Анализ финансовой отчетности

Виїзна торгівля. Не втратьте шансу заробити!

Торгівля не розорила ще жодного народу. Бенджамін Франклін Людина в усі часи свого існування залежала від погоди їх умов. І навіть сьогодні, в епоху космосу та комп'ютерних технологій, це позначається на її господарській діяльності. Одним із проявів такої залежності є помітне пожвавлення з наближенням літа виїзної торгівлі. Цей спосіб збуту продукції дозволяє спіймати покупця на ринку, у переході, біля зупинки — скрізь, де вирує активне життя. Подібне "ходіння в народ" може призвести до суттєвого зростання товарообороту і виручки. Отже, читайте, як правильно організувати виїзну торгівлю. ЩО ТАКЕ ВИЇЗНА ТОРГІВЛЯ Відповіді на це запитання ви не знайдете в жодному нормативно-правовому акті. Тож спробуємо з'ясувати, що означає термін "виїзна торгівля", на основі логічних міркувань.

Як правило, виїзна торгівля здійснюється через дрібнороздрібну торговельну мережу. Пунктом 3 Правил № 369 передбачено, що дрібнороздрібна торгівля є однією з форм позамагазинного продажу товарів, за якою приміщення не мають торговельного залу для покупців.

Вона проводиться в пунктах некапітальної забудови (кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати) та за допомогою засобів пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо).

У контексті Порядку № 108 під виїзною торгівлею слід розуміти продаж товарів за межами торговельного приміщення.

Хоча пункти некапітальної забудови і не мають торговельного залу, проте у них є торговельне приміщення. А оскільки продаж у них здійснюється в межах торговельного приміщення, таку торгівлю не вважають виїзною (виносною).

Таким чином, виїзна торгівля — це дрібнороздрібна торгівля, що здійснюється через засоби пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки тощо), а виносна — та, що здійснюється з лотків, прилавків та інших подібних торгових точок.

ВИМОГИ ЩОДО РОЗМІЩЕННЯ ОБ'ЄКТА ВИЇЗНОЇ ТОРГІВЛІ
Відведення місць для розміщення об'єктів виїзної торгівлі здійснюється відповідно до вимог Правил № 198.

Перед початком торгівлі обов'язково ознайомтеся з обмеженнями щодо можливості розташування об'єктів виїзної торгівлі. Деякі, найбільш суттєві, ми наводимо:
1) у населених пунктах вони розміщуються за межами тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць. На вулицях і дорогах, де будинки, споруди та огорожа розміщені на відстані менше ніж 5 метрів від проїзної частини, розміщення малих архітектурних норм (далі — МАФ) дозволяється в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорожами;

Примітка
МАФ — це невелика (площею до ЗО кв.метрів) споруда торговельно-побутового призначення,яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Виїзну торгівлю здійснюють через пересувні МАФ. До них належать споруди, які не мають закритого приміщення для тимчасового знаходження людей — торгове обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток,ємність, торговий автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності(п. 2 Правил розміщення МАФ).

2) в охоронних зонах інженерних комунікацій МАФ дозволяється розміщувати за обов'язковим погодженням з організаціями, які експлуатують ці комунікації;
3) лотки, столи, ємності з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах завширшки не менше 5 метрів за межею пішохідної частини. Товар і звільнена від нього тара повинні складуватися на тротуарі поруч із зазначеними пересувними елементами і за межами його пішохідної частини.

Зверніть також увагу, що об'єкти виїзної торгівлі заборонено розміщувати:
— біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам'ятників, фонтанів,клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;
— ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;
— в охоронних зонах інженерних комунікацій;
— на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від дорожнього знака, що її позначає;
— на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);
— ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

Крім того, на території дошкільних, навчальних,лікувальних закладів, з торгових автоматів, у місцях проведення спортивних змагань та в інших місцях,визначених місцевими органами державної виконавчої влади, заборонено торгувати алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст. 15 Закону про держрегулювання).

Під час розміщення МАФ не допускається пошкодження або знищення зелених насаджень.

