Анализ финансовой отчетности

Особливості обліку лізингових операцій в умовах використання комп'ютерних технологій

Великий обсяг економічної інформації, підвищення вимог до її вірогідності та якості обумовлює необхідність подальшого вдосконалення облікової й контрольно-аналітичної роботи. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, подовжуються строки її опрацювання, а зростання затрат праці призводить до різкого збільшення управлінського персоналу. На сучасному етапі удосконалення функцій управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів обчислювальної техніки для обліку, аналізу та планування господарської діяльності взагалі, і лізингової діяльності зокрема,. Основна тенденція на даний час – це раціональне застосування персональних ЕОМ для автоматизації бухгалтерського обліку, яка базується на загальних принципах і методах бухгалтерської науки. Відмінності між звичайною та автоматизованою обліковими системами полягають у послідовності виконання арифметичних операцій і збереженні даних. Розробкою моделей інформаційного забезпечення та автоматизованої обробки даних в бухгалтерському обліку займаються багато учених різних спеціальностей. Основними вимогами до любого інформаційного продукту, з однієї сторони, є його достатня наукова обґрунтованість, а з іншої – доступність у застосуванні користувачем. Автоматизація за своєю суттю – це передача машині деяких функцій розумової праці [ 1, с. 7]. Барановський Е.С. та Кропивко М.Ф. відзначають, що автоматизація обліку сприяє зміні характеру праці облікових працівників за рахунок зниження трудомісткості обробки інформації, що дозволяє більше приділяти увагу виконанню організаційно-контрольних функцій. Крім того, змінюються документопотоки, що орієнтуються на підвищення оперативності обліку і максимальне використання експлуатаційних можливостей ЕОМ [2, с. 108].
До того ж, про необхідність комп’ютерної обробки даних свідчить і швидке зростання обсягів інформації на всіх рівнях управління, про що стверджували вчені: В.Б.Івашкевич, Р.С.Рашитов, К.Е.Коллас, С.В.Бардаш та інші. Головною перевагою автоматизованої форми обліку є зведення ймовірності допущення помилок, які можуть виникати при перенесенні даних з одного облікового регістру до іншого, на нуль.
Розвиток інформаційних технологій бухгалтерського обліку за останні роки йде зростаючими темпами. Постійно покращуються якісні характеристики програм, які пропонуються на ринку інформаційних послуг, збільшується не лише їх потужність, але і функціональне наповнення. Бухгалтерські програми переходять до класу проблемно-орієнтованих систем. Це викликано постійними змінами в бухгалтерському обліку на всіх його ділянках, що стосується й обліку лізингових операцій. Постійні зміни потребують від сучасних систем автоматизації не тільки більш розвинутих можливостей, а і наявності методично відпрацьованих рішень.
Аналіз програмних засобів, що використовуються, дозволяє класифікувати їх за основними функціями:
• програми, що реалізують функції фінансового (синтетичного) обліку і формування фінансової звітності;
• програми, що реалізують функції фінансового й управлінського обліку для малих підприємств;
• програми, що реалізують функції окремих розділів обліку для великих і середніх підприємств [3, с. 471].
Наявність у підприємства будь-якої галузі, роду діяльності і масштабів бізнесу основних засобів (власних чи орендованих), без яких неможлива діяльність господарюючих суб’єктів, зумовила, в свою чергу, створення у більшості бухгалтерських програмних продуктів окремого модуля або автоматизованого робочого місця “Основні засоби”.
Автоматизоване робоче місце (АРМ) представляє собою комплекс технічних і програмних засобів індивідуального користування, який орієнтований на виконання певних функцій. АРМ утворюється на базі ЕОМ, технічне і програмне забезпечення яких дозволяє здійснювати режим обробки інформації, введення локальних баз даних [4, с. 9].
В АРМі бухгалтера повинні бути реалізовані всі функціональні можливості програмного засобу бухгалтера, такі як:
- повна відповідність основним принципам бухгалтерського обліку (суцільне документування, хронологічний запис);
- наочність та простота в освоєнні та використанні;
- гнучкість до всіх змін в методології бухгалтерського обліку;
- можливість швидкого здійснення компіляції (трансформації).
Як свідчить практика, на підприємствах з автоматизованими системами обліку ділянка щодо обліку основних засобів автоматизується однією з перших.
Призначення АРМ бухгалтера по обліку основних засобів має полягати у виконанні системних обліково-контрольних операцій: автоматизації документування первинної інформації; оперативного управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів, за місцем зберігання та експлуатації; нарахування зносу основних засобів; їх переоцінки; видачі по запиту необхідної інформації на друк або екран дисплея.
При виборі програмного забезпечення для автоматизації облікового процесу лізингових операцій недостатньо зосереджувати увагу лише на якості обліку об’єктів основних засобів, необхідна іще й комплексна оцінка програми щодо можливості автоматизації інших ділянок обліку лізингових процесів: оформлення лізингових договорів; розрахунок лізингових платежів; контроль за станом розрахунків із контрагентами тощо.
Огляд існуючих програм бухгалтерського обліку на предмет автоматизації обліку основних засобів показав, що більшість програм (в своєму базовому варіанті) не пристосовані до автоматизації обліку лізингових операцій (табл. 1) [5, с. 171].

