Анализ финансовой отчетности

Права покупця при споживчому кредитуванні: це потрібно знати

Ви загорілися купити дорогу річ. Та от халепа — грошей не вистачає. Вихід — придбати у кредит. Адже не секрет, що це поширена практика. І не дивно: споживачу — зручно, банку — прибутково, продавцю — вигідно. Однак тут постає запитання: а які права має покупець та на який захист може сподіватися? Донедавна воно залишалося риторичним. Але 13.01.06 p., коли запрацювала нова редакція Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі — Закон про захист прав споживачів), ситуація змінилася. Саме тому сьогодні ми розглянемо правозахисні норми при споживчому кредитуванні. Відомо ж: знання — сила. А знання своїх прав тим паче. Що ж, приступимо. Традиційно розпочнемо з термінології. Що розуміють під споживчим кредитом? Закон про захист прав споживачів тлумачить його так:"кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції" (див. п. 23 ст. 1 Закону про захист прав споживачів). Таким чином, констатуємо: — споживчий кредит можуть надавати лише фінансові установи (банки, кредитні спілки тощо); — кредит бере споживач, тобто фізособа, яка придбаває продукцію для особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (тому, власне, кредит і носить назву споживчого); — кошти надають на придбання продукції (а точніше, споживчих товарів та послуг).

Ідемо далі. Отже, ви вирішили придбати продукцію в кредит. Без договору про надання споживчого кредиту тут не обійтися. У ньому однією стороною виступає кредитодавець. Він надає або зобов'язується надати у певному розмірі та на визначених умовах кошти для придбання продукції. Другою — споживач (себто ви), який має повернути ці кошти разом із нарахованими відсотками. Договір укладають у письмовій формі. Але не поспішайте! Перед тим, як поставити свій автограф на документі, варто зважити ось на що:
1. Кредитодавець повинен у письмовій формі поінформувати вас про свою особу та місцезнаходження, а також про кредитні умови:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачено;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування зі стислим описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з його одержанням,обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит можна одержати;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
з) необхідність оцінки майна та, якщо вона потрібна,особу, яка її проводить;
и) податковий режим сплати відсотків та державні субсидії, на які споживач має право (або повідомити про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію);
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Такі дані допоможуть вам зорієнтуватись у морі кредитних пропозицій та вибрати найоптимальніший варіант. Тому не варто відмовлятися від них. Тим паче,що відомості безкоштовні.

2. У договорі обов'язково мають бути:
а)сума кредиту;
б)детальний розпис загальної вартості кредиту;
в)дата видачі кредиту або, якщо його видаватимуть частинами, дати їх надання і суми та інші умови кредитування;
г)пункт про право дострокового повернення кредиту;
ґ)річна відсоткова ставка за кредит;
д)інші умови, визначені законодавством.

Радимо вам уважно вчитуватись у кожне речення договору. І не піддаватися спокусі пробігтись очима по його умовах, аби швидше покінчити із цією марудною справою. Адже, можливо, у ньому записано щось подібне:
— для надання кредиту необхідно передати як забезпечення його повну суму або частину суми чи повністю або частково покласти її на депозит або викупити на неї цінні папери чи інші фінансові інструменти (крім випадків, коли споживач одержує за депозитом, цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як ставка за кредитом);
— споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, названою кредитодавцем (крім ситуацій, коли цього вимагає законодавство та/або коли витрати за зазначеним договором прямо прописані в складі сукупної вартості кредиту для споживача).

Або ж у договорі передбачено зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки, чи встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила її зміни.

Знайте —це НЕСПРАВЕДЛИВІ УМОВИ! А тому жодну з них договір не повинен містити. Якщо необхідно,її можна визнати недійсною через суд.

І ще один нюанс: надаючи кредит, кредитодавець ризикує. Тому зрозуміло, що вирішуючи, чи укласти договір, він може поцікавитися вашою платоспроможністю та відомостями, які необхідні для надання кредиту. Але не більше того! Персональні дані, одержані від вас, йому слід використовувати суто для оцінки фінансового стану.

Якщо все гаразд: умови договору вас задовольняють і кредитодавець нічого не має проти вашої персони, можете сміливо ставити свій підпис на документі.При цьому один з оригіналів належить вам. При потребі доводити, що договір вам передали, зобов'язаний буде кредитодавець.

