити його оригінал. Якщо строк платежу не настав, банк сплатить суму депозиту і відсотки, розраховані за ставкою для вкладу до запитання (якщо в умовах сертифіката не сказано інше). Однак і таких грошей власникові сертифіката на пред'явника доведеться ще почекати: кошти спочатку зарахують на поточний рахунок вкладника (відкритий у цьому банку), але видадуть або перерахують на інший рахунок не раніше ніж через 5 робочих днів.

Збираючись одержати гроші за сертифікатом, власник має взяти із собою документ, що засвідчує його особу. Гроші перераховують (фізособам — ще й видають готівкою) лише на підставі заяви, в якій буде зазначено дані згаданого документа (назва, серія і номер, дата видачі, повна назва органу, що видав документ).

Список використаних нормативно-правових актів:
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Положення №516— Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління НБУ від 03.12.03 р. № 516.
3. Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. №492.
Євген Федоровський