Таблиця 1 Основні можливості комп’ютерних програм щодо обліку основних засобів
Таблиця 1 Основні можливості комп’ютерних програм щодо обліку основних засобів


Для потреб лізингоодержувача можливості вказаних програм ще хоч якоюсь мірою пристосовані (адже облік наявності, руху та вибуття лізингового майна аналогічний обліку операцій з власними основними засобами), проте не враховують потреб користувача щодо визначення вартості оприбуткування предметів лізингу. Для лізингодавця запропонована ділянка обліку основних засобів пристосована лише для обліку власного майна і не враховує його специфічних потреб щодо обліку основної господарської діяльності – надання послуг лізингу: облік договорів лізингу, визначення вартості предметів лізингу, автоматичний розрахунок лізингових платежів тощо.
На наш погляд, автоматизація розрахунку лізингових платежів є основним критерієм при виборі програмного забезпечення бухгалтерського обліку лізингодавця, оскільки ця ділянка обліку є найбільш трудомісткою для сприйняття та виконання. Це пов’язано з тим, що відповідно до П(С)БО 14 „Оренда” передбачається застосування фінансової математики для визначення сум, які відображаються в обліку при проведенні лізингових операцій.
Так, для відображення в обліку і лізингодавця, і лізингоодержувача лізингових операцій, необхідно попередньо визначити:
• суму ануїтету;
• теперішню вартість мінімальних орендних платежів;
• суму плати за предмет лізингу;
• суму винагороди.
У той же час, на сьогоднішній день на ринку інформаційних технологій існують програми, які безпосередньо дозволяють вести облік орендних та лізингових операцій. До таких програм відносяться наступні: „1С: ЭИ Аренда” інформаційно-технічного центру „Эфект Информ” та „ІКС: Договора аренды”(що представляє собою доповнення до типової конфігурації „1С: Бухгалтерія 7.7”) компанії „ІКС технології”, а також програму „Рассчеты с арендаторами” фірми ЛегПромСофт. Перші дві використовуються для автоматизації обліку при оренді приміщень (оперативній оренді).
Програма „Рассчеты с арендаторами” у мережевому режимі автоматизує роботу, пов’язану з орендарями. До можливостей цієї програми відносять групування облікової інформації за орендарями, договорами, орендною платою, рахунками, тарифами, нарахуваннями, залишками заборгованості. Програма дає можливість проводити розрахунки як індивідуально, так і в груповому режимі, а також здійснювати перерахунок орендних платежів за минулі роки.
Оскільки лізинговий бізнес у нашій країні ще не набув широких масштабів, то й відсутність тиражного програмного забезпечення для обліку лізингової діяльності є цілком закономірна. Так, якщо сьогодні найпоширенішою сферою діяльності виступає торгівля, то для потреб продавців уже створена нова технологічна програма „1С: Предприятие 8.0. Управление торговлей” [6].
На нашу думку, сучасні умови вимагають використання підприємствами, що займаються лізинговою діяльністю, модифікованих програмних рішень. Оскільки такі рішення, на відміну від масових тиражних програм, виступають у технологічному плані більш досконалими, тобто клієнт отримує вирішення своєї проблеми, яка вимагає ретельного вивчення і чіткого розв’язання.
