Анализ финансовой отчетности

Ринковий збір: платники, ставки, терміни сплати

Ринковий збір належить до місцевих зборів. Тому два загальнодержавні нормативно-правові акти — Декрет № 56-93 (ст. 4) і Указ №761 — часто слугують лише фоном у картині порядку його сплати. Деталі ж вимальовують органи місцевого самоврядування у своїх рішеннях — добре, що таке право надане їм у ст. 18 Декрету №56-93. Платники ринкового збору На перший погляд платників ринкового збору можна визначити вже зі ст. 4 Декрету № 56-93, за якою плату справляють з юридичних осіб і громадян. Однак у ст. 2 Указу № 761 до них додали ще й філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи юросіб.

Якщо ви не збираєтеся торгувати на ринку, а плануєте надавати на ньому послуги — будьте готові до можливих несподіванок. Згідно з Декретом № 56-93 ринковий збір — це плата, що справляють "з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари (тут і далі виділено авт. — Є. Ф.)"- Як бачимо, послуги тут явно ні при чому. Однак у Запорізькому положенні встановлено ставки ринкового збору і на надання послуг, і на діяльність з проведення азартних ігор. А одним торговим місцем при розміщенні на ринку гральних автоматів прийнято вважати монетоприймач.

Не справляти ринкового збору дозволено з "підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця" (ст. 4 Указу № 761). Цю норму додатково роз'яснив КМУ в постанові № 962, зазначивши: пільга не поширюється на фізичних осіб.

Крім того, пільги зі сплати ринкового збору також управі встановлювати органи місцевого самоврядування (ст. 18 Декрету № 56-93).

Граничні ставки збору
Відповідно до ст. 18 Декрету № 56-93 встановлювати ставки ринкового збору місцева влада повинна, враховуючи встановлені межі. Але вони відрізняються на порядок:
— не більше 20% мінзарплати для громадян (зараз —20% х 350 грн. = 70 грн.) і 3-х мінзарплат (3 х 350 грн. =
= 1050 грн.) для юросіб —за Декретом № 56-93;
— від 0,05 до 0,15 НМДГ для фізосіб (зараз від 0,85 грн. до 2,55 грн.) і від 0,2 до 2 НМДГ для юросіб (від 3,4
грн. до 34 грн.) — за Указом № 761.

Можливо, розібратися у настільки тісному переплетенні двох нормативно-правових актів нам допоможуть державні органи? На жаль, єдиної точки зору в них, очевидно, досі немає. Наприклад, у листі від 08.11.05 р.№ 9752 Держкомпідприємництва висловився на користь меж згідно з Указом № 761: "відповідно до своїх повноважень, міська рада своїм рішенням може встановлювати ставки ринкового збору не вищі від максимальних і не нижчі від мінімальних розмірів, визначених Указом
Президента". Та сама позиція й у листах цього органу від 14.05.05 р. № 3648, від 30.04.03 р. № 3-222/2702.

Навпаки, із Декрету № 56-93 узяті межі збору у листах Держкомпідприємництва від 26.01.04 р. № 403, від 16.01.04 р. № 229 і від 28.08.01 р. № 1 -222/5344. В останньому, до речі, чітко зафіксовано: "Таким чином,Декрет надає право органам місцевого самоврядування встановлювати розміри ринкового збору в межах,окреслених частиною 2 статті 4..." Що стосується ДПАУ,то й вона в листі від 08.12.04 р. № 9460/до/15-3415 згадала межі з Декрету № 56-93.

Таким чином, усе залежить від доброї волі місцевих депутатів. Якщо вони обмежаться ставками зі ст. З Указу №761 — чудово. Але навіть якщо й вийдуть за них — встановлені межі зі ст. 4 Декрету № 56-93, якими обмежено їх повноваження за ст. 18 Декрету № 56-93 і п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону № 280, навряд чи будуть перевищені.

Скільки займає місце для торгівлі
Ставки ринкового збору визначено із розрахунку за місце торгівлі. Встановити, яка його величина, допоможе знову-таки місцевий орган влади. Саме він вправі за п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону № 280 встановлювати правила торгівлі на ринках, а в їх числі — і визначати розмір торгового місця. Однак часто-густо принцип розрахунку кількості торгових місць, які займає продавець, викладають і в положенні про сплату ринкового збору. Наприклад, згідно з Київським положенням 1 погонний
метр прилавку — це 1 торгове місце. Якщо ж торгують із палатки, контейнера, з причепа тощо, то площа до 6 кв. м дорівнює 1 торговому місцю, від 6 до 20 — 2 місцям тощо. У Запоріжжі при торгівлі з аналогічних об'єктів розмір 1 торгового місця не може перевищити 4 кв.м, а в Хмельницькому — 2 кв.м.

