Анализ финансовой отчетности

Методика обліку надзвичайних доходів і витрат

При надзвичайній ситуації, що має місце на підприємстві, господарські операції можна поділити на ті, що: а) фіксують зміни у вартості і наявності активів під впливом надзвичайної події; б) стосуються проведення операцій з ліквідації наслідків надзвичайних подій; в) стосуються операцій з проведення робіт щодо запобігання надзвичайним подіям.
Рис. 1. Запропонована схема взаємозв’язку господарських операцій, що стосуються надзвичайної діяльності
Рис. 1. Запропонована схема взаємозв’язку господарських операцій, що стосуються надзвичайної діяльності
Серед операцій з надзвичайної діяльності виділяються операції з обліку основних засобів (списання, ремонт, переоцінка, одержання в тимчасове користування), товарно-матеріальних цінностей (придбання, безкоштовне отримання, вибуття ), розрахунків (по оплаті праці, з постачальниками, бюджетом, позабюджетними фондами). Використовуючи вищенаведену схему, розглянемо особливості ведення первинного обліку надзвичайної діяльності підприємства. Застосовуючи Наказ міністерства статистики України від 29.12. 95р. № 352 „Про затвердження типових форм обліку”, рекомендуємо перелік первинних документів до відповідних операцій з обліку основних засобів, які виникають під час надзвичайної діяльності (таблиця 1).
Таблиця 1  Документування операцій з основними засобами при надзвичайній діяльності підприємства
Таблиця 1 Документування операцій з основними засобами при надзвичайній діяльності підприємства
В. Рудницький, І. Лазаришина, В. Бачинський, В. Поліщук вважають, що при організації первинного обліку операцій щодо основних засобів необхідно взяти до уваги супровідні документи [1, с.17]. Водночас не зазначено, які саме супровідні документи необхідні для оформлення надзвичайних операцій з основними засобами при списанні чи переоцінці основних засобів внаслідок надзвичайної події.
Враховуючи наведені розробки відносно звичайної діяльності, до супровідних документів при документуванні надзвичайних операцій з основними засобами можна віднести: при поточному і капітальному ремонті об’єкта основних засобів, необхідному внаслідок надзвичайної події, для підтримання його в робочому стані – наряд, накладну на внутрішнє переміщення, розрахунково-платіжну відомість, відомість аналітичного обліку витрат, акт виконаних робіт, рахунок; при одержанні в тимчасове користування для ліквідації наслідків надзвичайної події від інших підприємств, установ – угоду, товарно-транспортну накладну, довіреність. Перелік операцій з основними засобами в даному контексті не містить супровідних документів, необхідних при списанні чи переоцінці основних засобів внаслідок надзвичайної події.
Пропонуємо перелік можливих супровідних документів при списанні об’єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації внаслідок надзвичайної події: наряд, накладну на внутрішнє переміщення, розрахунково-платіжну відомість, відомість аналітичного обліку витрат, акт виконаних робіт, рахунок (при виконанні робіт з демонтажу, перевезення брухту, навантажувально-розвантажувальних робіт) при реалізації запчастин, брухту, крім того, складають документи: договір купівлі-продажі, накладна, податкова накладна, довіреність, платіжне доручення, розрахунковий чек, рахунок; при переоцінці об’єкта основних засобів внаслідок надзвичайної події може оформлюватись накладна на внутрішнє переміщення.
Ми вважаємо, що рух товарно-матеріальних цінностей внаслідок надзвичайних подій відбувається за рахунок:
– придбання товарно-матеріальних цінностей на умовах розрахунку з метою ліквідації (запобігання) надзвичайної події, відновлення втрат у зв’язку з надзвичайною подією;
– безкоштовного отримання товарно-матеріальних цінностей для ліквідації (запобігання) надзвичайної події, відновлення втрат у зв’язку з надзвичайною подією;
– вибуття внаслідок безкоштовної передачі для ліквідації (запобігання) надзвичайної події, відновлення втрат у зв’язку з надзвичайною подією іншого підприємства;
– вибуття внаслідок псування, знищення у результаті надзвичайної події.
Документування операцій, пов’язаних з запасами, здійснюється з використанням відповідних форм первинних документів, встановлених наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996р. №193 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів” [2].
Виділяючи операції з обліку руху запасів, пов’язаного з надзвичайною діяльністю, пропонуємо розглянути їх документальне оформлення в таблиці 2.