Одним із найважливіших критеріїв, що враховується при виборі того чи іншого програмного продукту, є можливість модифікації її настройок, що визначає гнучкість системи – це так звані конструктори. На даний час на ринку бухгалтерських програм у класі програм-конструкторів найпопулярнішою є програма „1С: Предприятие 7.7”. Облік своєї діяльності НАК „Украгролізинг” веде теж у вказаній програмі. Представники фірми-продавця програмного забезпечення на замовлення налагодили дану програму, враховуючи особливості діяльності підприємства.
Для потреб лізингоодержувача теж має сенс використовувати програму „1С: Предприятие 7.7” або „1С: Бухгалтерія”, оскільки за допомогою майстера- конструктора, можна автоматизувати всі необхідні ділянки обліку.
На наш погляд, специфіка лізингових операцій у лізингоодержувача вимагає наряду з використанням АРМ „Основні засоби” для автоматизації обліку предметів лізингу, обов’язково автоматизувати процес визначення вартості, за якою лізингове майно буде оприбутковане на баланс. Звичайно, якщо підприємство взяло у лізинг лише один об’єкт основних засобів, то вартість його оприбуткування можна визначити одноразово і в ручну, хоча це збільшить обсяг роботи бухгалтера. Разом із тим, бухгалтер самостійно без допомоги програміста може визначити коло аналітичних рахунків, на яких буде здійснюватися облік предметів лізингу та нарахування їх зносу, заповнити довідники основних засобів та контрагентів на предмет контролю за станом своєї кредиторської заборгованості та своєчасністю сплати лізингових платежів.
Таким чином, у лізингоодержувача і при незначних обсягах лізингових операцій у загальному обсязі його господарської діяльності, при автоматизації обліку предметів лізингу та розрахунків із лізингодавцями, необхідно пристосовувати існуючу комп’ютерну програму до специфіки лізингових операцій. Організацію обліку лізингових відносин у лізингоодержувача в умовах автоматизованої обробки інформації ми спромоглися представити за допомогою схеми, що зображена на рис. 1.
Разом із тим, коли для лізингоодержувача облік лізингових операцій виступає окремою ділянкою автоматизованої системи бухгалтерського обліку всього підприємства, то для лізингодавця комп’ютеризація загального облікового процесу повинна бути підпорядкована специфіці здійснення лізингових операцій. Тому, у лізингодавця програмний продукт має бути повністю адаптований до основної діяльності – надання послуг лізингу.
Застосування автоматизованого обліку лізингових операцій суттєво підвищує ефективність роботи персоналу лізингової компанії, збільшує оперативність одержання й формування інформації для прийняття управлінських рішень.
Основним документом, що містить усю необхідну інформацію про здійснення лізингових операцій, є договір лізингу. При автоматизованій системі обліку на підприємствах-лізингодавцях має бути електронна форма цього документу, яка може бути роздрукована й завірена належним чином сторонами- учасниками.
Електронна форма договору лізингу має містити наступні реквізити:
1) лізингоодержувач (дані про нього мають міститися у довіднику контрагентів);
2) лізингодавець (дані про нього мають міститися у довіднику фірми (власника лізингового майна));
3) предмет лізингу (дані про нього мають містися у довіднику придбаних предметів лізингу, включаючи його ціну та ліквідаційну вартість);
4) строк лізингу (із зазначенням дати початку та закінчення дії договору);
5) орендна ставка відсотка (договірна та ринкова);
6) кількість періодів оплати;
7) порядок оплати (на початку чи в кінці періоду).

