Анализ финансовой отчетности

Виїзна торгівля: документи в порядку

Для торговельного підприємства розвиватися — означає розширювати коло своїх покупців. Найпростіший спосіб здійснити задумане — організувати виїзну торгівлю. Про те, які документи, крім дозвільних, слід для цього підготувати, і буде наша бесіда. 1. Загальні правила Як відомо, виїзна торгівля — це роздрібна торгівля за межами основного приміщення (магазину, складу). Порядок її проведення регламентують Правила № 369. Так, згідно з п. 29 цього документа працівники пунктів виїзної торгівлі повинні мати при собі документи: — на товар (товарно-транспортні накладні (далі — ТТН), прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, заборні листи та ін. документи із зазначенням назви,сорту, кількості, ціни і загальної вартості товару); — такі, що підтверджують якість (тут досить копії накладної про надходження товару, що підлягає сертифікації. Згідно з Переліком № 28 у ній повинен стояти реєстраційний номер документа про якість (наприклад,сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності або декларації про відповідність), якщо це передбачено технічним регламентом з підтвердження відповідності на товар).

Документи про якість не будуть об'єктом нашої пильної уваги, оскільки їх оформлює підприємство-виробник. Ми ж докладніше розглянемо, які папери складає підприємство-продавець при організації виїзної торгівлі.

2. Видача товару зі складу і повернення залишків
Отже, прийнято рішення взяти участь у ярмарку, виставці або просто поторгувати у святковий день на якійсь із жвавих вулиць. Передачу товару зі складу продавцю, який буде його реалізовувати на виїзді, на нашу думку, можна оформити з допомогою накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 (далі — накладна), затвердженої наказом № 193. Нагадаємо, що її застосовують у тому числі і для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства. Накладну виписує матеріально відповідальна особа складу (комірник) у 2-х примірниках і підписує у головного бухгалтера (один — для себе,другий —для сторони, що виїжджає) і в посадової особи, до функцій якої входить розпорядження товарно-матеріальними цінностями.

Що стосується оформлення при виїзній торгівлі ТТН,то це доцільно, якщо товар до місця продажу постачає
стороння організація. Хочемо попередити: вимогу складати ТТН містить наказ № 488/346, але заковика в тому, що він не зареєстрований у Мін'юсті, а значить,не обов'язковий до виконання. Тобто приймати рішення, складати ТТН чи ні — право підприємства, покарати за її відсутність не зможуть. Докладніше ця тема висвітлена в газеті "все про бухгалтерський облік"
№ 29 за 2006 рік, стор. 47 — 48.

Якщо ж підприємство доставляє вантаж до місця проведення виїзної торгівлі самостійно (на власному або орендованому автомобілі), то в ролі документів на товар цілком підійде правильно оформлена накладна(зразок заповнення див. на стор. ЗО).

Після повернення з поїздки може опинитися, що товар реалізований не повністю. Тоді продавець зобов'язаний здати залишки на склад, знову-таки оформивши накладну за формою М-11. У ній слід зазначити,який товар і на яку суму повертають.

3. Транспортна документація
Тепер кілька слів про транспортну документацію, яка, згідно з п. 2.1 Правил ДР, повинна бути у кожного водія:
— посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (права) і талон до нього;
— реєстраційний документ на транспортний засіб(техпаспорт). Якщо авто орендоване, то орендарю на період дії договору оренди видадуть тимчасовий реєстраційний талон;
— у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та/або спеціальних звукових сигнальних пристроїв —дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, а при розміщенні реклами — погодження,видане підрозділом Державтоінспекції МВС;
— поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Водії, які згідно із законодавством звільнені від обов'язкового страхування, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи(посвідчення);
— у встановлених законодавством випадках подорожній лист і документи на вантаж, що перевозиться. А на транспортних засобах, які перевозять великогабаритні або великовагові вантажі, — дозвіл на рух. При транспортуванні небезпечних вантажів необхідно мати технічні умови, свідоцтва про допуск водія і транспортного засобу, дозвіл на перевезення.

Зупинимося докладніше на останньому пункті. При доставці товару своїми силами на машині (легковій або вантажній) слід оформити подорожній лист службового легкового автомобіля (форма № 3), затверджений Інструкцією № 74, або подорожній лист вантажного автомобіля (форма № 2), затверджений наказом № 488/346. Застосовувати будь-які інші форми подорожніх листів для обліку роботи службових автомобілів не можна. Перевізники, що експлуатують автомобілі як власні, так і орендовані, зобов'язані при виїзді автомобіля з гаража видати водію заповнений подорожній лист. Його оформлюють тільки на один робочий день або зміну і видають за умови, що водій здав подорожній лист за попередній робочий день. На більший строк подорожній лист можна видати тільки у разі транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад добу, обов'язково оформивши це наказом або розпорядженням перевізника. Перед видачею подорожній лист реєструють у диспетчерському журналі, де фіксують:
— дату видачі;
— номер подорожнього листа;
— прізвище та ініціали водія;
— його підпис в одержанні подорожнього листа;
— дату повернення подорожнього листа;
— підпис відповідальної особи.

Бланки форм № 2 і № 3, а також рекомендації щодо їх заповнення наведені в додатку "Приклади заповнення бланків первинної документації бухгалтерського обліку" до газети "все про бухгалтерський облік" № 16 за 2003 рік.

4. Оформлення відрядження на проведення виїзної торгівлі
Усі знають, що відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза його постійною роботою. Відправляючи працівника у відрядження для проведення виїзної торгівлі, слід оформити відповідні документи:
наказ (розпорядження) про відрядження (із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди направляють співробітників, строку і мети поїздки);
посвідчення про відрядження (зареєстроване в журналі реєстрації посвідчень про відрядження, форма якого наведена в додатку до Інструкції про відрядження).

Строк відрядження на здійснення виїзної торгівлі в межах України визначають у наказі (не більше ЗО календарних днів — див. п. 1 розділу І Інструкції про відрядження). Потім працівнику видають аванс у сумі добових (по Україні це 25 грн./доба—п. 1 постанови № 663),витрат на проїзд і проживання. Приїхавши з відрядження, працівник зобов'язаний до закінчення 3-го банківського дня, наступного за днем, в якому завершується відрядження, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження (пп. 9.10.2 Закону про доходи і п. 2.11 Положення про касові операції).

Невеличкий нюанс: оформити поїздку для проведення виїзної торгівлі як відрядження вдасться, якщо підприємство буде торгувати на ринку, брати участь у ярмарку— тобто буде можливість поставити у посвідченні про відрядження печатку сторони, що приймає. У протилежному випадку правильніше буде розцінити таку поїздку як таку, що має роз'їзний характер
роботи
і встановити за неї доплату. Проте, як правильно це зробити, читайте в газеті "все про бухгалтерський облік" № 79 за 2004 рік, стор. 25.

На завершення побажаємо вам, щоб виїзна торгівля приносила не менший прибуток, ніж стаціонарна, і щоб ваші документи були завжди в повному порядку.

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про доходи — Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 p. № 889-IV.
2. Постанова № 663 — постанова Кабінету Міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" від 23.04.99 р. № 663.
3. Наказ № 193 — наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" від 21.06.96 р. № 193.
4. Наказ № 488/346 — спільний наказ Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.95 р. № 488/346.
5. Правила № 369 — Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.96 р. № 369.
6. Правила ДР — Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 р. № 1306.
7. Інструкція №74— Інструкція про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 17.02.98 р. №74.
8. Інструкція про відрядження — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59.
9. Положення про касові операції— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.
10. Перелік № 28 — Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05 р. № 28.
Тетяна Валентинова