Таблиця 2. Документування господарських операцій пов’язаних з отриманням, використанням та передачею запасів у зв’язку з надзвичайною подією
Таблиця 2. Документування господарських операцій пов’язаних з отриманням, використанням та передачею запасів у зв’язку з надзвичайною подією


У таблиці 3 наведені супровідні документи з обліку руху запасів пов’язаного з надзвичайною подією. Рух запасів під час надзвичайної діяльності підприємства відбувається з метою запобігання надзвичайній події, при ліквідації її наслідків а також під час дії сили непереборних обставин. При цьому можливе надходження запасів (придбання, безкоштовне отримання) і їх вибуття (безкоштовна передача, псування, знищення).

Таблиця 3 Супровідні документи з обліку руху запасів пов’язаного з надзвичайною подією
Таблиця 3 Супровідні документи з обліку руху запасів пов’язаного з надзвичайною подією


При надзвичайній діяльності виникають розрахунки з працівниками з оплати праці, з постачальниками, бюджетом, позабюджетними фондами. Документальне оформлення цих операцій здійснюється за допомогою первинних документів, представлених в таблиці 4.

Таблиця 4 Документування касових операцій, які виникають при надзвичайній діяльності
Таблиця 4 Документування касових операцій, які виникають при надзвичайній діяльності


Надходження коштів які є надзвичайними доходами на рахунки і в касу підприємства, що постраждало від надзвичайної події, оформлюють за допомогою первинних документів, представлених в таблиці 5.

Таблиця 5 Документування операцій з обліку доходів від надзвичайної діяльності
Таблиця 5 Документування операцій з обліку доходів від надзвичайної діяльності


Облікову інформацію стосовно надзвичайної діяльності, яка міститься в первинних документах, узагальнюють на рахунках бухгалтерського обліку і заносять до регістрів синтетичного і аналітичного обліку згідно з Методичними рекомендаціями щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку № 356.
Надзвичайна діяльність може потребувати здійснення будь-яких операцій, які будуть відображатись в журналах, відомостях та інших регістрах бухгалтерського обліку. Так, надзвичайні операції з основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальними активами відображають у Журналі № 4 і відповідних відомостях. Синтетичний облік надзвичайних операцій з надходження або отримання грошових коштів ведеться в Журналі № 1 і відомостях 1.1, 1.2, 1.3. Синтетичний облік надзвичайних операцій з розрахунків і зобов’язань ведеться в Журналі № 3 і відповідних відомостях. Аналітичний облік надзвичайних доходів і витрат може здійснюватись в комбінованому регістрі. Синтетичний облік ведеться в Журналі 5 чи 5А (витрати), в Журналі 6 (доходи). Всі витрати щодо надзвичайних операцій з журналів 1, 3, 4 переносять в Журнал 5.
Таким чином, надзвичайні операції ніяк не відрізняються від звичайних з точки зору їх синтетичного обліку. Підсумкові дані з журналів №1, 3, 4, 5, 6 переносять до Головної книги (рис.2).

Рис.2. Порядок організації обліку надзвичайної діяльності
Рис.2. Порядок організації обліку надзвичайної діяльності


Для того, щоб полегшити бухгалтеру вибірку надзвичайних операцій з регістрів, пропонуємо позначати в змісті запису операції їх мету – для надзвичайної діяльності. Листи регістрів, в яких зазначено надзвичайні операції, можна позначати червоною лінією. Необхідно організувати збір даних про надзвичайні витрати в розрізі статей калькуляції з розшифровкою за видами робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних подій. Роботи, що виникають у процесі надзвичайної діяльності можуть стосуватись ліквідації наслідків надзвичайної події (ліквідації завалів, відновлення пошкодженої будівлі) та попередження надзвичайних подій. Для цього пропонуємо вести облік надзвичайних витрат за статтями калькуляції в Картці аналітичного обліку надзвичайних витрат (табл. 6).
Картка аналітичного обліку дає можливість визначити надзвичайні витрати як за відповідними видами робіт, так і за статтями калькуляції, що важливо для покращення ведення обліку надзвичайних витрат і спрощення формування показників звітності.