Біля кожної виїзної точки продажу повинно бути зовнішнє штучне освітлення, а їх власники мають встановити урну для сміття.

Також зауважимо, що підключення до інженерних мереж має здійснюватися з дотриманням умов і правил технічної експлуатації відповідних мереж і гарантувати безпеку користувачів дорожніх об'єктів. Заборонено користуватися пересувними елементами вуличної торгівлі, якщо їх власниками (користувачами)не забезпечено закрите стікання використаної ними,
води в підземні зливостоки.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ І ОБЛАДНАННЯ
Рекламно-інформаційне оформлення пункту продажу повинно бути типовим для даного господарюючого суб'єкта. На видному місці (робочому місці продавця)розміщують свідоцтво про державну реєстрацію,інформацію про адресу і номер телефону господарюючого суб'єкта, якому належить цей пункт, прізвище,ім'я та по батькові продавця, а також режим роботи. До речі, режим роботи господарюючий суб'єкт встановлює за погодженням із місцевими органами державної виконавчої влади.


Якщо торгівлю здійснює громадянин-підприємець — встановлюється табличка із зазначенням його адреси,номера свідоцтва про державну реєстрацію господарюючого суб'єкта та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

При торгівлі на ринку на торговельному місці продавця (фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності) має розміщуватись табличка, на якій, крім згаданої, також повинна бути така інформація: прізвище, ім'я, по батькові підприємця і продавця, копія патенту на здійснення діяльності за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 16 Правил торгівлі на ринках).

При здійсненні виїзної торгівлі продовольчими товарами кожний господарюючий суб'єкт повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал,особисті медичні книжки працівників, а також асортиментний перелік товарів, що реалізуються (п. 10 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами).

Оригінал дозволу на право торгівлі у відведеному місці, копії ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, завірені підписом відповідальної особи та печаткою органу, що їх видав, зберігаються у продавця, який здійснює виїзну торгівлю.

На кузовах автомагазинов, автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн повинен бути нанесений фарбою чіткий напис, що вказує найменування, адресу господарюючого суб'єкта, номер точки пересувної торговельної мережі та номер телефону господарюючого суб'єкта. На автотранспорт, що перевозить продовольчу сировину та продовольчі товари, оформлюють санітарний паспорт (п. 22 Правил №369).

Застосування в пунктах продажу реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій проводиться згідно із Законом про РРО та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Пункт продажу має бути забезпечений відповідним інвентарем та обладнанням, а у разі здійснення продажу продовольчих товарів, що швидко псуються, —холодильним устаткуванням. Засоби вимірювання повинні бути у справному стані.

Пункти виїзної торгівлі, через які здійснюється торгівля напоями на розлив, продовольчими товарами та продукцією громадського харчування без упаковки, повинні бути підключені до водопровідної та каналізаційної мережі, мати місця для миття рук, обладнання, інвентарю(або посуд одноразового використання), комплект миючих і дезінфікуючих засобів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, бачки з кришками для збирання відходів. Прилавки мають бути закриті водонепроникними матеріалами.

Забороняється продаж харчових продуктів і напоїв із застосуванням посуду одноразового використання при відсутності ємкостей для його збору і подальшої утилізації, а також повторне використання цього посуду (п. 28Правил № 369).

ВИМОГИ ДО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПЕРСОНАЛУ
Усі працівники, які здійснюють виїзну торгівлю, при оформленні на роботу обов'язково проходять інструктаж з питань охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування покупців (п. 9 Правил № 369).

Зверніть увагу, що за недотримання працівниками нормативних документів та актів щодо продажу товарів та торговельного обслуговування покупців відповідальність несе господарюючий суб'єкт.

Працівники, які продають продовольчі товари, підлягають в установленому порядку обов'язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки, що зберігаються на робочих місцях. Особи, які не пройшли своєчасно чергове медичне обстеження, до роботи не допускаються (п. 10 Правил № 369).