Рис. 1. Організація обліку лізингових операцій у лізингоодержувача в умовах використання комп’ютерних технологій
Рис. 1. Організація обліку лізингових операцій у лізингоодержувача в умовах використання комп’ютерних технологій


Звичайно, електронну форму договору лізингу у лізингодавця можна створити і не в обліковій програмі. Проте, на наш погляд, це економічно недоцільно, оскільки буде займати час для оформлення договору в одній програмі і перенесення даних у бухгалтерську для формування інших документів. До того ж, оформлення договору безпосередньо в обраній бухгалтерській програмі дає можливість багаторазово використовувати дані, введені для договору.
Особливу увагу, слід звернути на формування інформації довідників. Оскільки від їх повноти і правильної організації буде залежати ефективність функціонування того чи іншого програмного забезпечення. Так, для ведення аналітичного обліку по лізингоодержувачах у лізингодавця повинен бути сформований довідник контрагентів. При чому він, на нашу думку, повинен підрозділятися на лізингоодержувачів, продавців (постачальників) лізингового майна, кредиторів (якщо їх багато), інших контрагентів. Така градація довідників повинна спростити пошук інформації про того чи іншого контрагента.
Щодо довідника предметів лізингу, то, ми вважаємо, що він теж повинен мати підкласи по видах майна, що передається у лізинг (транспортні засоби, машини та обладнання, споруди тощо). У розрізі окремих підгруп повинна міститися детальна інформація про кожний конкретний предмет лізингу: назва, його ціна, ліквідаційна вартість тощо. Одиницею виміру предмета лізингу мають бути штуки. Дані цього довідника виступають об’єктами аналітичного обліку.
На основі договорів лізингу в програмі необхідно автоматизувати формування графіків платежів. Наприклад, так як це зроблено в ТОВ „Перша Західно-Українська лізингова компанія” (див. рис. 2.).
Створений графік платежів повинен мати табличну форму, в шапці якого має вказуватися контрагент, договір (номер, дата підписання), сума контракту (у прийнятій валюті), сума авансу, а також метод списання заборгованості (кількість платежів і за який період). В документі „Графік платежу” при сплаті лізингових платежів лізингоодержувачем автоматично повинні заповнюватися графи: стан розрахунків, дата сплати і сума оплати.

Рис. 2. Діалогове вікно заповнення документу „Графік лізингових платежів” в програмі „1С: Підприємство 7.7.”
Рис. 2. Діалогове вікно заповнення документу „Графік лізингових платежів” в програмі „1С: Підприємство 7.7.”


Графік платежів повинен давати можливість автоматично формувати рахунки для лізингоодержувачів. При чому формування рахунків має проходити за допомогою спеціальної обробки, наприклад, для всіх лізингоодержувачів одразу. При цьому для кожного лізингоодержувача сума рахунку має розраховуватися індивідуально, враховуючи вид предмету лізингу, строк дії договору лізингу тощо (на основі розробленого графіку). Для оплати додаткових витрат лізингодавця (навчання персоналу, технічне обслуговування та інших), в програмі мають бути оформленні додаткові договори, суми яких призначені для формування додаткових витрат. Договір на додаткові послуги формується на підставі договору лізингу. У нього, крім зазначених основних параметрів договору, має бути визначений вид послуг, що перелічені в довіднику. На основі договорів виставляються рахунки на оплату відповідного виду послуг.
Сформовані рахунки на оплату лізингових платежів і додаткових послуг потрапляють у відповідні журнали, де вони упорядковуються за датою формування. При цьому важливо передбачити як індивідуальне формування кожного рахунку, так і формування одразу всіх рахунків за певний період часу, наприклад, місяць.
Оплата лізингових платежів лізингоодержувачами фіксується документами, що підтверджують надходження грошових засобів до лізингодавця (виписки банку, прибуткові касові ордери). При проведенні цих документів автоматично формуються усі необхідні бухгалтерські записи.
У цілому побудову обліку лізингових операцій в умовах автоматизації у лізингодавця можна представити за допомогою схеми, зображеної на рис. 3

Рис.3. Організація обліку лізингових операцій у лізингодавця в умовах використання комп’ютерних технологій
Рис.3. Організація обліку лізингових операцій у лізингодавця в умовах використання комп’ютерних технологій