Таблиця 6  Картка аналітичного обліку надзвичайних витрат за_______ місяць___ року
Таблиця 6 Картка аналітичного обліку надзвичайних витрат за_______ місяць___ року


Як видно з таблиці, надзвичайні витрати за всіма статтями становили 10957 грн. Підсумок визначено шляхом підрахунку суми по кожній статті. Наприклад, надзвичайні витрати на матеріали визначались як сума списаних матеріалів на ліквідацію завалів, на відновлення пошкодженої будівлі, на роботи з попередження надзвичайній події (будівництво дамби).
Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом від 30 листопада 1999 р. №291 [3], визначений синтетичний рахунок 99 “Надзвичайні витрати” і відповідні субрахунки :
991 – “Втрати від стихійного лиха”;
992 – “Втрати від техногенних катастроф і аварій”;
993 – “Інші надзвичайні витрати”.
В Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом від 30 листопада 1999 р. №291 вказано, що на субрахунку 991 “Втрати від стихійного лиха” ведеться облік втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град, тощо);
на субрахунку 992 “Втрати від техногенних катастроф і аварій” ведеться облік втрат, понесених підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві;
на субрахунку 993 “Інші надзвичайні витрати” ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій [4].
Недоліком вищенаведеної структури рахунків першого і другого порядку є недостатнє висвітлення класифікаційних ознак різних витрат, що належать до надзвичайних. У зв’язку з цим, науковці пропонують різноманітні тлумачення складу втрат по 991, 992, 993 субрахунках. Так, на необхідність детальнішого роз’яснення до субрахунку 993 “Інші надзвичайні витрати” вказують Р.Грачова [5, с.2]. і З.Задорожній. Зокрема, З.Задорожній вважає, що до них можна включити “експропріацію власності підприємства за кордоном, списання активів внаслідок прийняття нових нормативно-правових активів (списання залишків готової продукції, виробництво якої стало ліцензованим) [6, с.56].
Таким чином, перед бухгалтерами постає завдання самостійно класифікувати надзвичайні події, що належать до стихійного лиха, техногенних катастроф, інших надзвичайних подій, і крім того, класифікувати надзвичайні витрати.
На базі теоретичних досліджень першого розділу пропонуємо вдосконалити План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом від 30 листопада 1999 р. №291 в розрізі рахунків надзвичайних доходів і витрат. Вважаємо, що недоліком субрахунків до рахунку 99 ”Надзвичайні витрати” є аналітичне групування надзвичайних подій, а не надзвичайних витрат. Якщо покращувати склад субрахунків в даному напрямку, необхідно звернутись до класифікації надзвичайних подій, детально розробленій Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи [7]. Але дана класифікація є дуже громіздкою і не може застосовуватися бухгалтерією підприємства. Для витрат, понесених підприємством в результаті надзвичайних подій, подібна класифікація не розроблена. Ф.Бутинець [8, с.520] вважає, що надзвичайні витрати можна поділити на три категорії:
1) прямі витрати від події, яка вже здійснилася;
2) витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків надзвичайних подій;
3) витрати, пов’язані з попередженням надзвичайних подій.
Але дані витрати, хоча класифіковані, з нашої точки зору, саме за важливими для підприємства ознаками, які вказують напрямок використання коштів і потреби підприємства, ніяк не ув’язані з субрахунками рахунку 99”Надзвичайні витрати”.
Пропонуємо класифікувати надзвичайні витрати за важливими для підприємств ознаками: втрати від надзвичайної події, яка вже відбулась; затрати на ліквідацію наслідків надзвичайних подій; затрати на попередження надзвичайних подій. Вважаємо доцільним рекомендувати склад субрахунків рахунку 99”Надзвичайні витрати” скоригувати відповідно до запропонованої класифікації:
991 „Втрати від надзвичайної події, яка вже відбулась”;
992 „Затрати на ліквідацію наслідків надзвичайних подій ”;
993 „Затрати на попередження надзвичайним подіям ”.
Порівняльна характеристика запропонованої структури рахунку 99 „Надзвичайні витрати” і передбаченої Планом рахунків бухгалтерського обліку наведена у табл.7.