Торговий персонал під час виконання своїх обов'язків повинен:
— бути охайно одягнений у формений чи санітарний одяг і головні убори;
— додержуватися правил особистої гігієни, утримувати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані;
— не палити на робочому місці;
— бути з покупцями ввічливим;
— мати при собі паспорт, який пред'являється на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів.

Забороняється допускати в пункти продажу сторонніх осіб, за винятком представників органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів, які пред'явили службове посвідчення для проведення перевірки в межах компетенції, наданої їм законодавством (п.п. 11, 12 Правил № 369).

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ
На одержані для продажу товари у продавця обов'язково повинні бути документи, які б підтверджували право власності на них, їх походження, якість, відповідність санітарно-гігієнічним нормам тощо. Серед таких документів обов'язково мають бути:
— товарно- транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, забори і листи тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару;
— на документах, згідно з якими надійшли товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні бути зазначені реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності і/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний товар;
— копії гігієнічних висновків, завірених печаткою господарюючого суб'єкта, від якого одержані ці товари, стосовно товарів, що не підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до затвердженого Міністерством охорони здоров'я України переліку;
— документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів (для імпортних товарів — копії сертифікатів, викладені мовою країни-експортера і українською або російською мовою та завірені печаткою господарюючого суб'єкта, від якого одержані ці товари).


Зазначені документи також необхідно зберігати і в бухгалтерії (офісі) господарюючого суб'єкта, що здійснює виїзну торгівлю (п.29 Правил № 369).

Кожна партія продукції громадського харчування повинна мати посвідчення про якість із зазначенням найменування підприємства-виготівника, його адреси, документації, відповідно до якої вона виготовлена, дати виготовлення, кінцевого строку реалізації, маси одиниці розфасовки (упаковки), а також документ про якість одержаної продукції і ціну за одиницю розфасовки або ваги продукції.

Забороняється приймання та продаж товарів, що надійшли без супровідних документів, із простроченим терміном реалізації.


Перед початком торгівлі товари, що надійшли до продажу,розпаковують і розкладають на прилавках і полицях, а також у розвозках і розносках. Перевіряється справність ваговимірювальних приладів, реєстраторів розрахункових операцій
(якщо застосовуються) та інвентарю.

Продукція громадського харчування та продовольчі товари, що не мають упаковки, повинні бути вкриті від пилу прозорою плівкою, корзини закриті чистою тканиною.

У пунктах виїзної торгівлі забороняється зберігати продовольчі товари на підлозі у відкритій тарі, тримати сторонні речі.

Зразки товарів з цінниками треба виставити на видному для покупців місці. Відповідальність за наявність відповідно оформлених ярликів цін несуть продавці.

Виїзна, як і будь-яка інша форма торгівлі повинна здійснюватись відповідно до ст. 15 Закону про захист прав споживачів. Продавці зобов'язані надавати покупцям відповідно до законодавства необхідну, доступну та достовірну інформацію про товари, що є у продажу, а також мають надавати їм повну можливість відібрати товар, зобов'язані ознайомити з його особливостями, якістю та правилами користування ним.

Працівники, які здійснюють продаж товарів, зобов'язані відпускати їх покупцям повною мірою і вагою за готівку.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, міри, ваги та ціни. Ваговимірювальні прилади мають знаходитись на видному для покупця місці. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому можливість перевірити вагу відпущеного товару, а також ознайомитися з документами, що підтверджують ціну та якість товару.

Забороняється змушувати покупців придбавати будь-які додаткові товари до основної покупки, а також давати будь-які товари замість здачі.

При продажу продукції громадського харчування продавець має застосовувати відповідний інвентар (щипці, виделки, совки, лопатки тощо). Забороняється продаж з кухонного інвентарю (каструль, сотейників тощо), що безпосередньо застосовується для приготування їжі.

Нефасовані продовольчі товари та продукція громадського харчування передаються покупцю упакованими в папір, паперові серветки, поліетиленові кульки харчового призначення або в тару покупця, непродовольчі товари — у папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал (п.п. ЗО — 40 Правил № 369).