Для ефективного ведення обліку лізингових операцій комп’ютерна програма має забезпечувати користувачів повною звітною інформацією. На наш погляд, основними видами звітів має стати інформація про стан розрахунків із лізингоодержувачами та їх заборгованість перед лізингодавцями, які забезпечать належний контроль і аналіз поточної заборгованості.
Звітні форми комп’ютерної обробки інформації повинні забезпечувати достовірною інформацією не лише бухгалтерію компанії для складання звітності, а і керівництво фірми для прийняття ефективних управлінських рішень.
Головним звітним документом має бути:
„Загальний звіт лізингової діяльності”, що містить інформацію про всіх лізингоодержувачів та стан розрахунків із ними: найменування лізингоодержувача, дата і номер лізингового договору і договору про додаткові послуги, строк лізингу, предмет лізингу, сума договору, сплачена заборгованість, залишок боргу (в розрізі вартості майна та лізингових послуг). При чому бажано, щоб даний звіт можна було при необхідності складати у розрізі класифікацій: чи заборгованості по строках погашення, чи за видами основних засобах, наданих у лізинг.
На основі згаданої звітної форми користувачі повинні мати можливість формувати інші звіти залежно від нагальних потреб:
1) реєстр договорів лізингу (указується загальна кількість договорів, дати підписання і закінчення терміну дії кожного конкретного договору, строк, що залишився до закінчення, суми договорів, співвідношення строку до закінчення і ще не оплаченої частини боргу).
2) стан розрахунків із лізингоодержувачами (містить інформацію в розрізі кожного лізингоодержувача про загальну суму заборгованості, оплату рахунків, поточну заборгованість по останній сплаті відповідно до виставленого рахунку).
3) заборгованість лізингоодержувачів (заборгованість у розрізі строків виникнення: до закінчення терміну дії договору, прострочена заборгованість по строках прострочки: 1 рік, 2 роки, 3 роки і т.д.).
Як бачимо, на основі кожного із запропонованих звітів автоматично можна сформувати звіт (одержати інформацію) по кожному конкретному лізингоодержувачу.
До того ж, ми вважаємо, що програмне забезпечення бухгалтерського обліку діяльності лізингових компаній, повинне враховувати інтереси не лише керівника і головного бухгалтера, а й усіх підрозділів підприємства. З цією метою працівники різних відділків повинні мати можливість у межах однієї комп’ютерної програми (локальної мережі) формувати певні документи і користуватися тими, що вже створили інші відділи (табл. 2).
У той же час, окрім ведення безпосередньо обліку сучасним бухгалтерам необхідно все частіше звертатися до фінансового аналізу. Інструмент роботи бухгалтера – облікова система. Тому, першочерговим завданням автоматизації і було завдання організації обліку. Проте вимоги користувачів до інформації змінюються і збільшуються. Разом із розширенням функціональних обов’язків зростають і змінюються інформаційні потреби.
При веденні обліку лізингових операцій бухгалтеру, для прийняття рішення, все частіше стає необхідною інформація про фінансові показники діяльності підприємства на певну дату. Так, дані про структуру заборгованості лізингоодержувачів допоможуть правильно розставити пріоритети взаєморозрахунків. Ситуацію з боргами підприємства необхідно постійно тримати під контролем, оскільки велика кредиторська заборгованість негативно відображається на репутації фірми. При оцінці нового лізингового договору на предмет: чи вистачить власних оборотних засобів лізингодавця для покупки предмета лізингу, чи необхідно брати кредит, – також не завадить дослідити динаміку залишків на розрахункових рахунках. Виявлення закономірностей надходження і (або) витрачання грошових засобів можуть стати основою для фінансового планування. У той же час, звіти існуючих комп’ютерних програм, як правило мають жорстку структуру. Якщо користувачу потрібні будуть ті ж самі дані певного звіту, але в інших вимірниках (наприклад, у відсотках), то необхідно буде звертатися до відділу автоматизації або інших програмістів, що займе певний час для доведення звіту до необхідного вигляду.

Таблиця 2. Можливості підрозділів лізингодавця при формуванні необхідної документації в сфері автоматизованої обробки даних
Таблиця 2. Можливості підрозділів лізингодавця при формуванні необхідної документації в сфері автоматизованої обробки даних