Таблиця 7  Структура рахунку 99 „Надзвичайні витрати”
Таблиця 7 Структура рахунку 99 „Надзвичайні витрати”


Вважаємо, що для підприємства не є важливим вид надзвичайної події, від якої воно потерпіло. Натомість дуже важливими є види витрат, які воно мусить здійснювати у зв’язку з надзвичайною подією.
Пропонуємо склад надзвичайних витрат трактувати наступним чином. Втрати від надзвичайної події, яка вже відбулась, включають: втрати матеріалів, МШП, виробничих запасів, товарів, готової продукції, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, капітальних інвестицій (втрати у зв’язку з надзвичайними подіями на підприємстві, в яке вкладені інвестиції).
Затрати на ліквідацію наслідків надзвичайних подій включають: затрати на заробітну плату робітників, зайнятих на відновлювальних роботах, грошові кошти, витрачені на сировину, матеріали, електроенергію, паливо, комунальні послуги при проведенні робіт з ліквідації наслідків надзвичайних подій, грошова допомога надана працівникам, що постраждали внаслідок надзвичайних подій, страховка виплачена працівникам, що постраждали внаслідок надзвичайних подій, амортизація основних засобів, що використовувались при здійсненні робіт з ліквідації наслідків надзвичайних подій.
Затрати на попередження надзвичайних подій включають: затрати по заробітній платі робітників, зайнятих на роботах щодо запобігання надзвичайним подіям, грошові кошти, витрачені на сировину, матеріали, електроенергію, паливо при проведенні робіт щодо запобігання надзвичайним подіям, амортизація основних засобів, що використовувались при здійсненні робіт щодо запобігання надзвичайним подіям.
Затрати на ліквідацію підприємства після надзвичайної події можуть мати місце у випадку, коли затрати на ліквідацію наслідків надзвичайних подій є більшими, ніж затрати на створення нового підприємства, або коли підприємство не має необхідних для відновлення діяльності коштів. Деталізація надзвичайних витрат представлена в розділі 1. Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р.
№ 291, визначений синтетичний рахунок 75 “Надзвичайні доходи”, і відповідні субрахунки :
751 – “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”;
752 – “Інші надзвичайні доходи”.
Недоліком наведених субрахунків є невизначеність різниці між 751 і 752 субрахунками. Неясно, які саме відшкодування збитків до якого субрахунку відносити. Не враховано також можливість погашення таких збитків самим підприємством. Вважаємо, що склад субрахунків рахунку 75 варто згрупувати за джерелами відшкодування надзвичайних витрат (відшкодування втрат страховими організаціями, відшкодування з місцевого або державного бюджету, інші відшкодування). Це дозволить визначати за даними обліку напрямки і розміри грошових надходжень від надзвичайної діяльності, спростить заповнення Звіту про фінансові результати.
Отже, відповідно до класифікації надзвичайних доходів, представленої у розділі 1, пропонуємо такий склад субрахунків до рахунку 75:
751 – “Відшкодування страхових організацій”;
752 – “Відшкодування з бюджету”;
753 – “Інші відшкодування”.
До субрахунку 751 “Відшкодування страхових організацій” відносять визнані відшкодування надзвичайних втрат страхових організацій.
До субрахунку 752 “Відшкодування втрат з бюджету” відносять кошти, отримані підприємством з резервів райдержадміністрації, облдержадміністрації, держбюджету.
До субрахунку 753 “Інші відшкодування” відносять кошти, отримані підприємством з інших джерел – благодійні внески, безоплатні надходження, відшкодування винними особами.
Відповідно до наведених вище пропозицій розроблені зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Структура рахунку 75 представлена на рис. (рис. 3).

Рис. 3 Запропонована структура рахунку 75 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій
Рис. 3 Запропонована структура рахунку 75 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій


При внесенні запропонованих змін до структури рахунків „Надзвичайні доходи” і „Надзвичайні витрати” покращиться аналітичність рахунків 99 і 75, але схема визначення фінансових результатів від надзвичайної події залишиться без змін (рис. 4).
За кредитом рахунку 75 відображується сума відшкодування надзвичайних витрат, за дебетом – списання в порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати”. За дебетом рахунку 99 відображається сума визнаних надзвичайних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 „Фінансові результати”. Фінансовий результат надзвичайних подій визначається на субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” шляхом зіставлення надзвичайних доходів і витрат. Якщо результатом надзвичайних подій є прибуток, то в дебет субрахунку 794 списується також сума податку на прибуток від надзвичайних подій. В кінці року субрахунок 794“Результат надзвичайних подій” потрібно закрити на рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” – субрахунок 441 „Нерозподілені прибутки”, або субрахунок 442 „Непокриті збитки”. На цьому рахунку буде узагальнено фінансовий результат як від звичайної діяльності, так і від надзвичайної.