Торгівля продовольчими та непродовольчими товарами в одному пункті продажу дозволяється лише за умови, що продовольчі товари фасовані, мають герметичну (непошкоджену) упаковку і при цьому додержується принцип товарного сусідства (п.6 Правил № 369).

Ще однією вимогою Правил № 369 є необхідність узгодження затвердженого господарюючим суб'єктом асортиментного переліку товарів з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. З цією досить дивною вимогою не погоджується Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва.

Через пункти виїзної торгівлі забороняється продаж (п.8 Правил № 369):
— продовольчих товарів, якщо відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, зберігання та продажу, а також для додержання температурних режимів;
— нефасованих і неупакованих продовольчих товарів з розносок, лотків, столиків, корзин та неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного продажу, а також морозива, квітів;
— алкогольних напоїв
— тютюнових виробів через засоби пересувної мережі (за винятком автомагазинів, автокафе і т. п., що мають торговельне приміщення, системи споживчої кооперації, що здійснюють продаж у сільській місцевості);
— технічно складних та великогабаритних товарів;
— тканин, взуття (крім домашнього та робочого),
- швейних виробів (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та виробів верхнього трикотажу, що
потребують примірювання;
— дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них;
— вогненебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів;
— виробів, реалізація яких заборонена законодавчими актами, а також товарів, що не мають супровідних документів (товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, прибутково-видаткова накладна, документи, що засвідчують належну якість та безпеку товарів тощо), наявність яких обумовлена нормативними документами та актами.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВИЇЗНОЇ ТОРГІВЛІ
Порушення правил торгівлі згідно зі ст.155 КпАП працівниками торгівлі, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 170 грн.)- А за ці самі дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — від п'яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 459 грн.).

Такі справи розглядає адміністративна комісія при виконавчих органах сільських, селищних та міських рад (ст.218 КпАП) або орган виконавчої влади у справах захисту прав споживачів (ст.2444). А протокол складає посадова особа, уповноважена на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад або уповноважена посадова особа органів внутрішніх справ (ст.255 КпАП).

За систематичне порушення працівниками пунктів виїзної торгівлі вимог законодавства, Правил № 369, інших нормативних актів дозвіл на їх розміщення анулюється відповідним місцевим органом державної виконавчої влади (органом місцевого самоврядування) за поданням органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів або на підставі обґрунтованих письмових скарг споживачів (п.17 Правил № 369).

Крім того, КпАП передбачено покарання за:
— порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами (ст.155);
— обман покупця (ст.155);
— порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст.156);
— порушення законодавства про захист прав споживачів (ст.1561);
— порушення правил торгівлі на ринках (ст.159);
— торгівлю з руку невстановлених місцях (ст.160);
— незаконну торговельну діяльність (ст. 160).

Дійсно, виїзна торгівля часом досить вигідна справа,але разом з тим і додатковий головний біль: отримати дозвіл, сплатити патент, ринковий збір, дотримуватись вимог щодо розміщення і оформлення пункту продажу тощо. Звичайно, більшість з таких вимог цілком справедлива і формує цивілізований підхід до торгівлі. Отже, шановні читачі, не нехтуйте буквою закону, і вдалої вам торгівлі!

Список використаних нормативно-правових актів:
1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. Закон про держрегулювання — Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 р. №481/95-ВР.
3. Закон про РРО — Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р.№ 265/95-ВР.
4. Закон про захист прав споживачів— Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. №1023-ХІІ.
5. Правила № 369 — Правила роботи дрібнорозрібної торговельної мережі, затверджені наказом МЗЕЗ-торгу від 08.07.96 р. № 369.
6. Порядок № 108 — Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 08.02.95 р.№108.
7. Правила № 198 — Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198.
8. Правила розміщення МАФ — Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.2000 р. № 227.
9. Правила торгівлі на ринках — Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України,Державного комітету стандартизації,метрології та сертифікації України від 26.02.02 р. № 57/188/84/105.
10. Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами — Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.03 р. № 185.
Геннадій Кузнєцов