Тому, програмне забезпечення, і перш за все форма звітів, повинне бути забезпечене технологією динамічного аналізу. Дана технологія дозволяє спочатку представити звіт у вигляді динамічної таблиці. Від звичайної таблиці її відрізняє те, що можна за допомогою миші „управляти” стовпчиками і рядками. Так аналітик формує структуру звіту. Над таблицею можна проводити різні операції: переводити певну інформації (данні) у відсотки і навпаки, фільтрувати представлені дані за значеннями стовпчиків і рядків. При цьому, користувач управляє формою звіту і наданням даних самостійно, тому доопрацювання звітів не потрібно. Таким чином, інформація надходить вчасно і без додаткових затрат [7, с. 16]. Функціональні можливості динамічного аналізу вже застосовуються на ринку програмного забезпечення бухгалтерського обліку, прикладом цього може служити продукт компанії Intersoft Lab „Контур Стандарт. Аналіз для 1С: Торгівля і склад”.
У той же час, на нашу думку, лізинговим компаніям вкрай необхідно застосування такого динамічного аналізу в програмному забезпеченні системи бухгалтерського обліку.
Нехай, аналіз динаміки оборотних засобів лізингодавця виявив збільшення оборотних активів. Односно аналіз структури оборотних засобів показав, що активи ростуть за рахунок збільшення заборгованості лізингоодержувачів. Висновок: об’єм заборгованості необхідно скорочувати. Для початку виявимо найбільш великих боржників з простроченими заборгованостями за останніми плановими платежами. Для цього необхідно скористатися звітом „Структура простроченої заборгованості”. Дані сортуються по зменшенню за допомогою вбудованого інструменту фільтрації і сортування „Перші записи”.
Якщо список лізингоодержувачів великий, а необхідно знайти дані по певній фірмі, то необхідно застосувати пошук. Для цього необхідно обрати стовпчик, в якому буде проводитися пошук, і ввести значення, що шукається.
Не виключено, що деякі лізингоодержувачі можуть не погодитися із сумою боргу, і будуть висловлювати претензії до лізингодавця. Для пошуку помилок необхідно скористатися звітом „Взаєморозрахунки” і звіряти суми поопераційно за датами. Щоб зосередитися на даних по конкретному лізингоодержувачу, необхідно прибрати інформацію по інших контрагентах за допомогою фільтру.
Також, ми вважаємо, що при обліку лізингових операцій систему динамічного аналізу можна аналогічно використовувати і для розкриття інформації про наявність і рух предметів лізингу, їх структуру і динаміку щодо експлуатації лізингоодержувачами, можливі шляхи використання повернутого лізингового майна тощо.
Таким чином, технологія динамічного аналізу передає користувачеві повноваження по формуванню зовнішнього вигляду звітів, знижуючи тим самим залежність аналізу від інженерно-технічних спеціалістів. У той же час, існує ефективність застосування технології динамічного аналізу у програмному забезпечення лізингодавця: пряма ефективність – за рахунок скорочення затрат на доопрацювання звітів, опосередкована – за рахунок підвищення якості й оперативності прийняття управлінських рішень.
Оптимальність у використанні бухгалтерських програм визначається не лише різноплановістю тих чи інших функцій, виконанням яких вона здатна забезпечити користувача. Велике значення при виборі програми буде мати і ступінь захисту інформації, яким наділена комп’ютерна система бухгалтерського обліку, оскільки інформація про господарську діяльність складає комерційну таємницю підприємства.
Не всі програми бухгалтерського обліку забезпечені належним ступенем захисту облікової інформації. Так, наприклад, програми „Соло для бухгалтера з комп’ютером” та „Фінанси без проблем” взагалі не мають системи контролю доступу. У той же час, бухгалтерська програма „Парус” забезпечена паролем доступу для входу в програму, а „1С: Підприємство” та „Толстый Ганс” мають пароль не лише для входу у програму, а і дозволяють організувати закодований доступ до окремих ділянок обліку.
Кодування доступу даних дає можливість захистити інтереси підприємства не лише від несанкціонованого викрадення комерційної інформації, але і від шахрайства персоналу, що має відношення до роботи бухгалтерії. Для забезпечення збереження інформації (уведення і вибір елементів довідників, формування документів і звітів) на підприємстві необхідно запровадити суворе розмежування прав і обов’язків між користувачами: менеджерами та бухгалтерами.
Проте, наявність паролів входу в програму, шифрування даних не захищають файли баз даних від спеціалістів-програмістів високого рівня. Тому, на підприємствах необхідно обов’язково передбачати організаційні та адміністративні заходи щодо забезпечення безпеки збереження як товарно-матеріальних цінностей, так і інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Васильев Г.А. Экономическая эффективность комплексной автоматизации производства. – М.: Экономика, 1978. – 191 с.
2. Барановский Г.С., Кропивко М.Ф. Автоматизация бухгалтерского учета в сельскохозяйственных предприятиях. – К.: Урожай, 1989. – 164 с.
3. Огійчук М.Ф., Панченко Л.Г., Сколотій Л.О. Удосконалення форм бухгалтерського обліку в аграрних підприємствах // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 470 – 475.
4. Економічний словник-довідник / Під ред. д.е.н., проф. Мочерного С.Ф. – К.: Феміна. – 1995. – 368 с.
5. Шулепова С.М. Облік лізингових операцій в умовах застосування комп’ютерної техніки // Вісник ЖІТІ. – 2001. – Вип.№17. – С.170 – 175.
6. Поставщик – покупателю // Бухгалтер и компьютер. – 2003. – №9(48).–С.30– 35.
7. Чемеркина Н. Если вы бухгалтер…Аналитика для «1С» // Бухгалтер и компьютер. – 2002. – №4(31). – С. 14 – 17.