Рис.4. Модель визначення фінансових результатів від надзвичайних подій
Рис.4. Модель визначення фінансових результатів від надзвичайних подій


Враховуючи вищенаведені пропозиції, представляємо в додатках проведення з обліку надзвичайних операцій з основними засобами. Як вже було зазначено, в залежності від джерел фінансування надзвичайних витрат, вони по-різному відображуються у бухгалтерському обліку. Якщо на підприємстві виникають витрати на придбання основних засобів для запобігання надзвичайним подіям за власні кошти, то вони включаються до складу основних засобів з наступною амортизацією.
При безоплатному отриманні основних засобів проведення будуть відрізнятись залежно від того, надійшли основні засоби з метою запобігання надзвичайній події чи при ліквідації її наслідків.
Нормативними документами не передбачено визнання витрат з метою запобігання надзвичайним витратам на підприємстві. Тому облік капітальних і поточних витрат, здійснених для попередження надзвичайної події ведеться за загальними правилами – як облік придбання, благодійних внесків, безоплатної передачі необоротних активів або оборотних активів.
При ліквідації наслідків надзвичайної події за дебетом рахунка 10 „Основні засоби” відображають:
– суму витрат, яка пов’язана з реконструкцією основних засобів (необхідна після впливу надзвичайної події);
– вартість основних засобів, безоплатно отриманих від інших підприємств, установ для ліквідації наслідків надзвичайної події.
При ліквідації наслідків надзвичайної події за Кредитом рахунка 10 „Основні засоби” відображають :
– вартість вибувших в результаті часткової ліквідації основних засобів у зв’язку з пошкодженням від надзвичайної події;
– вартість вибувших в результаті повної ліквідації основних засобів у зв’язку з пошкодженням від надзвичайної події.
Рахунок 10 дебетується з кредиту рахунків:
15 „Капітальні інвестиції”
– на зарахування до балансової вартості безоплатно одержаних основних засобів від інших підприємств (для ліквідації наслідків надзвичайних подій або для запобігання надзвичайним подіям);
– на зарахування до балансової вартості безоплатно одержаних основних засобів (від інших підприємств для ліквідації наслідків надзвичайних подій або для запобігання надзвичайним подіям) витрат на їх транспортування і монтаж.
424 „Безоплатно одержані необоротні активи”
– на справедливу вартість безоплатно одержаних основних засобів (від інших підприємств для ліквідації наслідків надзвичайних подій або для запобігання надзвичайним подіям);
Рахунок 10 кредитується за дебетом рахунків:
131 „Знос основних засобів”
– на суму зменшення зносу переоцінених основних засобів через пошкодження внаслідок надзвичайної події;
– на суму зменшення зносу основних засобів ліквідованих через пошкодження внаслідок надзвичайної події;
– на суму зменшення зносу основних засобів списаних через нестачу внаслідок надзвичайної події;
976 ”Списання необоротних активів”
– на залишкову вартість основних засобів, ліквідованих через пошкодження внаслідок надзвичайної події;
– на залишкову вартість основних засобів, списаних через пошкодження внаслідок надзвичайної події;
423 „Дооцінка активів”
– на суму дооцінки залишкової вартості основних засобів, якщо вона дорівнює нулю внаслідок надзвичайної події.
Отже, опрацювавши питання обліку капітальних і поточних витрат, ми виявили, що облік придбання, благодійних внесків, безоплатної передачі необоротних і оборотних активів, здійснених з метою запобігання надзвичайним подіям, ведеться без списання цих витрат на надзвичайні витрати. Вважаємо, що проведення робіт по запобіганню надзвичайній події належить до надзвичайної діяльності. Тому дані витрати повинні відображатись на одному з субрахунків рахунку 99, що пропонувалося вище.
Необхідно розглянути питання обліку й інших операцій, близьких за змістом до надзвичайних. Такі категорії, як „Інші витрати”, „Надзвичайні витрати” мають певні спільні і відмінні характеристики, які впливають на правильність відображення їх в обліку. Розглянемо, як відрізняються інші витрати і надзвичайні витрати з точки зору фінансового обліку. Списання і уцінка необоротних активів може відбуватися внаслідок зносу і ліквідації у процесі звичайної діяльності, а може - під впливом надзвичайної події. Визнані втрати від списання необоротних активів через знос і ліквідацію при звичайній діяльності обліковують згідно з Планом рахунків на субрахунку 976 ”Списання необоротних активів”, уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій відображають на рахунку 975 „Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”.
Необоротні активи можуть також бути списані, якщо вони ушкоджені або знищені в результаті надзвичайної події. Для проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної події підприємство змушене використовувати необоротні активи, що є причиною їх спрацювання і нарахування зносу. Такі витрати відображають на рахунку 99 ”Надзвичайні витрати”.
У таблиці 8 представлено особливості обліку вище означених витрат. Інші витрати відображають у формі № 2 „Звіт про фінансові результати„ в рядку 160 згідно з Положенням бухгалтерського обліку № 3 [9].