Коли сплачують збір торговці і чим підтвердити сплату
Заплатити ринковий збір за Декретом № 56-93 треба "до початку реалізації продукції" (або "до початку торгівлі" за ст. З Указу № 761). Момент "початку" знову-таки визначає місцева влада. У Києві — це 3 години. 3 початку роботи ринку (п. 23 Правил № 47/207), у Запоріжжі — 2 години з початку роботи ринку, якщо на ньому до 1000 торгових місць (3 години — якщо
більше). А коли цей час минув, збір наказано сплатити до заняття торгового місця (розділ 2 Запорізького положення).

Підтверджує сплату збору чек РРО, оформлений через касовий апарат адміністрації ринку (докладніше див. публікацію "Ринковий збір через РРО: роз'яснюють ДПАУ й Держкомпідприємництва" у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 115 за 2005 p.).

Незважаючи на те що збір слід платити за кожний день торгівлі, нерідко на місцях фіксують право торговців платити ринковий збір авансом за певний період через банки. Такі умови для Києва містить п. 23 Правил № 47/207: "За письмовою угодою з адміністрацією ринку платники ринкового збору можуть сплачувати ринковий збір через установи банків, у тому числі як передоплату". Схожа норма є й в п. 1.3 Хмельницького положення.

Якщо податківці під час перевірки на ринку виявлять торговців без касових чеків, контролери за ст. 5 Указу № 761 вправі оштрафувати їх на суму в розмірі 5 ринкових зборів. Запитають і з адміністрації ринку НМДГ (170 грн.). Причому заплатить вона один незалежно від кількості виявлених "безбілетний" підтверджує й лист ДПАУ від 08.02.03 p. № 2135/7/11 -1317. Якщо ж чеки є, але з вини адміністрації їх оформлено неналежним чином, їй загрожує санкція в 20 НМДГ (340 грн.) за кожний виявлений випадок.

Коли збір до бюджету перераховують ринки
Як ви знаєте, згідно із Законом № 2181 строки перерахування податкового зобов'язання до бюджету залежать від базового податкового (звітного) періоду. Однак, як правило, органи місцевого самоврядування у своїх рішеннях встановлюють авансове перерахування ринкового збору: наприклад, двічі на тиждень (розділ 2 Запорізького рішення, базовий період— місяць) або
подекадно (п. 4.4 Київського рішення, базовий період — місяць; розділ 2 Хмельницького рішення, базовий період — місяць). Звичайно ж, санкції за Законом № 2181 до ринків можуть застосовувати тільки за порушення встановлених у ньому строків перерахування. З чим, до речі, погодилася й ДПАУ в листі від 29.11.01 р.№16211/7/10-1118/2503.

Якщо ринок сплачує єдиний податок або ПДВ
Якщо ринок знаходиться на спрощеній системі обліку та звітності, враховувати ринковий збір у розрахунку суми єдиного податку не треба, бо такі кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Це підтвердила ДПАУ в листі від 29.09.2000 р. № 13156/7/18-0317, а також спеціалісти ДПАУ в публікації,опублікованій в журналі "Вісник податкової служби України" № 10 за 2006 р. Те саме стосується й ПДВ: ринковий збір не включають до бази обкладення цим податком (див. також публікацію в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 55 за 2005 р., стор. 25). Зі сказаним згодна й ДПАУ в листі від 23.02.98 р. № 1873/10/16-1101: "Кошти, які акумулюються на банківському рахунку відповідальної особи (адміністрації готелів,ринків, іподромів тощо) і підлягають обов'язковому перерахуванню до бюджету в повному обсязі, не оподатковуються податком на додану вартість".

Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон № 280 — Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
2. Декрет № 56-93 — Декрет КМУ "Про місцеві податки та збори" від 20.05.93 р. № 56-93.
3. Указ № 761 —Указ Президента України "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" від 28.06.99 р. №761/99.
4. Постанова № 962 — постанова КМУ "Про роз'яснення статті 4 Указу Президента України від 28 червня 1999 р. № 761" від 14.06.2000 р. № 962.
5. Київське положення — Положення про ринковий збір у місті Києві, затверджене рішенням Київської міськради від 04.02.99 р. № 135/236.
6. Запорізьке положення — Положення про ринковий збір, затверджене рішенням Запорізької міськради від 23.12.05 р. №6.
7. Хмельницьке положення — Положення про ринковий збір, затверджене рішенням Хмельницької міськради від 19.09.01 р. № 26.
8. Правила № 47/207 — Правила торгівлі на ринках, у м. Києві, затверджені рішенням Київської міськради від 26.09.02 р. №47/207.
Євген Федоровський