Припустимо, основну справу зроблено — договір споживчого кредитування укладено. Залишилася дрібниця — сплатити суму кредиту та відсотки. Майте на увазі: нічого, окрім того, що було зазначено в договорі, ви перераховувати не зобов'язані. Утім, у кредитних договорах іноді є примітка про те, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або за інших обставин. Тоді знайте: кредитодавець має повідомити вас про зміну письмово протягом 7 календарних днів.А без повідомлення вона недійсна (ч. 4. ст. 11 Закону про захист прав споживачів).

До речі, ви вправі достроково повернути споживчий кредит, у тому числі збільшивши суми періодичних виплат. Якщо ви скористаєтесь останнім способом, то кредитодавець у відповідь повинен зменшити кредитні зобов'язання (ч. 8ст. 11 Закону про захист прав споживачів).

Тепер про найцікавіше. Уявімо, ви прийшли додому і... от сюрприз — матуся придбала аналогічний товар. Або ж дружина, знаючи ваші уподобання і не маючи телепатичних здібностей, купила абсолютно таку саму річ у кредит. Чи ви побачили схожий товар у сусідньому магазині з грандіозною знижкою. Зрештою, ви просто передумали. Що тоді? Не переймайтеся! Законодавці потурбувалися про ваші права в подібних ситуаціях. А саме в ч. 6 ст. 11 Закону про захист прав споживачів прописали: "споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин (виділено авт. —Г. К.)". Строк слід відраховувати з моменту передачі вам примірника укладеного договору. Для відкликання своєї згоди потрібно оформити письмове повідомлення і подати його особисто (або через уповноважену особу) чи надіслати кредитодавцю до збігу встановленого 14-денного терміну. При цьому не забудьте одночасно повернути кошти або товар, що отримали за договором, та відсотки, які набігли за час користування кредитом. Нічого більше (ніяких інших зборів) у зв'язку з відкликанням згоди платити не потрібно.

"А якщо я вже встиг заплатити якусь суму на погашення кредиту і передумав протягом 14 днів? Що тоді? Плакали мої грошики?" — запитаєте ви. Нічого подібного. Просто наберіться терпіння — впродовж 7 днів кредитодавець зобов'язаний повернути ваші кошти.А якщо не встигне — сплатити неустойку за кожен день у розмірі 1% від суми, належної до повернення.

Однак є ще одна важлива деталь: правом на відкликання згоди споживач не може скористатися щодо споживчих кредитів:
1) забезпечених іпотекою;
2) на придбання житла;
3) наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.

Тому, укладаючи такі договори, варто пам'ятати народну мудрість: сім раз відміряй — один відріж.

І ще одна важлива річ, про яку варто згадати, розглядаючи цю тему. Кредитодавець при порушенні споживачем умов договору (якщо це ним передбачено) має право вимагати дострокового повернення споживчого кредиту або на вилучення продукції чи застосування інших санкцій. Але скористатись таким правом він може лише тоді, коли виконується одна з умов:
1) затримано сплату частини кредиту та/або відсотків щонайменше на 1 календарний місяць;
2) сума заборгованості перевищує суму кредиту більш як на 10%;
3) не сплачено більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту;
4) відбулося інше істотне порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на підставі договору про надання споживчого кредиту вимагає дострокового здійснення внесків або повернення споживчого кредиту, у споживача є ЗО календарних днів з дати одержання повідомлення, аби виконати вимогу. Але якщо порушення умов договору буде усунено протягом цього періоду, вимога кредитодавця втратить чинність.

Візьміть на замітку: кредитодавець, який у позасудовому порядку чи до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, не може у будь-який спосіб вимагати якоїсь плати або винагороди від останнього за таке звернення.

При цьому кредитодавцеві заборонено:
1) надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
2) вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
3) зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
4) вимагати стягнення сум, про які не йдеться у договорі про надання споживчого кредиту;
5) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими,професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
6) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою (ст. 19 Закону про захист прав споживачів);
7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Упевнені, віднині відстоювати свої права у споживчокредитних баталіях вам буде настільки ж легко, як лускати насіння. А ще сподіваємося, на шляху вам зустрічатимуться лише добропорядні кредитори та продавці, тоді й вдаватись до практики оборони своїх прав не доведеться. Хороших вам покупок у кредит!
Галина Корнійчук