Таблиця 8 Облік витрат від списання і уцінки необоротних активів
Таблиця 8 Облік витрат від списання і уцінки необоротних активів


Законом України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, що викликало втрату працездатності”, прийнятим Верховною Радою України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV передбачено страхування життя, здоров’я та працездатності персоналу підприємств, установ і організацій. Розмір внесків залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого відносять дане підприємство [10].
Нещасні випадки можуть виникати внаслідок техногенних аварій, які входять до переліку надзвичайних подій. У такому випадку виплати потерпілим та членам їх сімей, за заподіяну шкоду здоров’ю, здійснюються за рахунок підприємства, виходячи із середньомісячного заробітку за 12 чи 24 місяці, що передували каліцтву або стійкій втраті працездатності. Страхова сума, виплачена травмованому працівнику включатиметься до складу надзвичайних витрат.
У таблиці 9 представлена розроблена нами аналітична відомість з обліку розрахунків зі страхування нещасних випадків внаслідок надзвичайної події (техногенної аварії).
Синтетичний облік надзвичайної діяльності підприємства потребує вдосконалення.

Таблиця 9 Аналітична відомість з обліку розрахунків зі страхування нещасних випадків внаслідок надзвичайної події
Таблиця 9 Аналітична відомість з обліку розрахунків зі страхування нещасних випадків внаслідок надзвичайної події


Під час дослідження синтетичного обліку надзвичайних доходів і витрат зауважено, що в журналах 5 і 5-А відводиться один рядок для відображення надзвичайних витрат, а в журналі 6 місце для доходів від надзвичайних подій не передбачено. У зв’язку з цим існує потреба у додатковій інформації щодо складу надзвичайних доходів і витрат. Вважаємо необхідним відкриття допоміжних відомостей до названих регістрів.
З.Задорожний пропонує форми відомостей для аналітичного обліку надзвичайних витрат і надзвичайних доходів [6, с.56-57]. На нашу думку, вільні рядки для розшифровки видів надзвичайних подій в колонці „Назва субрахунку” не мають сенсу, якщо застосувати зміни до структури рахунку 99, наведені вище. У цілому, Відомість аналітичного обліку надзвичайних витрат може мати такий вигляд (таблиця 10).

Таблиця 10 Відомість аналітичного обліку надзвичайних витрат
Таблиця 10 Відомість аналітичного обліку надзвичайних витрат


На нашу думку, колонка „Джерело отримання доходів” у Відомості аналітичного обліку надзвичайних доходів, розробленій З.Задорожнім буде зайвою, якщо використати субрахунки до рахунку 75, запропоновані вище. В цілому, Відомість аналітичного обліку надзвичайних доходів може мати такий вигляд (табл. 11).

Таблиця 11 Відомість аналітичного обліку надзвичайних доходів
Таблиця 11 Відомість аналітичного обліку надзвичайних доходів


Ведення відомостей аналітичного обліку надзвичайних витрат і надзвичайних доходів надасть можливість вдосконалити облік надзвичайної діяльності, спростити заповнення фінансової звітності, розширити склад і структуру інформації щодо надзвичайних подій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Рудницький В.С., Лазаришина І.Д., Бачинський В.І., Поліщук В.Л. Організація первинного обліку та економічного аналізу на прикладі підприємств в торгівлі.: Навч. посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004, – 480 с.
2. Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів” від 21.05.96, №193.
3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом МФУ від 30.11.99 р. №291.
4. Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом від 30 листопада 1999 р. №291.
5. Грачова Р. Всупереч міжнародним стандартам, ми обмежили розуміння надзвичайної події тільки форс – мажором // Дебет – кредит. – 2000. – № 16. – С. 2–4.
6. Задорожний З. Облік надзвичайних витрат і доходів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – № 1. – С.54–58.
7. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК019 – 2001. Київ: Держстандарт України, 2001.
8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ЖІТІ, .2001 – 672 с.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.06.99 р., №397/3690.
10. Закон України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання., що викликало втрату працездатності”, прийнятий Верховною Радою України від 23.09.1999 р. № 1105–XIV.